Структура і функціонування бенчмаркінгу

3. Структура і функціонування бенчмаркінгу

Тепер розглянемо принципи, об'єкти дослідження, основні правила аналізу й етапи процесу бенчмаркінгу, основні джерела інформації, контроль у системі бенчмаркінгу, а також підходи до навчання на основі бенчмаркінгу.

Фактори успіху, що визначають цей процес, можна класифікувати в такий спосіб [20]: 1 "Тверді" (об'єктивні) фактори:

- визначення чітких меж проекту;

- точне планування часу;

- дотримання стандартів якості;

- прийняття в увагу бюджетних обмежень;

2 "М'які" (суб'єктивні) фактори:

- гарний клімат для співробітництва;

- позитивний настрій - орієнтація на досягнення результату;

- усвідомлення важливості якості;

- зацікавленість;

- творчий підхід;

- етика підприємництва (аналіз переваги - це не промислове шпигунство).

Ця концепція є допоміжним засобом для збору інформації, яка необхідна підприємству, щоб постійно поліпшувати продуктивність і якість і постійно бути попереду конкурентів.

Аналіз переваги використовується як важіль, щоб зламати закостенілу структуру підприємництва, орієнтуючись, наприклад, на кращі результати інших підприємств.

Аналіз переваги - це погляд на внутрішні функції, діяльність і досвід з наступною метою [2] :

- визначити кращі результати;

- проаналізувати свою роботу;

- виявити недоліки у функціонуванні;

- усунути слабкі місця;

- створити мотивацію до постійного поліпшення.

3.1. Метаположення бенчмаркінгу

Щоб підприємство було успішним і почувало себе таким в оточенні безлічі супротивників і жорсткості конкурентної боротьби, підрозділи організації повинні піддаватися конкуренції, щоб мати можливість підвищувати продуктивність праці. Отже, загальна мета звучить так: "Постійне забезпечення виживаності підприємства з метою створення купівельної корисності, що перевищує витрати на її виробництво".

Таким чином, існує можливість виявити, проаналізувати й усунути слабкі місця на своєму підприємстві. Таке визначення свого рівня в порівнянні з конкурентами можна застосувати практично до усьому: починаючи з базових покупців, як, наприклад, товарообіг на одного працівника, і до задоволеності покупця.

Приклад із практики: у 80-і роки концерн "Ксерокс" став шукати причини різкої утрати своєї частки ринку копіювальних апаратів. Причина була швидко знайдена. Один японський виробник запропонував копіювальний апарат, рівноцінний по функціях і продуктивності тому, що випускає "Ксерокс”, але значно більш дешевий по витратах виробництва. "Ксерокс" послав свого фахівця, щоб той як найкраще вивчив досвід, товар і матеріал японського конкурента. В результаті після запуску у виробництво: на базі отриманих знань можна було, крім іншого, знизити витрати виробництва на 50%, а час на розробку товару - на 66%.[2]

Отже, аналіз переваги має такі властивості:

- безпосередньо націлений на підвищення оперативної стратегічної продуктивності підприємства;

- веде до орієнтації культури підприємницької діяльності на такі цінності, як здатність до навчання, підвищення свого власного потенціалу і досягнень, що у свою чергу, є поштовхом для процесу розвитку. [28]

Успішність підприємства можна розуміти як функцію від "купівельної корисності" і "продуктивності".

Першорядні цілі аналізу переваги не зв'язані з "слабкими" суб'єктивними факторами на підприємстві, тому що трудові взаємини в підприємництві є вторинними, підлеглі цілям, а виходить, не займають центральне положення в аналізі. Аналіз завжди відштовхується від точки зору покупця. Крім того, ця концепція встановлює рівновагу між стабільністю і відновленням. Вона показує, як інші організації ефективно здійснюють свої права і функції. Звідси випливає, що повинне бути змінено, а що - збережено.

Дослідження декількох галузей, проведене Університетом Эрланген-Нюрнберг, виявило, які ж цілі переслідують німецькі підприємства за допомогою інструментарію аналізу переваги [10]:

- поліпшити позицію стосовно конкурентів - 28%;

- знизити витрати - 26%;

- зміцнити конкурентну позицію - 12%;

- підвищити ступінь задоволеності покупців - 12%;

- збільшити ефективність - 9%;

- визначити слабкі місця процесу - 7%;

- розробити нові ідеї - 5%;

- поліпшити організацію - 5%.

3.2. Об'єкт дослідження бенчмаркінгу

Вибір об'єктів дослідження визначається самим підприємством і його співробітниками. Аналіз виробництва можна застосувати до товарів, послугам, функціям, стратегіям, процесам і т.д.

Якщо мова йде про стратегічні питання, то необхідно з'ясувати, які фактори особливо важливі для реалізації конкурентних переваг, установити критерії виміру, що цілком описують ці фактори, і виділити фірми, що явно домагаються найкращих результатів у цьому секторі. Слідом за цим потрібно знайти ті методи, що приводять до найкращих результатів. Так, наприклад, для друкарні може бути цікаво довідатися, як в інших галузях стратегії підготовляють і здійснюють охорону навколишнього середовища чи заходу щодо зв'язків із громадськістю. [7]