ВОДНІ РЕСУРСИ

2.3 ВОДНІ РЕСУРСИ

Динаміка водокористування, забір і використання води по області, галузях економіки, основних річках.

За узагальненими даними державної статистичної звітність за формою 2-ТП(водгосп) у 2004 р. юридичними та фізичними особами області забрано з природних водних об'єктів 170,3 млн. м прісної води, в тому числі 116,9 млн. м³ з поверхневих джерел і 53,4 млн. м^; з підземних водоносних горизонтів (табл. 3.1).

Заїр води у 2004 р. по галузях економіки в області складав:

промисловість - 81,09 млн. м³;

сільське господарство - 55,11 млн. м⁵;

лісове господарство - 0,11 мли. м³;

транспорт - 1,342 мли. м³;

Державне управління екології та природних ресурсів в Рівненській області будівництво - 0,067 млн. м;

маттехзабезпечення - 0,154 млн. м³;

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування – 32,47 млн. м³. Фактично використано у 2004 р. 149,млн. м³ води в тому числі по

галузях економіки:

-промисловість - 70.52 млн. м³;

сільське господарство - 46,49 млн. м³;

лісове господарство - 0,129 млн. м³;

транспорт - 1,306 млн. м³;

будівництво - 0,075 млн. м³;

маттехзабезпечення - 0,18 млн. м²:

житлово-комунальне господарство і побутобслуговування - 30,42 млн. м³.

В 2004 р. в системах оборотного водопостачання використано 6089 млн. м³ води та в системах повторно-послідовного водоспоживання - 4,976 млн. м² води. Економія свіжої води становила 98.60 %.

Забір води по басейнах основних річок області:

р. Прип'ять - 170,3 млн. м³

р. Льва - 12,41 млн. м³,

р. Горинь - 68,04 млн. м³,

р. Случ - 7,37 млн. м³,

р. Ствига - 12,41 млн. м³

р. Замчисько - 1.925 млн. м³

р. Устя - 22.92 млн. м³.

р. Стир - 89,87 млн. м³

р. Іква - 8,10 млн. м³.

Використання води по басейнах основних річок області:

р. Прип'ять - 149,1 млн. м³,

р. Льва - 8,377 млн. м³,

р. Горинь - 59,23 млн. м³,

р. Случ - 4,587 млн. м³

р. Ствига - 8,378 млн. м³

р. Устя - 20,91 млн. м³,

р. Стир - 81,51 млн. м³

р. Іква - 7,133 млн. м ³.

Скиди зворотних вод та забруднювальних речовин.

За статистичною звітністю :»і формою 2-ТП у 2004р. у поверхневі водойми області скинуто 101,3 мли. м³ зворотних вод. Ці зворотні води були відведені від 109підпрншств-водокористувачів.

 

2.3.1 СТАН ПОВЕРХНЕВИХ ВОД

Гідрографічна мережа Рівненської області складається з 170 річок, загальна довжина яких становить 4.45 тис. км. Крім того, по території області протікає 1204 невеликих водотоків - струмків (довжина від 0,5 до 10 км) загальною протяжністю понад 3,29 тис. км. Всі вони належать до басейну Прип'яті, що протікає по північно-західній окраїні області впродовж 20 км. Найбільші її притоки - Горинь, Случ, Замчисько, Устя. Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-2001 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по Ґрунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур. що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності Ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними ґрунтами істотно зросли площі з кислими ґрунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому нс зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.

Стир та Іква. Ці головні ріки області мають численні притоки. Всі вищеназвані ріки, крім Замчисько та Усті, транзитні.

Погіршенню якості поверхневих вод сприяють скиди не доочищених та неочищених стічних вод. Найбільшими забруднювачами річок області є комунальні підприємства.

В Рівненській області моніторинг стану поверхневих вод здійснює:

Державне управління екоресурсів в Рівненській області;

Рівненський обласний центр з гідрометеорології;

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція Рівненського обласного управління меліорації і водного господарства;

Обласна санепідемстанція;

МКП «Рівневода».

