Охорона праці із забезпечення працівників бази відпочинку «Чорноморка» електронебезпечними умовами

4. Охорона праці із забезпечення працівників бази відпочинку «Чорноморка» електронебезпечними умовами

Широке використання електроенергії у всіх галузях народного господарства зумовлює розширення кола осіб, котрі експлуатують електрообладнання. Тому проблема електробезпеки при експлуатації електрообладнання набуває особливого значення.

Електротравма – це травма, викликана дією електричного струму або електричної дуги. Електротравми поділяються на два види: електротравми, які виникають при проходженні струму через тіло людини, і електротравми, поява яких не пов’язана з проходженням струму через тіло людини. Ураження людини в другому випадку пов’язується з опіками, засліпленням електричною дугою, падінням, а відтак – суттєвими механічними ушкодженнями.

Різноманітність впливу електричного струму на організм людини призводять до електротравм, котрі умовно поділяються на два види:

місцеві електротравми, котрі означають місцеве ушкодження організму;

загальні електротравми (електричні удари), коли уражається ( або виникає загроза ураження) весь організм внаслідок порушення нормальної діяльності життєво важливих органів та систем.

Приблизно 75% випадків ураження людей струмом супроводжується виникненням місцевих електротравм [25].

За видами травм ці випадки поділяються наступним чином: електричні опіки, електричні знаки, металізація шкіри, механічні пошкодження, електроофтальмія, змішані травми.

Основними причинами електротравматизму на базі відпочинку «Чорноморка» є:

- недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;

- неправильна організація праці;

- неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв;

- порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв’язку;

- несправність ізоляції та обрив заземлювального провідника;

- низька якість з’єднань та ремонту;

- ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при не вимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

- недооцінка необхідності вимкнення електроустановки в неробочі періоди;

- невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції та опорів заземлювальних пристроїв;

- відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

До технічних засобів безпечної експлуатації електроустановок за нормальних режимів роботи належать: електрична ізоляція, блокування та розташування струменевих частин на недосяжній висоті.

Електрична ізоляція – це шар діелектрика або конструкція, виконана з діелектрика, котрим вкривається поверхня струмоведучих частин, або котрим струмоведучі частини відділяються одна від одної [13].

З метою забезпечення надійної роботи ізоляції на базі відпочинку «Чорноморка» здійснюються профілактичні заходи, за які відповідає інженер з електрообладнання. Перш за все виключають механічні пошкодження, зволоження, хімічний вплив, запилення. Періодичний контроль ізоляції передбачає вимірювання активного опору ізоляції у встановлені терміни ( один раз на три роки), а також при виявлені дефектів. Вимірювання опору ізоляції здійснюється на вимкненій електроустановці за допомогою мегомметра. Опір ізоляції силових та освітлювальних електропроводів повинен бути не менше 0,5 МОм. Однак ізольовані дроти, які знаходяться під напругою понад 1000 В, не менш небезпечні, ніж оголені. В таких випадках одним із засобів забезпечення безпеки на базі відпочинку є стаціонарні огороджувальні пристрої. Вони поділяються на суцільні та сітчасті. Суцільні огородження у вигляді кожухів та кришок застосовуються в електроустановках напругою до 1000В. Сітчасті огородження мають двері, які закриваються на замок. До огороджувальних пристроїв відносяться також тимчасові переносні огородження ( щити, ізолюючі накладки, ізолюючі ковпаки, тимчасові переносні заземлення). Огородження обладнані кришками чи дверима, що закриваються на замок або обладнаними блокуваннями.

Блокуванням називається автоматичний пристрій, за допомогою якого запобігають неправильним, небезпечним для людини діям. Воно дозволяє вимикати напругу при відкриванні дверей огороджень, корпусів та кожухів або при знятті кришок. При електричному блокуванні блокувальні контакти, зблоковані з дверима або кришкою, при відкриванні дверей або знятті кришки розмикають ланку живлення котушки магнітного пускача. За такої схеми обрив ланки управління та випадкове відкривання дверей не являє небезпеки, оскільки електроустановка буде знеструмленою.

Розташування струмоведучих частин на недосяжній висоті або в недоступному місці забезпечує безпеку без огороджень та блокувань. Вибираючи висоту підвішування, враховується можливість ненавмисного дотику до частин, що перебувають під напругою, довгими металевими предметами. Висота підвішування проводів повітряних ліній електропередачі на базі відпочинку «Чорноморка» коливається від 6 до 8 метрів.

Електрозахисті засоби – це переносні засоби, призначені для захисту людей, які працюють з електроустановками на підприємстві, від ураження електричним струмом, від дії електричної дуги та електромагнітного поля. За призначенням електрозахисних засобів їх умовно поділяють на ізольовані, огороджувальні та допоміжні.

Ізольовані електрозахисті засоби призначені для ізоляції працівників від частин електрообладнання, які знаходяться під напругою. До них відносяться: ізолювальні та вимірювальні штанги, штанги для накладання тимчасових переносних заземлень; ізолювальні та електровимірювальні кліщі; покажчики напруги; ізольовані ручки монтерського інструменту; діелектричні рукавиці, боти та калоші; гумові килимки, доріжки, підставки; ізолювальні ковпаки, драбини.

Огороджувальні електрозахисті засоби призначені для тимчасового огородження струменевих частин обладнання. До них відносяться переносні огородження ( ширми, бар’єри, щити, клітки), а також тимчасові переносні заземлення. Умовно до них відносяться і переносні попереджувальні плакати.

Допоміжні захисні засоби призначені для захисту персоналу від падіння з висоти ( запобіжні пояси та страху вальні канати), для безпечного підіймання на висоту ( драбини, кігті), для захисту від світлового, теплового, механічного та хімічного впливів ( захисні окуляри, протигази, рукавиці, спецодяг) [13].

Організація безпечної експлуатації електроустановок бази відпочинку «Чорноморка» здійснюється згідно з обов’язковими, для всіх споживачів електроенергії, незалежно від їх відомчої приналежності, правилами технічної експлуатації електроустановок споживачів та правилами техніки безпеки при експлуатації електроустановок споживачів. Обслуговування діючих електроустановок, проведення в них оперативних переключень, організація та виконання ремонтних, монтажних, налагоджувальних робіт і випробувань здійснюється спеціально підготовленим електротехнічним персоналом.

Роботи в діючих електроустановках із врахуванням заходів безпеки поділяються на виконувані: зі зняттям напруги та без зняття напруги. При виконанні таких робіт виконуються організаційні та технічні заходи.

До організаційних заходів відносяться: оформлення роботи по наряду допуску, розпорядженню або за переліком робіт, виконуваних в порядку поточної експлуатації; допуск до роботи; нагляд під час роботи; оформлення перерви під час роботи; переводи на інше робоче місце.

Наряд-допуск – це завдання на безпечне виконання роботи, оформлене на спеціальному бланку встановленої форми. Він визначає зміст, місце виконання роботи, час її початку та закінчення, умови її безпечного виконання, склад бригади та осіб, відповідальних за безпечне виконання роботи. Відповідальними за безпечне виконання робіт є: особа, що видала наряд; яка дає розпорядження; особа, що допускає до роботи; керівник роботи; виконавець роботи; спостережник; член бригади.

Розпорядження – це завдання на виконання роботи, що визнає її зміст, місце, час, заходи безпеки. Воно має разовий характер, видається на один вид роботи і діє протягом однієї зміни.

Поточна експлуатація – це проведення оперативним персоналом бази відпочинку «Чорноморка» самостійно на закріпленій за ним ділянці протягом однієї зміни робіт за спеціальним переліком.

До технічних заходів, що забезпечують безпеку робіт, виконуваних зі зняттям напруги, відносяться:

необхідні вимкнення та вживання заходів, які запобігають подачі напруги до місця роботи внаслідок помилкового або довільного ввімкнення комутаційної апаратури;

вивішування на приводах ручного та на ключах дистанційного керування комутаційної апаратури ( автомати, рубильники, вимикачі) забороняючи плакатів;

перевірка відсутності напруги на струмоведучих частинах;

накладання заземлення;

вивішування попереджувальних та приписувальних плакатів, огородження, при необхідності, робочих місць та струмоведучих частин, які залишились під напругою.

Головною засадою організації безпечної експлуатації електроустановок бази відпочинку «Чорноморка» є забезпечення обслуговування їх висококваліфікованим персоналом. Існує п’ять груп з електронебезпеки персоналу, який обслуговує електроустановки:

І група – присвоюється особам, які не мають спеціальної електротехнічної підготовки, але мають елементарну уяву про небезпеку ураження електричним струмом і про заходи електронебезпеки при роботі на обслуговувальній дільниці, електроустановці;

ІІ група – особи цієї групи мають елементарне технічне знайомство з електроустановками, знати основні заходи безпеки при роботі на електроустановках, вміти надавати першу допомогу;

ІІІ група – працівники, які належать до цієї групи знають будову електричних установок та вміють їх обслуговувати; мають уяву про небезпеку під час обслуговування електричних установок; знають загальні правила техніки безпеки, правила допуску до роботи в електричних установках напругою до 1000 В, спеціальні правила техніки безпеки з тих видів робіт, що входять в коло обов’язків даних осіб; вміють здійснювати нагляд за тими, хто працює з електроустановками та надавати першу допомогу;

ІV група – працівники мають знання з електротехніки в обсязі спеціалізованого профтехучилища; мають повну уяву про небезпеку під час роботи на електроустановках; перевіряють необхідні заходи з техніки безпеки; вміють організовувати безпечне виконання робіт; навчають персонал інших груп правилам техніки безпеки;

V група – працівники знають всі схеми та обладнання своєї дільниці; знають ПТЕ та ПТБ в загальній та спеціальній частинах; знають чим викликана та чи інша вимога правил; вміють організовувати безпечне виконання робіт та здійснюють нагляд в електричних установках будь-якої напруги; вміють надавати першу допомогу.

Висновки

Управління персоналом - це системний, комплексний підхід, що враховує постійно мінливі потреби організації в людських ресурсах, що забезпечують ефективність функціонування організації (компаній, підприємств).

Найбільший ефект і якість системи управління персоналом досягаються в тому випадку, коли застосовується система методів (економічні, адміністративні, соціально-психологічні) у комплексі. Застосування системи методів дозволяє поглянути на об'єкт удосконалювання з усіх боків, що допомагає уникнути прорахунків.

Завданням управління персоналом підприємства в умовах ринкової економіки є формування виробничого поводження співробітників, що забезпечує досягнення організаційних цілей. Бажане виробниче поводження визначається двома основними факторами - бажанням (мотивацією) і здатністю співробітника виконати необхідні функції.

Організація управління персоналом підприємства провадиться на основі концепції розвитку підприємства, що складається із трьох частин: виробничої, фінансово-економічної і соціальної концепції.

Кадрова політика реалізується на базі положень в області здійснення політики зайнятості, навчання, оплати праці, добробуту і політики виробничих відносин. Вона являє собою цілісну кадрову стратегію і тактику, що поєднують різні форми роботи з персоналом, стиль її поводження в організації і плани по використанню робочої чинності. Сукупність властивостей кадрової політики підприємства визначається її зв'язком зі стратегією, орієнтацією на довгострокове планування, значимістю ролі кадрів, колом взаємозалежних функцій і процедур у роботі з персоналом.

База « Чорноморка » - це відокремлений структурний підрозділ державного підприємства «Суднобудівний завод імені 61 комунара», основний вид діяльності, якої – надання туристичних послуг.

Організаційна структура БВ «Чорноморка» має вид функціональної ( U- ) форми. Функціональна ( U- ) форма – це проектування, що ґрунтується на функціональному підході до структуризації. В організації, що має структуру типу U-форми, працівники та організаційні одиниці об’єднані у функціональні відділи. Для ефективної діяльності організації у цьому випадку потрібна горизонтальна координація, тобто по відділах, що є на одному рівні. За цю інтеграцію та координацію найчастіше відповідає виконавчий директор.

Від забезпеченості бази відпочинку «Чорноморка» персоналом та ефективності його використання залежать обсяг і вчасність виконання всіх робіт, ступінь використання устаткування та машин, і як результат — надання послуг, їх собівартість, прибуток та інші економічні показники.

У 2007 році фактичний середній рівень забезпеченості персоналом на 19,57% нижчий від планованого, у 2008 він на 2,17% нижчий від середнього планового, а у 2009 році забезпеченість персоналом на БВ «Чорноморка» зросла на 17,39%. Причиною для збільшення кількості персоналу стало розширення бази відпочинку «Чорноморка»: на території бази було відновлено 20 котеджів, ще побудовано 7 нових котеджів для відпочинку та одну автостоянку, а також відкрито буфет та гарячий душ.

База відпочинку «Чорноморка» достатньо повно використовує персонал. У середньому один працівник відпрацював 131 день у звітному періоді замість 125, у зв’язку з чим фактичні цілоденні витрати робочого часу становили на одного працівника на 6 днів більше запланованих, а на всіх – 324 дні, або 2268 год. Тобто, за рахунок збільшення кількості працюючих зростає форнд робочого часу.

Істотним є і внутрізмінні накопичення робочого часу: за один день вони становили 0,76 год., а за всі дні, які відпрацювали всі працівники, + 5376, 24 год. Загальне накопичення робочого часу – 7644,24 год. Отже, зростання чисельності робітників, відпрацьованих у звітному періоді днів та середньої тривалості робочого дня позитивно вплинули на формування фонду робочого часу БВ «Чорноморка».

Більша частина витрат робочого часу викликана суб’єктивними факторами (162 + 54 = 216 днів): прогулами та простоями, що можна вважати невикористаними резервами збільшення фонду робочого часу. Недопущення їх рівнозначне вивільненню майже 2 працівника ( 216 · 7.76) : 1048 = 1,6 чол.). Але за рахунок збільшення середньої тривалості робочої зміни (від 7год. до 7,76год.) та зниження неявки на роботу ( 18-12) · 54 = 216 дні), корисний фонд робочого часу збільшився на 7644,24 години від запланованого.

Найбільшими є коефіцієнт обороту з приймання персоналу 0,7407 та коефіцієнт плинності кадрів, який залежить від скорочення персоналу. Причиною зростання даних коефіцієнтів є різка зміна кількості персоналу протягом року, це зумовлено тим, що більшість робіт на базі відпочинку «Чорноморка» є сезонними, відповідно на початку сезону збільшується кількість робочих місць в середньому до 40 чол., а по закінченню сезона в такій же кількості зменшується.

Середній виробіток працівника у звітному періоді бази відпочинку «Чорноморка» в середньому вищий від від планового на 6 тис.грн.( 32 – 26). Він зріс у зв’язку зі збільшенням частки робітників у загальній чисельності обслуговуючого персоналу, кількості відпрацьованих днів та тривалості робочого часу.

На позитивні зміни середнього виробітку робітника за звітний період впливають такі фактори, як: кількість днів, які відпрацював один робітник за звітний період та середня тривалість робочого дня. Відповідно середній виробіток робітника збільшився на 8412,19 грн.

Прибуток на одного працівника (+7,92 тис.грн.) змінився за рахунок фаторів, що формують рівень середнього виробітку обслуговуючого персоналу у звітному періоді.

Від’ємний результат ( - 0,07 тис.грн.) впливу окремого фактору можна розцінювати, як не використаний резерв підвищення ефективності використання трудових ресурсів на підприємстві.

На основі вивчення стану управління кадрами бази відпочинку «Чорноморка» можна зробити висновок, що в цілому система управління кадрами відповідає сучасним економічним і соціальним умовам і дозволяє реалізувати стратегічні завдання підприємства. Однак можна внести ряд пропозицій з поліпшенню управління персоналом, які дозволять досягти більше позитивних результатів. Керівництву бази відпочинку «Чорноморка» рекомендується: більш ефективно застосовувати прийоми мотивації персоналу, як матеріального так і нематеріального характеру; використовувати локальні обчислювальні мереж, що відкриває двері до використання технології інформаційних баз даних.

