ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗЕМЕЛЬ І ҐРУНТІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СТАНУ ЗЕМЕЛЬ І ҐРУНТІВ ТА ОСОБЛИВОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

3.1 ЗАГАЛЬНА ОЦІНКА

Однією з найважливіших оцінок стану навколишнього природного середовища є родючість ґрунтів, збереження якої залишається ключовою проблемою охорони природи і благополучної життєдіяльності людей.

Показником родючості є вміст органічної речовини ґрунту, основну частину якої складає гумус, який і визначає рівень природної родючості ґрунту, вміст елементів мінерального живлення рослин і його фізико-хімічні властивості.

Гумус відіграє велику роль у грунтотворенні і розвитку родючості, формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин.

За даними останнього обстеження Рівненського проектно-технологічного центру охорони родючості грунтів і якості продукції по забезпеченості вмістом гумусу ґрунти області розподіляються на декілька груп: перша (менше 1,50%) - 19,4% площ, друга (1,51-3,00%) - 70,2% площ, третя (3,01-4,50%) - 10,0% площ та четверта (4,51-6,00%) - 0,4% площ грунтів області.

Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області попереднього туру обстеження складав 2,21% і зменшився в порівнянні з останнім туром до 2,19%.

Більш високий вміст гумусу в господарствах Радивилівського, Млинівського, Демидівського районів, де відповідно середньозважений показник складає 2,64, 2,43, 2,45%. Нижчі показники мають господарства Поліських районів: Березнівського, Дубровицького, Володимирецького, де цей показник становить 1,80, 1,80, 1,88%.

В середньому щорічно для забезпечення бездефіцитного балансу гумусу необхідно було б вносити в 1996-2002 роках 4,4 млн. т органічних споруд м.Рівне, м.Дубно, смт.Квасилів та смт.Гоща в річки Устя, Іква та Горинь;

3.2 ЗЕМЕЛЬНІ РЕСУРСИ ТА ҐРУНТИ

Основні чинники антропогенного впливу на земельні ресурси

Антропогенне навантаження на навколишнє природне середовище протягом багатьох десятиріч спричинило значну техногенну ураженість екосфери України, втому числі і в Рівненській області.

Основними чинниками антропогенного впливу на земельні ресурси області є сільське господарство, промисловість та транспорт.

Найбільш загрозливі явища спостерігаються в ґрунтовому покриві області, де внаслідок ерозії, відкритих розробок корисних копалин та будівельної сировини, забруднення хімічними речовинами і промисловими викидами, неправильної агротехніки деградовано н виведено з ладу великі площі продуктивних земель.

В результаті інтенсивного землеробства сільськогосподарське освоєння території області становить 45%, а розораність сільськогосподарських угідь - 66,7%. За низької ще культури сільськогосподарського природокористування та недосконалості й відсутності спеціальної сільськогосподарської техніки посилюються несприятливі процеси у ландшафтних комплексах. Це призвело до того, що природне середовище втратило притаманні йому властивості до саморегуляції. Через частин обробіток землі розпилюється поверхня грунту, колесами важких тракторів і комбайнів здійснюється його ущільнення. Нормальна об'ємна маса структурного фунту - 1,1-1,2 г/см³ - на багатьох полях змінюється аж до 1,6-1,7 г/см² що значно перевищує критичні величини. У таких ґрунтах майже в двоє зменшується загальна пористість, різко знижується водопроникна і водоутримуюча здатність, зменшується опірність ґрунту до ерозійних процесів.

Втрата ґрунтами грудкової структури у верхньому горизонті відбувається внаслідок постійного зменшення вмісту органічних речовин, механічного руйнування структури різноманітними знаряддями обробітку, а також під впливом опадів, вітру, перепаду температур.

