Місіонерська діяльність протестантських церков в період незалежності України

6. Місіонерська діяльність протестантських церков в період незалежності України

Неабияку роль у зміцненні позицій сучасного протестантизму відіграє поступове зростання пропагандистської та місіонерської активності конфесії. За якихось 5-6 років протестантські церкви створили вже 95% усіх зареєстрованих в Україні релігійних місій, діяльність яких спрямована на релігійне пробудження в країні, передусім серед молодого населення. Місіонерство, форми і методи якого у протестантизмі завжди були різноманітними і витонченими, за умов відсутності релігійних утисків стає особливо ефективним. Сьогодні — це найрезультативніший, після сімейного виховання, засіб поповнення релігійних громад. У неопротестантському середовищі через місіонерство відбувається прихід майже третьої частини прозелітів.

Ідейна програма протестантських місій передбачає уникнення суперечностей між прихильниками певних протестантських течій; натомість робиться акцент на актуалізацію фундаментальних релігійних ідей та засад, спільних для всіх християнських конфесій. Таким чином, у діяльності місій, окрім власне євангелізаційних завдань, передбачається також здійснення конкретних екуменічних кроків, що, на думку багатьох лідерів, є важливою умовою підвищення авторитету протестантизму. Тому місії, використовуючи практичні форми роботи, безпосередньо спрямовані на невіруючих або прозелітів (публічне відправлення культу із залученням якомога більшої кількості сторонніх осіб, проведення релігійних форумів, фестивалей, масових сеансів зцілення або інших заходів), виступають також ініціаторами міжконфесійних конференцій, молодіжних з'їздів, спільних культурних акцій. Щоправда, подібні ініціативи поширюються здебільшого на протестантське середовище і майже не стосуються (окрім якихось офіційно-парадних заходів на зразок зустрічей з президентами країн або "круглих столів" у різних урядових інстанціях)-православних, католиків, віруючих інших релігій.

Водночас в останні роки зростає питома вага тих, хто приєднується до протестантських громад внаслідок їхньої місіонерсько-євангелізаційної активності. Хоча цей канал навіть у свідків Єгови, де місіонерська діяльність вирізняється винятковою наполегливістю і винахідливістю, дає, за деякими підрахунками, не більше чверті всього приросту "видимої організації" [97; 15-16],він стає дедалі ефективнішим. Щонайменше, змінюється обличчя неофітів, які стають членами протестантських спільнот. Раніше це були здебільшого "формальні християни", яких не задовольняла "духовна температура" православних або католицьких парафій, особи, для яких особливу цінність мала філантропічна програма протестантизму. Тепер усе помітнішими серед новоприбулих стають вихідці з умовно кажучи, середнього класу, а також ті, кого приваблюють засадничі принципи і спосіб життя протестантизму, його раціоналізм і євангелізм.

"Серед душ, які пробуджуються, - зазначалося у звітній доповіді 22-му з'їзду євангельських християн-баптистів (1994 р.), - багато людей освічених, серед яких: лікарі, юристи, педагоги, вчені, військові, люди, що займають високі громадські посади, політики, письменники та інші...".

Протестанти створили переважну більшість всіх офіційно зареєстрованих в Україні релігійних місій.

Місіонерські союзи виробили свою спеціалізацію й адресності: деякі з них працюють з ув'язненими, з людьми, що мають відхилення у поведінці, інші – серед молоді, особами похилого віку, у лікарнях і т.п. Вони здійснюють досить масштабну соціально значиму роботу, що разом з тим, як було задумано ще на початку змін, обов'язково повинне супроводжувати служіння евангелізації.

