Розрахунок газопостачання

2.2 Розрахунок газопостачання

2.2.1 Визначення кількості жителів

Витрати газу на комунально-побутові та теплофікаційні потреби села Олександрівка залежать від кількості жителів. Кількість жителів N, чол., може бути визначена по даним статистичного обліку. Якщо їх кількість невідома, то її визначаю окремо для кожного з районів населеного пункту згідно формули

N = F_ж / f, (2.1)

де F_ж - загальна площа житлових будинків у районі, м²

f – норма забезпеченості загальною площею, м² / чол. (залежить від ступеню благоустрою населеного пункту і може бути прийнята для малоповерхової забудови – 18 м² / чол., для багатоповерхової – 15 м² / чол., для перспективної – 21 м² / чол.).

F_ж = F_з * В, (2.2)

де F_з – площа забудови у районі, га (визначається по генплану);

В-густина житлового фонду, м² / га [21] (знаходиться в залежності від панівної етажності житлових будинків).

Для районів змішаної забудови густина житлового фонду знаходиться усереднено пропорційно частці будинків даної етажності в загальній їх кількості у районі.

Приводжу приклад розрахунку першого району

F_ж = 53,6 * 500 = 26800 м²

N = 26800 / 18 = 1489 чол

Розрахунок веду у формі таблиці (дивись таблицю 2.1)

Таблиця 2.1-Кількість жителів

2.2.2 Визначення витрати газу на комунально-побутові потреби

Витрата газу на комунально-побутові потреби складає 10…15% загальної витрати газу в населеному пункті. До комунально-побутових споживачів належать квартири житлових будинків, лікувальні заклади, підприємства побутового обслуговування населення і хлібозаводи.

Річна витрата газу на комунально-побутові потреби V_р^к-п, млн. м³/рік, визначається в залежності від кількості споживачів, норм витрати теплоти з урахуванням ступеню забезпеченості газопостачанням комунально-побутових потреб населенням за формулою

V_р^к-п=N*S*x*q_н/Q^н_р*10^–6, (2.3)

де N – чисельність населення, чол.;

S – розрахункова кількість комунальних послуг, [21];

x – ступінь забезпечення газопостачанням побутових потреб (приймається в межах від 0 до 1 згідно вихідних даних);

q_н – норма витрати теплоти на даний вид комунальних послуг, МДж/рік, [1];

Q^н_р – нижча теплота згорання палива, МДж/м³.

Витрати газу на потреби підприємств торгівлі, побутового обслуговування населення невиробничого характеру необхідно приймати в розмірі 5% від витрат газу житловими будинками.

Таблиця 2.2-Річні витрати газу на комунально-побутові потреби

Сумарні річні витрати газу на комунально-побутові потреби населеного пункту складають V_р ^к-п =0,89 млн. м³/рік.

Максимальну годинну витрату газу V_год^к-п, м³/год, визначаю як

частку річної витрати за формулою

V_год^к-п=V_р^к-п*K_max*10⁶, (2.4)

де V_р^к-п – річна витрата газу споживачем, млн. м ³/рік (дивись таблицю 2.2);

К_max – коефіцієнт годинного максимуму, рік/год, [8].

V_год^к-п=1,09*(1/2070)*10⁶ =526,6 м³

Таблиця 2.3-Годинні витрати газу на комунально-побутові потреби

Сумарні годинні витрати газу на комунально-побутові потреби населеного пункту становлять V_год^к-п = 417,04 м ³/год.

По результатам розрахунків годинних витрат газу на великі комунально-побутові підприємства розміщую одну лазню, одну лікарню, одну немеханізовану пральню, одну хлібопекарню.