4.8 Аналіз, підбір і розрахунок технологічного обладнання
На підприємстві в приймальному відділенні проектується надхдження молока4116 кг на виробництво кефіру. Для забезпечення приймання молока проектується установити центробіжний насос марки Г9-ОПА виробничою потужністю 6,3кг/год. Проектуеться встановити вам автоматичні марки РП-3000-1шт.; виробничою потужністю 3000кг/год.
Обладнання для термічної, механічної обробки молока
Розрахунок необхідної виробничої потужності обладнання ведуть за формулою:
N=(Mсм*60)/(густина*Т) (4.1) ; де
Мсм- масса суміші для виробництва кефіру, кг;
Т-тривалість термічнох обробки молока, хв.;
Густина- густина суміші, кг/м3
Пластинчата охолоджуюча установка виробничою потужныстю:
N= (4115*60)/ (1.028*150) =1602 кг/год.
Підбираємо охолоджувач марки АІ-ООЛ-3, виробничою потужністю 3000 кг/год.
Для резервування молока та суміші необхідно резервуар марки В2-ОМВ-6,1 м- ємністю 6300 літрів.
Для перекачування молока по всій лінії виробництва кефіру встановлюємо насос марки Г9- ОПА (5шт.)
Встановлюємо нагрівач марки Т1-ОУК-2,5.
Встановлюємо резервуар для вершків марки П6-ОРМ-0,5.
Встановлені резервуари для сквашування марки Я1-ОСВ-4 (1шт).
Для розливу кефіру у пакети встановлюємо розливний автомат марки М6-ОР3-Е (1шт.).
4.9 Розрахунок виробничих площ приміщень. Таблиця обладнання
Відповідно до діючого будівельними нормами і правилами (СНіП) площі виробничих будинків поділяють на наступні основні категоріїї:
1- робочу площу (приміщення основного виробничого призначення); цехи; лабраторії; термостатні камери та камери для охолодження продуктів; закваски; різні норми і конторські приміщення, що знаходяться у виробничих цехах;
2- підсобні і складські приміщення- бойлерна вентиляційна, трансформаторська, компресорна, приміщення технічного призначення, тарні майстерні, майстерні, камери зберігання готової продукції, експедиції, склади припасів, склади тари, допоміжні приміщення, побутові площі заводоуправління, конструкторні бюро, приміщення громадських організацій, культурного обслуговування й ін.
Приміщення основного виробництва:
Площу цеху визначаємо по формулі (4.2.)
P=A*f ; м2
Де А- потужність цеху, Т/зміну:
f- питома норма площі: м2/т
F=30*170=5100
Абудів= F/ f
Абудів=5100/36=141 будів. кв.
1 будів. кв= 36 м2
Норми розрахунку окремих відділень цеху:
-хемічна лабораторія-1м2 на т ;
-бактеріальна лабораторія-2м2 на т;
Площу камер зберыгання визначають методом розрахунку:
F=(G*C)/(m*K)=(40000*60)/(1000*0,6)=4000м2
Нормативни інших підсобних приміщень:
- ремонтна майстерня-2м2 на т
- матеріальний склад-2м2 на т
Допоміжні приміщення включають в себе побутові кімнати
Позначення Найменування Марки Кількість Потужність
2 Центробіжний Г9-ОПА 5 6300л/год насос
3 Ваги РП-3000 1 3000л/год автоматичні
4 Ванна для 1 молока
5 Пластинчатий А1-ООЛ-3 1 3000л/год охолоджувач
6 Емність для В2-ОМВ-6,3М 1 6300л/год молока
7 Підігрівач для Т1-ОУК-2,5 1 2500л/год молока
8 Сепаратор А1-002-Б 1 1000л/год вершко - відокремлювач
9 Резервуар для П6-ОРМ-0,5 1 500л/год вершків
10 Резервуар для В2-ОМВ-0,5 1 2500л/год молока нежирного
11 Урівнювальний А1-ОКЛ-3 1 бачок
12 Пастерізаційно ОПЛ-5 1 5000л/год охолоджувальна установка
13 Сепаратор- Г9-ОМА-3м 2 3000л/год молокочисник
14 Гомогенізатор А1-ОГМ-2,5 1 2500л/год
15 Ємність для сквашуванняЯ1- ОСВ-4 1 4000л/год
16 РоторнийВ3-ОРА-2 2 2000л/год насос
17 Розливний М6-ОР-Е 1 автомат
18 Панель 1 керування
19 Бойлер 1
20 Насос для 2К-9 1 5000л/год води
21 Витримувач 1 циліндричний
22 Насос для Готового молока
5. Охорона праці та охорона навколишнього середовища
Заходи безпеки за умови реконструкції технологічної лінії виробництва сиру кисломолочного на ВАТ "Сумський молокозавод".
