Економічні результати екологічного господарства

3.3 Економічні результати екологічного господарства

Хоча ріст виробництва екологічних продуктів стимулює підтримка господарств і розвиваючий ринок , однак починаючи займатися еколгічним господарством, без сумніву, необхідно знати особливості цього господарства і виробничі характеристики, які дають можливість оцінювати рентабельність екологічного господарства та його прибутки. Потреби виробничих характеристик зміни В. Рутковене та Р. Земецкіс [37,стор.195-198] пропонують аналізувати за схемами (див.рис.9) господарства переходячи з хімізованого до екологічного господарювання.

Родючість. Спираючись на досвід європейського екологічного господарювання відмічається , що в господарствах екологічного землеробства врожайність звичайно менша, ніж у хімізованих. Різниця врожайності в екологічних та хімізованих господарствах залежить від вирощуваних сільськогосподарських рослин, вони різні в різних країнах і регіонах. Врожайність зернових культур в екологічних господарствах звичайно на 30-40% менша, ніж в хімізованих. Аналізуючи врожайність картоплі в різних країнах врожайність відрізняється, тому результуючі висновки зробити складно. Врожай овочів та бобових культур звичайно навіть більший, ніж хімізований, пасовищ та луків, дещо менший ніж однаковий в залежності від використання.

Литовський університет сільського господарства провівши порівняльні аналізи землеробських систем встановив, врожайність ячменю в системі екологічного землеробства була 39% , озимої пшениці 24%, менше, ніж в інтенсивній, хімізованій землеробській системі. В середньому в екологічних господарствах Швейцарії врожайність всіх культур була лише 12%, а озимої пшениці 11-14%, менше в порівнянні з середньою інтенсивною традиційною (хімічною) системою [1,стор.211,].

Закордонні дослідження показують, що найбільше зниження відбуваються у виробництві в перехідний період з хімізованого господарства в екологічне, пізніше ці зміни не такі різькі або зовсім зникають. На початку перехідного періоду врожайність досить знижується, пізніше починає рости, а деколи і перевищувати врожайність хімізованих господарств. Залежні зміни родючості екологічних господарств від екологічного господарювання в часі відмічена в табл.6. В багатьох випадках помітне збільшення врожаю зі збільшенням періоду екологічного господарювання (особливо помітне збільшення озимих зернових та моркви). В Литві таких даних немає, оскільки лише 14% фермерів займаються екологічним господарством понад 5 років, половина фермерів 1-2 роки, тому результати систематично не досліджені.

Сноска: 1, 2, 3 – цифри відповідно відмічають періоди традиційного, перехідного, і екологічного господарств. Пунктирна лінія відмічає зміни, тому що продукція перехідного періоду не може перехідного періоду, як екологічна і за неї не платиться ціна більше ніж за просту продукцію ( іноді в окремих

Таблиця 4.

Середня врожайність культур в екологічних та хімізованих господарствах, т/га.

Зміни врожайності частково можна пояснити перехідним біологічним ефектом, тобто агроекосистеми і особливо звикаючи грунти до нових умов виробництва. Для адаптації необхідно час, під час якого система долає збільшення кількості бур’янів, шкідників та інші фактори, які негативн6о врпливають на врожайність с/г рослин. Збільшення врожайності також можливо пояснити покращенням звикання до методів екологічного господарювання.

Трудові ресурси. Як свідчать багато авторів, використання праці в екологічних господарствах на 10-20% більше, ніж в хімізованих, дивлячись на їх спеціалізацію. Крім цього об’єм праці для різних способів виробництва по суті не однаковий. Тому зміни структур переробки виробництва господарства і наступного періоду залежить від робочої сили. Витрати на працю залежать і від рівня механізації. Збільшення витрат пояснюється також тим, що в екологічних гоасплодарствах в порівнянні з традиційними, необхідна більша кількість людей. Величина витрат на заробінтю плату залежить і від величини господарства.

Таблиця 5.

