Розрахунок основної заробітної плати

2.3.3. Розрахунок основної заробітної плати.

 

Витрати по даній статті розраховуються по кожному виді робіт залежно від норми часу й погодинної тарифної ставки робітників

Сз._о.=åС_тіt_ші (2.3.1)

 де: С_ті- погодинна тарифна ставка.

t_ші – штучний час на одну операцію.

Норми часу на операціях були взяті з технологічних карт. Перелік робіт відповідає технологічному процесу виробництва виробу. Норми часу для монтажних і складальних робіт визначаються типовими нормами часу на складально-монтажні роботи, табл. 2.3.3.

Основна заробітня плата. Таблиця 2.3.3.

	Назва робiт	Тариф. розряд	Годинна тарифна ставка, грн/г	Норма часу, год.	Cума зарпла-ти, грн.
1	Заготовельнi	3	2.6	3	7.8
2	Свердлильнi	3	2.6	2	5.2
3	Монтажнi	4	2.8	6	16.8
4	Збiрнi	5	3.2	4	12.8
5	Маркiровочнi	3	2.6	5	13
6	Регулювальнi	5	3.2	6	19.2
Всього					74.8
Доплати i надбавки (20%-60%)					37.4
Всього					112.2

 

2.3.4. Додаткова зарплата робітникiв.

 

Витрати по цій статті визначаються у відсотках від основної заробітної плати. Як орієнтовна величина норматив додаткової заробітної плати для приладобудівних підприємств може бути прийнятий у розмірі 30-40 %.

Сз._буд.=0.30×Сз._о. (2.3.3)

 де: Сз._о.- основна заробітна плата.

Сз._буд.=0.30×112.2=33.66 грн.

2.3.5. Відрахування на соціальне страхування.

 

За діючими на 23.01.2006 р. нормативами відрахувань на соціальне страхування становить 37.8% від суми основної й додаткової заробітної плати.

Сс._с.=0.378( Сз._про + Сз._д) (2.3.4)

Сс._с.=0.378(112.2+33.66) = 55.13 грн.

2.3.6. Загальновиробничі витрати.

Враховуючи, що собівартість виробу визначається на ранніх стадіях його проектування в умовах обмеженої інформації щодо технології виробництва та витрат на його підготовку у загальновиробничі витрати включаються, крім власне цих витрат, витрати на: освоєння основного виробництва, відшкодування зносу спеціальних інструментів і пристроїв цільового призначення, утримання та експлуатацію устаткування. При цьому загальновиробничі витрати визначаються у відсотках до основної заробітної плати. При такому комплексному складі загальновиробничих витрат їх норматив () досягає 200–300%.

Сз._в.= (2...3)×Сз._про  (2.3.5)

Сз._в.= 2 ×112.2 = 224.4 грн

Таким чином виробнича собівартість складає 880.36 грн.

  2.3.7. Адміністративні витрати.

Ці витрати відносяться на собівартість виробу пропорційно основній заробітній платі і на приладобудівних підприємствах вони становлять 100–200%:

Сз._г=1×Сз._про (2.3.6)

Сз._г=1×112.2= 112.2грн

2.3.8. Витрати на збут.

Витрати по цій статті визначаються у відсотках до виробничої собівартості (звичайно 2,5 - 5,0%). С_збут = 0.025×880.36=22

Сума по всім наведеним нижче статтях калькуляції є повною собівартістю продукції.

Результати розрахунку зведемо в таблицю 2.3.4.

Комерційні витрати. Таблиця 2.3.4.

№	Статті витрат	Сума, грн.	Питома вага, %
1.	Сировина та матеріали.	62.82	6.19
2.	Покупні комплектуючі вироби, напівфабрикати, роботи і послуги виробничого характеру сторонніх підприємств.	392.15	38.65
3.	Основна заробітна плата.	112.2	11.5
4.	Додаткова заробітна плата.	33.66	3.31
5.	Відрахування на соціальне страхування.	55.13	5.43
6.	Загальновиробничі витрати.	224.4	22.11
	Виробнича собівартість	880.36	86.77
7.	Адміністративні витрати.	112.2	11.5
8.	Витрати на збут	22	2.2
	Повна собівартість.	1014.56	100

Отже, повна собівартість радіопристрою складе: 1014.56 грн.

2.4. Визначення ціни виробу.

Серед різних методів ціноутворення на ранніх стадіях проектування досить поширений метод лімітних цін. При цьому визначається верхня і нижня межа ціни.

2.4.1. Нижня межа ціни.