Згідно законодавства "Про охорону праці", а також "Кодекс законів про охорону праці" на підприємстві повинні бути створені умови праці, які б здійснювати б захист робітників від травматизму і шкоди їх здоров'ю з боку різних небезпечних факторів.
Охорона праці на ВАТ "Сумський молокозавод" організована на підставі юридичних документів, а саме колективного договору, розпоряджень голови правління, інструкцій з виконання правил роботи. Правила охорони праці поширюються на всіх працівників.
На підприємстві управління охороною праці здійснює голова правління, а в підрозділах - начальники цехів, майстер. На заводі в службі охорони праці, яка забезпечує контроль відповідного стану праці та безпеки на підприємстві, проводить заходи з охорони праці і контролює проведення відповідних інструктажів.
Первинний, повторний, позаплановий та цільовий інструктаж проводить керівник робіт, начальник виробництва, цеху, дільниці, майстер. У процесі стажування працівник повинен:
-поповнити знання щодо правил безпечної експлуатації
-технологічного обладнання, технологічних інструкцій з охорони праці;
-оволодіти навичками орієнтування у виробничих ситуаціях при нормальних і аварійних умовах праці;
-засвоїти в конкретних умовах технологічні процеси і обладнання та методи безаварійного керування ними з метою забезпечення вимог охорони праці.
Інженер з охорони праці разом з головою правління, головним інженером, начальниками цехів, інженерно-технічними робітниками – відповідають за охорону праці, розробляють план заходів по забезпеченню безпечних умов праці. На заплановані заходи охорони праці на підприємстві виділені кошти в об'ємі 1% від об'єму основних фондів.
За належний стан охорони праці та розробку різних новацій на підприємстві видаються премії, виплачуються оздоровчі і лікарняні листи. Профком молокозаводу та служба з охорони праці забезпечують: оптимальний режим роботи та відпочинку працівників; безпеку виробничих процесів; працюючих засобами індивідуального і колективного захисту; підготовку та підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці. З метою реалізації планової дії охорони праці на підприємстві впроваджена система трьохступеневого контролю за охороною праці. Слід відмітити, що в реалізації даної системи приймають участь не тільки керівники структурних підрозділів, представники профспілок, головні спеціалісти, а й голова правління підприємством.
Якщо працівники недотримують вимог охорони праці, комісія на чолі з головним інженером з охорони праці може винести догану чи звільнити з роботи. Чи навпаки видати премію чи заохочення за певні досягнення і за активну участь в різних заходах. Випадків адміністративних і кримінальних покарань не відмічено.
При оцінці стану системи охорони праці важливе значення має відсутність або наявність виробничого травматизму.