Цержуправлінням екоресурсів в Рівненській області обстежено 57 поверхневих водних об'єктів, з них 20 річок, 3 меліоративні канали,1 струмок, 2 озера, 1 водосховище, 27 ставів, 3 джерела. Всього на поверхневих водних об'єктах області обстежено 103 пункти спостережень. На 14 водних об'єктах у 39 контрольних пунктах спостереження проводились згідно програми моніторингових спостережень.

Стан забруднення річок Рівненської області представлений у вигляді таблиці 3.5. Екологічна оцінка річок області за середнім значенням показників в цілому або на окремих їх ділянках, проводилась згідно "Методики екологічної оцінки якості поверхневих вод за відповідними категоріями"'.

Загальна довжина річки Прип'ять - 775 км, територією Рівненської області - 20 км. Площа водозбору 114300 км², у межах області - 940 км². Прип'ять має 4 притоки довжиною до 10 км .

Спостереження проводяться у двох пунктах: в с. Млин (суміжний пункт З Волинською областю) та с. Сенчиці (прикордонний пункт з Білоруссю). 15 межах області скиди стічних вод в ріку відсутні, якість води не змінюється, що підтверджується встановленим інтегральним екологічним індексом, який становить 2,0; за ступенем чистоти ріка Прип'ять чиста, стан - дуже добрий, вода другого класу якості.

Річка Стир належить до басейну р. Прип'ять і є її правою притокою Першого порядку. Річка бере початок на Львівщині поблизу джерел Західною Бугу і Серету. Напрям течії річки - з півдня на північ. Стир протікає Колимською і Рівненською областями, а далі - республікою Білорусь.

Загальна довжина річки становить 494 км, у межах області - 208 км, пильна площа водозбору - 12900 км², у межах області - 3416 км². Стир понад 10 великих приток.

Доповідь про стан навколишнього природного середовища в Рівненській області у 2004 р.

На території області р. Стир контролювалась на двох ділянках.

Перша ділянка ріки контролювалась у 2 суміжних пунктах з Волинською областю: м. Берестечко (вхід у Рівненську область з Волинської області) та с. Нове (вихід з Рівненської області у Волинську область). Стан р.Стир в контрольному пункті в м. Берестечко та с.Нове характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегргільний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,2.

Друга ділянка ріки контролювалась у 9 пунктах. На цій ділянці у річку скидаються промислово-зливові води Рівненської АЕС, стічні води з очисних споруд Кузнецовського МКП і ВКП "Зарічне".

Стан р. Стир в контрольному пункті в с. Полинне на вході річки у Рівненську область з Волинської області характеризується як перехідний під дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,5.

Нижче скиду промислово-зливової каналізації ВП "Рівненська АЕС" якість води в річці покращується, про що свідчить зменшення індексу еколого-санітарних показників з 3,8 до 3,1 та показників специфічних речовин токсичної дії з 2,6 до 1,9. Стан річки характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,1.

В пункті в межах с.Бабка інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників знову зростає до 2,4, що спричинене збільшенням індексу еколого-санітарних показників до 3,6 (в основному завдяки азоту нітратному). Стічні води Кузнецовського МКП не погіршують якості поверхневих вод річки. В пункті нижче скиду стічних вод Кузнецовського МКП стан характеризується як дуже добрий, річка чиста, клас якості води другий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників 2,3.

Вниз за течією якість води в річці знову дещо погіршується після скиду медоочищених стічних вод ВКП "Зарічне". В цьому пункті стан характеризується як перехідний від дуже доброго до доброго, річка за ступенем чистоти характеризується від чистої до досить чистої, клас якості води II, інтегральний індекс за середніми значеннями показників збільшився до 2,5 за рахунок еколого-санітарних показників - рН, азоту амонійного, ХПК та БПК.

В цілому на другій ділянці стічні води від підприємств Рівненської області суттєво не впливають на якість води в річці. В порівнянні з контрольним пунктом на вході річки в Рівненську область на виході з Рівненської області стан річки покращився завдяки покращенню еколого-санітарних показників (азота амонійного та нітратного, ХПК) та показника специфічних речовин токсичної дії. На витоку в Білорусь річка характеризується як чиста, клас якості води II, клас якості води за її станом - дуже добрий, інтегральний індекс за середніми значеннями показників - 2,4.

Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод в місцях їх інтенсивного використання та в зоні дії РАЕС та ХЛНС в 3 пунктах спостережень на р. Стир за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась шляхом порівняння максимальних та середніх значень показників за розрахунковий період з нормативними та гранично допустимими концентраціями (ГДК) та визначенням класу вод відповідно до "Методичного керівництва з розрахунку антропогенного навантаження і класифікації екологічного стану малих річок України" і представлена у табличній формі. Середні показники розглядалися затри критичні місяці межені (липень, серпень, вересень) з найвищою імовірністю вмісту основних інгредієнтів, яка обумовлена найвищою активністю сільськогосподарської та промислової діяльності.

Річка Горинь є найбільшою правою притокою р. Прип'ять і бере початок на Волино-Подільському плато з джерел поблизу с.Волиця у Тернопільській області. Загальна довжина водотоку 659 км, у межах області - 386 км. Загальна площа водозбору - 27700 км², у межах області - 7828 км². Річка має 40 приток довжиною до 10 км. Основна правобережна притока р.Случ. Горинь відноситься до рівнинних річок. По всій довжині (373 км) в межах області річка зазнає значного антропогенного впливу.

Контролювалась р. Горинь у 17 пунктах. Середній інтегральний екологічний індекс у суміжному пункті з Тернопільською областю становить 2,3. В межах Острозького району інтегральний екологічний індекс дещо зменшується до 2,2, але в результаті скиду недостатньо очищених стічних вод з ДП "'Острог-водоканал" інтегральний екологічний індекс за середнім значенням показників знову зростає до 2,4 за рахунок значного внеску в забруднення еколого-санітарних показників: азоту амонійного та фосфатів (індекс забруднення за еколого-санітарними критеріями - 4,1).

В Гощанському районі вода р.Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2.1. Стічні води з очисних споруд Горбаківської дільниці МКП ""Рівневода'' не погіршують якості води в річці.

Далі за течією зафіксоване забруднення річки і в пункті нижче скиду стічних вод ВАТ "Рівнеазот" - інтегральний екологічний індекс за середніми визначеннями показників збільшується до 2,4. Погіршення якості води в контрольному пункті відбувається: в сольовому блоці - за рахунок скиду сульфатів (в середньому 47,65 мг/л); у трофо-сапробіологічному блоці - за рахунок скиду фосфатів (в середньому 3,6 мг/л); скид фторидів визначає збільшення блокового індексу специфічних показників токсичної дії. Клас якості води в цьому пункті контролю - 11, ступінь чистоти - досить чиста, стан - добрий.

Погіршення якості води в річці відбувається і надалі: після впадіння її притоки р.Устя, скиду недостатньо очищених стічних вод з Острозького району та після впадіння її притоки р. Замчисько. Інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників збільшується до 2,6, 2,7 та 6 відповідно, в основному за рахунок збільшення блокового індексу еколого-санітарних показників та специфічних показників токсичної дії.

В Дубровицькому районі якість води р. Горинь покращується, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників зменшується до 2,2 в основному за рахунок зменшення внеску в забруднення специфічних показників токсичної дії.

На витоку в Білорусь річка Горинь контролюється в пункті біля с.Висоцьк, на 82,5 км від гирла, де інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників становить 2,4. Якість води згідно критеріїв екологічної класифікації: клас якості води - II, ступінь чистоти - чиста, стан - дуже добрий.

Рівненський обласний центр з гідрометеоролога здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 3 пунктах спостережень на р.Горинь за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень р.Горинь, які велись протягом 2000-2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному і азоту мітритному забрудненість в 2004 р. дещо виросла.

В пунктах спостереження р. Горинь середньорічний вміст забруднюючих компонентів в 2000-2004 рр. представлений в табл. 3.7. Табл. 3.7. Середньорічні показники якості води р. Горинь

Незначний рівень забруднення річки спостерігався в пункті 8,0 км вище смт Оржів. Середньорічні концентрації забруднюючих речовин не перевищували ГДК, окрім хрому шестивалентного, азоту амонійного. Протягом року спостерігався високий вміст розчиненого у воді кисню 7,3-14,1 мг/дм³, хімічне споживання кисню в середньому становило 20,6 мг/дм³.