Нижня межа ціни () захищає інтереси виробника продукції і передбачає, що ціна повинна покрити витрати виробника, пов'язані з виробництвом і реалізацією продукції, і забезпечити рівень рентабельності не нижчий за той, що має підприємство при виробництві вже освоєної продукції.

	(2.4.1)
(2.4.2)

де: – оптова ціна підприємства, грн.;

– повна собівартість виробу, грн.;

– нормативний рівень рентабельності, 15%;

– податок на додану вартість, 20%.

Таким чином отримуємо:

грн.

.

2.4.2. Верхня межа ціни.

Верхня межа ціни () захищає інтереси споживача і визначається тією ціною, яку споживач готовий сплатити за продукцію з кращою споживчою якістю

(2.4.3)

де: – ціна базового виробу, 3000 грн.;

  2.4.3. Договірна ціна.

Договірна ціна () може бути встановлена за домовленістю між виробником і споживачем в інтервалі між нижньою та верхньою лімітними цінами.

З виразу: ,

отже обираємо

2.4.4. Визначення мінімального обсягу виробництва продукції.

Собівартість річного випуску продукції

(2.4.4)

де - повна собівартість одиниці продукції, грн;

- умовно-змінні витрати =0.65;

- умовно-постійні витрати =0.35;

Х - виробнича потужність підприємства X=150 од./рік;

 - річний обсяг випуску продукції =100 од./рік;

Вартість річного випуску продукції

  (2.4.5)

Обсяг продукції при якому прибуток відсутній:

(2.4.6)

 од.

Обсяг продукції при якому буде досягнутий запланований рівень рентабельності

(2.4.6)

Річний прибуток при досягненні запланованого рівня рентабельності складе:

(2.4.7)

Рис. 2.4.1 Характеристика мінімального обсягу виробництва продукції.

Висновок

В даному розділі були проведені аналіз рівня якості і конкурентно спроможності радіопередавача декаметрового діапазону хвиль, розрахунки собівартості виробництва, доцільності виробництва, визначення ціни виробу.

Повна собівартість складає 1014.56 грн.

Нижня межа ціни -

Верхня межа ціни -

Договірна ціна -

Обсяг продукції при якому прибуток відсутній -  од.

Розділ 3. Охорона праці.

 

У даному розділі дипломного проекту приводиться аналіз умов праці у виробничому приміщені по виробництву джерела безперебійного живлення при розробці і виробництві плат керування та живлення. Тут потрібно приділити особливо важливе значення для даної частини дипломної роботи, тому що при не дотриманні норм, встановлених законодавством, можливе порушення працездатності і життєдіяльності робітників. Тому ми маємо визначити небезпечні та шкідливі виробничі фактори, а також ступінь їх небезпеки на робочому місці. Звісно потрібно розробити заходи, щоб захистити робітників від впливу цих факторів, якщо вони будуть перевищувати припустимі норми.

3.1. Аналіз небезпечних та шкідливих виробничих факторів.

До основних шкідливих і небезпечних факторів, що впливають на людей, зайнятих на виробництві РЕА, можна віднести :

1.       Погана освітленість робочої зони (умови освітленості виробничих приміщень повинні відповідати нормам, зазначеним у СНиП II-4-79/85);

2.       Підвищені рівні електромагнітних випромінювань не використовуваного рентгенівського обладнання (рівні випромінювань і полів повинні відповідати ГОСТ 12.2.006-87);

3.       Небезпека ураження електричним струмом;

4.       Незадовільні параметри мікроклімату робочої зони у виробничих приміщеннях повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ДСН 3.3.6.042-99;

5.       Вміст у повітрі робочої зони шкідливих речовин різного характеру впливу в концентраціях, що перевищують гранично припустимі (ГДК шкідливих речовин у повітрі робочої зони повинні відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.005-88 і ГОСТ 12.1.007-80);

6.       Підвищений рівень шуму на робочому місці (припустимі рівні звукового тиску в октавних смугах частот, рівні звуку й еквівалентні рівні звуку на робочих місцях) має бути відповідно до санітарних норм припустимих рівнів шуму на робочих місцях ДСН 3.3.6.037-99;

7.       Підвищена напруженість електричного поля промислової частоти на робочому місці (напруженість електричних полів промислової частоти на робочих місцях повинна відповідати нормам, зазначеним у ГОСТ 12.1.002-88);

8.       Вплив шкідливих факторів впливу моніторів ПК (ДСанПіН 3.3.2.007-98).

3.2. Характеристика параметрів робочого приміщення.