Оцінка стану охорони праці на підприємстві в цілому базується на аналізі даних атестації робочих місць. При оцінці стану системи охорони праці велика увага приділяється мікроклімату. Мікроклімат в цеху по виробництві сиру кисломолочного залежить від стану повітряного середовища і характеризується тепловим вимірюванням (ВТ/м2); рухливістю повітря (м/с); відносною вологістю повітря (%); температурою повітря в приміщенні (°С). В цеху по виробництву сиру кисломолочного внаслідок тепловиділення від поверхонь технологічного обладнання, електродвигунів і випаровування вологи при митті обладнання і підлоги спостерігається зміна вологості повітря. Щоб уникнути цього проводять теплоізоляцію гарячих поверхонь обладнання, застосовують переточно-витяжну вентиляцію.
Дані мікроклімату в цеху відповідають нормам по ГОСТ 12.1.005-88, приведені в таблиці 5.7
Таблиця 5.7.
Дані мікроклімату в цеху
| Параметри | По нормі | Фактичне |
| В холодний період року: | ||
| температура, °С | 18-20 | 18-20 |
| вологість, % | 45-65 | 55-65 |
| рухливість повітря, м/с | 0,2 | 0,2 |
| В теплий період року: | ||
| температура, °С | 21-23 | 21,5-22,5 |
| вологість, % | 45-65 | 45-60 |
| рухливість повітря, м/с | 0,2-0,4 | 0,2 |
Оточуюче повітря є найважливішим фактором забезпечення життя людини. Отруйні речовини на харчовому підприємстві потрапляють у повітрі у вигляді пилу. Газу або пари і дають негативно на організм людини.
В цеху по виробництву сиру кисломолочного загазованість і запиленість повітря знаходиться в межах норм, забезпечуючи нормальні умови праці.
Під час експлуатації обладнання та організації робочих місць, в залежності від важкості праці, слід вживати заходи щодо зниження шуму. Допустимі рівні звукового тиску в октанових смугах частот, рівні звуку на робочих місцях повинні перевищувати величин, установлених ДНАОП 0.03-3.14-85 та ГОСТ 12.1.003-83. Контроль рівнів шуму на робочих місцях повинен проводитися не рідше одного разу на рік відповідно до вимог ГОСТ 12.1.003-83 та ГОСТ 12.1.050-86.
Вібрація на робочих місцях виробничих приміщень не повинна перевищувати гранично допустимий рівень відповідно до вимог ДНАОП 0.03-3.12-84, ДНАОП 0.03-3.11-84 та ГОСТ 12.1.012-90. Показники вібрації знаходяться в межах норм.
Освітлення - один із важливих елементів умов праці. Основна задача освітлення у виробництві - створення сприятливих умов для введення технологічного процесу і забезпечення максимальної продуктивності праці. У відповідності із СНІП III - 4 -80 , при характеристиці розряду зорової роботи середньої точності, що відповідає IV розряду зорових робіт, застосовується штучне освітлення, величиною сили світла - 200Пк.
Основними причинами електротравматизму є грубі порушення правил безпеки. Для захисту працівників від ураження електричним струмом в цеху необхідно застосовувати заземлення обладнання, огородження, встановлювати захисні вимикачі. В цеху повинні бути засоби індивідуального захисту, діелектричні рукавиці, гумові коврики.
Побудова, монтаж, безпечна експлуатація електроустановок регламентується ДНАОП 0,00-1.21-98, ДНАОП 1.1.10-1.01.97, ГОСТ 12.1.019-79 та "Правилами устройства електроустановок". За ступенем електричної небезпеки приміщення - цех по виробництву сиру кисломолочного відноситься до над небезпечних згідно "Правилам устройства електороустановок" 1.1.12 п.2 категорії "Б" "Г".
Проектом передбачено, що цех забезпечений вогнегасниками ОХП - 10 із розрахунку 1 на 100м2. В якості пожежної сигналізації встановлена звукова сигналізація. В усіх відділеннях цеху існують схеми евакуації людей, пожежні щити, ящики з піском.
В цеху по виробництву сиру кисломолочного враховані всі вимоги охорони праці згідно системи стандартів безпеки праці: основі проходи вмісцях постійного перебування робочих, а також фронту обслуговування обладнання завширшки 2,0м; проходи для огляду, регулювання апаратів 0,8м; проходи між обладнанням і стінками цеху 1,0м.