За останні 5 років середньорічний вміст основних компонентів зменшився, особливо по шестивалентному хрому від 6,7 ГДК у 2000 р. до 2,5 ГДК у 2004 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та нітритним. СПАР, нафтопродуктами (крім 2001 р. -1,2 ГДК) зафіксовано не було.

Більш забрудненою р. Горинь є в пунктах спостереження в межах смт Оржів, нижче скиду з очисних споруд ВАТ "Рівнеазот" та нижче скиду стічних вод ВАТ "ОДЕК-Україна". Як видно з таблиці 3.7, протягом року в пункті в межах смт Оржів та в пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" спостерігались перевищення ГДК за основними забруднюючими компонентами: азотом амонійним та нітритним, шестивалентним хромом, БПК. ХСК в середньому становило 28,4 мг/дм³, розчинений кисень становив 7,6 - 13,7 мг/дм³.

За останні 5 років у цих пунктах середньорічні забруднення азотом нітритним, азотом амонійним, БПК, перевищували ГДК. Забрудненість шестивалентним хромом хоч і зменшилась, але перевищувала ГДК. Так у пункті в межах смт Оржів концентрація хрому шестивалентного становила в 2004 р. 3,1 ГДК проти 8,5 ГДК у 2000 р, у пункті нижче скидів ВАТ "ОДЕК-Україна" в 2004 р. 3,0 ГДК проти 10,7 ГДК у 2000 р. Перевищень ГДК хлоридами, сульфатами, кальцієм, магнієм, азотом нітратним та СПАР не було.

МКП "Рівневода" здійснювались щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р. Горинь за 17 показниками. Аналізуючи результати спостережень на р. Горинь слід відмітити низький вміст розчиненого у воді кисню (менше 6 мг/л) в пункті до скиду стічних вод з очисних споруд Горбаківської дільниці 4,3-5,8 мг/л і після скиду стічних вод-4,0 -4.9 мг/л. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК,, азоту нітратному. Середньорічні забруднення по інших показниках не перевищували ГДК.

Рівненсько гідрогеолого-меліораптвна експедиція здійснювала щоквартальні спостереження за станом поверхневих вод р. Горинь в пункті спостережень с. Висоцьк за 25 гідрохімічними показниками.

Оцінка екологічного стану річки проводилась аналогічно як і для р.Стир за три критичні місяці межені і представлена у табличній формі.

Річка Устя є лівою притокою першого порядку р. Горинь. Басейн річки розташований у межах лісової зони. Устя бере початок в 2 км на південний схід від с.Дермань-1, та протікає по території Рівненської області. Річка має 28 приток довжиною до 10 км.

Довжина р. Устя становить 68 км, площа водозбору - 762 км². Річка має три притоки довжиною більше 10 км.

Ця невелика річка зазнає найбільшого антропогенного впливу в межах м.Рівне і області. В річку скидаються стічні води ВАТ "Волинь", Квасилівська дільниця МКП "Рівневода", очисні споруди МКГІ "Рівневода'' 66 в м. Рівне та зливові води м. Рівне.

Річка контролювалась в 9 основних пунктах. За фоновий прийнятий пункт на витоку ріки в с. Дермань-2, що знаходиться на відстані 65,5 км від гирла. У фоновому пункті слід відмітити значний природний вміст показників специфічних речовин токсичної дії (залізо, цинк, марганець, фториди). Інтегральний екологічний індекс природного фону за середніми значеннями показників - 2,3.

Внаслідок скиду стічних вод Квасилівської дільниці МКП "Рівневода" інтегральний екологічний індекс збільшується до 2,8 за рахунок збільшення індексів еколого-санітарних показників (азоту амонійного, фосфатів) до 4,1, специфічного показника токсичної дії (фторидів) до 2,5.

В пункті нижче скиду очисних споруд МКП "Рівневода" м. Рівне інтегральний екологічний індекс збільшується до 3,3 за рахунок збільшення індексів трофо-сапробіологічних показників (ХПК, БКП₅, зважені речовини, азот нітритний) до 5,2 та специфічних показників токсичної дії (марганець, фториди) до 2,8. Різко зменшується вміст розчиненого у воді кисню до 3.2 мг/л.