Так, при Всеукраїнському Союзі об'єднань євангельських християн-баптистів 30 січня 1998р. у Державному комітеті України у справах релігій зареєстрована Християнська духовно-благодійна місія "Промінь світла". Діяльність місії розповсюджується на території всієї України [90; 40]. Голова правління місії "Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі" Архієпископ Львівський і Галицький Августин підкреслює: дякуючи нашій співпраці конфесії можуть краще дізнатись один про одного. На даний час в державних органах зареєстрована місія тюремного служіння, яка входить в Міжнародну Асоціацію тюремного служіння (МАТС). Є правління, до якого входять представники дванадцяти конфесій, що стали засновниками Місії. Виконавчим директором є Юрій Васильчук, за статутом йому надані повноваження для оперативності та зручності в роботі. "Ми рухаємося в декількох напрямах. Зорієнтувати наші можливості на місцях, розібратися в конфесійній карті України для того, щоб уникнути конфліктів та дублювання в тюремному служінні, а також налагодити доброзичливу співпрацю зі всіма реально працюючими локальними служіннями – є нашим завданням. Вже пройшло декілька зустрічей, на яких не було ніякого протистояння та протиріч. Друге — ми налагоджуємо, координовану, плановану і контролюючу систему гуманітарної допомоги. Наша ціль — стати не альтернативним служінням в місцях позбавлення волі, а об’єднати, координувати і підтримувати зусилля всіх служінь, які є на сьогодні в Україні, не залежно від того, до якої конфесії вони належать", — підкреслює у своїй розмові Голова Правління Місії "Духовна і благодійна опіка в місцях позбавлення волі" Архієпископ Львівський і Галицький Августин. [91;66]

Сучасна Україна – багатоконфесійна держава, в якій за даними Держкомрелігії України активно діє близько 26 тис. релігійних організацій, церков, конфесій, течій, напрямів. При цьому характерною особливістю української релігійної палітри є те, що її формування відбувалося не лише за рахунок історичних національних церков та конфесій, а й під всезростаючим впливом активної місіонерської діяльності закордонних релігійних організацій та центрів. Так, якщо протягом 1996 року Україну відвідало близько 3000 тис. представників закордонних релігійних центрів, то починаючи з 1999 року, їхня загальна чисельність що року сягає далеко за 10 тис. осіб.

Протягом останнього десятиріччя ХХ ст. нетрадиційні для України релігійні організації збільшили свою загальну чисельність майже у 19 разів [98; 50].

Символічний День єднання християнських Церков під гаслом "З любов’ю збудуймо Україну" провела Львівська міська адміністрація. "Цей день примирення для нас усіх повинен стати днем очищення, днем прощення, бо тільки в такий спосіб ми зможемо стати вільними й повернути рівновагу в наше спілкування з ближніми", – такі слова були у зверненні глави УГКЦ до віруючих всіх конфесій міста Львова. В цій акції брали участь представники УПЦКП, УАПЦ, ХВЄ , ЄХБ та інших релігійних громад [80; 6].

Такі акції єднання релігійних громад характерні для багатьох міст України. Зокрема, у м. Рівне було проведено акцію під гаслом "Хода в ім'я Ісуса Христа", яка з 2001 року здійснюється уже п’ять років поспіль.

Дослідження, проведене О. Назаркіною, показало, що 67% опитаних протестантів уперше відвідали громаду за запрошенням чи родичів знайомих, 18% відгукнулися на рекламні оголошення в ЗМІ чи в рекламно-інформаційних буклетах, 8% випадково почули проповідь під час євангелізаційних кампаній.

Наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр. досить масштабна підготовка українських місіонерів в Україні часто здійснювалася саме по західному зразку, причому викладачі – здебільшого північноамериканські місіонери – придбали свій досвід під час роботи серед племен Уганди, Кенії, у країнах Північно-Східної Азії[139; 7].

Традиційна релігійність часто розглядається представниками піздньопротестантських громад, як перешкода їхній місіонерської активності. Зокрема, старший пресвітер ХВЄ Закарпатської області так оцінив ситуацію у своєму регіоні: "Закарпаття зберегло свої храми. Люди продовжували відзначати релігійні свята. Релігійність є серйозною перешкодою для дійсного звертання людей до Бога."

Цікавим на наш погляд є питання про участь іноземних місіонерів в релігійному житті України. Проблема місії опиняється в центрі суспільної уваги тільки тоді, коли мова йде про протидію євангелізаційним зусиллям релігійних співтовариств іноземного походження або місіонерській активності нових релігійних рухів. Можна стверджувати, що проблема євангелізації сприймається церквами швидше на рівні усвідомлення необхідності придушення чужої діяльності, ніж у контексті розгортання своєї.

