Огляд програм обміну миттєвими повідомленнями (IM –– Instant massages)

2 Огляд програм обміну миттєвими повідомленнями (IM –– Instant massages)

Instant messenger, IM — це програма миттєвого обміну повідомленнями, яка дозволяє обмінюватись інформацією (в основному текстовими повідомленнями) через інтернет.

Основними службами, що підтримують роботу IM є:

·           ICQ

·           Windows Live Messenger та MSN Messenger

·           AOL Instant Messenger

·           Yahoo! Messenger

·           Jabber-клієнти

·           Skype

·           QIP

·           Miranda IM

Самі IM-клієнти можуть використовувати одну, або кілька служб. Останнім часом програми миттєвого обміну повідомленнями стають найпопулярнішим засобом спілкування.

QIP

QIP (від англ. Quiet Internet Pager) — це безкоштовна програма, яка дозволяє спілкуватись в режимі On-line по протоколу ICQ. Це один із найпопулярніших Інтернет-месенджерів. Його використовують сотні тисяч користувачів. QIP моментально доставляє ваші текстові повідомлення і відразу прийме відповідь.

Головні особливості

·   Захист від спаму і флуду з боку тих, хто не входить в список контактів (або контакт-лист) користувача.

·   Гнучкі настройки.

·   «Всевидюще око» — ця функція дозволяє дізнатися, хто додав вас в свій список контактів, хто читав ваші статус-повідомлення, і всі інші сервісні пакети від тих користувачів, яких немає у вашому списку контактів

·   Проглядання IP-адреси співрозмовника (залежить від настройок клієнта співрозмовника), захист свого IP від перегляду (за умовчанням вимкнена функція прийому/передачі файлів — при зверненні до цих можливостей співрозмовнику IP—адреса стає відома, про що користувач попереджається повідомленням).

·   Можливість прикріпити вікно месенджера до екрану, щоб воно не рухалося і не залізало за відкриті вікна браузера.

·   Портативне використання. Теку «QIP» можна зберігати на флеш-носії і використовувати додаток з будь-якого комп'ютера, з якого є вихід в мережу.

ІCQ

ІCQ — мережевий протокол, який забезпечує миттєве відправлення та отримання текстових повідомлень, а також однойменна програма миттєвого обміну повідомленнями (клієнт), що реалізує цей протокол.

ICQ розроблена ізраїльською компанією Mirabilis. Перша версія програми вийшла в листопаді 1996 року.

Назва «ICQ» фонетично співзвучна англійскій фразі «I seek you» (я шукаю тебе, вимовляється ай-сік-ю?).

В українському комп'ютерному слензі ICQ називають «аською».

Особливості протоколу ICQ

·  Кожному користувачеві ICQ надається унікальний ідентифікаційний код — UIN, за яким користувач однозначно визначається системою та іншими користувачами;

·  Додатково користувач обирає собі нік, який відіграє роль особистого імені в його повідомленнях. На відміну від UIN — особисті ніки не є унікальними для кожного користувача;

·  Для того, щоб скористатися ICQ, потрібно запустити програму і підключитися до сервера ICQ за допомогою відповідної інструкції в програмі;

·  ICQ підтримує декілька станів, у яких може знаходитися користувач. Стани встановлюються користувачем.

Стани

·  Online — доступний

·  Away — відійшов від комп'ютера (довго не працював)

·  N/A (Not available) — не доступний

·  Occupied — зайнятий

·  Do not disturb — не турбувати

·  Invisible — невидимий

·  Offline — відключений

3 Система інтернет телефонії VoIP (Voice over IP)

VoIP (англ. voice over IP) — технологія передачі медіа даних в реальному часі за допомогою сімейства протоколів TCP/IP.

IP-телефонія — це технологія, що дозволяє використовувати будь-яку IP-мережу як засіб організації та ведення телефонних розмов, передачі відеозображень та факсів у режимі реального часу.

При відправленні або отриманні електронної пошти відбувається передача "пакета" інформації через мережу Інтернет. Аналогічним чином працює й IP-телефонія. Створення "пакетів" — перетворення аналогових (зокрема, звукових) сигналів у цифрові, їх стискання, передачу мережею Internet і зворотне перетворення в аналогові відбувається завдяки існуванню протоколу передачі даних через Інтернет (IP — Internet Protocol), звідси і назва "IP-телефонія". Переваги IP телефонії

1. нижча вартість міжміських і міжнародних переговорів у порівнянні з традиційною телефонією за рахунок цифрування і наступної компресії (стиснення) голосового потоку, що дозволяє знизити собівартість послуги.

2. нижча вартість кінцевого устаткування. На шляху проходження пакетів інформації про голосовий сигнал не використовується дороге устаткування, що стало вже традиційним для міжнародної та міжміської телефонії (телефонні комутатори). У цій високоякісній технології використовуються відносно недорогі комутатори-маршрутизатори.

 

3.1 Протоколи

 

Частина протоколів із сімейства VoIP затверджується Інтернет співтовариством в якості RFC (англ. request for comments), частина — міжнародними організаціями (IETF тощо).

Основу технології VoIP складає протокол RTP (real time protocol, RFC 1889, RFC 3550), побудований поверх протоколів UDP/IP, а також протоколи (методи) кодування медіа даних (для кодування голосу це протоколи G.711, G.723, G.729, GSM, Speex та інші, для кодування відео це протоколи RFC ).

Існують розширення (профілі) протоколу RTP, такі як SRTP (secure RTP) та інші (RFC 1890, RFC 2198, RFC 3711 тощо).

Протоколи IP телефонії

Протоколи забезпечують реєстрацію IP пристрою (шлюз, термінал або IP телефон) на сервері або гейткіпері провайдера, виклик і/або переадресацію виклику, встановлення голосового з'єднання, передачу імені і/або номери абонента. В даний час широкого поширення набули наступні протоколи VoIP:

·   SIP - забезпечує передачу голосу і для сигналізації зазвичай використовує порт 5060 UDP

SIP (англ. Session Initiation Protocol — протокол встановлення сесії) — протокол прикладного рівня, розроблений IETF MMUSIC Working Group, і пропонований стандарт на спосіб установки, зміни і завершення користувацького сеансу, що включає мультимедійні елементи, такі як відео або голос, миттєві повідомлення (instant messaging), он-лайн гри та віртуальну реальність.

Протокол почав розроблятися в 1996 році Хенінгом Шулзрі (Henning Schulzrinne, Колумбійський університет) і Марком Хендлі (UCL). У листопаді 2000 року SIP був затверджений як сигнальний протокол проекту 3GPP і постійний елемент архітектури IMS. Разом з досить сильно в даний час застарілим H.323, SIP — один з протоколів, що лежать в основі Voice over IP.

Протокол володіє наступними характеристиками:

·   Простота: включає тільки шість методів (функцій).

·   Незалежність від транспортного рівня, може використовувати UDP, TCP, ATM і т.д.

·   Економічність: всі запити формуються на основі тексту.

В основному SIP використовується для встановлення і роз'єднання голосових і відеодзвінків. При цьому він може використовуватися і в будь-яких інших застосуваннях, де потрібна установка з'єднання, таких як Event Subscription and Notification, Terminal mobility і так далі. Існує велика кількість RFC, що відносяться до SIP і визначають поведінку таких застосувань. Для передачі самих голосових і відеоданих використовують інші транспортні протоколи, найчастіше Real-time Transport Protocol (RTP).

Хоча існує багато інших сигнальних протоколів VoIP, SIP характеризується його прихильниками як належний співтовариству IP, а не до телекомунікаційної індустрії. SIP стандартизований і контролюється головним чином IETF, тоді як протокол H.323 сімейства VoIP був традиційно тісніше пов'язаний з ITU. Проте ці дві організації так чи інакше схвалили обидва протоколи

·   H.323 - протокол, більш прив'язаний до систем традиційної телефонії, чим SIP, сигналізація по порту 1720 TCP

·   IAX2 - через 4569 UDP порт і сигналізація, і медіа

·   MGCP

·   SIGTRAN

·   SCTP

·   SGCP

·   Skinny/SCCP

·   Unistim - закритий протокол передачі сигнального трафіку в продуктах компанії Nortel

Відкриті протоколи: GSM, G.711 uLaw інакше (Mu-law), G.711 aLaw, G.722, G.726, Speex, iLBC

Пропрієтарні протоколи: G.729, G.729A, G.723, G.723.1

3.2 Кодування мовної інформації

 

Джерелом інформаційних даних є мовний сигнал, можливою моделлю якого є нестаціонарний випадковий процес. У першому наближенні можна виділити наступні типи сигнальних фрагментів: вокалізування, невокалізування, перехідні і паузи. При передачі мови в цифровій формі кожен тип сигналу при одній і тій же тривалості і однаковій якості вимагає різного числа біт для кодування і передачі. Отже, швидкість передачі різних типів сигналу також може бути різною, що обумовлює застосування кодеків із змінною швидкістю. В результаті передача мовних даних в кожному напрямі дуплексного каналу розглядається як передача асинхронних логічно самостійних фрагментів цифрових послідовностей (транзакцій) з датаграмною синхронізацією усередині транзакції, наповненої блоками різної довжини.

У основі кодека мови зі змінною швидкістю лежить класифікатор вхідного сигналу, що визначає ступінь його інформативності , таким чином, задаючий метод кодування і швидкість передачі мовних даних. Найбільш простим класифікатором мовного сигналу є VAD (англ. Voice Activity Detector, детектор мовної активності), який виділяє у вхідному мовному сигналі активну мову і паузи. Фрагменти сигналу, що класифікуються як активна мова, кодуються якимсь з відомих алгоритмів (як правило, на базі методу Code Excited Linear Prediction — CELP) з базовою швидкістю 4 — 8 кбіт/с. Фрагменти, класифіковані як паузи, кодуються і передаються з низькою швидкістю порядка 0.1 — 0.2 Кбіт/с, або не передаються взагалі. Коли спрацьовує VAD, на приймальній стороні може автоматично генеруватися так званий «комфортний шум» щоб у співбесідника не виникало відчуття пропажі зв'язку. При цьому передачі мінімальної інформації про фрагменти пауз надається перевага. Дана стратегія дозволяє оптимізувати швидкість кодування 2 — 4 кбіт/с при достатній якості мови, що синтезується. При цьому для особливо критичних фрагментів мовного сигналу виділяється велика швидкість передачі, для менш відповідальних — менша.

Voкодер вносить додаткову затримку порядка 15 — 45 мс, що виникає з наступних причин:

·   використання буфера для накопичення сигналу і обліку статистики подальших відліків (алгоритмічна затримка);

·   математичні перетворення, що виконуються над мовним сигналом, вимагають процесорного часу (обчислювальна затримка).

Дану затримку необхідно враховувати при розрахунку крізних затримок. Проведений в різних дослідницьких групах аналіз якості передачі мовних даних через мережу Інтернет показує, що основним джерелом виникнення спотворень, зниження якості і розбірливості синтезованої мови є переривання потоку мовних даних, викликається:

·   втратами пакетів при передачі по мережі зв'язку;

·   перевищенням допустимого часу доставки пакету з мовними даними.

Це вимагає рішення задачі оптимізації затримок в мережі і створення алгоритмів компресії мови, стійких до втрат пакетів (відновлення втрачених пакетів).

 

3.3 Декодування мовної інформації, преваги та недоліки VoIP

 

З урахуванням можливих втрат пакетів в мережі для відновлення мовного потоку на приймальній стороні використовується протокол реального часу — Real Time Protocol (RTP). У заголовку даного протоколу, зокрема, передаються тимчасова мітка і номер пакету. Ці параметри дозволяють при мінімальних затримках визначити порядок і момент декодування кожного пакету, а також інтерполювати втрачені пакети. Відновлена послідовність, з можливими пропусками як одиночних пакетів, так і груп пакетів, поступає на декодер. Декодер має забезпечити відновлення мовної інформації, заповнення пауз фоновим шумом, а також ехо-компенсацію кодованого сигналу, виявлення і детектування телефонної сигналізації.

Можливість передачі голосових повідомлень через мережу з пакетною комутацією вперше була реалізована в 1993 році. Дана технологія отримала назву VoIP (Voice over IP). Одним з приватних додатків даної технології є IP-телефонія — послуга з передачі телефонних розмов абонентів по протоколу IP.

Переваги та недоліки

Основними перевагами технології VoIP є скорочення необхідної смуги пропускання, що забезпечується обліком статистичних характеристик мовного трафіку:

·   блокуванням передачі пауз (діалогових, складових, смислових і ін.), які можуть складати до 40-50 % часу зайнятості каналу передачі;

·   високою надмірністю мовного сигналу і його стисненням (без втрати якості при відновленні) до рівня 20-40 % початкового сигналу.

З іншого боку трафік VoIP критичний до затримок пакетів в мережі, але толерантний (стійкий) щодо втрат окремих пакетів. Так втрата до 5 % пакетів не призводить до погіршення розбірливості мови.

  3.4 Skype

 

«Skype» (укр. Скайп) — це приватне ПЗ для VoIP, створене двома підприємцями Ніклас Зеннстремом та Янус Фрісом, також засновниками файлообмінної мережі Kazaa. Вона конкурує з існуючими відкритими VoIP протоколами, такими як SIP, IAX, та H.323. Група Skype, придбана eBay в жовтні 2005, розміщена в Люксембурзі, з офісами в Лондоні, Таллінні і Празі.

Skype після випуску почав дуже швидко зростати у всіх напрямках: за популярністю, в розробці програмного забезпечення, в обох безплатних та платних сервісах. Комунікаційна система Skype відома завдяки широкому ряду її особливостей, зокрема безплатній голосові та відео-конференції, та завдяки її здатності використовувати децентралізовану peer-to-peer технологію для подолання звичайних проблем з брандмауером та NAT (Network Adress Translation).

Користувачі Skype по суті роблять телефонні виклики і відеовиклики через їх комп'ютер використовуючи програмне забезпечення Skype і інтернет. Основа системи — безкоштовна комунікація між користувачами програмного забезпечення Skype; проте продукт також дозволяє користувачам Skype зв'язуватися з користувачами регулярної наземної лінії зв'язку і мобільних телефонів. Це програмне забезпечення зараз доступне безкоштовно і може бути завантажене з веб-вузла компанії, але воно приватне і протокол Skype неопублікований.

Головна відмінність між Skype та іншими клієнтами VoIP є те, що Skype діє на моделі peer-to-peer, замість більш традиційної моделі клієнт-сервер. Довідник користувачів Skype повністю децентралізований і розповсюджується серед вузлів в мережі, що означає, що мережа може зростати до великих розмірів дуже легко (вже зараз понад 100 мільйонів користувачів) без ускладнень та дорогої централізованої інфраструктури.

Skype також перенаправляє виклики через інші Skype у мережі, щоб полегшити обхід Symmetric NAT та брандмауерів. Проте це поміщає додатковий тягар на тих, хто з'єднується з Інтернетом без NAT, оскільки їх комп'ютери і пропускна здатність мережі можуть використовуватися щоб надсилати виклики інших користувачів.

Виділення посередницьких комп'ютерів повністю автоматичне, та індивідуальні користувачі не мають ніякого вибору, щоб блокувати таке використання їх ресурсів. Skype — це програмне забезпечення з закритим кодом, і має не стандартизований протокол, а приватний; що викликало підозру і потягло за собою деяку критику від розробників програмного забезпечення і користувачів.

Клієнтське API Skype відкриває мережу для розробників програмного забезпечення. Skype API дозволяє іншим програмам використовувати мережу Skype, щоб отримати «white pages» і керувати дзвінками.

Інтерфейс користувача у середовищі Windows був розроблений на Pascal використовуючи Delphi, версія Linux була написана на C++, а для Mac OS на Objective-C та Cocoa. Частини клієнту використовують Internet Direct (Indy) як бібліотеку з відкритим програмним кодом для комунікації сокетів.

Безпека

Система Skype породжує досить багато дискусій на тему безпеки його трафіку. Мали місце деякі зіткнення з приводу питання безпеки та культури VoIP-телефонії через ці дискусії та деякі принципи проектування:

·   весь трафік Skype кодується за замовчанням і користувач не може це вимкнути.

·   Skype повідомляє, що використовує тільки відкрито доступні, сильні алгоритми кодування.

·   Користувач не залучається до процесу кодування і тому не має справи з результатами інфраструктури Public key

Це мало ефект на решту ринку, оскільки вони прагнуть запропонувати конкурентоздатну продукцію. Безпека Інтернет-комунікацій стала предметом, щодо якого люди стали обізнанішими і безпечна комунікація — це річ, яку вони хочуть бачити в продукції, яку вони використовують. Виходячи з того, що код Skype є приватною власністю та не є open source, рівень безпеки системи не може бути перевірений незалежними експертами. Отже, користувачі — експерти та не експерти — можуть спиратися при використанні лише на довіру виробника та поведінку програмного забезпечення, закачаного з ресурсів, авторизованих виробником. У 2004 році Niklas Zennstrom, один із засновників Skype визнав у статті в Інтернет-виданні The Register, що поточна модель безпеки використовувала відносно короткий розмір ключа, спираючись на безпеку через непрозорість, та не витримає переходу на open-source. Канонічна архітектура Skype і модель безпеки описуються детально в книзі «Skype: The Definitive Guide». Крім того, як мінімум два аналізи коду Skype було видано. Tom Berson з Anagram Laboratories, фахівець кодування і безпеки більш ніж тридцять років, був запрошений Skype, щоб проаналізувати їх вихідний код в жовтні 2005. Окремо Philippe Biondi і Fabrice Desclaux впровадили вивчення за допомогою зворотнього проектування пакету, фактичного випущеного Skype у реліз, що було представлене в Європі на BlackHat в березні 2006 Висновки обох аналізів вказано нижче:

·   Skype — «суцільний чорний ящик» що означає, що надзвичайно важко для звичайного користувача ідентифікувати, що він робить, або що він може робити, або як саме це робиться. Він використовує безпеку через непрозорість, щоб ускладнити аналіз або розбір програми без істотних затрат по кількості роботи, або використання емуляції.

·   Пошук контактів та зв‘язок через супервузли є довіреними, замість того, щоб вимагати ідентифікації. Є відомі «дірки» в безпеці в області глобальної мережі Skype — існують області, в яких «Skype довіряє будь-якому комп'ютеру, який говорить мовою Skype».

·   Програмне забезпечення Skype безпосередньо використовує багато кодової плутанини і розшифровки в пам'яті, зокрема сотні чексаммерів та інші засоби проти зворотної компіляції.

·   Компанія стверджує, що протокол включає 1536- і 2048-розрядні загальні/приватні ключові пари. Вони не є надмірно довгими за сучасними стандартами, але є досить сильним бар'єром для розшифровки. Очевидно, користувачі платних послуг отримують заміну 2048 розрядного ключа (1536 розрядний ключ стандартний). Також використовується 256-розрядний AES над 128-розрядними блоками, який вважається сильним.

·   Система Skype автоматично вибирає певних користувачів з швидким CPU, хорошими broadband підключеннями і відсутніми фаерволами на роль або «супервузлів», або «реле», через які інші користувачі з'єднуються. Skype може використовувати призначену для користувача пропускну здатність. (Хоча це дозволяється в EULA, немає ніякої можливості сказати, скільки пропускної здатності використовується в цій формі). Є приблизно 20,000 супервузлів серед багатьох мільйонів користувачів, що зареєстровані. Посібник «Skype Guide for network administrators» стверджує, що супервузли тільки управляють трафіком в межах до 5 kbytes/s і реле, можливо, передає інший трафік даних, що не належать користувачу, до 10 kbytes/s. Реле не повинне зазвичай обробляти більш ніж одне «релейне підключення».

·   Кожен пакет фактично, зокрема фактичне програмне забезпечення безпосередньо, кодується, часто за допомогою загальних/приватних ключових підписуючих методів або AES.

·   Функція передачі файлів Skype не містить ніяких програмованих інтерфейсів для антивірусів. Якщо тестовий файл EICAR посилається через Skype, кожна велика антивірусна програма, виявзяється, захоплює вірус і зупиняє його передачу або прийом через Skype.

·   Відсутність ясності щодо контенту означае, що системи мережевого захисту і системні адміністратори не можуть бути впевнені, що Skype робить. (Комбінація досліджень свідчать про те, що Skype не робить якої-небудь шкоди.) Правила системи мережевого захисту радять блокувати Skype для корпорацій.

·   Повна функціональність Skype не розглядалася; обидва вивчення фокусувалися на його захисті.

SkypeOut

SkypeOut дозволяє користувачам Skype зв‘язуватися з традиційними телефонними номерами, зокрема мобільними телефонами за невеликі гроші. Цей грошовий збір становить USD$0.024 за хвилину для найрозвиненіших країн, і USD$2.142 за хвилину для викликів з острову Diego Garcia. Через 180 днів не використання SkypeOut баланс на рахунку Skype зникає. Цей алгоритм робить Skypeout дорогим в обслуговувані для нечастих користувачів, оскільки вони часто втрачатимуть свою суму зі свого рахунку. Протягом 2006-го року SkypeOut-дзвінки в межах USA і Канади до абонентів в межах США і Канади були безкоштовні.

SkypeIn

SkypeIn дозволяє користувачам Skype отримувати виклики на їх комп'ютери з регулярних телефонних номерів. Дозволяє користувачам підписуватися на номери в таких країнах як Австралія, Бразилія, Данія, Естонія, Фінляндія, Франція, Німеччина, Гонконг, Японія, Польща, Швеція, Швейцарія, Великобританія і США. Наприклад, користувач в Сан-Франциско створює локальний телефонний номер в Хельсінкі. Люди з Хельсінкі будуть платити тільки за місцеві переговори, щоб звернутися до цього номера.

Skype Voicemail

Skype Voicemail був випущений 10 березня, 2005. Ця послуга дозволяє людям, що дзвонять залишати голосові повідомлення для користувачів Skype, які зараз недоступні. Skype Voicemail переніс численні проблеми за минулий рік і користувачі скаржаться, що багато голосових повідомлень ніколи не надходять. Також сервіс SkypeIn іноді не в змозі записати певні вхідні виклики на сторінці історії програми. Ці проблеми не були повністю вирішені.

Skype chat

Skype підтримує текстовий груповий чат з інтерфейсом, подібним до IRC з 100 людей одночасно. Версія Macintosh використовує такий же стиль виду повідомлення як Adium, хоча з різним розширенням імені файлу. Стилі виду повідомлення, зроблені для Adium, можуть бути встановлені для Skype, і їх навіть не потрібно перейменовувати. Існує декілька косметичних багів, але нехтуючи ними, стилі Adium працюють без модифікації. Ця особливість не присутня в Windows, Linux, і версії КПК Skype.

Skype video calling

На Windows XP і Mac, Skype 2.0 (і вище) підтримує відеоконференцію, роблячи Skype одним з небагатьох кросплатформених рішень для відео-конференції між Windows і Mac. Skype підтримує відео чат лише один на один.

 

3.5 Gizmo

 

Незважаючи на популярність Skype, не можна стверджувати, що VoIP –- це Skype. Ще в “доскайпівські” часи був затверджений вищеописаний протокол SIP, реалізований в багатьох програмних та паратних рішеннях. Для рядового користувача існує багато програм-софтфонів, що так чи інакше можуть конкурувати зі Skype. Сьогодні головним конкурентом Skype пийнято вважати SIP-програму Gizmo.

Gizmo Project — безкоштовне програмне забезпечення для VoIP, доступне для Microsoft Windows, GNU/Linux та Mac OS X. Аналогічний по можливостях Skype, але заснований на відкритому протоколі SIP, і має додаткові можливості, в Skype відсутні або пропоновані за додаткову плату.

Можливості Gizmo Project:

·   безкоштовна голосова пошта

·   кредит на вихідні дзвінки для кожного нового клієнта на $0,25

·   передача текстових повідомлень в режимі чату

·   безкоштовні дзвінки усередині мережі користувачів Gizmo Project

·   одночасна реєстрація в мережу Gizmo Project і в інших мережах, наприклад на внутрішній SIP IP-PBX компанії.

Остання рекламна кампанія мережі Gizmo Project обіцяє «безкоштовні» дзвінки на звичайні телефонні номери в багатьох країнах, якщо номер зареєстрований в профілі іншого активного користувача мережі Gizmo Project.

Модуль обміну текстовими повідомленнями використовує протокол Jabber.

·  Підтримка спілкування з іншими jabber мережами

·  Підтримка загальних кімнат спілкування jabber (наприклад conference.jabber.ru)

З особливостей Gizmo Project варто особливо наголосити на можливості настройки якості з'єднання залежно від ширини пропускання каналу, опцію запису розмови одним кликом, а також відображенні на карті місцеположення співбесідника.

ВИСНОВОК

Провівши аналіз використання мережі Internet у діловому спілкуванні можна зробити кілька висновків:

1.    мережа Internet досить широко використовується для вирішення різноманітних комунікаційних проблем;

2.    електронна пошта все частіше використовується для вирішення бізнес завдань, пересилки документації та врегулювання конфліктних ситуацій стосовного того чи іншого питання;

3.    електронна пошта як і будь-який інший вид спілкування має свій етикет;

4.    у діловому спілкуванні за допомогою електронної пошти можна, а інколи просто необхідно (коли текст можна трактувати двозначно) використовувати емотикони та загальноприйняті скорочення;

5.    окрім електронної пошти для обміну текстовою інформацією використовуються так звані Інтернет-месенджери, програми для обміну миттєвими повідомленнями;

6.    для здійснення дзвінків та відео конференцій потрібно користуватись системою інтернет телефонії VoIP (Voice over IP);

7.    ця система має ряд переваг у порівнянні з звичайною телефонною бесідою: можливість бачити співбесідника, відносно дешевша плата за спілкування; доступність з робочого місця...

8.    найпопулярнішими програмами-софтфонами є Skype та Gizmo, вони засновані на різних технологіях;

9.    програма Skype має безплатну та платну версії, має солідну абонентську базу, займає більшість на ринку корпоративних абонентів і насьогодні є найпопулярнішою програмою для VoIP;

10.  прямий конкурент Skype це програма Gizmo, заснована на протоколі SIP, вона є безкоштовною для використання і має ряд переваг порівняно з безкоштовною версією Skype.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Глушаков С.В., Ломотько Д.В. Работа в сети Internet. –– Харьков: Фолио,2004. –– 340 с.

2.  Лізікова Г.М. Комп’ютерні мережі: Навчально-методичний посібник. –– К.: ЦНЛ, 2004 –– 128 с.

3.  Журнал Internet.ua № 10 від 2008 року.

4.  При написанні реферату було використано інформацію з наступних інтернет-сайтів:

·   http://uk.wikipedia.org –– Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії

·   www.qip.ru

·   www.skype.com

·   www.gizmoproject.com