При розробці і виготовленні виробу основні працезатрати становить розробка програмного забезпечення, а саме: розробці програми прошивання мікроконтролеру і програмного забезпечення для зв'язку пристрою з персональним комп'ютером (ПК). Приміщення, у якому знаходиться ПК є робочою кімнатою лабораторії дослідницького інституту. Приміщення лабораторії знаходиться на другому поверсі панельного будинку. Вібрація в приміщенні відсутня. Шкідливі речовини в приміщенні лабораторії також відсутні. Склад повітряного середовища в нормі. У робочій кімнаті знаходиться монітор у складі ПК, офісні меблі. Покриття статі - паркет. Стіни обклеєні шпалерою.

Основні геометричні розміри приміщення, у якому будуть проводитися роботи з проектування плати керування:

- довжина а = 6 м;

- ширина b = 5 м;

- висота h = 2,60 м.

В приміщенні лабораторії працюватимуть два інженери.

Виходячи із значень a, b, h, розрахуємо значення площі обсягу приміщення:

S > i = a × b = 6 × 5 = 30 (кв.м) - площа приміщення;

Sn = 6.2 (кв.м) - загальна площа столів і шафи.

S = Si - S_n = 30– 6.2 = 23,8 (кв.м)

V = S × h = 23,8 × 2,60 = 61,88 (куб.м)

Площа й об’єм, що приходяться на один робітника, визначається по формулах:

S1 = S2 = S / 2 = 23,8 / 2 = 11,9 кв.м

V1 = V2 = V / 2 =61,88 / 2 = 30,94 кв.м

На підставі приведених вище даних розрахуємо значення площі й об’єму приміщення, що приходиться на одного службовця. Результати обчислень приведені в таблиці

Результати обчислень. Таблиця 1.

Параметр	Норматив	Реальні параметри
Площа, S	не менш 6 кв. м.	11,9 кв.м
Об’єм , V	не менш 15 куб. м.	30,94 кв.м

Аналізуючи умови праці в приміщенні, помітимо, що обсяг приміщення приходиться на одну людину і корисну площу більше нормативного значення відповідно до СН245-82 і ОНТП24-86.

3.3. Розрахунок природного освітлення.

Згідно СНиП ІІ-4-79/85 для найменшого об’єкторозрізнення (розряд зорової роботи ІІІ (б)) 0.3 – 0.5 мм значення коефіцієнту природного освітлення (КПО) повинно дорівнювати 2%.

Метою розрахунку умовного освітлення є перевірка його відповідності СНиП ІІ-4-79/85. При боковому односторонньому освітленні формується мінімальне значенні КПО в точці, розміщеній на відстані одного метра від стіни, найбільш віддаленої від світлових пройм на перетині характерного розрізу площини приміщення і робочої поверхні. Характерний розріз приміщення – поперечний розріз по середині приміщення, площина якого перпендикулярна площині столових пройм. Умовна робочі поверхня – горизонтальна, розташована на висоті 0.8 м від полу.

Знаходимо номер світлового клімату. Для Києва номер світлового клімату – IV. На основі СНиП ІІ-4-79, знаходимо коефіцієнт природного освітлення (КПО = 2), для роботи високої точності (розряд зорової роботи ІІІ (б)).

Для будинків міста Києва (IV пояс світлового клімату) нормоване значення КПО знаходимо по формулі:

,

де: е^ІІІ – КПО для ІІІ світлового клімату;

m – коефіцієнт світлового клімату, m = 0.9;

с – коефіцієнт сонячності клімату, с = 0.75, для світлових пройм в зовнішніх стінах будинку, орієнтованих по сторонах горизонту 136° ... 225°.

фактичне значення КПО розраховується по формулі:

де: E_s- геометричний КПО в розрахованій точці при боковому освітленні, враховуючий пряме світло неба, який знаходимо за формулою ;

g – коефіцієнт, який враховує нерівномірність яскравості сонячного неба g = 0.75 для умовної висоти середини висоти світлової пройми над робочою поверхнею 20°.

R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість навпроти стоячого будинку;

r₁ – коефіцієнт, який враховує збільшення КПО при бічному освітленні завдяки світлу, відбитому від поверхні приміщення та підстелюючого слою, прилеглому до будинку, враховуючи відношення глибини приміщення до висоти верха вікна до рівня робочої поверхні, відношення відстані розрахованої точки від зовнішньої стіни до глибини приміщення В, коефіцієнті відбиття поверхні приміщення r_ср;

t₀ – загальний коефіцієнт світло пропускання, який знаходиться за формулою ;

k₃ – коефіцієнт запасу, k₃ = 1.3.