Однією з причин втрати родючості є багаторазовий обробіток грунтів різними знаряддями за допомогою потужних і важких тракторів. Часто протягом року обробляється багато разів. Не враховується, що добрива, посівний матеріал, зерно і солому, коренеплоди і бульбоплоди. Причому часто трапляється так, що автотранспорт, №11 ними неякісні їх доріг. їде полем, через посіви, утворюючи паралельні н омі дороги.

Глобальною проблемою сьогодні є зменшення вміст) гумусу, який відіграє провідну роль у формуванні ґрунту, його цінних агрохімічних властивостей. У цілому по області середньозважений показник забезпеченості гумусом становить 2,16%. Найменше забезпечені гумусом ґрунти поліської ми н Березнівському та Дубровицькому районах відповідно 1.79%та вірогідні дедалі більш відчутними стають негативні наслідки хімізації її того господарства - погіршуються властивості грунту, його стан згромадження в ньому великої кількості шкідливих хімічних речовин, в таких хімічних речовин, в першу чергу, належать мінеральні добрива, і різні отрутохімікати, зокрема пестициди. І територія Рівненщини пересікається трубо-транспортними газовими магістралями. Недоліки у технології перекачування та 11 м і витоки нафтопродуктів на поверхню землі спричиняють забрудненню ґрунтів. За приклад можне бути ситуація на пункті перекачки на проводу "Дружба" в районі смт.Смиї а Лубенського району, де протягом років, формуються ареали забруднення грунтів продуктами нафто-портування.

Високий вміст нафтопродуктів в ґрунтах зафіксований на узбіччях автошляхів і ділянках прилеглих до залізничних полотен на території області.

Найбільш негативно впливає на земельні ресурси гірничодобувна. промисловість. Під час гірничо-видобувних робіт змінюються природні ландшафти місцевості, порушується групово-рослинний покрив. В регіоні не приділяють належної уваги здійсненню рекультивації земель на місці опрацьованих відкритим способом родовищ корисних копалин, відновленій родючості й народногосподарської цінності порушених земель.

За даними Державного земельного кадастру загальна площа земель Рівненської області становить 2005,1 тис. га, з них 48,3° о займають сільськогосподарські землі, 39.8% - ліси та інші лісовкриті площі. 5,3 % - відкриті толочені землі. 1.7"о- незаболочені відкриті землі. 2.1 %.

Гумус відіграє велику роль у ґрунтоутворенні і розвитку родючості. У формуванні профілю ґрунту у всіх природних зонах, причому характер цієї участі в значній мірі обумовлений складом гумусових речовин.

За узагальненими даними агрохімічної характеристики 2000-2004 років грунти області за вмістом гумусу розподілилися: до першої групи (менш 1,0%) - 5,8%, до другої групи (від 1,1 до 2,0%) - 35,2%, до третьої групи (від 2,1 до 3,0%) - 48,2%, до четвертої групи (від 3,1 до 4,0%) - 10,1%, де п'ятої групи (від 4,1 до 5.0%) - 0.5 %, до шостої групи (більше 5,0%) -0.1%.

Середньозважений показник вмісту гумусу в ґрунтах області попереднього туру обстеження складав 2,21 % і зменшився в порівнянні з останнім туром до 2,16%).

Більш високий вміст гумусу в господарствах Радивилівського, Здолбунівського та Острозького районів, де відповідно середньозважений показник складає 2,63, 2,42, 2,42%. Нижчі показники мають господарства Поліських районів: Дубровицького, Володимирецького, Березнівського, де цей показник становить 1,68. 1,79, 1,80° о відповідно.

Аналіз ситуації, в якій перебуває нині сільськогосподарське виробництво, свідчить, що у зв'язку з різким зменшенням внесення органічних та мінеральних добрив, фактичним призупиненням вапнування кислих Грунтів, невпровадженням протиерозійних та інших заходів, активізувалися всі напрями деградаційних процесів. Загострилася проблема з балансом поживних речовин та гумусу, зростає рівень кислотності Ґрунтового розчину, а також інтенсивність ерозійних процесів.