Патоморфологічні дослідження

5.2 Патоморфологічні дослідження

Після вимушеного забою на Бердичівському м’ясокомбінаті 10-ти РІД-позитивних тварин з клінічними ознаками лейкозу, при проведені ветеринарно-санітарної експертизи у двох тушах були виявлені патолого-анатомічні зміни у внутрішніх органах, які характерні для лейкозу.

При огляді поверхневих лімфатичних вузлів виявили, що підщелепні, передлопаткові та надвим’яні лімфовузли збільшені в об’ємі, капсула їх напружена. На розрізі пульпа випирає, паренхіма сіро-білого кольору, дряблої консистенції, поверхня розрізу волога, салоподібна.

У серці перикард був сірим, гладеньким, тьмяним, помірно вологим, прозорим. Серце було збільшене за рахунок потовщення всіх його стінок, і не однотонно забарвлене у червоний і плямисто сіро-білий колір, в ділянці передсердь виявили опухо-подібні розрости, саловидні на розрізі. Епікард гладенький, блискучий, прозорий, сірого кольору. На розрізі міокард біло-сірого, червоного та сіро-червоного кольорів, сухий, пронизаний біло-сірими саловидними вогнищами, прожилками, малюнок зітертий, дряблий. Ендокард гладенький, блискучий, сірий, помірно вологий (рис. 5.2.1).

Легені не спавші, з поверхні і на розрізі неоднотоно забарвленні в сірий, сіро-червоний та червоний кольори, вологі, тістоподібної консистенції, малюнок зітертий. При натисканні із судин виділяється незначна кількість темно-червоної крові, а з бронхів – піниста сіро-червона рідина. А у однієї з туш на поверхні легень виявили розрости сірого кольору, саловидні на розрізі (рис. 5.2.2).

Селезінка значно збільшена, капсула сильно напружена, ущільнена, кінці заокруглені. На розрізі пульпа крупнозерниста, рихла, малинового кольору зі збільшеними білими фолікулами, волога (рис. 5.2.3).

Рисунок 5.2.1 – Саловидні розрости лімфоїдної тканини в серці корови

Рисунок 5.2.2 – Лімфоїдні розрости у легенях корови

Рисунок 5.2.3 – Лімфоїдний лейкоз селезінки

Рисунок 5.2.4 – Напруження капсули селезінки при лімфоїдному лейкозі

Печінка збільшена в об’ємі, дрябла, темно-червоного кольору. На розрізі значно зволожена, з судин стікає темно-червона кров, неоднотоно забарвлена у темно-червоний і коричневий кольори, малюнок дещо зітертий (рис. 5.2.5).

Рисунок 5.2.5 – Гостра застійна гіперемія печінки

Нирки збільшені в об’ємі, дряблі, колір не однотонний від коричневого до сірого. Капсула знімається легко. На розрізі кіркова речовина такого ж кольору як із зовні, а мозкова темно-червоного кольору. Межа між кірковою та мозковою зонами слабо виражена. Малюнок згладжений.

Мезентеріальні лімфатичні вузли незначно збільшені, сіро-білого кольору, дряблі. На розрізі сухуваті, колір такий як і з поверхні, малюнок зітертий.

Ще у однієї туші, крім перерахованих вище змін, виявили, що передлопаткові лімфатичні вузли забарвлені у темно-вишневий колір із саловидними розростами на поверхні (рис. 5.2.6).

Рисунок 5.2.6 – Лімфоїдний лейкоз передлопаткового лімфовузла

При огляді серця виявили, що пухлиноподібні утворення локалізовані не лише у передсердях, але і у шлуночках (рис. 5.2.7).

Рисунок 5.2.7 – Саловидні розрости в стінці шлуночка серця корови

У матці також спостерігалися вогнищеві розростання сіро-білого кольору

РІД-позитивні тварини, у яких не проявлялися клінічні ознаки лейкозу, утримувалися в окремих приміщеннях ізольовано від РІД-негативного поголів’я на дільниці № 1. Згідно діючої інструкції таких тварин можна утримувати і експлуатувати не довше двох років. Телят, які народилися від інфікованих вірусом лейкозу матерів, досліджують по РІД, починаючи з 3-місячного віку. Ті, які давали позитивну реакцію, вибраковували на відгодівлю.

При першому забої був відібраний патматеріал (лімфатичні вузли, шматочки селезінки, серця, печінки, легень) та направлений у Житомирську обласну лабораторію ветеринарної медицини для гістологічного дослідження.

