Первинні відстійники

Проект на побудову каналізаційної насосної станції
Рельєф об’єкта каналізування Метеорологічні дані Розрахункова кількість водоспоживачів Розрахункові показники промислових підприємств прийняті для пізначення кількості стічних вод Розрахункові витрати стічних вод Витрати стічних вод від промислових підприємств Сумарні розрахункові витрати стічних вод населеного пункту і промислових підприємств Розрахунок конструкцій забруднень стічних вод Концентрації забруднень шарикопідшипного заводу Розрахунок необхідного ступеня очистки стічних вод по допустимій БПК Вибір матеріалу труб для каналізаційної мережі Підбір насосів Первинні відстійники ВТОРИННІ ВІДСТІЙНИКИ МЕТАНТЕНКИ МУЛОВІ ИАЙДАНЧИКИ Насосна станція дренажної мулової води САНІТАРНО-ТЕХНІЧНІ СИСТЕМИ ОБ’ЄКТУ Склад і об’єм будівельно-монтажних робіт Визначення марки і кількості вантажних автомобілів для транспортування зайвого ґрунту Організація і технологія будівельного процесу Розрахунок тимчасових приміщень Енергопостачання будівельного майданчика Аналіз шкідливих та небезпечних факторів Розрахунок занулення трансформатора живлення Вимоги пожежної безпеки Техніко-економічні показники проекту
122715
знаков
32
таблицы
6
изображений

6.3.4 Первинні відстійники

Для видалення із стічних вод грубодисперсних домішок приймаємо первинні радіальні відстійники розрахунок яких здійснюємо по кінетиці випадання зважених речовин з врахуванням необхідного ефекту освітлення стічних вод

% (6.10)

де  - концентрація зважених речовин суміші, мг/л;

150 – концентрація зв.речовин в освітленних стічних водах, кі надходять в аеротенк на біологічну очистку, мг/л.

Розрахункове значення гідравлічної крупності речовин, що затримуються в первинних відстійниках

, мм/сек (6.11)

де Нset – глибина проточної частини відстійника Нset = 31 м [2.табл.31];

Кset – коефіцієнт використання об’єму проточної частини відстійника Кset = 0,45 [2,табл.31];

Tset – тривалість відстоювання в секундах, яка відповідає необхідному ефекту очистки і отримана в лабораторному ціліндрі висотою h1 = 0,5 м;

Tset = 540 сек; [3, стор.102, табл.12];

Кt – коефіцієнт, що враховує вплив температури води на її в’язкість при t min = 17ºС Кt = 1,084 [3, стор.103];

п2 – показник степеня, який залежить від агломерації зважених речовин в процесі відстоювання, n2 = 0,25 для коагулюючих зважених речовин [3, стор.102];

мм/с.

Пропускна здатність одного відстійника для радіальних:

3/год;

Dset– діаметр відстійника, м;

den – діаметр впускного пристрою, м;

Vtb – поправка на турбулентність потоку, приймаємо по [2.таб.3.2] в залежності потоку води у відстійнику, м/с.

Орієнтовно приймаємо Utb = 0 м/с.

Приймаємо відстійники d = 24,0 м

м3 /год.

Приймаємо шт,

п – коефіцієнт запасу, 1,2…1,3.

Середня швидкість руху води на середині радіуса відстійника буде:

м/сек.

При D = 30 м; R = 15 м,

nвід – кількість прийнятих відстійників так як 2,92 < 5,0 м/с тому Vtb= 0 прийнято вірно.

6.3.5 АЕРОТЕНКИ

Для біологічної очистки стічних вод від органічних забруднень приймаємо аеротенки з регенерацією активного мулу згідно [2, п.п.6.14].

Розрахункова тривалість окислення органічних забруднень в аеротенках, год:

 (6.12)


де Len, Lex – БПК стічних вод на вході і на виході з аеротенку;

Rі – степінь рециркуляції активного мулу, Rі=0,6 [2, п.6.145];

ар – доза активного мулу в регенераторі г/л:

;

аі – доза активного мулу в аеротенку аі=1,5 г/л;

г/л;

s – зольність активного мулу приймаємо s=0,3 [2. табл.40];

Тw – середньорічна температура стічних вод (18º С);

Ρ – питома швидкість окислення забруднень, мг/год:

 (6.13)

- максимальна швидкість окислення в мг/год.;

С0 – концентрація розчиненого кисню в мг/л; С0=2,0 мг/л в аеротенку;

К0 – константа розчиненого кисню в мг/л; [2, табл.40], К0=0,625;

Кl – константа, що характеризує властивості органічних забруднень, [2, табл.40], Кl=3,3мг БСК/л;

- коефіцієнт інгібіювання продуктами розпаду активного мулу, 0,07 г/л, [2, табл.40];

мг/год;

тривалість обробки води в аеротенку,год:

 год.

Тривалість окислення складатиме:

год.

Тоді тривалість регенерації становить:

год.

Об’єм аеротенку визначаємо по середньогодинному надходженню води за період аерації в години максимального притоку [2, п.6.142] в м3/год:

м3/год.

Об’є аеротенку визначаємо за формулою:

м3.

Об’єм регенератора: м3.

Загальний об’єм: м3.

Частка регенератора в загальному об’ємі аеротенку:

.

Приймаємо 4-х коридорний аеротенк, трьох секційний, об’єм однієї секції:

м3;

ширина коридору – 6,0 м;

глибина коридору – 4,4 м;

довжина коридору м, приймаємо найближчу кратну 60,0 довжину, заокругливши до більшого, тобто 66 м.

Перерахуємо об’єми, фіктичні:

м3;

м3;

м3.

Фактична тривалість обробки води в аеротенку:

год;

при розрахунковій 2,12 год.

Фактична тривалість регенерації мулу:

год;

при розрахунковій 1,74 год.

Органічних забруднень в аеротенку складатиме:

год;

при розрахунковій 3,86 год.

Отже, розміри аеротенку і регенератора підібрані вірно.

Навантаження на активний мул:

, мг/год; (6.14)

мг/добу.

По [ 2, табл.41] знаходимо муловий індекс по вирахованому навантаженню на активний мул:

і=80,58 см3/г.

Перевіряємо мінімальний ступінь рецеркуляції:

,

прийнята величина Rі=0,6, що не менше розрахункового Rі=0,137 то перерахунок робити не потрібно.

Середні витрати повітря на аерацію мулової суміші в аеротенку, м33:

 (6.15)

де g0 – питома витрата кисню повітря на 1 мг БСК для повної біологічної очистки g0=1,1 мг/1мг [2, п.6.15];

К1 – коефіцієнт, що враховує тип аератора, приймається для мілкопузирчатої аерації в залежності від співвідношення площі зони, що аерується до площі аеротенку, К1=1,47 [2, табл.42] для мілкопузирчастої аерації;

К2 – коефіцієнт, який залежить від глибини занурення аератора при hа=4,4 м [2, табл.43] К2=2,71;

К3 – коефіцієнт, якості води, який застосовується для побутових стічних вод, К3=0,85 [2, п.6.157];

Кt – коефіцієнт, який враховує температуру стічних вод та визначається за формулою:

;

Tw – середньомісячна температура в літку (22º С – по завданню);

С0 – концентрація кисню повітря в аеротенку С0=2 мг/л;

Са – розчинність кисню повітря у воді аеротенку:

мг/л;

Сt – розчинність кисню повітря при атмосферному тиску tº С=22, середньомісячна в літку [5, табл.3.5.], Сt=8,67 мг/л.

м32.год.

Розрахункова інтенсивність аерації становить:

 м32.год.

Отримана інтенсивність аерації менша за максимально допустиму.

Іа.max=10 м32.год [2, табл.42] перерахунок робити не потрібно.

Необхідна витрата повітря:

м3/год.

 


Информация о работе «Проект на побудову каналізаційної насосної станції»
Раздел: Строительство
Количество знаков с пробелами: 122715
Количество таблиц: 32
Количество изображений: 6

Похожие работы

Скачать
229249
11
17

... речовини, викиди поживних елементів, подібних до стоку добрив; осідання кислотних опадів, хвороботворні організми. Все це призводить до погіршення якості води і деградації водних ресурсів. Комплексна екологічна оцінка стану річок басейнів Дніпра за методикою, яка розроблена Українським НДІ водогосподарсько-екологічних проблем, показала, що немає жодного басейну, стан котрого можна було б класифі ...

Скачать
135325
38
7

... "Баланс" за 2007 – 2008 роки (додаток В); -          форма № 2 "Звіт про фінансові результати" за 2007 – 2008 роки (додаток Г). 3 Підвищення ефективності виробництва МКВП "Дніпроводоканал" на підставі методів Економіко-математичного моделювання У грудні 2008 року Дніпропетровський міськвиконком та комунальне Підприємство "Дніпроводоканал", яке знаходиться у власності м. Дніпропетровська ...

Скачать
43576
2
0

... . При написанні роботи мною виконано ______сторінок тексту, ___ таблиць, використано _____ літературних джерел.   Розділ 1 «Оцінка ефективності інновацій та інноваційних нововведень» в процесі запровадження інвестиційного «Проекту розвитку системи водопостачання та водовідведення в м. Миколаєві»   1.1 Проблеми, які мають бути розв’язані внаслідок реалізації Проекту запланованих інновацій та і ...

Скачать
59383
3
0

... слід враховувати при організації обробки даних, побудові комп'ютерних інформаційних систем, виборі варіантів технології розв'язування тих чи інших економічних задач. 2 Інформаційно-правова система Організаційно впорядкована сукупність нормативно-правових документів (масивів док-тів), за допомогою яких суб'єкт управління (орган, посадова особа), застосовуючи інформаційні технології, у т. ч. ...

0 комментариев


Наверх