Бібліографічний список

1. Абрютина М.С., Грачев А.В. Анализ финансово-економической деятельности предприятия: Учебник. – Москва: ДИС, 2001. – 392 с.

2. Артеменко Г.В., Беллендир М.В. Финансовый анализ: Учебник. – Москва: ДИС, 2003. – 219с.

3. Афонін А.С. Основи мотивації праці: організаційно-економічні аспекти: Підручник. – Київ: МАУП, 2004. - 340с.

4. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория анализа хозяйственной деятельности: Учебник. – Москва: Финансы и статистика, 2000. – 284 с.

5. Бєляєв Ю.А. Энциклопедия начинающего предпринимателя. – Москва: Изд- во. РУНД, 1992. – 318с.

6. Бернстайн Л.А. Анализ финансовой отчетности: Учеб.пособ. – Москва: Финансы и статистика, 1996. – 215 с.

7. Бланк И.А. Финансовый менеджмент: Учеб.курс. – Киев: Ника – Центр: Эльга, 1999. – 198 с.

8. Бутинець Ф.Ф. Інформаційні системи бухгалтерського обліку: Підручник для студентів вищих навчальних закладів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит». – Житомир: ПП «Рута», 2002. – 544с.

9. Варналій З.С. Основи підприємництва: Навч.посіб. – Київ: Т-во «Знання», КОО, 2001. – 298с.

10. Грачев А.В. Анализ и управление финансовой устойчивостью предприятия: Учебник. – Москва: Финпресс, 2002. – 236 с.

11. Гордієнко І.В. Інформаційні системи в менеджменті: Навч.-метод. Посібник для самост. вивч. дисципліни. – Київ: КНЕУ, 2000. – 43с.

12. Ермолович Л.Л. Анализ финансово-хозяйственной деятельности предприятия. ∕ БГЭУ. – Минск, 2006. – 395 с.

13. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. Навч.посіб. – Вид. 4-те, доповнене. – Львів: Афіша, 2000. – 350с.

14. Виханский О. С., Наумов О. І. Менеджмент: Учебник. – Москва: Гардарики, 1999. – 528с.

15. Галькевич Р.С. Набоков В.И. Основи менеджменту: Учебник. – Москва: Финпресс, 1998.– 467с.

16. Герчикова И.Н. Менеджмент:Учебник для вузов.– Москва: ЮНИТИ “Банки и биржи”, 1997. – 375с.

17. Гончаренко Л.С. Оформлення матеріалів самостійної роботи студентів: Навч.посіб. – Херсон: МІБ, 1999. – 26с.

18. Гончагенко Л.С. Нормативне забезпечення підприємницької діяльності: нав.посіб. ∕ Гончагенко Л.С., О.М.Білоусов, О.В.Солободенюк; Міжнар. ун-т бізнесу і права. Херсон: МУБіП, 2009. – 174с.

19. Гуськова Н.Д., Макаркин Н.П., Неретина Е.А. Предпринимательство: Учебник. – Саранск: МГУ, 1994. – 405с.

20. Івахненков С.В. Інформаційні технології в організації бухгалтерського обліку та аудиту: Навч.посіб. – Київ: Знання – Прес, 2003. – 349с.

21. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу: Навч.посіб. – Київ: «Знання-Прес», 2002. – 207с.

22. Кабанов А.Я. Управление персоналом органезации: Учебник. – Москва: ЮНИТИ, 1997. – 435с.

23. Кохно П.А., Микрюков В.А., Коморов С.Е. Менеджмент: Учебник. – Москва: Финансы и статистика, 2003. – 422с.

24. Кредісов А. І. Панченко Є. Г. , Кредісов В. А. Менеджмент для керівників: Навч.посіб. – Київ: “Знання” КОО, 1999. – 556с.

25. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посіб. – Вид. 4-те, доповнене. – Львів: Афіша, 2000. – 350с.

26. Ленд П.Е. Менеджмент - исскуство управлять: Учебник. – Москва: ИНФРА-М, 1995. – 284с.

27. Любинова Н.Г. Менеджмент – путь к успеху: Учебник. – Москва: Агропромиздат, 2002. – 189с.

28. Маршалл А. Принципи економической науки. / Пер. с англ.— Москва: Издательская группа “Прогресс“, 1993. – 526с.

29. Мескон А., Хедоури. Основи менеджменту. - Москва: Демо, 1992. – 607с.

30. Мошок Г.Є. Організація праці менеджера: Підручник. – Київ: Київ Держ. Торг.-екон.ун-т., 2002. – 425с.

31. Нестерчук В.П., Афонін А.С. Технологія реструктуризації підприємства. Навч.посіб. з курсів «Економіка підприємства» та « Планування діяльності підприємства». – Київ: Європейський університет, 2000. – 312с.

32. Румянцева З.П., Саломатин Н.А. Менеджмент организации: Учебник.— Москва: Инфра— М, 2005. – 348с.

33. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч.посіб. – 3-тє вид., випр. і доп. – Київ: Знання, 2007. – 688с.

34. Сис Д.Г. Охорона праці в галузі: Нав.-метод.комплекс для самост. вивч. дисципліни. Херсон: МУБіП, 2003. – 83с.

35. Сучасний менеджмент: теорія і практика . / під. Ред. Г. В. Щокіна. – Київ: МЗУУП, 2003. – 344с.

36. Туленков М.В. Вступ до теорії і практики менеджменту: Навч.посіб. – Київ: МАУП, 2004. – 196с.

37. Хоскинг А. Курс предпринимательства: практическое управление: Учебник.— Москва: Международные отношения, 2005. – 254с.

38.Шегда А.В. Основи менеджменту: Учбовий посібник. – Київ: «Знання», 1999. – 256с.

39. Методичні вказівки до виконання дипломної роботи для студентів всіх форм навчання спеціальності 7.050201 «Менеджмент організацій» за спеціальністю « Менеджмент на ринку товарів та послуг» ∕ Укл. Масенко Б.П., Зіятдінова Л.В., Афонченкова Т.М. – Херсон: МУБіП, 2003. – 46с.

40. Охорона праці в Україні: Організація і управління. Нормативно-правове забезпечення. Дозвільна система. Небезпечні фактори і умови праці. Страхування. Відповідальність / Упоряд. А.В. Довбня. – К.: Юрінком Інтер, 1999. – 400 с.

41. Закон України «Про підприємництво» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. № 14. – Ст. 168.

42. Закон України «Про підприємства в Україні» // Відомості Верховної Ради України. – 1991. № 24. – Ст. 272; 1992.- № 17. – Ст. 209.

43. Положення про головний фонд нормативних документів (Затверджено наказом Держспоживстандарту України від 25.03.2003 р. №48).

44. www.lib.Kherson.ua – Херсонська обласна універсальна наукова бібліотека ім. О.Гончара.

45. Форма № 1-ПВ «Звіт з праці» бази відпочинку «Чорноморка».

46. Форма № 1-ПВ (умови праці) «Звіт про стан умов праці, пільги та компенсації за роботу із шкідливими умовами праці» бази відпочинку «Чорноморка».

47. Форма № 3-ПВ «Звіт про використання робочого часу» бази відпочинку «Чорноморка».

48. Форма № 6-ПВ «Звіт про кількість працівників, їхній якісний склад та професійне навчання» бази відпочинку «Чорноморка».

Додаток А

Звіт «Про кількість працівників бази відпочинку «Чорноморка» та їх професійний склад» за 2007 – 2009рр.

Додаток Б

Аналіз використання персоналу бази відпочинку «Чорноморка» у звітному періоді від 01.04.09р. до 01.10.09р.

Таблиця Б1 – Рух робочої сили бази відпочинку «Чорноморка»

Таблиця Б2 – Дані для факторного аналізу рентабельності персоналу бази відпочинку «Чорноморка»

Таблиця Б3 – Вихідні дані для факторного аналізу

Таблиця Б4 – Використання персоналу бази відпочинку «Чорноморка»

Додаток В

Фонд робочого часу бази відпочинку «Чорноморка»

Таблиця В1 – Аналіз використання фонду робочого часу