При гістологічному дослідженні лімфатичних вузлів відмічали порушення структури органу, вторинні вузлики відсутні, синуси непомітні. По мірі розвитку лейкозного процесу нормальна тканина заміщається лейкозними клітинами різної будови.

Під час дослідження гістопрепарату із селезінки спостерігали різке збільшення фолікулів, які поступово зливаються з навколишньою лейкозною тканиною. Червона пульпа заповнена лімфоїдними клітинами (рис. 5.2.9).

Рисунок 5.2.9 – Лімфоїдний лейкоз селезінки (40х7, гематоксилін-еозин)

Міокард в значній мірі заміщається лейкозною тканиною, лише деякі м’язові волокна зберігаються серед суцільних скупчень лімфоїдних клітин, що спостерігається при сильному уражені міокарда (рис.5.2.10).

У печінці лімфоїдні клітини інфільтрують міжчасточкову тканину і розміщуються у вигляді тяжів (рис. 5.2.11). При сильному ураженні лімфоїдні клітини об’єднуються у суцільні скупчення, заміюючи функціональну тканину, в цьому випадку – гепатоцити (рис. 5.2.12).

Рисунок 5.2.10 – Лімфоїдний лейкоз міокарда (8х7, гематоксилін-еозин).

Рисунок 5.2.11 – Лімфоїдний лейкоз печінки (8х7, гематоксилін-еозин)

Рисунок 5.2.12. – Лімфоїдний лейкоз печінки (40х7, гематоксилін, еозин)

У легенях мікроскопічно спостерігали гостру застійну гіперемію, тканинну рідину в альвеолах (рис. 5.2.13).

Рисунок 5.2.13 – Гостра застійна гіперемія та набряк легенів (8х7, гематоксилін-еозин)

Таким чином, на підприємстві був поставлений діагноз «Лімфоїдний лейкоз великої рогатої худоби». Своєчасне належне проведення протиепізоотичних заходів дозволило швидко оздоровити поголів’я корів від лейкозу. Використання ІФА дозволяє більш ефективно виявляти хворих на лейкоз тварин. Патолого-анатомічні дослідження підтвердили поставлений діагноз.

РОЗДІЛ 6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ ДІАГНОСТИКИ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОЇ РОГАТОЇ ХУДОБИ У СВК «РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

За 2007 рік в СВК “Ружинський” було досліджено серологічно (РІД) 1877 голів великої рогатої худоби. Із них серологічно позитивних виявлено 580 голів великої рогатої худоби. У даній роботі визначені збитки спричинені хворобою господарству за 2007 рік.

Розрахунок збитків від зниження якості продукції:

З₁ = (Ц_з – Ц_х)´М_п, де:

Ц_з – Ц_х ціни реалізації 1 кг продукції (молока) одержаної відповідно від здорових і хворих на лейкоз корів, грн.;

Мп – кількість реалізованої продукції пониженої якості, кг.

З₁ = (1,40 – 0,70) ´ 1334000 = 933800 грн.

 

Розрахунок збитків від зниження продуктивності тварин:

З₂= Мз (Пз – Пх) х Ц х Т, де:

Мз – кількість захворілих тварин, гол.;

Пз – Пх – середньодобова кількість продукції, одержана від здорової та хворої тварини, л;

Ц – закупівельна ціна 1 кг продукції, грн.;

Т – середня тривалість нагляду за зміною продуктивності тварин, днів.

З₂=580 х (10,9 – 10,1) х 0,70 х 300 = 97440 грн.

Загальну суму збитків обчислювали за формулою:

å З = З₁ + З₂

å З = 933800 + 97440 = 1031240 грн.

 

Питома величина економічного збитку:

Пз= å З : Мз, де:

å З – загальна сума збитку, грн.;

Мз – кількість захворілих тварин, гол.

Пз= 1031240 : 580 = 1778 грн.

Визначення витрат на ветеринарні заходи:

1200 грн. – місячна заробітна плата лікаря ветеринарної медицини;

49 грн. – добова заробітна плата лікаря ветеринарної медицини; ( 21 днів х 49 = 1020 грн.);

вартість роботи лікаря (1200 : 21 : 7 : 60 = 0,14 грн./хв.);

оплата праці 2 фіксаторів (15 х 2 х 18= 540 грн.);

вартість роботи фіксаторів (540 : 21 : 7 : 60 = 0,06 грн./хв.);