Показники ефективності виробництва, в тому числі рослинництва

1.2 Показники ефективності виробництва, в тому числі рослинництва

Для обґрунтування напрямів та виявлення резервів підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва необхідно здійснити оцінку різних явищ, що відбуваються в цій галузі. Але на основі одного критерію цього зробити не можна. Тому потрібні конкретні показники, що відображують вплив різних факторів на процес виробництва. Лише система показників дає змогу провести комплексний аналіз і зробити правильні висновки щодо напрямів та резервів підвищення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва.

Оцінюючи ефективність галузі, слід враховувати її особливості, які значно впливають на кінцеві результати.

Визначення економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва і здійснюють на основі системи показників, які враховують відповідні особливості галузей. Для порівняння економічної ефективності виробництва окремих видів продукції рослинництва використовують такі показники: виробництво валової продукції рослинництва (грн.) з розрахунку на 1 га посіву, на одного середньорічного працівника, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; валовий та чистий доход і прибуток на 1 га посіву, на 1 люд.-год, на 1 грн. виробничих витрат; рівень рентабельності виробництва, норма прибутку, рівень оплати праці на 1люд.-год., на 1 середньорічного працівника.

Економічну ефективність виробництва продукції одного виду (зерна, молока тощо) визначають за допомогою таких показників, як урожайність сільськогосподарської культури та продуктивність тварин, затрати праці на 1 ц продукції, витрати кормів на 1 ц продукції (у тваринництві), собівартість 1 ц продукції, прибуток з розрахунку на 1 га посіву чи 1 гол. худоби, рівень рентабельності.

Поряд з визначенням економічної ефективності сільськогосподарського виробництва на рівні особливе значення при впровадженні інтенсивних технологій вирощування сільськогосподарських культур має хімізація. Для визначення економічної ефективності використання засобів хімізації важливо правильно обчислити приріст урожаю, а також вартість додаткової продукції (основної і побічної). При цьому вартість одержаної продукції обчислюють за фактичними цінами з урахуванням її якості (натуральної маси зерна і вмісту клейковини, цукристості коренеплодів цукрових буряків, вмісту, крохмалю в картоплі тощо). При розрахунках рівня ефективності в динаміці вартість продукції оцінюють у порівнянних цінах. Продукцію кормових культур, що не набуває товарної форми і використовується підприємством, оцінюють за виходом поживних речовин (ц к. од.) та ціною 1 ц вівса.

Економічна оцінка сільськогосподарських культур і сортів. Така оцінка в підприємствах необхідна для обґрунтування раціональної структури посівних площ, при проектуванні та освоєнні сівозмін. Для її здійснення потрібні дані хімічного аналізу про якість вирощуваних культур і сортів. Ці дані можна одержати в регіональних агрохімічних лабораторіях.

Економічну оцінку сівозмін здійснюють порівнянням кількох сівозмін за певною системою показників. Перша їх група враховує витрати на виробництво продукції у порівнюваних сівозмінах: витрати виробництва і праці на 1 га ріллі. Друга — це показники ефекту (результативні) з розрахунку на 1 га: урожайність, вихід кормопротеїнових одиниць, валова продукція рослинництва. В порівнянних цінах, товарна продукція (за цінами реалізації), валовий та чистий доход і прибуток: Третя група—показники ефективності виробництва: валова продукція, валовий і чистий доход та прибуток з розрахунку на 1 грн. виробничих витрат, на 1 люд.-год, на 1 га ріллі, собівартість 1 ц кормопротеїнових одиниць, рівень рентабельності виробництва товарної продукції.

Найкращою є та сівозміна, яка забезпечує максимальний вихід продукції землеробства з 1 га ріллі при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції.

Розділ 2. Стан виробництва продукції рослинництва та її економічна ефективність у СВК “Родина”

 

2.1 Природноекономічні умови діяльності підприємства та розвиток рослинництва

Різноманітність природних умов зумовлює необхідність впровадження науково обґрунтованої системи ведення сільського господарства, яка передбачає підвищення родючості ґрунтів, поліпшення якісного стану сільськогосподарських угідь. Тому головною складовою частиною системи ведення сільського господарства є система землеробства.

Система землеробства — це комплекс взаємопов'язаних агротехнічних, меліоративних і організаційно-економічних заходів, спрямованих на ефективне використання землі, збереження і підвищення родючості грунту, одержання високих урожаїв сільськогосподарських культур. Система землеробства включає структуру посівних площ, системи сівозмін, обробітку грунту, удобрення, насінництва, заходи боротьби з бур'янами, шкідниками та хворобами сільськогосподарських культур, систему меліоративних заходів, охорону грунтів від водної й вітрової ерозії, охорону навколишнього середовища. Співвідношення і розвиток цих ланок визначають загальний рівень культури землеробства і родючість грунту.

У сучасних системах землеробства широко впроваджуються досягнення науково-технічного прогресу і передового досвіду, їх мета — інтенсивне використання землі, відтворення її родючості, збільшення виходу продукції з гектара сільськогосподарських угідь. Удосконалення і розвиток системи землеробства є основою високих і гарантованих урожаїв усіх сільськогосподарських культур.

Підвищенню ефективності використання землі в сільському господарстві сприяє інтенсифікація рослинництва за допомогою прогресивних систем землеробства, передової техніки і технології вирощування сільськогосподарських культур.

На підвищення економічної родючості грунту та вирощування сталих урожаїв сільськогосподарських культур спрямована меліорація земель. Вона охоплює зрошення і осушення земель, вапнування і гіпсування грунтів, насадження лісосмуг (агромеліорація), докорінне поліпшення природних кормових угідь, протиерозійні та інші заходи.

Нині ведуться дослідження по розробці і застосуванню ґрунтозахисної безплужної системи землеробства. Вона включає такі взаємопов'язані ланки-системи: безплужний обробіток грунту, органомінеральну систему удобрення, захист рослин, систему протиерозійних машин і знарядь, застосування сівозмін та інтенсивних районованих сортів.

Ґрунтозахисна безплужна система землеробства має забезпечити інтенсифікацію рослинницьких галузей, відтворення і підвищення родючості ґрунту, що сприятиме збільшенню врожайності сільськогосподарських культур.

СВК “Родина”. Розташоване у с. Глинськ. Клімат зони помірно-континентальний, континентальність зростає у напрямі із заходу на схід. У цьому ж напрямі збільшується глибина і тривалість промерзання ґрунтів, що впливає на їх основну волого зарядку. Територія характеризується підвищеними ділянками рельєфу , значною дренованістю.

Як відомо, ґрунти лісостепу сформувались в основному на лісах та лісовидних суглинках і характеризуються високою потенціальною родючістю. Тут поширені здебільшого чорноземи типові опідзолені та темно-сірі лісові ґрунти.

Важливу складову в розвитку виробництва складають трудові ресурси. Тому слід охарактеризувати трудові ресурси даного підприємства.

Табл. 1. Наявність і структура трудових ресурсів в СВК „Родина”

Показники	2000		2001		2002
	кількість, чол.	Структура, %	кількість, чол.	Структура, %	кількість, чол.	Структура, %
Середньорічна чисельність робітників, в т. ч.:	225	100	262	100	275	100
в рослинництві	88	39,11	95	36,26	108	39,27
в тваринництві	137	60,89	167	63,74	157	57,09

З даної таблиці видно, що структура трудових ресурсів за три останні роки практично не змінилася. Переважна кількість працівників даного господарства зайняте в тваринництві близько 61% від всієї кількості працівників, а рослинництва – приблизно 39%. За три останні роки помічається тенденція до збільшення кількості працівників в даному господарстві з 225 в 2000році до 275 в 2002році.

Таблиця 2. Структура земельних та с/г угідь у СВК “Родина”

Види угідь	2000			2001			2001
	Площа, га	Структура, %		Площа, га	Структура, %		Площа, га	Структура, %
		зем. Угіддя	с/г угіддя		зем. Угіддя	с/г угіддя		зем. Угіддя	с/г угіддя
Загальна земельна площа	2567,9	100	х	2486,9	100	х	2793,9	100	х
Всього с.-г. угідь, в т.ч.:	2059,2	80,19	100	2135,8	85,88	100	2207,4	88,76	100
рілля	1992	77,57	96,7	1992,8	80,13	93,30	2140,2	86,06	96,96
сінокоси	27,3	1,06	1,3	27,3	1,1	1,28	27,3	1,1	1,24
пасовища	29,9	1,16	1,5	29,9	1,2	1,40	29,9	1,2	1,35
площі лісу	10	0,39	0,5	9,7	0,39	0,45	10	0,4	0,45
ставки (зариблені)	3,7	0,14	0,2	3,6	0,14	0,17	4	0,16	0,18

З таблиці 2 видно, що структура земельних угідь на протязі двох років залишилася незмінною.

Як і в багатьох подібних господарствах України, у загальній земельній площі найбільшу питому вагу має земля, відведена під с/г угіддя (80,19% у 2000 році і до 88,76% у 2002). Причому, на ріллю із неї припадає 77,57% у 2000 році і аж 86,06% у 2002. Звідси висновок, що землі даного господарства є досить розорені. Потрібно зазначити, що серед с/г угідь помітне місце займає тільки рілля (96,7% у 2000році і до 96,96% у 2002році). На решту угідь (сінокоси, пасовища, площі лісу і ставки) припадає близько 2,7%. Серед загальної земельної площі в середньому по роках на ліс припадає 0,39%. Що є досить низьким показником.Ставки і водоймища у даному господарстві мають незначну питому вагу – значно нижче 1%.

В структурі земельних угідь відсутні зрошувальні і осушувані землі.

Для порівняння продуктивності праці в різних галузях і різних видів продукції користуються наступними вартісними показниками, які відображені в таб.3.

Табл.3. Вартісні показники продуктивності праці в СВК „Родина”

Показники	2000	2001	2002
Вартість валової продукції рослинництва і тваринництва, тис. грн. в т.ч.:	1658	1978,4	1829,7
рослинництва	1028	988,2	1325,8
тваринництва	630	990,2	503,9
Середньорічна чисельність працівників по господарству всьго, в т.ч.:	225	262	275
рослинництва	88	95	108
тваринництва	137	167	157
Відпрацьовано в с/г виробництві всього люд.-год., в т.ч.:	299	352	395
рослинництва	106	137	170
тваринництва	193	215	225
Вироблено валової продукції на одного середньорічного рацівника, всього тис.грн., в т.ч.:	7,37	7,55	6,65
рослинництва	11,68	10,40	12,28
тваринництва	4,60	5,93	3,21
Вироблено валової продукції с/г на 1 люд.-год. всього тис.грн., в т.ч.:	5,55	5,62	4,63
рослинництва	9,70	7,21	7,80
тваринництва	3,26	4,61	2,24

З даної таблиці можна зробити висновок про деяке збільшення виходу ВВП по роках в цілому по господарству, особливо це помітно в рослинництві де за 2 роки ВВП зріс на 297,8 тис. грн., що є позитиноє тенденцією. Хоча в тваринницві, якщо порівнювати 2000р і 2002 рік то ВВП дещо знизився. За рахунок збільшення чисельності штату працівників від- булося незначне зменшення з 2000р. по2002рік продуктивності праці, тобто ВП на одного середньорічного працівника в цілому по господарству. За рахунок збільшення затрат праці відбувається незначне зменшення частки ВП на 1 люд.-год.за три роки. Проте взагальному відбувається за останні три роки деякий зріст ВВП в даному господарстві.

Для повної характеристики продуктивності праці на промислових підприємствах визначають затрати праці на 1-цю продукції. визначемо

Таблиця 4. Затрати праці на вирощування основних культур

Види продукції	2000			2001			2002
	Затрати праці, тис. л-год	вихід продукції, ц	затрати праці на 1 ц прод-ї	Затрати праці, тис. л-год	вихід проду-кції, ц	затрати праці на 1 ц прод-ї	Затрати праці, тис. л-год	вихід продукції, ц	затрати праці на 1 ц прод-ї
Зернові і бобові (без кукурудзи)	28	16326	1,72	26	36249	0,72	36	41472	0,87
Цукрові буряки	29	60314	0,48	31	64456	0,48	33	70215	0,47
Картопля	4	181	22,10	6	545	11,01	4	344	11,63
Овочі	5	134	37,31	7	712	9,83	4	458	8,73
Кукурудза на зерно	6	569	10,54	8	2621	3,05	9	829	10,86

З таблиці 4 видно, що найбільш трудомісткою галуззю в рослинництві є виробництво картоплі. Так в 2000році затрати праці на 1 ц продукції становили 22,1; в 2001 році 11,01, а в 2002 році 11,63. Також трудомісткими є виробництва овочів та кукурудзи на зерно. Хоча трудомісткість виробництва овочів є висока, проте помічається тенденція до зниження за три останні роки (37,31 в 2000році, 9,83 в 2001р., і 8,73 в 2002р.). Найменш трудомістким є виробництво цукрових буряків, яке за три роки майже не змінилось і становило в середньому 0,48 затрат праці на 1 ц продукції.

Основні фонди підприємства. Економічне значення основних фондів полягає в тому, що вони є мірилом і основою розвитку продуктивних сил сільського господарства, забезпечуючи відповідний рівень і темпи збільшення виробництва продукції та підвищення продуктивності праці.

Якісний стан основних виробничих фондів сільського господарства характеризується їх структурою, тобто співвідношенням окремих видів фондів у їх загальній вартості.

Структура основних виробничих фондів сільськогосподарського призначення визначається структурою виробництва і співвідношенням основних галузей, темпами будівництва великих тваринницьких комплексів з виробництва свинини, яловичини, м'яса птиці та яєць, а також зональними особливостями.

Таблиця 5. Показники руху основних засобів в СВК „Родина”

Показники	2000р	2001р	2002р
Вартість осн.засобів на поч. року, тис.грн.	10031	11346	7909,5
Вартість осн.засобів на кін. року, тис.грн.	6598	7370	7768,1
Надходження осн. засобів за рік, тис.грн.	х	х	х
Вибуття осн. засобів за рік, тис.грн.	394	447	123,4
Знос осн. засобів, тис.грн.	3654	3344	3746
Коефіціент вибуття осн.засобів	0,04	0,04	0,02
Коефіціент оновлення осн.засобів	х	х	х
Коефіціент зносу осн.засобів	0,55	0,45	0,48

З таблиці 5 видно, що коефіцієнт вибуття трохи зависокий. Це означає що з підприємства вибувають основні засоби. Проте за три роки помічається тенденція до зменшення цього показника Коефіціет зносу основних засобів високий і становить всередньому 0,5 – тобто знос трохи завищений. Але в підприємстві за останні три роки він трохи знизився.

Для визначення ефективності використання основних засобів користуються системою показників:1)показники, які характеризують технічний стан основних засобів 2)забезпеченість основними засобами 3)Ефективність використання

Табл.6. Рівень фондозабезпеченості та фондоозброєності в СВК

„Родина”

Показники	2000р	2001р	2002р
вартість осн.фондів тис.грн.	6898	7370	7768
Площа с/г угідь, га	2059,2	1992,8	2140,2
Кількість середньорічних працівників, чол	225	262	275
Фондозабезпеченість(вартість осн.фондів на 100 га с/г угідь), тис.грн.	334,98	369,83	362,96
Фондоозброєність(вартість осн.фондів на 1працівника), тис.грн.	30,66	28,13	28,25

З даної таблиці видно, що з 2000р по 2003рік відбувається деяка тенденція до збільшення фондозабезпеченості. За останні три роки дещо знизилась в нашому підприємстві фондоозброєність. Це є тохи негативною тенденцією.

Табл.7. Ефективність використання основних фондів в СВК „Родина”

Показники	2000р	2001р	2002р
Вартість осн.фондів тис.грн.	6898	7370	7768
Вартість обор.фондів тис.грн.	2861	3336	4774
Вартість валової продукції, тис.грн.	1658	1978,4	1829,7
Прибуток(+/-), тис.грн.	1188	1002,6	562,6
Фондовіддача( вартість ВП / 1 грн. Вартості осн.фондів), грн.	0,24	0,27	0,24
Фондомісткість(вортість осн.фондів / 1грн. Вартості ВП), грн.	4,16	3,73	4,25
Норма рентабельності(прибуток/сума осн. і обор.фондів), %	12,17	9,36	4,49

Рівень фондовіддачі в СВК „Родина” тохи завищений і всередноьому становить 0,26. показник фондомісткості досить непоганий і становить в середньому за три роки 4,05, до того ж з роками відбувається деяка тенденція до збільшення ціього показника.

Визначимо спеціалізацію досліджуваного господарства.

Табл.8. Структура грошових надходжень від реалізації в СВК „Родина”

Продукція	2000		2001		2002
	тис.грн.	%	тис.грн.	%	тис.грн.	%
Зернові і зернобобові	674	20,29	962,9	29,75	881,1	32,97
Картопля	1	0,03	3,2	0,10	0,2	0,01
цукрові буряки	519	15,62	250,2	7,73	414,7	15,52
овочі відкритого типу	2	0,06	8,7	0,27	12,7	0,48
інша продукція рослинництва	26	0,78	33,2	1,03	17,1	0,64
Всього по рослинництву	1240	37,33	1258,2	38,88	1325,8	49,60
Продукція скотарства, в т.ч	317	9,54	428	13,23	143,6	5,37
Прод-я свинарства	27	0,81	119,3	3,69	56,3	2,11
птиця всяка	1	0,03	1,7	0,05	4	0,15
інша продукція тваринництва	5	0,15	38,7	1,20	3,6	0,13
Всього по тваринництву	644	19,39	990,2	30,60	503,9	18,85
Промислова продукція	1358	40,88	1251,1	38,66	843,1	31,54
Реа-я ін. Прод-ї, робіт і послуг	80	2,41	6,7	0,21	x
Всього	3322	100	3236,2	100	2672,8	100

На основі структури грошових надходжень можна сказати, що СВК „Родина” спеціалізується на виробництві зернових і зернобобових, цукрових буряків, і з розвиненим скотарством. Також велику питому вагу у виробництві має промислова продукція.

Отже, за загальними висновками можна зазначити наступне:

- досліджуване господарство володіє достатньою кількістю необхідних ресурсів (земельних, трудових, виробничих фондів) для успішного ведення як рослинництва, так і всієї виробничої діяльності.

- спеціалізація господарства – виробництво зернових культур та цукрових буряків, а також полочно-м’ясне скотарство.

- стан рослинництва можна визначити як задовільний, дещо повільно оновлюються основні фонди та урожайність культур спеціалізації має будо дещо вищою.