Порядок розрахунку ефективності НТП

3. Порядок розрахунку ефективності НТП

Незалежно від виду визначальної ефективності НТП (народногосподарської, госпрозрахункової, капітальних вкладень, нової техніки тощо) прийнято єдиний порядок розрахунку, що включає:

- визначення вихідних даних для розрахунку (всіх видів витрат і всіх елементів ефекту) за кожним варіантом;

- приведення варіантів до порівняльного виду;

- визначення найефективнішого варіанта за критеріями мінімуму приведених витрат або максимуму порівняльної ефективності;

- оцінку відібраного варіанта за показниками, що визначені у першому пункті (тобто без коригування на порівняльність з іншими варіантами), за показником абсолютної ефективності.

Методичною основою приведення варіантів до порівняльного виду є практичне застосування принципу альтернативності витрат. Його суть у приведенні кожного варіанта до порівняльного виду, насамперед за кінцевою метою, тобто за сукупністю всіх локальних ефектів.

Важливим моментом при визначенні економічної ефективності є врахування факторів часу. Різні варіанти вдосконалення виробництва можуть відрізнятись як за тривалістю їх реалізації, так і за характером розподілу витрат й отримання результатів. Це ставить завдання обліку нерівноцінності різночасових витрат при оцінці народногосподарської ефективності. Необхідно також ураховувати, що внаслідок науково-технічного прогресу відбувається природна зміна витрат та ефекту, знижуються суспільне необхідні витрати праці, підвищується соціально-економічна значущість живої праці, відбувається подорожчання природних ресурсів і робіт щодо їх відтворення.

До заходів НТП належать: створення, виробництво та використання нових, реконструкція або модернізація існуючих засобів і знарядь праці (машин та обладнання, будинків, споруд, передаточних пристроїв), предметів праці (сировини, матеріалів, будівельних конструкцій і виробів, палива, енергії) та споживання (продукції для задоволення потреб населення), технологічних процесів, у тому числі тих, що містять винаходи та раціоналізаторські пропозиції, а також способів і методів організації виробництва, праці й управління.

Заходи НТП повинні забезпечувати випуск продукції (виконання робіт і послуг), що дозволяють якнайповніше та якісно задовольняти суспільне необхідні потреби, сприяти досягненню найвищого техніко-економічного рівня виробництва, розв'язанню соціальних, екологічних та інших важливих завдань розвитку національної економіки й забезпечувати отримання економічного ефекту.

Показник економічного ефекту на всіх етапах реалізації заходів НТП визначається як перевищення вартісної оцінки результатів над вартісною оцінкою сукупних витрат ресурсів за увесь строк здійснення заходів НТП.

При визначенні економічного ефекту за умовами виробництва використовуються:

- діючі оптові, кошторисні, роздрібні ціни й тарифи на продукцію та послуги;

- установлені чинним законодавством України нормативи плати за виробничі ресурси;

- діючі нормативи відрахувань від прибутку підприємств та об'єднань у держбюджет і місцеві бюджети, вищим організаціям для формування централізованих фондів і резервів;

- правила та норми розрахунків підприємств із банком за наданий кредит або зберігання власних коштів;

- нормативи перерахунку валютної виручки.

Загальний підхід до вибору найкращого варіанта реалізації заходів НТП на етапі ТЕО такий:

- відображаються варіанти з потенційно можливих, кожен з яких відповідає всім заданим обмеженням (соціальним стандартам, екологічним вимогам, за часом реалізації тощо). У число варіантів, що розглядаються, обов'язково включаються найпрогресивніші варіанти, техніко-економічні показники яких перевищують або відповідають кращим світовим досягненням;

- по кожному варіанту з числа тих, що допущено до розгляду, визначаються (з урахуванням динаміки) витрати, результати й економічний ефект;

- кращим визнається варіант, у якого величина економічного ефекту максимальна або за умови тотожності корисного результату - витрати на його досягнення мінімальні.

