Оформлення пакету документів для подання заявки

2.3 Оформлення пакету документів для подання заявки

Заявку на видачу патенту на винахід (корисну модель) може подати до Установи будь-яка особа, яка бажає одержати патент і має на це право. Заявка надсилається на адресу Державного підприємства "Український інститут промислової власності" (УКРПАТЕНТ), а саме: Україна, 01601, м. Київ-42, вул. Глазунова, 1 або подається заявником безпосередньо за вказаною адресою.

Заяву про видачу патенту, опис і формулу винаходу (корисної моделі), креслення та реферат подають у трьох примірниках. Решту документів подають в одному примірнику. Документи, які потребують подальшого перекладу, можуть бути подані мовою оригіналу в одному примірнику, а їх переклад - в 3 примірниках.

Заявка - сукупність документів, необхідних для прийняття Установою (спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань інтелектуальної власності), рішення про видачу патенту на винахід (корисну модель).

Юридичні вимоги до заявки па видачу патенту стосуються чоти­рьох основних аспектів.

По-перше, існують вимоги до змісту документів заявки. Під змістом розуміється та інформація, яка повинна бути подана в цих документах.

По-друге, є вимоги до «фізичного» боку заявки. Це стосується питання про те, як слід подати зміст заявки, наприклад, якими повинні бути формат і структура документа заявки і як повинні бути розміщені текст і креслення.

По-третє, передбачені вимоги спеціально для випадку, коли заявляється пріоритет більш ранньої заявки на той самий винахід. Наприклад, коли іноземний заявник просить взяти до уваги, що він уже подав заявку на видачу патенту на той самий винахід в іншій країні, тому дата подання більш ранньої заявки визначає дату пріоритету заявки в Україні.

Нарешті, існує вимога, згідно якої заявник повинен сплатити збір за подання заявки. Документ про сплату збору повинен надійти до Установи разом із заявкою або протягом двох місяців після дати подан­ня заявки. Зазначений строк може бути продовжений, але не більше ніж па шість місяців. За продовження строку сплачується збір.

Ця вимога прямо не пов'язана зі змістом заявки і формою її подання, але її виконання є обов'язковою умовою початку діловодства за заявкою. Без сплати заявочного збору заявка не може розглядатися [14].

Заявка складається українською мовою. Якщо деякі документи за­явки викладені іншою мовою, то слід надіслати переклад цих документів до Установи у двохмісячний строк від дати подання заявки.

Вимога єдності винаходу:

Заявка на винахід повинна стосуватися одного або групи винаходів, пов'язаних єдиним винахідницьким задумом.

Вимога єдності винаходу визнається дотриманою, якщо:

·          заявка стосується одного винаходу, тобто одного продукту чи способу;

·          заявка стосується одного винаходу, який охарактеризований з розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів його здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених у незалежному пункті формули;

·          заявка стосується групи винаходів, які пов'язані єдиним винахідницьким задумом, а саме:

·          один із винаходів призначений для одержання (виготовлення) іншого, наприклад, пристрій, речовина або штам та спосіб його одержання, виготовлення;

·          один із винаходів призначений для здійснення іншого, наприклад, спосіб і пристрій для здійснення способу;

·          один із винаходів призначений для використання іншого (в іншому), наприклад, спосіб і речовина, яка призначена для використання в способі;

·          винаходів однакового призначення, які забезпечують одержання одного й того технічного результату принципово одним і тим шляхом (варіанти).

Заявка на корисну модель повинна стосуватися однієї корисної моделі.

Вимога єдності корисної моделі визнається дотриманою, якщо: заявка стосується однієї корисної моделі, тобто одного пристрою; заявка стосується однієї корисної моделі, яка охарактеризована з розвитком або уточненням окремих конкретних варіантів її здійснення, що не супроводжується зміною чи вилученням окремих ознак, наведених в незалежному пункті формули.

Вимога єдності не визнається дотриманою, якщо заявка стосується винаходу (корисної моделі), який (яка) охарактеризований (охарактеризована) набором ознак, що не утворюють єдину сукупність і спрямовані на досягнення різних, самостійних технічних результатів [15].

3.1 Зміст опису винаходу заявки на видачу патенту

3.1.1 Загальні вимоги до опису

Опис винаходу з формулою винаходу, що міститься в ньому, і гра­фічними матеріалами є основним документом за­явки (Додаток А). Без перебільшення можна сказати, що від ретельності, повноти і правильності опису винаходу залежить подальша доля заявки і самого винаходу. Приступаючи до складання опису винаходу, необхідно чітко уяв­ляти його значення в проведенні патентної експертизи, тобто у визна­ченні відповідності технічного рішення, що становляться, вимогам, що пред'являються до винаходу.

Згідно з Правилами, опис повинен підтверджувати обсяг правової охорони, визначений формулою винаходу (корисної моделі) і настільки ясно і повно розкривати суть винаходу (корисної моделі), щоб його міг здійснити фахівець у зазначеній галузі.

Опис починається із зазначення індексу рубрики діючої редакції міжнародна патентна класифікація (МПК), до якої належить винахід (корисна модель), назви винаходу і міс­тить такі розділи: галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель); рівень техніки; суть винаходу (корисної моделі); перелік фігур креслень (якщо на них є посилання в описі); відомості, які підтверджують можливість здійснення винаходу (корисної моделі).

Не допускається заміна розділу опису в цілому або його частини посиланням на інформаційне джерело, в якому є необхідні відомості.

Зміст усіх розділів опису необхідно надавати відповідно до вимог Правил, без будь-яких відступів.

Необхідність виконання цих вимог пов'язана з тим, що опис вина­ходу за своїм змістом є викладом доказу достовірності основної тези па­тентної експертизи винаходів: технічне вирішення, що описується в за­явці може бути визнане винаходом.

3.1.2. Індекс рубрики міжнародної патентної класифікації

Міжнародна патентна класифікація - результат міжнародної співпраці патентних відомств бага­тьох держав. Вона базується на Страсбурзькій угоді 1972 р., підготовле­ній Міжнародним Бюро Всесвітньої організації інтелектуальної власно­сті (ВОІВ).

МПК дозволяє здійснити уніфіковану в міжнародному масштабі класифікацію патентів на винаходи (корисні моделі), включаючи опуб­ліковані заявки. На основі МПК індексується, комплектується і систе­матизується патентна документація більшості країн світу.

Щоб па кожному етапі свого застосування МПК відповідала існу­ючому рівню розвитку техніки, вона зазнає в рамках ВОІВ періодично­го перегляду (один раз па п'ять років). Перша редакція МПК діяла з 1 січня 1968 р. до 30 червня 1974 р. Нині діє восьма редакція. Незважаю­чи на те, що МПК періодично переглядається, її структура і принцип побудови незмінні: вона залишається ієрархічною класифікацією.

МПК охоплює усі галузі знань, об'єкти яких можуть мати правову охорону. Виходячи з цього, класифікаційна схема поділена на 8 роз­ділів, що містять приблизно 67 000 рубрик. Кожна рубрика визначаєть­ся індексом, який складається з літер латинського алфавіту та арабсь­ких цифр.

Розділи позначаються великими літерами латинського алфавіту:

А «Задоволення життєвих потреб людини»;

В «Різні технологічні про­цеси; транспортування»;

С «Хімія; металургія»;

D «Текстиль; папір»;

Е «Будівництво; гірнича справа»;

F «Механіка; освітлення, опалювання; двигуни і насоси; зброя і боєприпаси; вибухові роботи»;

G «Фізика»;

Н «Електрика».

Розділи, в свою чергу, поділяються на класи. Подальше подрібнен­ня здійснюється в напрямі диференціації тематики класу за принципом ієрархічного підпорядкування на підкласи, які позначаються також великими латинськими літерами. Підкласи в свою чергу складаються з груп та підгруп.

Повний класифікаційний індекс складається з комбінації симво­лів, що використовуються для позначення розділу, класу, підкласу і ос­новної групи або підгрупи.

Наприклад, індекс В 23 В 29/02 означає:

Розділ В - Різні технологічні процеси.

Клас В 23 - Металоріжучі станки; способи та пристрої для обробки металів, що не віднесене до других класів.

Підклас В 23 В – токарна обробка, свердління.

Група В 23 В 29/00 – ріжучі інструменти.

В 23 В 29/02 - борштанги.

МПК побудована на двох принципах: предметно-тематичному (га­лузевому) і функціональному. Функціональний підхід поділяє винахо­ди відповідно до їх суті, а галузевий - відповідно до можливої галузі їх застосування. Відсутність єдності в структурі МПК призводить до мож­ливих змін на всіх рівнях класифікації.

Індекс рубрики МПК, до якої належить винахід, визначається вна­слідок класифікації винаходу за правилами, встановленими Вступом до МПК. Основою для вибору рубрики МПК є формула винаходу. Як­що формула містить групу винаходів, що належать до різних рубрик МПК, встановлюються індекси всіх цих рубрик [16].

Правильна класифікація технічної суті винаходу може бути здій­снена тільки при реалізації системного підходу і виконанні наступних послідовних дій: вибір найбільш відповідного розділу, потім класу, під­класу і, нарешті, основної групи або в ЇЇ межах найбільш відповідної підгрупи, обсяг якої буде достатній, щоб охопити всі найважливіші осо­бливості технічної суті об'єкта, що розглядається.

Як альтернатива, група може бути знайдена за допомогою Алфа­вітно-предметного покажчика до Класифікації. У цьому випадку для підтвердження правильності знаходження групи необхідно уточнити обсяг рубрик, що стоять вище.

В Україні здійснений переклад з англійської мови на українську і виданий «Покажчик ключових термінів» («Catchword Index»), призна­чений для того, щоб вказати розділ (розділи), в якому(их) найбільш ймовірно знаходиться об'єкт винаходу, що заявляється.

Даний Покажчик ні в якому разі не замінює МПК і не вносить ніяких поправок до змісту будь-якого її розділу. Його завдання полягає в паданні додаткової допомоги під час використання МПК. Крім свого основного призначення, україномовний варіант Покажчика є одним з елементів української науково-технічної термінологічної бази, яка повин­на застосовуватися в матеріалах заявки і забезпечувати єдність терміно­логії в діловодстві відносно заявок на об'єкти промислової власності [17].

3.1.3. Назва винаходу

Назва винаходу (корисної моделі) характеризує його (її) призна­чення, відповідає суті винаходу (корисної моделі) і, як правило, близька до назви відповідної рубрики МПК.

Назву винаходу (корисної моделі) слід викладати в однині.

Винятки складають:

• назви, які не вживаються в однині;

• назви винаходів, що стосуються хімічних сполук, охоплених загальною структурною формулою.

Нарівні з нормативними вимогами потрібно враховувати напрацьовані практикою (які не суперечать нормативам) рекомендації до формулювання назви винаходу.

1. Назва повинна відповідати об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина) і бути родовою ознакою відносно до інших суттєвих ознак, що складають формулу винаходу.

2. Назва повинна відповідати прототипу винаходу (може бути використане узагальнене поняття).

3. Назва повинна відповідати суті винаходу. Це випливає з вимоги пропорційності. Зокрема, назва винаходу (поняття, що визначається) повинна відповідати змісту винаходу (визначальне поняття). У тому випадку, коли всі ознаки, що відрізняють винахід, стосуються тільки одного вузла, патент необхідно отримувати на цей вузол, називаючи винахід найменуванням цього вузла.

4. Назва винаходу не повинна містити:

•  вказівки на технічний результат, що утримується при використанні винаходу;

•  вказівки на явища, що відбуваються при його здійсненні, а також механізм процесу.

5. У назві винаходу повинна використовуватися оповідна, без інверсій, черговість слів.

6. Назва може бути виражена термінологічно або функціонально (описово).

а) Термінологічні назви. Назва у вигляді терміна, може бути використана, коли цей «термін» увійшов до словників понять і термінів, енциклопедичних словників, політехнічних словників, тлумачних словників (основні терміни) по окремих галузях. У разі використання широких, багатозначних термінів як назв (на­приклад, машина, комбайн, прилад, сепаратор, подрібнювач і т. ін.) - останні конкретизуються.

б) Описові (функціональні) назви. Описові назви застосовуються тоді, коли відсутня відповідна термінологічна назва або така назва є ма­ловживаною.

7. Назва винаходу повинна бути точною, конкретною і короткою. Точність назви винаходу означає, що вона повинна відповідати певному об'єкту винаходу (пристрій, спосіб, речовина і т. ін.).

Вимога конкретності назви винаходу означає, що в ній повинна міститися вказівка на найближчий вид тих об'єктів, до яких належить винахід. Тому не треба давати винаходу назви цілих галузей техніки.

8. З метою забезпечення одноманітності не заведено називати при­ стрій - системою, спосіб - методом і т. ін., крім тих випадків, коли це необхідно відповідно до термінології, існуючої в певній галузі техніки.

9. Назва винаходу, що відноситься до застосування відомого об’єкта, є назвою об'єкта, що виражає нове призначення цього відомого об'єкта.

Розглядуємий винахід названо – борштанга, що співпадає з назвою розділу у МПК. Борштанга - це метало ріжучий інструмент який використовують в машинобудуванні для обробки циліндричних отворів розточуванням. Саме таким є запропонований винахід.