Кількість зайнятих в господарствах отримуючих основний дохід в залежності від величини господарства від сільського господарства (в розрахунку кількості людей на 100 га. землі корисної площі господарства).

Ціни. Дуже важливо для досягнення прибутку - це змога отримати більшу ціну за екологічні продукти в порівнянні з продуктами хімічних господарств. Однак, перехід в екологічне господарство буде вдалим лише тоді, коли страчені прибутки із -за зменшуючого врожаю буде компенсований більш високими цінами на продукти. Рівень цін залежить від типу продукту, попиту і способу торгівлі. Більшість продуктів рослинництва, які вирощуються в традиційних та екологічних господарствах, ціни на них помітно відрізняються. Наприклад, ціна екологічної пшениці в середньому в 0,5-2 рази, а картоплі 0,5-5 разів вище, ніж в хімізованих виробництвах. Ціни продуктів тваринництва відрізняються набагато менше, наприклад, ціна екологічного молока на 8-30%, яловичини - 30%, свинини - 20-70% вище, ніж в хімізованих господарствах. Різниця цін екологічного і хімізованого господарств на продукти відрізняється набагато менше. Споживачі більш за все доплачують дор основної ціни за овочі 60-70%, менше за зерно 31%, найменше за сир 20%

Як бачимо, на рис.9 ціна екологічних продуктів відрізняється від цін перехідного періоду так як лише господарство, отримавши статус екологічного і сертифікат може продавати продукти як екологічні.

Реалізовуючи окремо екологічне зерно ціни також значно відрізняються. Високими цінами реалізується продукція, яка напряму продається споживачу. Також продаючи напнряму в роздрібну торгівлю, ціни, звичайно, вищі ніж реалізуючи через гурт.

Реалізація продукції екологічного тваринництва через спеціальну відведену екологічним продуктам торгівлю, в порівнянні з рослинними продуктами дуже важка. Високі ціни продуктів тваринництва - рідкий випадок. Звичайно, за високою ціною продаж відбувається безпосередньо споживачу.

Дохід. Аналіз ситуації екологічних господарств Європи показує, що в середньому дохід екологічних господарств схожий на прибуток хімізованих, однак, прибуток господарств різних спеціалізацій різний в різних країнах. В перехідний період прибутки зменшуються, тому що врожайність зменшується, а продукція не може реалізовуватися як екологічна. Закінчивши перехідний період і господарство отримавши статус екологічного, ціни на екологічну продукцію збільшуються, стають вище ніж хімізованих та в господарствах перехідного періоду, тому дохід збільшується.

Так як, ціни екологічних продуктів вище, тому господарствам надається підтримка, господарства екологічного рослинництва працюють з більшим доходом, ніж хімізовані. В більшості країн економічна ситуація залежить від субсидій еколгічним господарствам (особливо в Австрії, Данії, Німеччині, Швейцарії), де субсидії сладають 16-24% доходу господарств. В інших країнах більш високий дохід визначає ціна екологічної продукції, наприклад, в Англії тв нІмеччині більш високі ціни на екологічні продукти становлять 40-70% доходів рослинницьких господарств і 10-40% тваринницьких. Приклад Швейцарських господарств показує, що дохід екологічних господарств значно змінився після отримання субсидій, а також після організації продажу продуктів в торгових країнах.

Прибуток. В Литві поки що немає достовірних документів про прибутковість виробництва екологічних продуктів. В табл.6 надані дані аналізів проведених у 1998 р., які лише частково висвітлюють ситуацію в традиційних і екологічних господарствах країни, тому робити висновки з цих даних не вірно.

За дослідженими даними в Литві виробництво зерна в традиційних господарствах у 1998 р. було де-не-де прибутковіше/, ніж в екологічних господарствах. В господарстві фермера Самаускаса виробництво зерна було збитковим. Виробництво молока було прибутковим лише в Батвіно традиційному господарстві. Хоча виробництво молока в екологічних господарствах було також збитковим, однак значно менше, ніж в традиційній сільськогосподарській спілці «Каместа»[1,стор.206].