4. Методи розрахунку економічного ефекту заходів НТП

Економічний ефект заходу НТП розраховується за умовами використання продукції за розрахунковий період таким чином:

1. Сумарний ефект - за роками розрахункового періоду за формулою

Е_Т=Р_Т-3_Т,

де Е_т - економічний ефект заходу НТП за розрахунковий період;

Р_т - вартісна оцінка результатів заходу НТП за розрахунковий період;

З_т - вартісна оцінка витрат на захід НТП за розрахунковий період.

 При розрахунку економічного ефекту різночасові витрати й результати обов'язково зводяться до єдиного для всіх варіантів заходу НТП моменту часу – розрахункового року t_p за який завжди приймається найперший з усіх варіантів, що розглядаються, календарний рік, який передує початку випуску продукції або використання у виробництві нової технології, нових методів організації праці чи управління.

Приведення різночасових витрат і результатів усіх років періоду реалізації заходів до розрахункового року здійснюється добутком їх величини за кожен рік на коефіцієнт зведення (а_t).

2. Вартісна оцінка результатів НТП за розрахунковий період здійснюється так:

де Р_t– вартісна оцінка результатів у t-му році розрахункового періоду;

t_n і t_к - початковий і кінцевий роки розрахункового періоду;

а_t - коефіцієнт приведення різночасових витрат.

Початковий рік розрахункового періоду - це рік початку фінансування робіт по здійсненню заходу, у тому числі проведення наукових досліджень. Кінцевий рік розрахункового періоду визначається моментом завершення всього життєвого циклу заходу НТП, що включає розробку, освоєння, виробництво, а також використання результатів здійснення заходів у народному господарстві. Кінцевий рік розрахункового періоду може визначатися плановими (нормативними) строками оновлення продукції за умовами виробництва та використання або строками служби засобів праці.

3. Вартісна оцінка результатів НТП визначається як сума основних -  і супутніх -  результатів.

Вартісна оцінка основних результатів заходів НТП визначається:

а) для нових предметів праці:

де А_t - обсяг застосування нових предметів праці у t-му році;

У_t - витрачання предметів праці на одиницю продукції, що виробляється з їх виготовленням у t-му році;

Ц_t - ціна одиниці продукції, що виробляється з використанням нового предмета праці у t-му році.

б) Для засобів праці тривалого користування:

Ц_t - ціна одиниці продукції, що виробляється з використанням нових засобів праці у t-му році;

А_t - обсяг застосування нових засобів праці у t-му році;

В_t - продуктивність засобів праці у t-му році.

Вартісна оцінка супутніх результатів () включає додаткові економічні результати у різних сферах народного господарства, а також економічні оцінки соціальних та екологічних наслідків реалізації заходів НТП.

4. Соціальні та екологічні результати здійснення заходів НТП визначаються при його оцінці за ступенем відхилення соціальних та екоголічних показників від цільових нормативів, що встановлені у централізованому порядку, і масштабів впливу на навколишнє середовище та соціальну сферу. Порушення цільових нормативів при цьому не допускається. Вартісна оцінка вказаних результатів може розраховуватися за формулою

де  - вартісна оцінка соціальних та екологічних результатів здійснення заходів у t-му році;

R_jt- величина окремого результату (в натуральному вимірі) з урахуванням масштабу його впровадження у t-му році;

а_jt - вартісна оцінка одиниці окремого результату в t-му році;

n - кількість показників, що враховуються при визначенні впливу заходу на навколишнє середовище та соціальну сферу.

5. Витрати на реалізацію заходів НТП. За розрахунковий період включають витрати при виробництві та при використанні продукції:

де - витрати на виробництво продукції за розрахунковий період;

 - витрати на використання продукції за розрахунковий період (без урахування витрат на придбання самої продукції).

6. Розрахунок економічного ефекту для заходів НТП, що характеризується стабільністю техніко-економічних показників (обсягів виробництва, показників якості, витрат і результатів), за роками розрахункового періоду проводиться за формулою

де Р_р - незмінна по роках розрахункового періоду вартісна оцінка результатів заходу НТП, що включає основні та супутні результати;

З_р - незмінні по роках розрахункового періоду витрати на реалізацію заходу НТП:

З_р = І + (R_р + Е_н)К,

де І - річні поточні видатки при використанні продукції (без урахування амортизації на реновацію);

R_р - норма реновації основних фондів при використанні продукції, що визначається згідно фактора часу;

Е_н - норматив приведення різночасових витрат і результатів, що кількісно дорівнює нормативу ефективності капітальних вкладень (Е_н= 0,1);

К - одноразові витрати при використанні продукції (у випадку їх розподілу за часом вони приводяться за фактором часу до розрахункового року).

5. Економічний ефект науки

Економічний ефект науки складається з величини приросту фізичного обсягу національного доходу, який отримано внаслідок інтенсивного зростання виробництва, та величини економії або перевитрат суспільних затрат праці. При цьому перша величина буде складатися з тієї частини загального приросту національного доходу, яка отримана внаслідок підвищення продуктивності праці, та частини додаткового приросту, що пов'язаний зі зміною галузевої структури затрат живої праці:

де  - загальна величина приросту фізичного обсягу національного доходу, який отримано завдяки науково-технічному розвитку виробництва у n-му році;

 - приріст фізичного обсягу національного доходу при інтенсивному розвитку виробництва;

- величина додаткового приросту чистого доходу, що отриманий внаслідок зміни галузевої структури затрат живої праці.

Сукупний економічний ефект науково-технічного розвитку виробництва розраховується:

Знак «±» перед  вказує на те, що зміна галузевої структури затрат живої праці не завжди може бути прогресивною, а знак «±» перед З_{сусп.пр.} означає, що величина економії суспільних затрат праці може бути додатною або від'ємною, тобто приріст національного доходу () в n-му році може супроводжуватись як відносною економією, так і перевитратою суспільних затрат праці на його виробництво.

Економічний ефект науки завжди виступає або як частина приросту фізичного обсягу національного доходу, або як економія суспільних затрат праці.

Висновок

Насамперед необхідно чітко розрізняти поняття «економічний ефект» та «економічна ефективність» нової техніки і технології.

Економічний ефект - це кінцевий результат застосування технологічних новинок, який вимірюється абсолютними величинами. Ними можуть бути прибуток, зниження матеріальних трудових витрат, зростання обсягів виробництва, що виражається у ціні, тощо.

Екшшмічна ефективність – це показник, що визначається співвідношенням економічного ефекту та витрат, які викликали цей ефект, тобто зіставляються або розмір отриманого прибутку, або зниження витрат (на рівні підприємства, будівельної організації, фірми), або приріст національного доходу чи валового внутрішнього продукту (на рівні країни) з капітальними вкладеннями на здійснення цього технічного заходу.

Для розрахунку економічного ефекту або економічної ефективності можуть використовуватися два таких показники: строк окупності капітальних витрат на нову техніку або технологію та коефіцієнт ефективності витрат на нову техніку (показник, обернений до строку окупності).

Капітальні витрати на придбання та впровадження нової техніки скуповуються додатковим прибутком, що отримується від реалізації продукції, яка виробляється цією новою технікою, за рахунок зростання їх ціни (при поліпшенні якості продукції) або за рахунок зниження видатків виробництва (собівартості) цієї продукції, що забезпечує нова, більш економічна техніка. Таким чином, ефект може бути розрахований:

- як різниця у ціні на вироблену та реалізовану продукцію;

- як різниця у видатках виробництва;

Їх зіставлення дає змогу розрахувати строк окупності нової техніки та віддачу з кожної гривні коштів, витрачених підприємством на нову машину.

Економічна ефективність науково-технологічної підготовки виробництва визначається в основному типізацією та стандартизацією технологічних процесів, впровадженняи універсальних збірних приладів, агрегатного обладнання, а також методів паралельного й паралельно-послідовного виконання робіт.

Використана література:

1.         Рогожин П. Економіка будівельних організацій. – К.: “Скарби”, 2001.

2.         Степанов І. Н. Єкономіка будівництва. – К., 1998.

3.         Шевчук В. Я. Основи інвестиційної діяльності. – К.: Генеза, 1997.

4.         Экономика. Учебник для економических вузов и факультетов. Под ред. Булатова А. С. – М.: БЕК, 1994.

5.         Экономика предприятия/ Под ред. О. В. Волкова. – М.: Инфра-М., 1997.