Виробничі умови відповідають вимогам нормативної документації, тому випадків виробничого травматизму і професійних захворювань в цеху не спостерігалось.
Проект реконструкції цеху по виробництву сиру кисломолочного на ВАТ "Сумський молокозавод" передбачає встановлення додаткового обладнання, це: ще один автомат для розфасовки сиру: 2 резервуари і автомат для розфасовки пастеризованої молочної сироватки.
Детальний аналіз важливих небезпечних ситуацій в ході виконання технологічних операцій, запропонованих дипломним проектом, дозволяє за рахунок розробки конкретних правил безпеки значною мірою скоротити виробничий травматизм. Опис виникнення потенційних небезпек представлений в матеріалах логічної схеми в формі таблиці 5.8.
Таблиця 5.8
Логічне моделювання небезпек на об'єкті проектування
| Обладнання операції техн. процесу | Небезпечна умова | Небезпечна ДІЯ | Небезпечна ситуація | Можливі варіанти наслідків | Заходи безпеки |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Резервуари для проміжного Зберігання сироватки | Наявність високої температури | Дотик до поверхні нагрітого устаткування | Можливість термічного впливу на шкіряний покрив | Термічні опіки | Не доторку- ватися до поверхонь обладнання |
| 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
| Місилки для кисломолочн. сиру та розфасуваль- вальний автомат | Наявність електрично- го струму в приводі | Контакт з металевими частинами обладнання | Можливість враження електричним струмом при відсутності чи несправності захисних засобів | Електрич. травмування | Заземлення обладнання усунення електричних зарядів |
| Наявність обертових механізмів | знаходження працівника в зоні обслуговування | Можливість травмування органів тіла | Фізичні травми | Проведення навчання на робочому місці | |
| Барабанний охолоджувач кисломолоч. сиру | Присутність шуму | Знаходження працівника в зоні обслуговуван- ня | Вплив дії шуму на органи слуху | Частково втрата слуху | Застосуван- ня засобів особистого захисту |
Спираючись на аналіз можливих небезпек і наслідків в ході технологічного процесу, необхідно виконувати вимоги безпеки. Необхідно дотримуватись правил внутрішнього розпорядку. Вимоги безпеки під час експлуатації місилок для кисломолочного сиру: перед початком роботи слід перевірити міцність підвіски противаги та її огородження, а також переконатись у відсутності сторонніх предметів у корпусі місилки; під час роботи місилка повинна бути закрита; не дозволяється під час роботи місилки додатково перемішувати масу руками, лопатками або іншими предметами, а також чистити і мити місилку; без захисного заземлення обладнання працювати не дозволяється.
Вимоги безпеки під час експлуатації барабанних охолоджувачів кисломолочного сиру: перед пуском охолоджувача слід переконатись у відсутності сторонніх предметів на барабані, а також перевірити чистоту барабану від залишків мастила, пилу; без захисного заземлення обладнання працювати не дозволяється проштовхувати сир руками з бункера на барабан охолоджувача, регулювати знімний ніж; для прогрівання барабану зупиняти охолоджувач дозволяється тільки через 5-6 хвилин після закриття вентиля подачі ропи.
Вимоги безпеки під час експлуатації фасувально-пакувальних автоматів для кисломолочного сиру: перед пуском слід видалити сторонні предмети на автоматі, в завантажувальному бункері, дозаторі та формах формувального столу; без захисного заземлення обладнання працювати не дозволяється; на всіх рухомих механізмах автомата повинні бути встановлені закріплені огородження, а також запобіжні пристрої; автомат повинен мати підйомний пристрій для завантаження кисломолочної сиркової маси в бункер; до повної зупинки машини не дозволяється виймати сиркову масу руками із дозуючого пристрою, доторкуватись руками ріжучих пристроїв, штампу формувальної матриці та деталей загорткового механізму, очистити формуючий стіл від залишків сиркової маси та поправляти пергамент, або стаканчик руками.