В цілому скид недостатньо-очищених стічних вод з підприємств негативно впливає на якість води в річці. Інтегральний екологічний індекс за середини значеннями показників збільшується за течією з 2,3 до 3.3. В гирлі ріка охарактеризована II класом якості води, ступінь чистоти - вода досить чиста, стан - добрий, інтегральний екологічний індекс за середніми значеннями показників - 3,1.

Рівненський обласний центр з гідрометеорології здійснював щомісячні спостереження за станом поверхневих вод в 2 пунктах спостережень на р.Устя за 17 показниками (біогенними компонентами, забруднюючими речовинами неорганічного та органічного походження).

Аналізуючи результати спостережень р. Устя, які велись протягом 2000-2004 років, спостерігається стабільність рівня забруднення по більшості інгредієнтах, але по деяких, зокрема азоту амонійному, азоту нітратному, забрудненість в 2004 р. дещо виросла.

Протягом останніх п'яти років спостереження досить високим залишається рівень забруднення р. Устя нижче міста, нижче скиду стічних вод очисних споруд м. Рівне. Такий стан забруднення річки та низький вміст розчиненого у воді кисню (у "літній" період фіксується його зниження до 1,0 - 3,0 мг/дм ) є наслідком неорганізованих скидів забруднюючих речовин підприємствами міста та неспроможністю очисних споруд повністю нейтралізувати забруднення.

Аналізуючи результати спостережень на р.Устя у пункті до і після скиду стічних вод очисних споруд Квасилівської дільниці МКП "Рівневода"слід відмітити, що вміст розчиненого у воді кисню був високим 8,0-10.6 мг/л в пункті до скиду і 8,2-10,9 мг/л після скиду стічних вод з очисних споруд. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК,, залізу загальному та нафтопродуктам. По іншим показникам середньорічні забруднення не перевищували ГДК.

Високий рівень забруднення р.Устя спостерігається у пункті нижче скиду стічних вод очисних споруд м.Рівне. Випадки низького вмісту розчиненого у воді кисню (менше 4 мг/дм³) зафіксовано у травні-вересні і протягом року вміст кисню коливався від 2,9 - 11,9 мг/дм³. Перевищення середньорічних показників зафіксоване в пункті до і після скиду стічних вод по БПК., азоту амонійному, азоту нітратному. залізу загальному та міді. Крім того в пункті після скиду стічних вод зафіксоване перевищення семирічних показників по нафтопродуктах. По іншим показникам се-N цілорічні забруднення не перевищували ГДК. Ріка Стубелка належить до басейну р. Горинь та її лівою притокою першого порядку. Річка протікає тільки територією Рівненської області. Довжина річки 86 км, площа водозбору - 1350 км², в межах області - '' км ". За початок річки прийнята точка, що розташована у 2 км на схід мі і смт.Мізоч Здолбунівського району. Річка має 29 приток довжиною до III КМ.

Санітарно-епідеміологічною службою області спостереженнями охоплено 22 річки, що зазнають найбільшого антропогенного впливу в 67 визначених пунктах спостережень, із проведених 420 досліджень та санітарно-хімічні показники та 450 досліджень на мікробіологічні показники не відповідали нормативним вимогам 92 проби (або 21.9 %) та 111 проб (24,7) відповідно. Серед 104 відібраних проб на вміст пестицидів. 112 проб на вміст важких металів та 193 проб на вміст СПАР невідповідності виявлено не було.

Невідповідність якості води за хімічними показниками фіксувалась в повному по завислих речовинах, нафтопродуктах, аміаку, загальному залізу. формальдегіду, вмісту органічних речовин.

Рівненською міською СЕС спостереження проводились на 3 поверхових водних об'єктах (озеро Басів Кут. озера гідропарку, р. Устя) у 5 пункт іч спостережень. Організований випуск стічних вод від промислових підприємств міста Рівне в лапі водойми не проводиться, але погіршенню якості поверхневих вод сприяють змиви з урбанізованих територій порушення технічного стану очисних споруд. Найбільшого антропогенного впливу зазнає р.Устя від скиду стічних вод з очисних споруд. Протягом року відібрано 59 проб поверхневої води на бактеріологічні показники, з них 49 проб або 83% не відповідали вимогам та 51 проба поверхневої води на по санітарно-хімічні показники, з них 22 проби або 43% не відповідали санітарно-гігієнічним вимогам (по аміаку, залізу, БПК,).

Радіоактивне забруднення поверхневих вод в Рівненській області визначається в основному впливом Рівненської і Хмельницької атомних електростанцій. Особлива увага суб'єктів моніторингу приділялась спостереженню за забрудненням поверхневих вод в зоні дії РАЕС та ХАЕС.

За даними Рівненського обласного центру з гідрометеорології сумарна бета-активність проб води, що відбиралися в зоні дії РАЕС та ХАЕС, протягом 2004 р. не перевищувала 5.4x10" К/д. В зоні дії РАЕС та ХАЕС відбирались проби поверхневих вод для гамма-спектрометричного аналізу на вміст в них Сз. Концентрації Сз в пробах води не перевищують рівнів встановлених НРБУ-97 та ДР-97. Детальний аналіз подано в таблиці 3.12.

Радіологічною лабораторією Рівненської гідрогеолого-меліоративної експедиції проведено радіологічні аналізи, в гамма-спектрометричні та радіохімічні (на 5г) в поверхневих водоймах Рівненської та Волинської областей. Збільшення радіоактивного забруднення Сз зафіксовано в промислових стічних водах РАЕС у листопаді 2004 р. - 24,7 К/л. але даний показник не перевищує встановлених нормативів ДР-97 - 54 К/л. Детальний аналіз забруднення радіонуклідами поверхневих вод в зоні впливу РАЕС та ХАЕС.

Еколого-меліоративний моніторинг поверхневих та ґрунтових вод меліорованих і прилеглих до них земель проводить Рівненська гідрогеолого-меліоративна експедиція. На 9 еталонних осушувальних системах були відібрані проби в магістральних каналах, ставках, дренажних колекторах. Результати досліджень, що здійснювались у 2004 р.. наведено в таблиці Враховуючи те, що кількість відборів проб води протягом 2000-200-1 рр. були однаковими, а кількість пунктів спостережень на кожній осушувальній системі не змінюється, випадки перевищення ГДК частково можуть відобразити сучасний стан поверхневих водойм на осушувальних масивах області (еталонні системи достатньо повно характеризують комплекс природних умов, а також різноманітність способів осушення, рівня експлікації і сільськогосподарського використання). Для цього була підрахована загальна кількість випадків перевищення ГДК на кожній системі і узагальнені дані.

Гідрохімічний склад поверхневих вод за останні п'ять років істотно змінюється. Спостерігається збільшення у воді сполук азоту, заліза, сульфатів, а саме вони є головними показниками хімічного складу природних вод. Причиною збільшення концентрації сполук азоту і заліза загального може бути повторне заболочування територій, внаслідок чого збільшується застійність води і продукти розкладу органіки постійно надходять до підземних і поверхневих вод.

За програмою моніторингу меліорованих земель на ґрунтових стаціонарах еталонних осушувальних систем проводяться агрохімічні визначення, визначається вологість з об'ємною вагою і без неї, найменша вологоємність, кислотність і окислювально-відновний потенціал. Результати досліджень по грунтам свідчать про низький вміст сполук калію і фосфору. В певні періоди року запаси вологи не відповідають оптимальним критеріям вирощування сільгоспкультур, що є наслідком відсутності як зволоження у період вегетації так і попереджувального шлюзування на його початку.

Результати кислотної зйомки останніх років підтверджують те, що в динаміці кислотності ґрунтів простежується несприятлива тенденція. Внаслідок стійкого переважання окисних умов значення ЕН близькі до верхньої межі оптимуму.

При відносно стабільних значеннях площ сільськогосподарських угідь з лужними і нейтральними грунтами істотно зросли площі з кислими грунтами, що за загрозою подальшого розвитку процесів внутрішньо ґрунтової ерозії є джерелом в майбутньому негативних екологічних проявів. Причому цс зростання відбувається за рахунок істотного збільшення середньо кислих, сильно кислих і дуже сильно кислих ґрунтів.