3.4 Перспективи екологічного зеамлеробства Литви у зв’язку з інтеграцією в ЄС

Світ з кожним роком все більше розуміє, як небезпечно для здоров’я та життя споживати сільськогосподарську продукцію. У 1992 році ЄС затвердив регламент № 2038, в якому передбачена велика допомога фермерам, які відмовилися від інтенсивного промислового хімізованого землеробства і перейшли в екологічне, яке шкодує природу. Ще більш значну допомогу ЄС передбачив програмі 1997 року «Дарботварке» - «Повісткація» 2000.

За даними Всесвітньої торгової організації, попит на екологічні продукти землеробства щорічно збільшується на 10 - 30%, за такі продукти споживачі згодні платити набагато більше. У 2000 р. таких продуктів у всьому світі продано за 21,5 млрд.дол. США, а їх попит набагато перевищував пропозиції.[29,стгор.36-38].

15.02.2000р. Литва почала переговори про членство ЄС. Ставши членом країна знайшла змогу з новими можливостями вирішити свої проблеми , гарантуючими права людини і покращення життя. Іншими словами Литва повинна додержуватися існуючих в ЄС правил і вимог. Більші чи менші зміни відбуваються і всіх сферах життя. Інтеграція в ЄС пов’язана з прискореною модернізацією господарства, новими технологіями, ефективністю бізнесу і зваженими рішеннями, або ж буде не можливо конкурувати на Європейському ринку. Екологічне сільське господарство лише допоможе вирішити ці проблеми, оскільки конкуренція у світі справді велика [28,стор.4].

Розглядаючи екологічне землеробство досвід в Європі і провівши його аналіз у Литві помітні тенденції розширення не лише в світі, але й в Литві. Екологічне земельне госплодарство і ринок продуктів харчування в Литві лише починає формуватися. Подальше розширення екологічного господарювання має всі умови. Це традиції литовського господарювання, працелюбність, помітне зниження застосування хімічних добрив і захисних засобів, які використовуються в господарстві, зростаючий попит на якісні продукти. Віриться, що в майбутньому екологічні продукти на ринку реалізації складуть не малу частину сільськогосподарських продуктів, а також вони мають стати важливим об’єктом експорту Литви. Литва ставши членом ЄС відкриває нові можливості для реалізації своїх продуктів на європейському внутрішньому ринку.

Бажаючи передбачити перспективи розширення екологічного землеробства необхідно дослідити їх сильні та слабкі сторони. Думка В. Рутковенеса та ін. авторів про сильні сторони екологічного сільського господарства.[44,стор.7]:

екологічне сільське господарство комплексно вирішує екологічні, економічні, соціальні питання розвитку села;

екологічне господарство виробляє якісний потребуючий на внутрішньому та зовнішньому ринках продукт харчування;

екологічне господарювання зберігає та відновлює життєдіяльність грунту, зберігає навколишнє середовище від забруднення;

збільшується зацікавленість споживачів івиробників в якості продуктів і охорони навколишнього середовища;

позитивний погляд споживача на литовські товари, збільшується попит на природні та екологічні товари;

постійне збільшення кількості екологічних господарств показує перспективу екологічного господарювання;

розширюється місцевий ринок, з’являються кооперативи для реалізації, створені спеаціальні відділи у торгівельних центрах, розпочатий експорт;

підготовлені основи правової бази, і узгоджені з вимогами ЄС;

створена і життєдіяльна сертифікаційна система. Сертифікаційна організація «Екоагрос» має міжнародну акредитацію IFOAM;

діє державна програма підтримки екологічних господарств. Передбачена фіксована підтримка з ЄС структур і міжнародних фондів, а також консультації закордонних спеціалістів;

видані періодичні інформаційні екологічно господарські видання «Екологічне господарство», «Новини екологічного господарства», «Гая інформує» та інші, підготовлені телевізійні передачі, фільми, статті в пресі.

Слабі сторони екологічного господарства:

1. Незадієна дійсна довгодіюча державна система підтримки екологічних господарств.

2. Повільно запроваджуються нові технології екологічного виробництва.

3. Відчуваються недоліки в потребі екологічного господарства спеціальної техніки, альтернативних добрив, які захищають від шкідників середовища.

4. В країні не виробляється достатня кількість екологічної продукції, необхідної для розширення переробки та експорту.

5. Не розповсюджена кооперація виробників на експорт.

6. Не вистачає інформації про користь вживання екологічно чистих та природніх продуктів.

7. Не створена система реалізації екологічної та природньої продукції, немає систематичних досліджень внутрішнього та зовнішнього ринку, не створена потрібна інфраструктура, не введені навики маркетингу.

8. Екологічне господарювання більш зрозуміле, як елемент охорони природи, а не як перспективна галузь господарювання.

9. Відсутня регіональна спеціалізація екологічного господарства.

10. Фермери не мають достатніх знань екологічно господарських технологій та управління.

11. Не оцінена конкурентна здатність продукції, вироблених в екологічних господарствах перехідного періоду.

12. Немає спеціальної системи консультації екологічного господарства, а в діючих консультативних інстанціях не вистачить спеціалістів, які можуть консультувати по питанням екологічного господарства.

13. Сільські мешканці не маючи елементарних знань охорони природи, не бажаючи того, забруднюють середу. Тому погіршується їх стан здоров’я, збільшується забруднення поверхневих та підземних вод, зменшується стабільність природних екологічних систем.

Зараз, як вище згадувалось, сертифіковані площі екологічні господарства займають тільки 0,13% від загальної кількості корисної площі сільського господарства. В залежності від державної допомоги та інших економічних умов, можна прогнозувати,( що у 2004р.екологічно-господарських площа може скласти до 2%), 2010р. - до 15% корисної сільськогосподарської площі (рис.11), а більша частина Литовського сільського господарства повинна бути орієнтована на шкодуючі господарства [44,стор.14]. Самими важливими продуктами в Литві повинні з’являтись - овочі, картопля, ягоди (табл.10).

Екологічне господарство пов’язане із додатковими трудовими витратами у вирощуванні овочів та садівництві, також і з додатковою зайнятістю у селі, тому воно дуже важливе з державної точки зору. Маємо раціональну систему заощадження екологічного господарювання, воно повинне стати одним з важливіших джерел прибутку та альтернативних місць працевлаштування у селі.

Екологічне господарювання важливе не тільки у ракурсі виробництвабезпечних продуктів харчування. Дуже важливий результат такого господарювання для навколишнього середовища. Тому, його оцінка не може обмежуватися тільки прямими економічними показниками, що зображають грошову користь. Обов’язково ширше оцінювати позитивний ефектшкодуючого господарювання, його додаткове соціальне та природоохоронне значення.


Таблиця 7.

Прогнозовані площі екологічних земельних господарств, кількість вміщуючих у екологічному господарстві тварин у 2002-2006 рр.(прогноз, з використанням відповідних даних).

2002 2003 2004 2005 2006
Площі корисних екологічних господарств, тис. га 16,8 33,6 67,1 117,4 167,8
а)господарства перехідного періоду; 12,581 28,518 59,048 105,683 150,975
б)екологічні господарства 4,194 5,033 8,052 11,743 16,775
Кількість господарств 735 1398 2680 4773 6730
Порівняльна кількість знаходжених тварин, шт. 4932 9864 19727 34523 49319

Таблиця 8.

Прогноз виробництва екологічних господарств продукції у 2002-2006 рр.,тис. тон

2000 2002 2004 2006
Рослинна продукція
Зерно 2,4 9,1 25,2 94,6
Суріпка - 1,5 6,0 26,0
Картопля 7,8 28,0 58,0 180,0
Капуста 1,3 8,1 14,2 27,8
Буряки 2,8 4,7 6,3 14,5
Морква 0,6 12,9 25,9 36,6
Цибуля 0,2 0,7 2,0 9,7
Ін. овочі та росл. приправи - 0,4 5,3 15,0
Ягоди 0,09 0,5 1,6 3,8
Фрукти 0,3 1,9 4,9 10,3
Тваринна продукція
Молоко 1,7 8,9 26,7 108,0
Рогата худоба 0,06 0,09 0,18 0,5
Свинина 0,8 1,4 3,6 10,0
Баранина - 0,02 0,14 0,3
Птиця 0,04 0,2 0,8 1,5
Кролі 0,01 0,02 0,1 0,16
Яйця 0,73 1,3 2,5 3,8

Інтегруючі в ЄС в Литві виникла обов’язковість виробляти конкуруючо здатні, маючі попит на ринку продукти, виробляючи їх опираючись на шкодуючі принципи розширення. Одна з самих перспективних систем шкодуючого господарства - це екологічне господарство, яке створює сферу для кращого розширеня економічної, соціальної, природоохоронної та етнокультурної системи на селі, що передбачає покращення якості життя.

Литва, як і інші 9 країн вступаючих у ЄС, повинна підготувати програму охорони аграрного захисту навколишнього середовища. Реалізація цієї програми в життя, частково підтримає систему екологічного та шкодуючого господарства в регіоні. Відкривається прекрасна можливість SAPARD програма, яка використовується для розвитку аграрної охорони навколишнього середовища та землеробства.[10,стор.15].


Розділ 4. Оцінка екологічного стану ферм Європи


Информация о работе «Екологічне землеробство»
Раздел: Ботаника и сельское хозяйство
Количество знаков с пробелами: 150919
Количество таблиц: 12
Количество изображений: 4

Похожие работы

Скачать
116814
4
6

... . В умовах різкого зниження обсягів застосування добрив дуже важливо використовувати їх найбільш ефективно. Розділ 4. Основні напрямки іноваційно-екологічної конверсії промислових і аграрних підприємств   4.1 Конверсія промислових підприємств Розвиток екологічної кризи поставив складні задачі перед промисловим виробництвом. Виникла необхідність наукового аналізу взаємодії промислового ...

Скачать
27431
0
0

... що забезпечує одержання екологічно чистої продукції. В Естонії з 1 травня 2001 року почав діяти спеціальний закон, який підтримує органічне сільське господарство. У Німеччині кількість сільськогосподарських ферм, що ведуть альтернативне землеробство, зросла до 10,5 тисяч при загальній площі земель у 0,5 млн. га. Вони почали виробляти 2,4% усієї сільськогосподарської продукції, хоча економічний дох ...

Скачать
86928
8
1

... на забезпечення раціонального використання земельних ресурсів, охорону ґрунтів і навколишнього середовища. В умовах пересіченого рельєфу та на ерозійно небезпечних територіях необхідне освоєння ґрунтозахисних систем землеробства з використанням контурно-меліоративної організації території, яка здатна запобігти ерозії найнебезпечніших в екологічному відношенні земель. При цьому надають перевагу ...

Скачать
126640
0
0

... в областях з високим рівнем індустріального розвитку. 2. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля та використання природних ресурсів. Основні напрями державної політики України у галузі охорони довкілля, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки розроблено відповідно до статті 16 Конституції України, якою визначено, що забезпечення екологічно ...

0 комментариев


Наверх