2.3 Прогнозування рівноважної ціни
Для аналізу властивостей такого керованого ринкового процесу може бути використана модель в диференціальній формі:
(2.14)
Перебування рівноваги на складному ринку багатьох товарів також може бути визначене за допомогою функцій попиту і пропозиції. Припустимо, що на ринку виступає L різних товарів з номерами l = 1 ..., L. Позначимо через - систему цін на товари; - функції попиту - функції пропозиції. Тоді рівновагою у вузькому сенсі є стан, при якому реалізується збіг попиту і пропозиції по всіх товарних позиціях:
(2.15)
де - система рівноважних цін.
Рівновагою в широкому сенсі слід вважати всякий стан, для якого
(2.16)
Властивості стану рівноваги на ринку багатьох товарів багато в чому подібні до такого ж перебування на ринку одного товару. Проте для ретельнішого його вивчення корисно розглянути окремо ринки взаємозамінних і взаимодоповнюючих товарів.У разі ринку взаємозамінних товарів функції попиту задовольняють співвідношенням:
(2.17)
Остання умова означає, що при підвищенні ціни на будь-який товар і незмінності цін на інші товари споживчий сектор знижуватиме свій попит на нього, але одночасно підвищить попит на інших, замінюючі його, товари.
Процес досягнення рівноваги в цьому випадку може бути представлений за допомогою вивчення послідовності “торгових днів”. При цьому вважається, що на початок торгового дня (t+1) відома система цін яка була сформована раніше і послужила орієнтиром для виробників, що поставляють на ринок товари в кількостях
Протягом торгового дня (t+1) відбувається повний розпродаж товарів і нова система цін визначається відповідно до функцій попиту. Інакше кажучи, нова система цін знаходиться як вирішення системи рівнянь:
Слід відмітити, що збіжність цього процесу до положення рівноваги забезпечена у тому випадку, коли виконана умова:
(2.18)
де - матриці Якобі (складені з перших приватних похідних) для функцій пропозиції і попиту відповідно. В ході послідовних обмінів можуть застосовуватися різні способи регулювання, які дозволяють здійснити досягнення рівноваги, якщо збіжність не має місця, або прискорити процес досягнення рівноваги. У більшості випадку причиною незбіжності процесу виявляється дуже висока еластичність пропозиції за ціною, яка обуславливает порушення приведеної вище достатньої умови. Для того, щоб зменшити цю еластичність застосовується “заохочення за недовироблення” зазвичай у формі або прямій компенсації при малому об'ємі виробництва, або шляхом різкого підвищення податків при великих об'ємах виробництва.
Для опису процесу досягнення рівноваги з централізованим регулюванням (“нащупування”) застосовується згадана вище схема, яка для випадку багатьох товарів має вигляд:
(2.19)
Тут - параметри настройки
(2.20)
Використання знаку max дозволяє уникнути появи негативних значень цін.
У разі взаимодоповнюючих (комплементарних) товарів їх ринки можна розглядати незалежно один від одного. При цьому стан рівноваги з боку попиту значною мірою визначається тим, яку частку свого доходу споживчий сектор виділяє на придбання даного товару, а з боку пропозиції воно залежить від тих об'ємів ресурсів, які можуть бути виділені на виробництво цього продукту.
Таким чином, можна вважати, що функція попиту має вигляд
D = D(p, I) (2.21)
де p - ціна товару;
I - частина доходу споживача, виділена для його придбання, причому справедливі співвідношення
(2.22)
Регулювання об'єму попиту здійснюється шляхом зміни вказаної частки споживчого доходу.
Функція пропозиції виражається таким чином:
S = S(p, Q)
де Q - об'єм ресурсів, що виділяються для регулювання поведінки виробника.
При цьому мають місце нерівності
(2.23)
Виходячи з умови рівноваги:
(2.24)
і співвідношень (*) і (**) отримуємо, що ціна рівноваги залежить від об'єму ресурсів (Q) і доходу (I) таким чином:
(2.25)
(2.26)
Таким чином, при збільшенні об'єму ресурсів з боку виробництва (Q) ціна рівноваги при незмінному попиті зменшується (див. Мал. 5), де крива пропозиції S1 відповідає фіксованому об'єму ресурсу R
Мал. 2.4. При збільшенні об'єму ресурсів рівноважна ціна зменшується а крива S2 - збільшеному об'єму ().
Подібним же чином при незмінній пропозиції і збільшенні доходів споживачів крива попиту D зрушується управо і рівноважна ціна збільшується (мал. 6).
Мал. 2.5. Зростання доходів споживача зрушує криву попиту управо вгору
Отримані результати можна використовувати для розробки методів позаринкового регулювання, заснованих на субсидіях і дотаціях. В деяких випадках існування рівноваги не є само собою зрозумілим і його реалізація вимагає додаткових зусиль.[27, ст. 421].
Розділ 3. Моделювання сукупного попиту та сукупної пропозиції на основі базової моделі попиту та пропозиції
... практ. конф. Хмельницький, 17 травня 2007 р. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2007. – С. 206-209. – 0,13 друк. арк. АНОТАЦІЯ Корепанов О.С. Статистичне прогнозування кон’юнктури аграрного ринку в Україні. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.10 – Статистика. - Державна академія статистики, обліку та ...
... Модель споживання товарів з урахуванням факторів пропозицій і цін має такий вигляд: , де Qk — набори різновидів товарів; Pk — ціни на різновиди товарів; і — кількість різновидів товарів (і = 1, 2, 3,..., k). За прогнозування попиту можна моделювати зміни цін або наборів продуктів. Для розрахунків використовуються матеріали науково-дослідних інститутів, агентств, що вивчають кон’юнктуру ...
... вгору, якщо попит збільшується (АД → АД1); ліворуч вниз, якщо попит зменшується (крива АД 2); Рис. 1.3. Вплив нецінових факторів на сукупний попит 1.3. Сукупна пропозиція. Крива сукупної пропозиції Сукупна пропозиція – обсяг товарів та послуг, який фірми готові виробляти протягом року за кожного рівня цін. Крива сукупної пропозиції АS описує залежність обсягів наці ...
... державної бюджетної політики. Ці підходи тривалий час залишалися практично невідомими для дослiдникiв, що працювали у традиціях неокласичного напрямку. Безпосередній імпульс теорії суспільного вибору дали дискусії 30 - 40-х роках ХХ ст. з проблем ринкового соцiалiзму та економіки добробуту (А. Бергсон, II. Семюелсон). Разом з тим у 40 – 50-х роках уявлення про раціональний характер поведінки і ...
0 комментариев