Одинадцять років тому до Києва приїхали Мік і Деліз Стоквелл. Сьогодні Мік Стоквелл — стратегічний координатор Південної баптистської конвенції (ПБК) в Україні, Білорусі та Казахстані. У Харкові його основним завданням була координація служіння ПБК в області. Мік Стоквелл так розповідає про деякі аспекти своєї праці в Украні: "Говорячи про плани на майбутнє, можу сказати, що їх у нас багато. Вже розпочалася робота серед військовослужбовців. Військові складають значну частину населення України, і для того, щоб працювати серед них, потрібна особлива підготовка. Ще одним напрямком нашої роботи є медичне служіння. Це хороший метод євангелізації — подавати медичну допомогу і свідчити людям про Бога. Одним із важливих наших проектів є заснування традиції президентських молитовних сніданків (за прикладом тих, які проходять в Америці. Україна — стартова площадка місіонерства, стратегічний центр служіння, багато богословських навчальних закладів, хороші служителі, багато ідей і можливостей, і завдяки цьому у нас є можливість надавати допомогу іншим — Росії, країнам Середньої Азії. В Україні проводимо підготовку місіонерів і виробляємо стратегію, як досягати великі міста (70 % населення].

В Україні відбулася "помаранчева революція", і увага всього світу була прикута до вашої країни — це стратегічне місце між Азією, Сходом і Заходом." Кожен місіонер — особистість, у кожного — свої духовні дари. Кіт Вофорд, місіонер у Харкові, Майк Рей у Дніпропетровську — наставник і вчитель. Шеннон Форд у Львові бере у роботі з відкриття нових церков. У Криму серед татар працюють місіонери, у яких свій підхід. Джоуел Регенс керує новою навчальною програмою в Київській богословській семінарії. .кожен місіонер працює у своєму регіоні по-своєму.[22;50]Сем Тейлор з 1999 року бере безпосередню участь у проекті "Київ-25". Суть цього проекту полягає у створенні 25 нових церков. [21;40-41]

Міжнародне Товариство Євангельських студентів - група християн, яка працює із студентами університетів України. Товариство є підрозділом Міжнародного Товариства Євангельських студентів з центром в Оксфорді, Англія. Ця організація має осередки в 145 країнах світу. Вперше американці прибули в Україну з метою заснувати осередки Товариства у 1989 році. Це було у часі культурного обміну між Київським державним університетом та Християнським товариством Inter-Varsity зі США. Однак офіційний статус в Україні було отримано в 1999 році. Організація в Україні має 9 іноземців та 19 українців. Вони працюють в усіх областях України: західний регіон (до нього входять 6 областей західної України), центральний (Київ), південний (Одеса, Миколаїв, Херсон, Крим) та східний (Харків, Донецьк, Луганськ). Робота ведеться у 4 різних групах, є національний підрозділ, який займається адміністративними, навчальними питаннями та розподілом. Місіонерська праця проводиться серед студентів університетів (академії, університети, інститути, коледжі). В західній Україні немає осередків у коледжах. Переважно проводиться робота з тими студентами, які є членами нашої організації, надається підтримка у пізнанні Слова Божого та налагоджуються контакти з іншими студентами. Основний принцип діяльності організації полягає в тому, що самі студенти проводять місійну діяльність серед своїх одногрупників чи однокурсників. Студенти навчаються як проводити заняття з вивчення Біблії, та заохочують до цієї справи своїх друзів. Мета — організувати студентів не лише до лідерства в університетах, та у групах Товариства Студентів Християн, але й до того, щоб вони продовжували свою діяльність після закінчення університету, у своїх церквах, та продовжували жити за ради Христа у всіх сферах своєї діяльності: чи це бізнес чи християнське місіонерство. У заходах приймають участь представники різних конфесій. Це те що будує мости між різними деномінаціями та конфесіями християнської віри." [163]

Наведемо результати аналізу публікацій, присвячених місіонерській діяльності закордонних релігійних організацій в Україні. Із 72 публікацій 1993-1997 рр., розміщених в українських газетах та журналах, тільки 3 публікації присвячені євангелізаційній діяльності історичних церков. У решті мова йде про активність закордонних місій або нових релігійних рухів (серед них - одне заперечення, 18 нейтрально-інформаційних статей, 6 стримано-співчуваючих і 44 викривально-агресивних).

Суспільно-політичні угруповання, особливо націонал-радикального спрямування і ті, що прагнуть до слов'янської єдності, також дуже рішуче націлені на витіснення нових для України релігій та іноземних місіонерів. Водночас у певних сегментах суспільної думки формується так званий "інтелектуальний антипротестантизм", який пов'язує ледве чи не всі проблеми сучасної України з американо - протестантською присутністю.

