3 Вуглець в атмосфері

 

3.1 Атмосферний вуглекислий газ

 

Ретельні вимірювання вмісту атмосферного  були початі в 1957 році Киллінгом в обсерваторії Мауна-Лоа. Регулярні вимірювання вмісту атмосферного  проводяться також в ряду інших станцій. Виходячи з аналізу дослідів можна сказати, що річний хід концентрації  обумовлений в основному сезонними змінами циклу фотосинтезу і деструкції рослин на суші; на нього також впливає, хоча і меншій мірі, річний хід температури поверхні океану, від якого залежить розчинність  в морській воді. Третім, і, ймовірно, якнайменше важливим чинником є річний хід інтенсивності фотосинтезу в океані. Середній за кожний даний рік вміст  в атмосфері дещо вищий в північній півкулі, оскільки джерела антропогенного надходження  знаходяться переважно в північній півкулі. Крім того, спостерігаються невеликі міжрічні зміни вмісту, які, ймовірно, визначаються особливостями загальної циркуляції атмосфери. З наявних даних по зміні концентрації  в атмосфері основне значення мають дані про спостережуване протягом останніх 25 років по регулярному зростанні вмісту атмосферного . Більш ранні вимірювання вмісту атмосферного вуглекислого газу (починаючи з середини минулого століття) були, як правило, недостатньо повні. Зразки повітря відбиралися без необхідної ретельності і не проводилася оцінка похибки результатів. За допомогою аналізу складу пухирців повітря з льодовикових кусків стало можливим одержати дані для періоду з 1750 по 1960 рік. Було також виявлено, що визначені шляхом аналізу повітряних включень льодовиків значення концентрацій атмосферного  для 50-х років добре узгоджуються з даними обсерваторії Мауна-Лоа. Концентрація  протягом 1750-1800 років виявилася близькою до значення 280 млн, після чого вона стала дещо зростати і до 1984 року складала3431 млн.

 

3.2 Вміст ізотопу С в атмосферному вуглекислому газі.

 

Вміст ізотопу  виражається відхиленням () () відношення  від загальноприйнятого стандарту. Перші вимірювання вмісту ізотопу  в атмосфері були проведені Килінгом в 1956 році і повторені ним же в 1978 році. Значення  для атмосферного  в 1956 році було рівне 7, а в 1978 складало -7,65. Недавно були опубліковані також дані вимірювань  у вуглекислому газі повітряних включень в льодовиках. В середньому оцінки зменшення  в атмосферному  протягом останніх 200 років складають 1,0-1,5. Спостережувані зміни вмісту  викликані головним чином надходженням  в атмосферу з меншим значенням  при вирубці лісів, зміні характеру землекористування і спалювання викопного палива.

 

3.3 Вміст ізотопу С в атмосферному вуглекислому газі

 

Кількість ізотопу  на Землі залежить від балансу між утворенням  під впливом космічного випромінювання і його радіоактивним розпадом. Мабуть, до початку сільськогосподарської і промислової революції розподіл ізотопу  в різних резервуарах вуглецю зберігався приблизно незмінним. До початку помітних змін, викликаних викидами при випробуваннях ядерної зброї, з початку минулого століття до його середини відбувалося зменшення змісту . Воно було головним чином викликано викидом  за рахунок спалювання викопного палива, в якому не міститься радіоактивний ізотоп . Це привело до зменшення вмісту  в атмосфері. Починаючи з першими випробуваннями ядерної зброї в 1952 і 1954 роках спостерігалися істотні зміни вмісту  в атмосферному вуглекислому газі. Велике надходження  в атмосферу відбулося в результаті ядерних випробувань, проведених США в Тихому океані в 1958 році і СРСР в 1961-1962 роках. Після цього викиди були помітно обмежені. Спочатку велика частина радіоактивних продуктів переносилася в стратосферу. Оскільки час обміну між стратосферою і атмосферою складає декілька років, те зменшення концентрації ізотопу  в тропосфері, обумовлене взаємодією з континентальною біотою і океанами, починаючи з 1965 роком відбувалося не так швидко за рахунок надходження цього ізотопу з стратосфери.

 


Информация о работе «Джерела і сток СО2»
Раздел: Экология
Количество знаков с пробелами: 40861
Количество таблиц: 0
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
129844
8
5

... і токсичних промислових відходів та небезпечних речовин;  розвиток науково-дослідних робіт з екологічної тематики;  удосконалення еколого-пропагандистської діяльності. Крім того піднесенню ефективності управління природоохоронною справою на державному та регіональному рівнях у найближчій перспективі сприятиме:  запровадження екологічного аудиту;  запровадження ...

Скачать
37359
0
0

... ії нітритів, амонійного азоту, фенолів, нафтопродуктів, пестицидів (ГХЦГ) здебільшого перевищує ГДК для водойм господорсько-питного водокористування. Особливо високий вміст NO2~ у воді всіх водосховищ Дніпровського каскаду. Його концентрації перевищують ГДК у 5-25 разів. Не менш небезпечними є забруднення води фенолами та органічними речовинами, вміст яких вищий за ГДК відповідно у 2-25 та 2-6 раз ...

Скачать
112575
9
3

... рунтових вод, а також вод наземних водоймищ із впливом на екотоксикологічний стан водних екосистем. Характер впливу мінеральних добрив на агроекосистеми, передусім, зумовлений їхнім хімічним складом, що, у свою чергу, залежить від особливостей сировини та промислових технологій виробництва. Мінеральні добрива є джерелом надходження багатьох хімічних елементів (ХЕ) та сполук у довкілля. При їхній ...

Скачать
62289
16
4

... найбільш продуктивних водойм. При такій реакції води внесення штучних добрив у ставки дає найбільший ефект. Слаболужна реакція особливо сприяє розкладенню гумусових речовин. Розділ 3. Аналіз динаміки гідрохімічних показників р. Стрижень за 2006 – 2008 роки Нагальною на сьогоднішній день залишається проблема очистки стічних вод, особливо підприємств комунальної сфери у зв’язку зі зношеністю та ...

0 комментариев


Наверх