4.3 Реєстрація договору між юридичними особами про
продаж/покупку невиняткової ліцензії на використання
корисної моделі на території України
Договір та ліцензійний договір без реєстрації уважаються недійсними.
Дії, пов'язані з реєстрацією договору, можуть здійснювати: власник патенту; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту.
Дії, пов'язані з реєстрацією ліцензійного договору, можуть здійснювати: власник патенту або власник виключної ліцензії; патентний повірений чи інша довірена особа, які діють за дорученням власника патенту або власника виключної ліцензії.
Для реєстрації договору (ліцензійного договору) до Держдепартаменту подають такі документи:
заяву про реєстрацію договору (ліцензійного договору) (далі - заява) - 1 прим.;
договір (ліцензійний договір) або нотаріально засвідчений витяг з договору (ліцензійного договору) - 3 прим.;
документ про оплату послуги з реєстрації договору (ліцензійного договору);
довіреність, оформлену з дотриманням вимог чинного законодавства, якщо документи від імені власника патенту або власника виключної ліцензії подає патентний повірений або інша довірена особа.
Заява викладається українською мовою і стосується одного договору (ліцензійного договору.
Якщо стороною (сторонами) договору є іноземна особа (іноземні особи), то в заяві здійснюється транслітерація (передача транскрипційних знаків певної мови літерами української абетки) повного імені фізичної особи або повного офіційного найменування
юридичної особи та її місцезнаходження (місця проживання). У дужках зазначені дані відтворюються мовою оригіналу.
Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) подається до Держдепартаменту українською мовою. Якщо договір (ліцензійний договір) або витяг з договору(ліцензійного договору) викладений іншою мовою, то до нього додається переклад на українську мову, засвідчений нотаріально або уповноваженою особою компетентного органу.
Договір (ліцензійний
договір) від імені юридичної особи підписується особою, що має на це повноваження. Підпис складається з повного найменування посади особи, яка підписує договір (ліцензійний договір), особистого підпису, ініціалів, прізвища, дати і скріплюється печаткою.
Договір (ліцензійний договір) або витяг з договору (ліцензійного договору) засвідчуються в порядку, установленому в країні його укладання.
Відповідальність за достовірність інформації, наведеної в документах, що подаються на реєстрацію, несуть сторони договору (ліцензійного договору).
Документи, що подаються на реєстрацію, друкуються на окремих аркушах білого кольору форматом 210 х 297 мм, при цьому другий і наступні аркуші договору (ліцензійного договору) або витягу з договору (ліцензійного договору) нумеруються арабськими цифрами. Усі документи друкують шрифтом чорного кольору. Виправлення в документах не допускаються. Приклад заяви на реєстрацію ліцензійного договору наведено у додатку В.
4.4 Розрахунок вартості ліцензії
Важливість і актуальність рішення практичних проблем розрахунку ціни ліцензії при реалізації науково-технічних розробок обумовлена складністю проблем ціноутворення при комерціалізації інтелектуальної власності й неоднозначністю позицій фахівців з питань методів визначення ринкової вартості інтелектуальної власності.
4.4.1 Традиційні методи розрахунку ціни ліцензії
У міжнародній практиці ліцензійної торгівлі під ціною ліцензії звичайно розуміють суму виплат покупця ліцензії («Ліцензіата») на користь продавця ліцензії («Ліцензіара»). По своїй суті процедура розрахунку ціни ліцензії являє собою оцінку інтелектуальної власності, що є об'єктом ліцензії. Таким чином, розрахунок ціни ліцензії зводиться до визначення тієї поточної вартості інтелектуальної власності (тобто її вартості на дату висновку ліцензійного договору), по якій Ліцензіат згодний був би на умовах ліцензійного договору купити (придбати в тимчасове використання) права на інтелектуальну власність Ліцензіара, а Ліцензіар за такою ціною згодний був би умовах договору ці права продати (передати в тимчасове використання).
Найбільше широко в міжнародній ліцензійній торгівлі використаються два основних методи розрахунку ціни ліцензії: на основі розміру прибутку Ліцензіата; на базі роялті.
При розрахунку ціни на основі розміру прибутку Ліцензіата виходять із того, що розмір виплат Ліцензіарові визначається як частина (частка) прибутку, одержуваної Ліцензіатом від виготовлення й реалізації продукції по ліцензії. При цьому частка Ліцензіара коливається в досить широких межах від 10 до 50 % прибутку Ліцензіата й залежить від цілого ряду ціноутворюючих факторів, основними з яких є обсяг переданих прав, наявність патентної охорони й розміри додаткового прибутку Ліцензіата.
При цьому вважається, що якщо об'єкт ліцензії ще не готовий до промисловому або комерційному використанню, а основну цінність представляють передані за ліцензійною згодою патентні права, то тоді частка Ліцензіара в прибутку Ліцензіата становить до 20 %. Якщо об'єктом є промислово освоєний виріб або технологічний процес, то при виключній ліцензії (при передачі всіх прав) частка Ліцензіара може становити 35 - 50 %, а при невинятковій ліцензії (Ліцензіатові передається тільки право на використання зі збереженням прав у Ліцензіара) 20 - 30 % .
При розрахунку ціни ліцензії на базі роялті розрахункову ціну ліцензії й відповідно розмір виплат власникові інтелектуальної власності (Ліцензіарові) традиційно визначають як певний відсоток відрахувань («Роялті») залежно від вартості зробленої й реалізованої продукції по ліцензії. У практиці міжнародної торгівлі ліцензіями розмір роялті звичайно визначають не розрахунковим шляхом, а емпірично - шляхом установлених у світовій практиці для різних галузей промисловості усереднених розмірів роялті - так званих «стандартних» ставок роялті [24]. Розмір відомих з літературних джерел "стандартних" ставок роялті найчастіше становить від 0,5 до 14 %. Приміром, відомі «стандартні» ставки роялті для електронної промисловості 4 -10%, електротехнічної промисловості 1-5 %, фармацевтичної промисловості 2-7%, літакобудування 6-10%, автомобільної промисловості 1-3%, верстатобудівної промисловості - 4,5-7,5%, виробництв споживчих товарів тривалого користування -5%, виробництв споживчих товарів з малим строком використання 0,2 - 1,5 %, [25].
0 комментариев