В Литовському університеті сільського господарства комп’ютерною програмою QSB, безпосереднім організаційним шляхом створені різних спеціалізацій 20, 50, 100, 200, 300 га. земельних господарств корисних площ, імітаційні моделі екологічних господарств. Вони показують, що знаходячись у вигідних умовах екологічне господарство має бути прибутковим, а в менш вигідних (погані метеоумови, вирощування сортів рослин середньої врожайності, менш родюча земля) в більшості випадків були б мінімальні доходи та не були збитковими.

Таблиця 6.

Виробництво сільськогосподарської продукції, економічні результати в традиційних і екологічних господарствах Литви 1998 р.

Найвищий дохід та прибуток могли б бути в спеціалізованих овочевих господарствах. В овочево - молочних та зерново - накопичувальних спеціальзованих господарствах отримуюча в 1,5-2,4 рази менша прибутку. Ще менший прибуток був би отриманий в зерново- молочних та зернових спеціалізованих господарствах. За думкою вищезгаданих авторів, у великих господарствах, 300 га. вигідно вирощувати зернові, ніж в дрібніших, так як зі збільшенням екологічного господарства росте й дохід з рослинництва. Однак, майже у всіх крупних господарствах більш високий прибуток отримується від тваринництва, ніж від рослинництва. Лише в дуже крупному господарстві рослинництво прибутковіше, ніж тваринництво.

Хоча, теоретичний розрахунок показує, що екологічне тваринництво в осносному було б прибутковішим практично в умовах слаборозвиненого ринку екологічних продуктів, інфраструктури, в Литві можливо успішно продавати екологічну продукцію рослинництва. А. Александовичус пропонує фермерам країни на землях з кращими умовами і в господарствах, 50 га і більше, більш спеціалізуватися на екологічному рослинництві, а з менш хорошими на тваринництві.

В наукових дослідженнях про екологічне сільське господарство - вінком виробництва, в різних країнах ЄС про прибуткове виробництво спостерігаються різні тенденції. Прибуток екологічних господарств був близько 20% вище, або трохи менше, нгіж в звичайних господарствах. Майже у всіх країнах рослинницькі спеціалізовані господарства досягли результатів кращих, ніж в тваринницьких господарствах.

Узагальнюючи, можливо помітити, щор перехід з традиційної системи в екологічну в більшості випадків вдалий. Ефективність цього процесу залежить від державних виплат, від зміни цін між екологічними і звичайними виробничими с/г продуктами і здатності продати екологічно вирощену продукцію. Разом з тим необхідно підкреслити, що господарства рослинницької спеціадізіції мають більш успішні можливості продати свою продукцію, ніж тваринницьку, тому отримали більше користі від переходу в екологічне господарство, ніж мали б, залишившись в традиційному. Навіть не отримуючи виплат цим господарствам, перехід був би екологічно вигідним.

Похожие работы

Стан та перспектики екологічної конверсії промислових і сільськогосподарських підприємств Чернігівської області

Скачать

116814

4

6

... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств   4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...

Альтернативне сільське господарство

Скачать

27431

0

0

... що забезпечує одержання екологічно чистої продукції. В Естонії з 1 травня 2001 року почав діяти спеціальний закон, який підтримує органічне сільське господарство. У Німеччині кількість сільськогосподарських ферм, що ведуть альтернативне землеробство, зросла до 10,5 тисяч при загальній площі земель у 0,5 млн. га. Вони почали виробляти 2,4% усієї сільськогосподарської продукції, хоча економічний дох ...

Роль добрив у системі землеробства

Скачать

86928

8

1

... на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, охорону ґрунтів і навколишнього середовища. В умовах пересіченого рельєфу та на ерозійно небезпечних територіях необхідне освоєння ґрунтозахисних систем землеробства з використанням контурно-меліоративної організації території, яка здатна запобігти ерозії найнебезпечніших в екологічному відношенні земель. При цьому надають перевагу ...

Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічн

Скачать

126640

0

0

... в областях з високим рівнем індустріального розвитку. 2. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічно ...