Собівартість та рентабельність виробництва продукції рослинництва

2.3 Собівартість та рентабельність виробництва продукції рослинництва

Собівартість продукції — важливий узагальнюючий економічний показник виробничо-фінансової діяльності підприємства, організації чи окремого виробника. На практиці її обчислення необхідне для об'єктивної оцінки господарської діяльності колективних чи державних підприємств у цілому, окремих їх підрозділів та виробництва окремих видів продукції, для розрахунку чистого доходу, прибутку і рентабельності, які залежать від собівартості.

Крім того, показник собівартості є основою для раціонального розміщення та спеціалізації виробництва, ведення господарського розрахунку. Його використовують для аналізу господарської діяльності підприємств і організацій, порівняння ефективності різних технологій вирощування сільськогосподарських культур, що дає змогу визначати напрями раціонального використання земельних угідь, трудових ресурсів, основних і оборотних засобів.

Отже, зниження собівартості продукції має велике народногосподарське й економічне значення для підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва, діяльності підприємств АПК, селянських (фермерських) господарств. Опанування принципами формування виробничих витрат у системі ринкового механізму забезпечить підприємству можливість встановлювати оптимальний їх рівень для найефективнішого ведення свого господарства, визначати найдоцільніші види продукції та обсяги їх виробництва.

Собівартість — це грошовий вираз поточних витрат підприємства на виробництво і реалізацію одиниці продукції. її обчислюють як відношення витрат підприємства до обсягу виробленої продукції. Таким чином, собівартість як економічна категорія об'єднує всі витрати підприємства в грошовій формі, відшкодування яких необхідне для здійснення процесу простого відтворення. Вона показує, у що обходиться кожному виробнику виробництво та, збут продукції.

Водночас величина минулої праці, спожитої в процесі виробництва, як правило, більша за витрати, включені у собівартість продукції підприємства. Зокрема, не враховуються вартість на зрошувальних системах, амортизація багатьох інженерних споруд та ін. Тобто величина вартості спожитих засобів виробництва не збігається з витратами, що входять до собівартості продукції. У процесі виробництва сільськогосподарської продукції здійснюються найрізноманітніші витрати. Вони неоднорідні за своїм складом і економічним значенням. Правильна їх класифікація відіграє велику роль у плануванні, обліку й аналізі собівартості продукції.

Ресурси, що беруть участь у процесі виробництва, різняться за природою створення, особливостями функціонування і тривалістю використання.

До складу собівартості продукції сільського господарства, відносять такі витрати: на виконання виробничих операцій, зумовлених технологією та організацією виробництва; утримання і ремонт основних засобів; проведення агрозоотехнічних та інженерних заходів (крім заходів, здійснюваних за рахунок капітальних вкладень і цільових асигнувань з бюджету) з метою підвищення продуктивності землеробства і тваринництва, поліпшення якості продукції, зростання продуктивності праці, економного використання матеріальних ресурсів; поточні витрати на заходи з охорони навколишнього середовища, охорони праці, професійної підготовки та підвищення кваліфікації працівників; протипожежну і сторожову охорону виробничих об'єктів; організацію тауправління виробництвом.

У рослинництві об'єктами обчислення собівартості є види продукції, яку одержують від вирощування кожної сільськогосподарської культури або групи культур. Визначають також собівартість робіт, пов'язаних із виробництвом продукції рослинництва, які виконуються в поточному році під урожай майбутнього року і належать до незавершеного виробництва, а також робіт щодо поліпшення земель, які виконуються за рахунок власних оборотних коштів підприємства.

Для детального і глибшого дослідження формування окремих витрат при виробництві різних видів сільськогосподарської продукції та виявлення резервів їх зниження необхідно вивчати їх структуру.

У таблиці 11 зведено затрати на основне виробництво в СВК „Родина”. З неї можна зробити висновок, що найбільшу питому вагу в СВК ”Родина” займають матеріальні витрати, також високу питому вагу мають витрати на оплату праці, витрати на корми, та витрати на нафтопродукти. В 2001році і 2002р підприємство не витрачало кошти на оплату послу, що воконуються сторонніми організаціями.

Охарактеризуємо ряд виробничо-економічних показників виробництва продукції для виявлення динаміки собівартості та іних показників що характеризують виробництво продукції рослинництва. Для цього скористаємося таблицею 12.

У таблиці 12 відображено динаміку собівартості виробництва продукції рослинництва на СВК “Родина” за 2000 – 2002 роки.

Таблиця 12. Виробничо-економічні показники виробництва продукції рослинництва в СВК „Родина”

Культури	2000
	Посівна площа, га	Урожайність, ц/га	Валовий збір, ц	Собівартість, тис. Грн.	Собівартість 1 ц, грн	Затрати праці на 1 ц, люд.-год.
Виробництво:
- зернових і зернобобових	743	44,1	32766,3	547	16,69	0,8545
- цукрових буряків	153	394,2	60312,6	386	6,4	0,4808
- картоплі	5	72	360	9	25	11,1111
- овочі відкритого ґрунту	6	76,3	457,8	10	21,84	10,9218
- кормові коренеплоди	34	201,8	6861,2	18	2,62	0,8745
- багаторічні трави	299	23,8	7116,2	43	6,04	0,1405
- зелена маса	152	369,2	56118,4	45	0,8	0,1069
Культури	2001
Виробництво:
- зернових і зернобобових	886	40,9	36237,4	1535,2	42,37	0,7175
- цукрових буряків	175	367,7	64347,5	458,1	7,12	0,4818
- картоплі	8	68	544	18,2	33,46	11,0294
- овочі відкритого ґрунту	9	76	684	20,6	30,12	10,2339
- кормові коренеплоди	37	-	-	-	-	-
- багаторічні трави	313	-	-	-	-	-
- зелена маса	189	360,2	68077,8	41,8	0,61	0,1175
Культури	2002
Виробництво:
- зернових і зернобобових	789	36,7	28956,3	978,9	33,81	1,2433
- цукрових буряків	127	389,7	49491,9	307,5	6,21	0,6668
- картоплі	6	74,2	445,2	10,9	24,48	8,9847
- овочі відкритого ґрунту	7	76,9	538,3	14,5	26,94	7,4308
- кормові коренеплоди	32	-	-	-	-	-
- багаторічні трави	290	30,8	8932	38,7	4,33	-
- зелена маса	177	382,2	67649,4	60	0,89	0,133

Потрібно відмітити специфічність виробництва, тому що видно, що у 2001 році асортимент вирощуваних культур було скорочено вирощування кромових коренеплодів та багаторічних трав до 0 порівняно з асортиментом 2000 року. Тобто, аналіз не може бути суттєво об’єктивним. В загальному, необхідно відмітити, що собівартість по всіх культурах є доволі високою, без суттєвої тенденції до деяких позитивних чи негативних змін, що може пояснюватися лише відсутністю будь-яких структурних зрушень у інтенсифікації виробництва у СВК. Потрібно конкретно відмітити доволі високу урожайність пшениці, цукрових буряків та коренеплодів, що є вищою за середні значення по господарствам України за 2001-2002 роки.

Таблиця 13. Собівартість і рентабельність виробництва і реалізації продукції рослинництва

Види продукції	2000			2001			2001
	Прибуток, тис.грн	Собівартість, тис.грн	Рівень рентабельності, %	Прибуток, тис.грн	Собівартість, тис.грн	Рівень рентабе-льності, %	Прибуток, тис.грн	Собівартість, тис.грн	Рівень рентабельності, %
Зернові і зернобобові	376	298	126,17	362,3	330,6	109,59	293,3	587,8	49,9
Пшениця	243	182	133,52	172,3	125,4	137,4	153,5	297,4	51,61
Ячмінь	67	62	108,06	-	-	-	-	-	-
Горох	37	23	160,87	-	-	-	-	-	-
Картопля	0	1	0	2	1,2	166,67	0	0,2	0
Цукрові буряки	153	366	41,8	18,9	231,3	8,17	36,7	378	9,71
Овочі відкритого грунту	1	1	0	5,3	3,4	155,88	1,2	11,5	10,43

У таблиці 13 собівартість реалізації продукції рослинництва в СВК “Родина” зведено за три роки. Як вже зназначалося, в зв’яєку із скороченням виробництва у 2001-2002 роки неможливо об’єктивно дослідити динаміку затрат. В загальному видно, що рослинництво не є збитковим, але собівартість реалізації дещо зросла за три роки по всіх культурах з відповідним зниженням прибутку та рівня рентабельності. Це можна пояснити скороченням обсягів виробництва продукції. Найбільш рента-бельною у 2000 році була виробництво і реалізація гороху (160,87%) та пшениці (133,52%), у 2001 році – картоплі (166,67%), у 2002 – пшениці (51,61%). Інші культури мають дещо нижчі показники. У 2001-2002 роках ячмінь та горох не реалізувалися.

Табл.14. Економічна ефективність виробництва культур спеціалізації в СВК „Родина”

Показники	2000рік		2001рік		2002рік
	Зернові і зернобобові	цукрові буряки	Зернові і зернобобові	цукрові буряки	Зернові і зернобобові	цукрові буряки
Зібрана площа, га	743	153	798	123	789	127
Валовий збір осн. прд-ї, ц	32791	60314	36249	64400	41472	70215
Ціна реалізації 1ц прод-ї, грн.	41,28	8,60	41,32	11,36	30,94	5,91
Вартість осн.продукції, грн.	1353738	519000	1497819	731685,3	1283121	414700
Виробничі витрати, грн.	547000	386000	539000	375000	556000	391000
Матеріальні витрати, грн.	514000	300000	451000	287000	467000	302000
Прямі затрати праці, люд.-год	28000	29000	26000	31000	36000	33000
Урожайність ц з 1га	44,13	394,21	45,42	523,58	52,56	552,87
Прямі затрати праці на 1ц, люд.-год	0,85	0,48	0,72	0,48	0,87	0,47
Собівартість 1ц, грн.	15,83	6,07	16,08	7,11	27,00	4,77
Валовий дохід, грн	674000	519000	988200	250200	881100	414700
Прибуток, (+/-)грн.	376000	153000	627600	18900	293300	36700

Оцінка власне економічної ефективності виробництва продукції рослинництва включає в себе розрахунок та зведення таких показників, як середня ціна реалізації, затрати праці загальні та на одиницю продукції, затрати кормів, виробничі затрати, валовий вихід продукції та прибуток. За загальною оцінкою середня ціна реалізації на зернобобові в 2002році порівняно з 2 попередніми 41,28(2000р) і 41,32(2001р) грн., значно зменшилась і становила 30,94 грн. На цукрові буряки ціна також зменшилась за останні три роки. Негативною тенденцією є збільшення по роках собівартості на зернобобові майже вдвічі. Виробничі затрати трохи підвищились. Також помічається збільшення обсягів виробництва, що є позитвним явищем, в той час як зростання витрат свідчить ро екстенсивний розвиток господарства та його низьку ділову активність та слабкий ефект фінансового важеля, що в майбутньому може призвести до високого рівня збитковості господарства.

Таблиця 15. Порівняльна ефективність виробництва продукції рослинництва у СВК “Родина”

Показники	Зернові і зернобобові	Картопля	Цукрові буряки	Овочі відкртиого грунту
2000
Вартість ВП, грн. на :
1 га посіву	736,2	1800	2522,88	1666,67
1 люд.-год.	19,54	2,25	13,31	2
1 грн. витрат	1,84	9	1,05	10
Вал. доход, грн. на:
1 га посіву	907,13	200	3392,16	333,33
1 люд.-год.	24,07	0,25	17,9	0,4
1 грн. витрат	2,26	1	1,42	2
Прибуток, +/-, грн. на:
1 га посіву	506,06	-	1000	166,67
1 люд.-год.	13,43	-	5,28	0,2
1 грн. витрат	1,26	-	0,42	1
Рівень рентабельності, +/-, %	126,7	-	41,8	100
2001
Вартість ВП, грн. на :
1 га посіву	657,69	2270,83	2615,58	2198,88
1 люд.-год.	22,42	3,03	14,78	2,94
1 грн. витрат	1,76	15,17	1,98	6,06
Вал. доход, грн. на:
1 га посіву	781,8	399,27	1428,55	928,65
1 люд.-год.	26,65	0,53	8,07	1,24
1 грн. витрат	2,1	2,67	1,08	2,56
Прибуток, +/-, грн. на:
1 га посіву	408,79	249,54	107,91	565,73
1 люд.-год.	13,93	0,5	0,61	0,76
1 грн. витрат	1,1	1,67	0,08	1,56
Рівень рентабельності, +/-, %	109,6	166,7	8,2	155,9
2002
Вартість ВП, грн. на :
1 га посіву	1240,68	1816,67	2421,26	2071,43
1 люд.-год.	27,19	2,73	9,32	3,63
1 грн. витрат	1,67	54,5	0,81	1,26
Вал. доход, грн. на:
1 га посіву	1116,73	33,33	3265,35	1814,29
1 люд.-год.	24,48	0,05	12,57	3,18
1 грн. витрат	1,5	1	1,1	1,1
Прибуток, +/-, грн. на:
1 га посіву	371,74	-	288,98	171,43
1 люд.-год.	8,15	-	1,11	0,3
1 грн. витрат	0,5	-	0,1	0,1
Рівень рентабельності, +/-, %	49,9	-	9,7	10,4

Аналізуючи зведену таблицю 15, яка відображає порівняльну ефективність виробинцва продукції рослинництва, необхідно зазначити, за три роки по основих чотирьох культурах спостерігаються динамічні коливання по статтях виробництва валової продукції, виручки та прибутку. Збитковість відсутня, по картоплі у 2000 та 2002 роках рентабельність рівна 0%. Найвищі показники рентабельності має виробництво та реалізація зернових, також найбільше прибутку та валового доходу припадає на цукрові буряки та овочі відкритого грунту.

Варто взагалі сказати, що рослинництво у СВК “Родина” є рентабельним ,але без помітної тенденції до розширення та автоматизації, що є надзвичайно негативним явищем.

Розділ 3. Шляхи збільшення виробництва продукції рослинництва та підвищення її економічної ефективності

 

3.1 Інтенсифікація виробництва продукції рослинництва та підвищення її економічної ефективності

Сільське господарство може розвиватися двома шляхами: екстенсивним чи інтенсивним. У першому випадку обсяги виробництва продукції збільшуються за рахунок розширення посівних площ, збільшення поголів'я тварин, як правило, при незмінному рівні техніки і технології. В другому — за рахунок поліпшення використання виробничих ресурсів на основі широкого використання досягнень науково-технічного прогресу, що сприяє підвищенню врожайності сільськогосподарських культур, продуктивності худоби та птиці.

Екстенсивний шлях розвитку сільського господарства обмежується відсутністю нових земель, які можуть бути залучені в сільськогосподарське виробництво. Тому єдиним залишається інтенсивний шлях, що передбачає збільшення виробництва продукції на основі застосування досконаліших засобів виробництва, кваліфікованої праці, нових технологій та методів господарювання. В свою чергу це вимагає додаткових вкладень у розвиток сільського господарства як у цілому, так і л розрахунку на одиницю земельної площі.

Однак таке збільшення вкладень потребує поліпшення їх розподілу з метою раціонального поєднання застосовуваних земельних, матеріальних та трудових ресурсів, відповідних їм технологій, форм та методів господарювання.

Таким чином, інтенсифікація — це форма розширеного відтворення, яка ґрунтується на оптимальному формуванні та раціональному використанні на основі науково-технічного прогресу сукупних затрат уречевленої та живої праці на одиницю земельної площі з метою збільшення обсягу продукції та підвищення ефективності її виробництва.

Суть інтенсифікації рослинництва полягає не тільки в ефективнішому використанні землі, айв удосконаленні всіх інших факторів виробництва — матеріальних і трудових ресурсів, впровадженні нових організаційних форм господарювання, нових технологій і т. ін.

Рівень інтенсивності розраховують також як у цілому по сільському господарству, так і в розрізі галузі рослинництва. Він характеризує рівень витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації (1 га сільськогосподарських угідь, 1 га посіву). Розрізняють загальні та часткові, вартісні й натуральні показники рівня інтенсивності.

Узагальнюючою характеристикою рівня інтенсивності є сума виробничих витрат на одиницю об'єкта інтенсифікації. Вона включає основні виробничі засоби в тій частині, в якій вони пішли на виробництво даної продукції, вартість оборотних засобів та оплату праці.

Заграти живої праці з розрахунку на одиницю об'єкта інтенсифікації також характеризують рівень інтенсивності сільського господарства або його галузі. Однак, на відміну від інших показників, збільшення затрат живої праці на 1 га не характерне для процесу інтенсифікації. З підвищенням рівня інтенсивності затрати праці повинні скорочуватися, оскільки дедалі більший обсяг робіт повинен виконуватися за допомогою машин і механізмів. Впровадження прогресивних технологій, спеціалізація та концентрація виробництва також сприяють зниженню затрат живої праці. Економічна ефективність Інтенсифікації характеризується системою показників, які поділяють на вартісні та натуральні, їх розраховують на рівні сільського господарства як галузі, на рівні регіону, підприємства, виробничого підрозділу; по сільськогосподарському виробництву в цілому, по комплексу галузей та окремих культурах, окремих видах продукції.

Одним з основних показників економічної ефективності інтенсифікації є обсяг валової продукції з розрахунку на 1 га сільськогосподарських угідь. Він дає. змогу здійснити аналіз у динаміці по одному підприємству й порівняти окремі підприємства за певний період. Збільшення обсягу виробництва продукції з 1 га свідчить про підвищення ефективності використання земельних ресурсів 1 тих вкладень, які спрямовуються у виробництво сільськогосподарської продукції.

До показників економічної ефективності Інтенсифікації належить також обсяг валової продукції, валового та чистого доходу, прибутку з розрахунку на одиницю виробничих витрат, одиницю вартості основних та оборотних виробничих фондів, (люд.-гол, одного середньорічного працівника).

Показником економічної ефективності Інтенсифікації є рентабельність виробництва, яка характеризується двома показниками: рівнем рентабельності та нормою прибутку. Норма прибутку визначається відношенням маси прибутку до суми основних та оборотних фондів сільськогосподарського призначення і виражається в процентах. При аналізі економічної ефективності інтенсифікації окремих галузей та видів продукції розраховують додаткові показники: в рослинництві — виробництво. продукції на одиницю внесених мінеральних добрив чи одиницю вартості внесених добрив. Ефективність інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції залежить від раціонального співвідношення між виробничими ресурсами, тобто від структури ресурсного потенціалу. Порівняно низький рівень забезпеченості одним ресурсом стримує прояв у повній мірі інших видів ресурсів. Відсутність оптимального співвідношення між основними та оборотними фондами, між силовими і робочими машинами, між поголів'ям та кормовою базою зумовлює зниження ефективності виробництва.

У рослинництві в останні роки внаслідок скорочення застосування мінеральних і органічних добрив, засобів захисту рослин, несвоєчасного виконання технологічних операцій зменшилися врожайність та валове виробництво, знизилася ефективність виробництва продукції.

Внаслідок багатьох причин різного характеру погіршилися організація та управління виробництвом, втратилося почуття власника, знизилася матеріальна заінтересованість працівників у результатах своєї праці, що призвело до зниження рівня інтенсивності та ефективності сільськогосподарського виробництва.

Прискорення темпів росту сільськогосподарського виробництва та підвищення його економічної ефективності повинні здійснюватися на основі забезпечення високого рівня інтенсивності, що включає формування оптимального ресурсного потенціалу як усього сільського господарства, так і його галузей, а також підвищення рівня його використання в нових економічних умовах.

Розрахуємо рівень інтенсифікації виробництва у досліджуваному господарстві. Побудуємо таблицю.

Таблиця 16. Показники рівня інтенсифікації виробництва у СВК “Родина”

Показники	2000	2001	2002
1	2	3	3
На 1 га с/г угідь: - річні витрати виробництва, грн..	83,46	33,34	51,86
- вартість основних засобів, грн..	2408,81	481,14	1523,56
- затрати праці, люд.-год.	203,72	124,08	152,11
Поголів’я худоби на 100га с/г угідь:	49,39	46,92	51,86
- ВРХ на 100 га с/г угідь, гол.
- свиней на 100 га ріллі, гол.	20,99	27,16	25,93
На 1 га ріллі:	31,73	22,84	28,40
- вартість добрив, грн.

Дана таблиця відображає рівень інтенсифікації виробництва у агрофірмі. Видно, що у 2001 році відбулося зниження по всім категоріям зведених показників, тобто, із зниженням витрат знизилася й вартість основних засобів та затрати праці, зменшилась кількість поголів‘я в розрахунку на 100 га с/г угідь, а також і вартість добрив. Також помітно, що у 2002 знову спостерігається зростання показників, що свідчить про відповідно нарощування темпів виробництва, і відтак, і про більшу його інтенсифікованість.