Однак соціологічні дослідження свідчать швидше про байдуже, ніж вороже ставлення до закордонних місій. Зокрема, згідно з дослідженнями, здійсненими 1997 року в Києві, думку про те, що "закордонні конфесії треба заборонити" - поділяють лише 17,6% респондентів, а 38,5% стверджують, що їм байдуже, діють, вони чи ні, 36,5% - не моґли відповісти на запитання.

На сьогодні суспільна думка стосовно місіонерської активності іноземців, ще попереду. Слід відзначити, що. по-перше: сприйняття, українцями євангелізаційних впливів більш-менш толерантне (в країні не було варварських акцій, як у деяких пострадянських країнах, також не було і обмежень та заборон на урядовому рівні). А по-друге: у свідомості ієрархів та служителів історичних церков все більше переважає розуміння того, що піднесення власної духовної традиції неможливе шляхом приниження традицій чужої[72; 3].

На місіонерській ниві на теренах України трудяться багато протестантських громад, серед них місіонерська церква "Херсонський степ", що в місті Складовську. "Місіонерство для нас не затерта тема про яку ми вимушені говорити раз-пораз. Місіонерство - це наша головна робота! Праця на територіях, де працюють наші місіонери далеко не закінчена. Потрібно зробити багато більше зробленого. Попереду – проповідь Євангелія на нових територіях та відкриття нових помісних церков. Наше посвячення кріпне з року в рік, адже Ісус призвав Церкву для спасіння народів. Ми повинні і зможемо вплинути на світ! Мільйони людей по всій землі мають потребу в свободі. На жаль, не багато з них розуміють, що істинна свобода набувається при пізнанні Слова Божого. Ми живемо в дивний час виконання пророчого слова про те, що земля наповниться пізнанням слави Господа, як води наповняють море" [147; 5].

На карті Скадовського району двадцять три села охоплені працею місіонерів церкви "Аллілуйя". Щотижнево місіонерські групи виїжджають в села Петрівка, Шевченко, Красне, Таврія, Труд; проходять домашні групи вже з місцевими служителями в селах Антонівка, Тарасівна, велика Андронівка. Центральна церква в Скадовську продовжує допомагати групам, організованим в селах для того, щоб вони виросли в самостійні помісні церкви.

В Дніпропетровському регіоні іде велике пробудження серед молоді і підлітків. Створюються мобільні євангелізаційні команди і місіонерські групи, які несуть світло Євангелія також в мусульманські країни. З цією метою відкрито Біблійну семінарію на базі церкви "Блага Вістка" в Дніпропетровську для підготовки служителів.

Поширюється євангельське служіння серед ув’язнених. Сьогодні в деяких в’язницях регіону функціонують церкви. Християни допомагають ув’язненим гуманітарною допомогою, духовною літературою, віруючі в ув’язненні проходять біблійний відео курс Міжнародної школи служіння.

Cлав’янське Євангельське Товариство (СЄТ) розширює своє служіння в Україні, співробітники місії за участю помісних церков проводять євангелізації, розповсюджують духовну літературу, надають гуманітарну допомогу. В Різдвяні свята місія СЄТ відвідала дитячий дім-інтернат в с.Великополовецьке. Окремі служителі постійно відвідують інтернат, проводять з дітьми біблійні уроки, до служіння цієї місії долучається ляльковий театр Другої Київської церкви, де діти з великою цікавістю дивляться різдвяні вистави та інші вистави на біблійні сюжети. Співробітники місія СЕТ регулярно відвідують церкву "Свобода", що знаходиться на території в’язниці неподалік від м. Черкаси. В цій церкві 27 членів, є новонавернені, які готуються до хрещення. Церква має дім молитви, в якій несе пресвітерське служіння А. Перепелиця. [120;2]

Протягом п’яти років на базі церкви "Блага вістка" діє духовно благодійний фонд "Добробут", завдячуючи якому дитячі будинки отримують подарунки на Різдво. Разом з міським комітетом у справах сім’ї та молоді у Дніпропетровську та інших містах регіону фонд проводить профілактичну роботу, направлену на боротьбу з наркоманією. Щорічно літом проходить музичний фестиваль за участю християнських груп під гаслом "Молодь України проти наркотиків"[150; 5].

Плідну роботу на місіонерській ниві проводить церква "Блага вістка" м. Черкаси. Завдяки діяльності місіонерів цієї церкви було організовано церкви в містах Сміла, Канів, Чорнобай. На сьогодні церква "Блага вістка" організувала 17 дочірніх служінь в області.

Як в середині церкви, так і за її межами функціонують різноманітні служіння. Інститут підготовки християнських лідерів вже не один рік випускає бакалаврів богослов’я. Служіння "В подружжі на все життя" проводить активну роботу з сім’ями направлену на їх відновлення. Служіння бізнесменів "БСБ" – бізнесмен в служінні Богу об’єднує ділових людей церкви для навчання ведення бізнесу опираючись на засадах християнських принципів, а також має мету створити Асоціацію ділових людей, у яку можуть вступити бізнесмени міста та області, не залежно від того, християни вони чи ні. Для більш систематичної та успішної місіонерської роботи в церкві було організовано місіонерській відділ. Вагому частину у цій роботі займає школа місіонерів "Вогонь пробудження". В програму входить, як теоретичне так і практичне навчання [124; 5].

Місіонерське товариство "Cвітлo на Сході" почало свою роботу в Україні в 1991 році. Основними напрямками роботи місії є поширення Євангелія, благодійна, просвітительська й освітня програми, що сприяють духовному відродженню України.

Журнали "Вера и Жизнь", "Менора", "Тропинка", "Стежинка" поширюються серед більш ніж 150 тис. передплатників, а книжковий фонд місії нараховує близько 120 найменувань. Журнали і книги видаються на пожертвування і поширюються безкоштовно серед читачів, багато хто з яких знаходяться в будинках старих, дитячих притулках, лікарнях, незаможних родинах, проходять військову службу або знаходяться в місцях позбавлення волі.

Двоє зі співробітників дитячого відділу місії ведуть постійну роботу з дитятами-сиротами і безпритульниками. Молодіжний клуб нараховує близько 150 підлітків. Місія видає християнський інтернет-журнал "Вертикаль" для молоді. Ціль проекту — проповідь Євангелія. Для досягнення цієї мети підпорядковані основні публікації журналу. Однак, поряд з євангелізацією журнал веде і культурно просвітницьку роботу. Ціль месіанського відділу місіонерського товариства "Світло на сході" є пошук шляхів зближення і встановлення зв’язків між християнськими церквами і месіанським єврейськими общинами.

В Україні нараховується більш 65 тис. сліпих. На студії звукозапису місії йде підготовка літературно-музичних програм на аудіокасетах для людей з повною або частковою втратою зору і для дітей. Крім того, створені групи допомоги, що регулярно проводять зустрічі з інвалідами по зору.

Місія підтримує зв'язки з благодійними закордонними організаціями, силами яких здійснюються збір одягу, продуктів харчування, медичного устаткування й іншої гуманітарної допомоги. Регулярна допомога надається лікарням, товариствам інвалідів, об'єднанням багатодітних сімей, родинам, що втратили годувальника і виховує дітей-інвалідів.

Наприкінці 2001 року при місії була заснована Всеукраїнська християнська асоціація медичної, духовної і соціальної допомоги. Метою створення асоціації є координація християнських фахівців для підтримки духовного, тілесного здоров’я населення України. На сьогодні в медичному центрі місії іде активна робота по наданню допомоги окультнозалежним людям, з алкогольною і наркотичною залежністю, жінками з пост-абортним синдромом.

Асоціація місіонерських церков євангельських християн України створена влітку 1999 року і стала займатись реалізацією планів, закладених у стратегію розвитку МГБХО "Надія-людям" м. Рівне. Вона об’єднує євангельські церкви які були засновані в результаті служіння різних місіонерських груп, з метою прославлення Бога через учнівство та місію. АМЦЄХУ поширює місіонерське бачення шляхом організації нових церков в Україні та за її межами і надає всебічну допомогу церквам, які входять в Асоціацію, у формуванні місіонерського бачення і його реалізації. Церкви об’єднано не за принципом ієрархічного підпорядкування, а на основі єдиних принципів служіння і спільних цінностей.

Для налагодження більш тісних контактів між церквами проводяться зустрічі місіонерських команд і церковні місіонерські конференції, всеукраїнські та регіональні пасторські зустрічі, спільні між церковні євангелізаційні проекти, у тому числі дитячі і молодіжні християнські табори. Уже кілька років у рамках Асоціації діє проект "Місіонерська інтернатура" - проходження студентами християнських навчальних закладів літньої практики й інтернатури після завершення навчання.

З 1991 р у м. Рівне була створена одна з перших місіонерських церков – "Община Доброго Пастиря". Через кілька років підготовлені в церкві лідери почали організовувати групи з вивчення Біблії в населених пунктах Рівненської області, на базі яких згодом виростали нові церкви. Паралельно місіонерська робота велася в західних областях України, а з 1998 р - у Східній Україні. В даний час близько 30 новостворених церков євангельських християн увійшли до АМЦЕХУ, крім того, місіонери працюють над створенням церков у більш ніж 10 інших населених пунктах.

У Харківській області ведеться місіонерське служіння серед циган. У м. Мерефа створена циганська національна церква "Девлеско дром" ("Божий шлях").

Майже всі місіонери мають духовну освіту або ж навчаються в християнських навчальних закладах. У церквах і групах проводяться заняття по програмі внутрішньоцерковної освіти, ведеться робота з дітьми та молоддю, розвиваються соціальні проекти (гарячі обіди для малозабезпечених, допомога інтернатам, реабілітаційний центр для наркоманів тощо).

У багатьох церквах регулярно проводяться місіонерські конференції та семінари, спрямовані на формування у віруючих місіонерського бачення, члени церков дають молитовні та фінансові обітниці віри.

У січневі дні 2005 року відбулося відкриття офісу християнської місії "Спадщина", яка офіційно розпочала свою діяльність ще в жовтні минулого року. Сама назва вже говорить про мету і завдання цієї організації — передання духовної і педагогічної спадщини лідерам дитячого служіння, щоб вони, в свою чергу, вміли донести божественні істини наступному поколінню. Місія прагне підтримувати і розвивати служіння таборів у селах та містечках Рівненської області, а також післятабірну роботу: недільні школи, підліткові клуби "Майбутнє України" та інші види дитячого служіння. Така підтримка відбуватиметься шляхом навчання вчителів недільних шкіл та християнських підліткових клубів, наставників християнських таборів. Професійна підготовка проходить у заочній школі удосконалення дитячих служителів 2-3 суботи в місяць. Здобувати знання і удосконалювати свої навички тут можуть не тільки початківці, а й вчителі зі стажем, директори, тому що програма навчання розрахована на лідерів трьох рівнів.

Ірина Курченко, директор місії "Спадщина", зауважує, що важливим завданням організації є показати цінність дитячого служіння в церкві, як майбутнього України, запросити на це служіння більше посвячених лідерів, сприяти їх духовному та професійному зростанню. "Ми хочемо, щоб більше дітей і підлітків приходили до Ісуса Христа, віддавали Йому свої серця, поповнювали місцеві церкви, духовно зростали, щоб їх життя в Христі було повноцінним. Дитячі лідери повинні вміти розповісти підростаючому поколінню, яке, звичайно, піддається впливу розбещеного світу, про небезпеку алкоголю, наркотиків, куріння, вільного сексу." Співпраця з місією допоможе сільським громадам краще організувати дитяче служіння, а відтак церкви поповнюватимуться молодими людьми.

Організатори "Спадщини" мають чималий лідерський досвід. Ще у 1989 році у Рівненській області почав працювати перший християнський табір "Ноїв ковчег". До 1999 року діяло вже 7 таборів. Проте знаходились вони при великих громадах області. Потерпали сільські церкви, які мали меншу можливість фінансування табору на навчання наставників. Але у 2000 році з'явився більш доступний метод євангелізації дітей — денні табори. Це спонукало організовувати навчальні семінари для підготовки дитячих служителів. Лише через два роки при Обласному об'єднанні церков ЄХБ, засновується відділ "Християнські табори Рівненщини", який згодом трансформувавcя у місію.

"Спадщина" співпрацює з багатьма всеукраїнськими та міжнародними організаціями, в центрі уваги яких також знаходиться дитяче служіння. [126;5]

В Україні розпочато нове місіонерське служіння- лялькове, яке діє при Донецькому Регіональному Центрі "Духовное возрождение". Особливий успіх це служіння має серед дітей в християнських церквах, дитячих будинках, притулках, лікарнях дитячих, таборах та школах. "Наша мета, - говорить С. Марченко, керівник старшої групи лялькового служіння, - іти і нести невіруючим людям, в першу чергу дітям Благу звістку".[134;2]

Важливу роль у розповсюдженні ідей християнства, духовних цінностей Біблії, проповідування Слова Божого, християнського віровчення та моралі серед громадян України, насамперед молоді, виконує місія "Україна для Христа"- керівник С. Бутенко.

Для виконання цієї мети місія працює в декількох напрямках.

Одним із найзначніших є студентський рух КЕМПУС. Слово "кемпус" походить від англійського "сатриз", що в перекладі означає "університетське містечко". КЕМПУС є міжнародною організацією, а в нашій країні він діє як Клуб Енергійних Мислячих По-новому Українських Студентів. КЕМПУС працює в університетах Києва, Львова, Донецька, Харкова, Одеси та Воронежу, розповсюджуючи Слово Боже серед студентів — тих, хто в майбутньому буде обіймати керівні посади в нашій країні. Окрім команд, що працюють у вищезгаданих містах, є також команда ЛІНК. Вона відвідує університети, в яких ще не створено постійної команди КЕМПУС. На сьогодні це 15 міст, які ви можете бачити на мапі. Тут є невеликі групи віруючої молоді, які проповідують Слово Боже у студентських містечках. ЛІНК подає духовну, моральну та емоційну допомогу цим групам.

Команда, що працює з фільмом "Ісус", — ще один важливий напрямок роботи цієї місії Адже саме завдяки цій праці сотні тисяч людей змогли почути і зрозуміти Євангелію. В команді задіяно близько 30 людей, завдання яких полягає в тому, щоб у співпраці з помісними церквами організовувати покази фільму "Ісус" по всій Україні. Активно діяти цей проект почав з 1999 р. За цей час фільм було показано у більш ніж 4 тис. населених пунктах. Завдання проекту полягає в тому, щоб кожному мешканцю України дати можливість почути, побачити та прочитати Євангелію.

З 2002 р. місія започаткувала проект "Сімейне Життя", мета якого — допомогти зрозуміти та застосовувати незмінні Біблійні принципи для налагоджування міцних сімейних стосунків. Сьогодні в цьому проекті працює дві команди: перша — подружжя Скат та Сімп Стемпл. Вони проводять сімейні конференції "Незабутні вихідні удвох" в центральній частині України. Друга команда — Біл та Колін Томас і Володя та Олена Лосєви, які працюють у Львові та по всій Західній Україні.

Також у рамках місії "Україна для Христа" працює проект "Молодь на роздоріжжі", завдання якого — підготовка фахівців для роботи з підлітками та молоддю з питань формування характеру та виховання моральних якостей, профілактики СНІДу та інших хвороб, що передаються статевим шляхом. Основним методом досягнення мети є проведення чотириденних семінарів за навчальним курсом "Життя на роздоріжжі". На семінари запрошуються вчителі, медики, соціальні та молодіжні працівники, тобто всі, хто працює безпосередньо з підлітками та молоддю. Програма "Молодь на роздоріжжі" вже затверджена Міністерством Освіти та внесена до списку факультативних занять середньої школи.

Все вищезгадане стосується основних напрямків роботи місії "Україна для Христа". Однак це ще далеко не все, чим займається місія. В нашому швидкоплинному світі технічний прогрес набирає обертів, з'являються нові перспективи, можливості; всі, хто прагне нести Слово Боже, повинні швидко реагувати на ці зміни та використовувати нові можливості.

Навесні 2005 року місія "Україна для Христа" спільно зі Спілкою Кінематографістів України провела перший християнський кінофестиваль "ДАМАХ". "Ратаїі" у перекладі з давньоєврейської означає метафору трансформації, перетворення, що ближче за змістом до російського "преображение". Особливість цього кінофестивалю полягає в тому, що він формує програму з короткометражних фільмів "духовного досвіду". Йдеться про твори, в яких автори зосереджують увагу на основних категоріях духовного життя людей. Важливо те, що учасниками фестивалю стали переважно молоді кіномитці, і хоча це була перша спроба і кількість представлених духовних фільмів не була значною, ми сподіваємось, що в наступні роки зможемо говорити про реальну наявність духовного кіно в Україні. [101;38-39]

У роботі, направленій на збільшення чисельності громад протестантських церков, використовуються різні методи і форми інформування. Цікаві висновки можна зробити на основі аналізу проведеного опитування респондентів, що є членами протестанських громад м. Рівне, яке було проведено в 2004-2005рр. склалася така картина:

на запитання "За яких обставин Ви вперше відвідали протестантську церкву?" більшість (57% опитаних відповіли, що їх запросили родичі або знайомі, серед них 10% у дитинстві).

20% - прийшли по рекламних оголошеннях ЗМІ;

9% - випадково почули під час євангелізаційних акцій;

7% - привели особисті духовні потреби;

3% - збіг обставин;

4% - особисті та сімейні проблеми.

Рис. 10. Аналіз обставин приходу до церкви

Питання "Чи намагаєтесь ви залучити людей до церкви?" отримало досить резонансні відповіді, а саме:

42,4% - роблять це іноді;

32% - доволі часто;

19% - активно і постійно;

6,3% - дуже рідко;

0,3% - не намагається.

Рис. 11 Динаміка залучення людей до церкви

Серед основних причин, які приваблюють в церкву респондентів такі:

85% - можливість спілкування з Богом;

63,5% - спілкування з віруючими;

47% - нести служіння;

37,7 – душевний спокій;

26,7% - пізнання вищої Божої істини;

10,7% - особисте самовдосконалення.

Щодо служінь які респонденти хотіли б виконувати в церкві, то 36% задоволені тим що є; 26% бажає працювати у християнській місії; 11% бажає нести хорове та музичне служіння; 8% прагнуть бути пасторами; 7% керувати місіями.

На даний час 72% опитаних несуть служіння: 19% музичне та хорове служіння; 16% проповідування; 8,3% робота з дітьми та молоддю.

Варто зазначити, що на питання "Ваше ставлення до діяльності християн інших конфесій" - схвально відгукнулись 79% респондентів, 20% - висловили нейтральне ставлення, агресивно налаштованих 1%.

Рис. 12. Тенденції співпраці конфесій

Місіонерська діяльність водночас сприяє піднесенню рівня релігійно-общинної активності віруючих, оптимізації внутрішнього життя у самому протестантизмі. І хоча кількість пасивних членів, так би мовити "зовнішніх, номінальних християн", у ньому завжди була значно меншою, ніж у православ'ї чи католицизмі, тенденція на подальше посилення культової, проповідницької, євангелізаційної завзятості кожного окремого члена церкви сьогодні виявляється все виразніше. Міцна дисципліна, виразність релігійної домінанти у свідомості та поведінці більшості членів громад, що спричиняє їхню винятково високу активність, робить протестантизм попри невелику питому вагу дуже помітним чинником релігійного життя України.

Похожие работы

Національно-культурне відродження українців Донбасу в 1989-2009 рр.

Скачать

128928

1

0

... зовсім недавно «раптом» матеріалізувалося на виборах Президента України в сепаратистські гасла в Сіверодонецьку, можна зустріти у ряді випадків. 2. НАЦІОНАЛЬНО-КУЛЬТУРНЕ ЖИТТЯ УКРАЇНЦІВ ДОНБАСУ В 1989-2009 РОКАХ 2.1 ВІДРОДЖЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ ШКОЛИ ТА ПЕДАГОГІКИ Перебудова і розвал Радянського Союзу, розбудова Держави Україна супроводжувалися відродженням систем національного традиційного ...

Праця про Петра Могилу

Скачать

402741

0

4

... «сподвижників», Петро Могила цим підніс Україну до небувалого культурного розвитку. В цей час Україна почала випромінювати своїми церковними і культурними досягненнями на ввесь православний світ, а насамперед на Молдавію і Волощину. Назагал про Петра Могилу, як особу, знасмо мало, нам дово­диться говорити про його творчість; його біографія це частина історії української православної церкви. 4) ...

Політологія

Скачать

763160

11

9

... іонери. Залежно від стилю керівництва й політичної системи, в якій функціонує лідер, відрізняють: диктаторський тип, демократичний тип, автократичний тип, плутократичний тип. В сучасній політології використовується типологія М. Дж. Херманн, де за основу виступає імідж, “образ”, візуальна привабливість лідера: прапороносець, який має особистий погляд на реальність, майбутнє; чітко викладає цілі, ...

Релігійні конфлікти в перехідних європейських суспільствах: природа, динаміка, вплив на релігійно-суспільні процеси

Скачать

86850

0

0

... ість, специфіка, типи, структура, функції. У третьому розділі аналізуються геосоціальні, політичні, етнонаціональні чинники генезису та ескалації релігійних конфліктів у перехідних європейських суспільствах, узагальнюються їх вияви та вплив на суспільні процеси. Тим задаються параметри динамічної моделі релігійних конфліктів, що розкриває їх рушійні сили, детермінанти, закономірності перебігу та ...