ПРОЦЕДУРА НАБУТТЯ ПРАВ НА ВИНАХІД (КОРИСНУ

2. ПРОЦЕДУРА НАБУТТЯ ПРАВ НА ВИНАХІД (КОРИСНУ

МОДЕЛЬ)

2.1 Дослідження законодавчої бази з набуття прав на винахід

(корисну модель)

Розглянемо законодавчу базу, згідно з якою в Україні здійснюєть­ся охорона прав на винаходи і корисні моделі. Це Конституція України [1], книга четверта Цивільного кодексу України “Право інтелектуальної власності” [2]. А також Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» [3] із змінами і доповненнями, внесеними Законом України від 22 травня 2003 року № 850-IV [4] (в подальшому - Закон).

Право інтелектуальної власності - це право особи на результат інтелектуальної, творчої діяльності або на інший об'єкт права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності становлять особисті немайнові права інтелектуальної власності та (або) майнові права інтелектуальної власності. Право інтелектуальної власності є непорушним. Ніхто не може бути позбавлений права інтелектуальної власності чи обмежений у його здійсненні, крім випадків, передбачених законом.

Згідно з статтею 420 Цивільного кодексу України, до об'єктів права інтелектуальної власності, зокрема, належать: літературні та художні твори; комп'ютерні програми; компіляції даних (бази даних); виконання; фонограми, відеограми, передачі (програми) організацій мовлення; наукові відкриття; винаходи, корисні моделі, промислові зразки; компонування (топографії) інтегральних мікросхем; раціоналізаторські пропозиції; сорти рослин, породи тварин; комерційні (фірмові) найменування, торговельні марки (знаки для товарів і послуг), географічні зазначення; комерційні таємниці.

Нормами Закону охоплюється правова охорона винаходів і корисних моделей, службових винаходів і корисних моделей. Крім того, Законом регулюються майнові і особисті немайнові відносини, що виникають у зв'язку зі створенням, правовою охороною та використанням секретних винаходів і корисних моделей.

Згідно з Законом до винаходу належить технологічне (технічне) вирішення, що відповідає умовам патентоздатності (новизні, винахідницькому рівню і промисловій придатності), до корисної моделі - нове і промислово придатне конструктивне виконання пристрою. Секретний винахід (секретна корисна модель) - це винахід (корисна модель), що містить інформацію, віднесену до державної таємниці.

До службових винаходів (корисних моделей) належить винахід (корисна модель), створений працівником:

•  у зв'язку з виконанням службових обов'язків чи дорученням ро­бо­тодавця за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене інше;

•  з використанням досвіду, виробничих знань, секретів виробництва і обладнання роботодавця;

До об'єктів, що охороняються відповідно до Закону належать: продукт (пристрій, речовина, штам мікроорганізму, культура клітин рослин і тварин); спосіб; застосування відомого продукту чи способу за новим призначенням.

Особливу увагу заявникам необхідно звернути на той факт, що в Україні введений новий об'єкт охорони «застосування». Раніше правова охорона такому об'єкту надавалася в колишньому СРСР. Це потребує відповідних змін таких нормативних актів, як Правила складання та по­дання заявки на видачу патенту України на винахід (корисну модель) (в подальшому - Правила) та Порядок розгляду заявки на винахід (ко­рисну модель) (в подальшому - Порядок).

Законом регламентується, що дія патенту, виданого на спосіб одержання продукту, поширюється і на продукт, безпосередньо одержаний цим способом. Це так звана непряма охорона продукту. Ця норма може бути використана в конкурентній боротьбі для одержання законних прав на продукт, що охороняється патентом. За наявності у конкурента патенту на продукт, який цікавить вас, та не­можливості одержання ліцензії на нього можна спробувати заявити спо­сіб виготовлення цього продукту. Розглянута обставина повинна врахо­вуватися власником патенту як при одержанні патенту на продукт, так і в подальшому його використанні.

Щодо експертизи, яка проводиться в Україні, то вона базується на основних принципах Паризької конвенції по охороні промислової влас­ності, а саме: надання рівних прав як іноземцям, так і національним заяв­никам; надання права конвенційного пріоритету. За конвенцією кожна держава-учасниця Паризького союзу має можливість відповідно до своїх власних потреб визначати ті чи інші особливості вимог до заявок, поряд­ку встановлення умов патентоздатності, строку дії патентних прав [10].

Так, зміна економічних правовідносин в Україні спричинила зміну умов охороноздатності винаходу. З переліку умов було виключено по­зитивний ефект як такий, що не відповідає ринковим економічним від­носинам, за яких корисність того чи іншого винаходу визначається по­требами ринку.

Перевірочно-відкладена система експертизи, що запроваджена в Україні, передбачає:

•  після закінчення 18 місяців від дати подання заявки на винахід або, якщо заявлено пріоритет, від дати її пріоритету, публікацію в офіційному бюлетені «Промислова власність» відомостей про заявку за умови, що вона не відкликана або не вважається відкликаною або за нею не прийнято рішення про відмову у видачі патенту. За клопотанням заявника відомості про заявку публікуються раніше зазначеного строку;

•  встановлення тимчасової правової охорони від дати публікації заявки до моменту видачі патенту;

•  проведення кваліфікаційної експертизи (експертизи по суті) за клопотанням заявника або будь-якої іншої особи.

При перевірочно-відкладеній системі експертизи заявник, отриму­ючи тимчасову правову охорону на визначений строк, має можливість оцінити ефективність винаходу та доцільність його впровадження і при­йняти відповідне рішення щодо необхідності проведення експертизи по суті. Недоліком цієї системи слід вважати відсутність у заявника у період тимчасової правової охорони виключного права на винахід. Не дивлячись на зазначений недолік, більшість держав-учасниць Паризького союзу запровадили у себе перевірочно-відкладену систему експертизи.

Перше повідомлення Інститутом заявникові щодо кваліфікаційної експертизи, яким може бути рішення про видачу патенту, попереднє рішення про відмову у видачі патенту чи вимога про необхідність надан­ня додаткових матеріалів, без яких проведення експертизи неможливе, повинно бути надіслане не пізніше 18 місяців від дати початку проведен­ня кваліфікаційної експертизи. Датою початку проведення кваліфікацій­ної експертизи вважається дата отримання Інститутом клопотання про її проведення, а якщо це клопотання було отримане до завершення фор­мальної експертизи, то дата її завершення.

Особливістю нової редакції Закону стосовно проведення експер­тизи є введення конкретних строків повідомлення заявникові про стан розгляду заявки. Так, перше повідомлення Інститутом промислової влас­ності заявникові щодо формальної експертизи, яким може бути повідом­лення про завершення формальної експертизи чи вимога про внесення змін до матеріалів заявки, повинно бути надіслане не пізніше 6 місяців від встановленої дати подання заявки.

Патент на винахід (корисну модель) надає його власнику виключ­не право використовувати винахід (корисну модель) за своїм розсудом. Строк чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель встановлюється статтею 465. Майнові права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель є чинними з дати, наступної за датою їх державної реєстрації, за умови підтримання чинності цих прав відповідно до закону. Законом можуть бути встановлені умови тимчасової чинності майнових прав інтелектуальної власності на винахід до набрання ними чинності відповідно до частини першої статті 465. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на винахід спливає через двадцять років, що підліковуються від дати подання заявки на винахід в установленому законом порядку. Цей строк може бути продовжений в установленому законом порядку щодо винаходу, використання якого потребує спеціальних випробувань та офіційного дозволу. Строк чинності виключних майнових прав інтелектуальної власності на корисну модель спливає через десять років від дати подання заявки на корисну модель в установленому законом порядку. Строк дії патенту на винахід, об'єктом якого є лікарський засіб, за­сіб захисту тварин, засіб захисту рослин тощо, може бути продовжено за клопотанням власника цього патенту на строк, що дорівнює періоду між датою подання заявки та датою одержання такого дозволу, але не більше ніж на 5 років. Введення такої норми до Закону обумовлено специфічною особ­ливістю даного об'єкта охорони, яка полягає в тому, що для його вико­ристання потребується дозвіл відповідного компетентного органу. Фак­тично при цьому значно зменшується строк дії патенту, тобто права па­тентовласника, який вклав значні кошти в розроблення, наприклад, лікарського препарату, обмежуються. Введена норма відповідає Регламенту Ради ЄС, яким для лікарсь­ких препаратів введено Свідоцтво про додаткову охорону зі строком дії п'ять років. Свідоцтво надає патентовласнику такий самий обсяг прав, що й основний патент [12]. Чинність майнових прав інтелектуальної власності на винахід, корисну модель може бути припинено достроково за ініціативою особи, якій вони належать, якщо це не суперечить умовам договору, а також в інших випадках, передбачених законом.