Е_зд – геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні, враховує відбите від бічної будівлі, знаходиться по формулі.

Знайдемо геометричний КПО в розрахованій точці при бічному освітленні:

де: n₁ – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку при поперечному розрізі приміщення (n₁ = 8);

n₂ – кількість променів проходячих від неба через світлові пройми в розраховану точку на плані приміщення (n₂ = 30).

Знаходимо індекси будівлі в плані розрізу:

де: l_n – довжина протилежного будинку, l_n = 100 м;

Н – висота протилежного будинку, Н = 20 м;

l – відстань від розрахованої точки в приміщенні до зовнішньої поверхні стіни будинку, l = 95 м;

р – відстань між будівлями, р = 50 м;

а – ширина вікна на плані, а = 3 м;

h – висота верхньої грані вікна над полом, h = 4 м.

Оздоблювальний матеріал фасаду протилежного будинку – бетон.

Знаходимо по розрахованим значенням z₁ та z₂, R – коефіцієнт, який враховує відносну яскравість протилежного будинку:

R = 0.22

Розрахуємо коефіцієнт відбиття поверхні приміщення:

де: р₁, р₂, р₃ – коефіцієнти відбиття стелі, стін, полу.

 Відповідно (р₁ = 0.7, р₂ = 0.5, р₃ = 0.1);

S₁,S₂, S₃ – площа стелі, стін, полу (S₁ = 110 м², S₂ = 210 м², S₃ = 110 м²)

.

Знаходимо r₁, враховуючи, що:

; ; ; р_ср = 0.46;

r₁ = 5.4;

Знаходимо загальний коефіцієнт світлопропускання:

де: ₁ – коефіцієнт світло пропускання матеріалу остіклення, для скла віконного листового подвійного ₁ = 0.8;

₂ – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в переплатах світло, для перелетів дерев‘яних спарених ₂ = 0.7;

₃ –коефіцієнт, враховуючий втрати світла в несучих конструкціях при бічному освітленні, ₃ = 1;

₄ – коефіцієнт, враховуючий втрати світла в сонцезахисних пристроях. Залежить від типу пристрою, виду виробів та матеріалів для захисних козирків, горизонтальних з захисним кутом 15° ... 45°, ₄ = 0.9;

₅ – враховує втрати світла в захисній стінці при бічному освітленні, ₅ = 1.

Знаходимо геометричний КПО в розрахунковій точці при бічному освітлення, враховуючий світло, відбите від сусідньої будівлі, по формулі:

Значення  та ,  та  ( = 5;  = 22)

Знаходимо фактичне КПО по формулі (8.3.1)

Розраховане значення КПО більше нормованого – зорові роботи при природному освітленні відповідають нормативним вимогам.

3.4. Розрахунок штучного освітлення.

Зробимо розрахунок штучного освітлення. Вихідні дані для розрахунку:

-    лампа денного освітлення ЛБ – 65;

-    випромінювальний світловий потік ФЛ = 465 ЛК;

-    тип освітлювача ЛПО – 02 (дві лампи по 65 Вт);

-    кількість світильників N = 12;

-    висота підвісу h = 3,3 м (з урахуванням висоти столів).

Так як джерело світла не може розглядатись як точкові, тому розрахунок загального освітлення потрібно виконувати точковим методом.

Освітлення знаходиться по формулі:

де: n – кількість ламп в освітлювачі;

m – коефіцієнт, враховуючий збільшення освітлення за рахунок відбиття впливу віддалених освітлювачів, m = 1.2;

m – кількість напіврядів освітлювачів, m = 6;

Е_і – відносна освітленість в розрахунковій площі, від і-го напівряду освітлювачів (ЛК), розраховується по формулі ;

Фі – коефіцієнт переходу від горизонтального освітлення до нахиленого, так як столи горизонтальні, то Ф = 1 для всіх Е;

k₃ – коефіцієнт запасу, враховує запиленість, k₃ = 1.5;

І_р – довжина ряду, І_р = 8.4 м;

 - допоміжна функція, значення якої знаходиться в залежності від відносних координат  та ;

 - сила світла в напрямку до розрахункової точки, знаходиться в залежності від кута р^/, який знаходять для відповідних значень та по умовній групі освітлювачів.

Знайдемо відповідні значення Е:

Знаходимо освітленість Е за формулою :

Норма освітлення для даного виду робіт (розряд роботи IІІ (б), робота високої точності) дорівнює 300 ЛК. Таким чином, загальне освітлення задовольняє вимогам СНиП II-4-79.

3.5. Оцінка санітарних норм умов праці при пайці.

У даній роботі будемо розглядати процес пайки на етапі дослідно-
 конструкторської розробки (ДКР). При цьому використовується ручна пайка, виконувана електричним паяльником безперервної дії потужністю 20...40Вт. Питоме утворення аерозолю свинцю при цьому становить 0,02...0,04мг/100 пайок.

Відповідно до складального креслення в якості припою використовується олов’яно-свинцевий припій марки ПОС-61 ГОСТ 21931-76, а як флюс використовується безкислотний флюс КЭ ГОСТ 1797-64. Для видалення залишків флюсу застосовується етиловий спирт. До складу припою входить олово (Sn) у кількості 60-62% і свинець (Рb) у кількості 38-40%.

Флюс складається із соснової каніфолі (С₂Н₃ООН₂) у кількості 15-28%, і етилового спирту (С₂Н₅ОН) у кількості 72-85%.

Свинець є надзвичайно небезпечною речовиною (клас 1), відповідно до ГОСТ 12.1.005-88. ГДК у повітрі робочої зони 0,01мг/м. Олово є речовиною помірковано небезпечним (клас 3). ГДК у повітрі робочої зони 10мг/м. Спирт етиловий є малонебезпечною речовиною (клас 4). ГДК у повітрі робочої зони 1000мг/ м..

Визначимо концентрацію аерозолю свинцю

C = 0,6 × A × B × t × N / V,

де: A- питоме утворення аерозолю свинцю;

B - кількість пайок у хвилину;

N - кількість робочих місць;

V - обсяг приміщення, м.;

t - тривалість зборки виробу, година.

У нашому випадку:

A = 0,04мг / 100 пайок,

B=5, t = 1,2 година, N = 2, V = 50,44 м.

Тоді

С = 0,6 × 0,04 × 5 × 1,2 × 2 / 50,44 = 0,005709 мг/м.

Отже, за даних умов технологічного процесу концентрація аерозолю свинцю в повітрі робочої зони не буде перевищувати гранично припустиму концентрацію 0,01мг/м. Так, як пари свинцю не перевищують ГДК, те немає необхідності у вентиляції ділянок пайки.

3.6. Електробезпека.

В приміщення лабораторії не жарко, сухо, і відповідно до ОНТП24-86 і ПУЕ-87 вона відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки поразки персоналу електричним струмом, оскільки відносна вологість повітря не перевищує 75%, температура не більш 35С, відсутні хімічно агресивні середовища.

Живлення електроприладів усередині приміщення здійснюється від трьохфазної мережі з заземленою нейтралю напругою 220 В і частотою 50 Гц із використанням автоматів токового захисту. У приміщенні застосована схема заземлення.

В аналізованому приміщенні використовуються наступні типи електроустаткування:

- ПК Prime Medio 80 - 1 шт.;

- монітор Samsung 730BF (ВДТ) 220В - 1 шт.;

- напруга живлення: системний блок 220 В - 1 шт.

Передбачено захисне відключення напруги живлення мережі при аварійному режимі роботи устаткування.

У розглянутому приміщенні електропроводка схована, проведена в прорізах під штукатуркою на висоті 2 м. Силові провідники, які з'єднують між собою ПК із системним блоком і принтером мають подвійну ізоляцію. Штепсельні розетки встановлені на висоті одного метра від підлоги. Вимикачі на стінах розташовані на висоті 1,75 метра від підлоги з боку ручки для відкривання двері.Корпус дисплея, клавіатури, принтера і калькулятора виготовлений зі спеціального матеріалу удароміцного пластику, що робить поразку електричним струмом людини, при дотику до них практично неможливим. Тобто, спеціальних заходів для електробезпечності застосовувати не потрібно.

Корпус системного блоку виготовлений з металевих деталей. Відповідно виникає небезпека поразки людини електричним струмом через порушення ізоляції і переходу напруги зі струмоведучих частин. У зв'язку з цим корпус системного блоку, що є в нормальних умовах експлуатації не під напругою необхідно навмисно з'єднати з нульовим проводом. У приміщенні застосована схема занулення, де r_з (робоче заземлення нейтрали) обрано з урахуванням використання природних заземлювачів і повторного заземлення нульового провідника r_n рівного 4 Ом, r₀ чисельно дорівнює 1,0 Ом.

Ураження людини електричним струмом може відбутися у випадку: