Земля і ґрунт

12. Земля і ґрунт

Земельний фонд в адміністративних межах області складає 4335,2 га

Особливу тривогу викликають питання охорони і раціонального використання стратегічних видів земельних ресурсів. Низьким змістом фосфору характеризуються ґрунти на 41,5% площ сільськогосподарських угідь.

У економічній обстановці, що склалася, підприємства не в змозі купити нову техніку для обробки ріллі, немає устаткування для обробки насіння отрутохімікатами.

Спостерігається тенденція до збільшення необроблених, покинутих земель, яких в області за даними обласного комітету із земляних ресурсами землеустрою більше 60.000 тис. га (територія Вадінського району). В основному це землі селянських господарств і частково землі сільськогосподарських підприємств і підсобних господарств.

Сільські адміністрації не займаються впорядкуванням сів, не стежать за санітарним стан населених пунктів, тому в більшості з багато сміття на дорогах, біля будинків, по берегах річок, водоймищ, території безлисті, заросли бур'яном, зовнішній вигляд непривабливий. Не проводяться в господарствах роботи по закріпленню балочної для яру мережі, будівництву протиерозійних гідротехнічних споруд. Через відсутність фінансування припинені роботи по посадці захисних і водоохоронних смуг.

Застосовуються в основному гербіциди і протравлюють, у меншій мірі використовувалися інсектициди і фунгіциди. Проведені перевірки показали, що сільськогосподарські підприємства більшості районів не мають спеціалізованих складів для зберігання отрутохімікатів, немає спеціалізованих майданчиків для обробки отрутами насіння, відсутні умови для безпечного поводження з отрутами. Більшість господарств мають в своєму розпорядженні лише пристосовані склади для охорони отрут що не відповідають сучасним технічним і санітарно-гігієнічним вимогам: у них немає витяжної вентиляції, відсутні душові кімнати і часто – засоби захисту.

Дуже складним в області залишається положення з утилізацією заборонених до застосування і непридатних до використання отрутохімікатів, яких в області по обліку зберігається більше 244 тонн, зокрема: заборонених до використання в господарствах – 39,8 тонни, на базах Агропромхімії – 46,9 тонни.

Основним джерелом забруднення земель є ті, що використовують нафту і продукти її переробки, технологічні процеси. Забруднення земель нафтопродуктами знижує технологічну, живильну і гігієнічний - санітарну їх цінність, а також приводить до забруднення поверхневих і ґрунтових вод. До таких джерел відносяться, зокрема, підприємства, що займаються зберіганням і постачанням споживачів нафтопродуктами.

Дослідження ґрунтових вод з наглядових свердловин на території 6 автозаправних станцій показало високий ступінь їх забруднення нафтопродуктами. Мінімальна їх концентрація склала 6,1 міліграм/л, максимальна – 280.000 міліграм/л.

До забруднення земель неминуче приводить розміщення і зберігання відходів виробництва і споживання.

13. Радіаційна обстановка

У 1986 році Пензенська область виявилася одним з 14 суб'єктів Російської Федерації, що постраждав від Чорнобильської катастрофи. Аварія на Чорнобильській АЕС привела до радіоактивного забруднення 4130 км2 (9,6%) території області, 200 населених пунктів з населенням 131 тис. чоловік.

Серйозна увага питанням радіоекологічного контролю на території області почала приділятися з початку 90-х років.

Систематичний контроль за рівнем забруднення радіонуклеїдами різними обласними службами проводиться з 1992 року щорічно. Обласним центром по гідрометеорології і моніторингу навколишнього середовища за 1993-1998 роки проведено наземне обстеження 200 населених пунктів. З них в 146 радіаційне забруднення ґрунту за цей період знизилося, а в 54 – щільність забруднення залишається спочатку високою.

Обласним центром Госсанепіднадзора проводився радіаційний контроль продуктів харчування і питної води. За його даними за 13 років після аварії в харчових продуктах місцевого виробництва перевищення ВДУ-93 (тимчасових допустимих рівнів) не було. Одиничний випадок був в 1993 році – перевищення ВДУ-93 в двох пробах грибів (маслять).

В області 68 підприємств і установ мають джерела іонізуючих випромінювань, більше 300 рентгенаппаратов експлуатуються в медичних установах, 70% з них більше 10 років.

Пенза займає 6 місце серед міст Росії, поступаючись містам Брянської, Тульської, Курської області. До найбільш забруднених ділянок в місті Пензі відноситься Пенза III, Згода, Гідрострой, території поблизу Окружної і ділянка в Арбеково між Проспектом Будівельників і залізницею. На певних ділянках цих районів активність радіонуклідів перевищує 1Кu/кв. км. Якщо подивитися на карту радіоактивного забруднення ґрунтів Пензи, то воно є 2 слідом: центральна частина міста, північно-західна частина. В даний час межі ареалів сталі більш розмиті і обширніше, але основна концентрація залишається в центральній і північно-західній частині. В цілому по місту спостерігається зниження активності забруднення.

В даний час роботи по систематичному обстеженню міста Пенза припинені в 1996 році, роботи по дезактивації раніше виявлених локальних ділянок території міста з рівнями зверху допустимих норм – 30 мкр/ч – в 1995 році унаслідок відсутності засобів для їх фінансування.

Через відсутність приладів в області не організований контроль за змістом радону в повітрі житлових і виробничих приміщень, адміністративних будівель, при відведенні ділянок під будівництво, практично не ведеться радіаційний контроль використовуваних будматеріалів.