В процесі роботи дотримуватись вимог безпеки, не загороджувати
проходи і виходи сиротовиною, тарою, відходами. Перед початком роботи оглянути спецодяг, спецвзуття, засоби індивідуального захисту; перевірити наявність і справність захисних огорож, заземлення; переконатися в надійності їх кріплення і працездатності.
Підводячи підсумки, можна зауважити: необхідно дотримуватись розроблених вимог, що дозволить і підтримувати охорону праці на досить високому рівні; на підприємстві створені безпечні умови праці, які за умови реконструкції цеху знаходяться на належному рівні; питання з охорони праці потребують постійної уваги з боку голови правління, спеціалістів, а також самих працівників.
Екологічна експертиза
Екологічна експертиза займається розвитком належного ступеня екологічної безпеки проектів, планів, заходів господарського розвитку, будівельних норм і правил, стандартів, виробів, матеріалів, хімічних речовин тощо, вимогам екологічної безпеки суспільства; оцінка ефективності заходів з охорони навколишнього середовища; підготовка об'єктивних і обґрунтованих висновків екологічної експертизи.
Основними принципами екологічної експертизи є: гарантування безпечного для життя і здоров'я людей навколишнього середовища; збалансованість екологічних, економічних, медико-біологічних і соціальних інтересів; наукова обґрунтованість, об'єктивність і незалежність; комплексність, превентивність і оприлюднення результатів; державне регулювання і законність. Підготовка результатів екологічної експертизи і прийняття рішення щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи здійснюється з урахуванням громадської думки.
Передбачається така процедура проведення державної екологічної експертизи: формування експертних груп і комісій; визначення етапів екологічної експертизи та їх тривалості.
Умови і порядок проведення екологічної експертизи визначаються Законом України «Про екологічну експертизу» (від 09.02.1995)
Екологічна експертиза має проводитись на всіх об'єктах, які можуть спричиняти негативний вплив на природне середовище.
Експертизі підлягають:
- правова, нормативна і інструктивна документація;
- проекти технічних систем, машин, механізмів і приладів;
- документація на впроваджувані відкриття і винаходи;
- діючі та ті, що будуються, технічні системи, аграрні, біотехнічні та інформаційні системи, які спричиняють вплив на навколишнє природне середовище;
- унікальні антропогенні і природні системи і об'єкти (курорти, об'єкти історичної і культурної спадщини, природно-заповідні території);
- стан здоров'я населення і організація охорони здоров'я;
- відомі та нові речовини, енергоносії, сировина, матеріали,; корми, продукти харчування, лікарські препарати, відходи; І
- природоохоронні заходи, фонди, асигнування, системи стимулювання, ресурсозбереження;
- системи виховання, освіти і пропаганди.
В Україні можуть здійснюватися державна, громадська та інші форми екологічної експертизи. Для об'єктів, що мають підвищений рівень екологічної небезпеки, проведення державної екологічної експертизи є обов'язковим.
В наслідок нераціонального і неконтрольованого використання природних ресурсів на території Україні все помітніші ознаки погіршення екологічного стану , характерними ознаками якого виступають забруднення атмосферного повітря , поверхневих та підземних вод . порушення земель . забруднення ґрунтів. Ці чинники у свою чергу активізують розвиток несприятливих природних процесів ( зсуви , підтоплення і.т.п .) ускладнюють використання природних компонентів як виробничих ресурсів у промисловості і сільському господарстві. Відбувається перерозподіл стоку малих річок, що порушило природні процеси формування водності Дніпра. Екологічна ситуація значно погіршилась після аварії на Чорнобильській АЕС Сумщина відноситься енергодефицитних регіонів України. Значне техногенне навантаження на довкілля, що має місце у великих промислових містах області, зумовлене застарілими основними виробничими фондами та технологіями. Найбільші екологічні проблеми мають великі промислові міста області. Суми , Конотоп , Охтирка , Ромни та ін.
Збільшення обсягів промислового та сільськогосподарського виробництва, використання автотранспортних засобів веде до збільшення викидів у атмосферу забруднюючих речовин. У використанні водних ресурсів області, як і в цілому по Україні збереглась тенденція зменшення споживання води на потреби виробництва та господарсько - питне забезпечення. Економія свіжої води завдяки впровадженню систем оборотного і повторно - послідовного водопостачання становить 85,6 % ( по Україні 85,5 % ) За роки незалежності держави надходження забруднюючих речовин у водні об'єкти області в розрахунку на душу населення скоротилися з 63 кг за рік до 36 кг за рік споживання води на душу населення скоротилося з 126,7 л/добу до 91,6 л/добу.
Протягом останніх років у області спостерігається негативна тенденція прогресуючого накопичення відходів та зниження їх використання як у промисловості, так і в житлово-комунальному секторах господарювання. Загальна кількість відходів неухильно зростає через відсутність переробних підприємств та екологічно безпечних технологій їх знешкодження. Особливу небезпеку для довкілля становить 2,5 тис.т заборонених та непридатних до використання отрутохімікатів, які зберігаються на території області в 399 складських приміщеннях, з яких 189 знаходяться у незадовільному стані. Що збільшує ризик забруднення земель, підземних та поверхневих вод і може призвести до значних екологічних порушень.
На Сумському молочному заводі шкідливі речовини виділяються при мийці технологічних трубопроводів обладнання і тари лужними розчинами при роботі компресорної станції, механічних майстерень, котельної, автотранспорту та ін. При переробці сировини на харчові продукти з природних ресурсів на заводі використовуються повітря і вода. Частина з них утилізується. Частина повертається у вигляді забруднених пилом, токсичними газами викидів в атмосферу, або стічних вод, що містять в собі механічні домішки.
Фізичними забрудненням на заводі є різноманітні види шуму, а також електромагнітне випромінювання при роботі обладнання. Це шкідливо впливає на людину та на її оточуюче середовище, спричиняє порушення природного теплового балансу в атмосфері. Також негативний вплив на атмосферу мають відпрацьовані нафтопродукти, якими змазують частини обладнання в котельні, яка знаходиться окремо від технологічної лінії, що немає впливу на сам продукт.
При митті обладнання лужними розчинами відбувається негативний вплив на стічні води. Для цього є очисні споруди. Стічні води потрібно очищати оскільки неочищені стічні води потрапляючи у водойми забруднюють гідросферу. Але всі відходи на молокозаводі при відповідному використанні і утилізації не мають впливу на довкілля. На Сумському молокозаводі проводиться ряд ходів по охороні навколишнього середовища.
1. Дотримання нормативів в РДВ шкідливих речовин в атмосферу.
2. З метою запобігання викидів аміаку в атмосферне повітря проводиться заміна 3-х ходових кранів на всіх посудинах та апаратах.
3. Своєчасне проведення поточного та капітального ремонтів холодильного обладнання.
4. Дотримання ліміту використання води.
5. Своєчасна держповірка водомірних приладів.
6. Не допускаються схили стоків з підвищеним вмістом забруднюючих речовин.
7. Проведення ремонтних робіт.
8. Ремонт будівельних конструкцій жировловлювачив.
9. Дотримання умов зберігання всіх виробничих відходів.
10.Складання графіка вивезення відходів жировловлювачив .
11 .Обладнання секції для збору побутового сміття шиною зі сторони заїзду транспорту.
Отже, необхідно контролювати кількість викидів в атмосферу, щоб вони не перевищували границю допустимих норм. Для цього встановлюють устаткування, фільтри, пиловловлювачі. Для очищення атмосфери територію озеленюють. Рослинні ресурси позитивно впливають на атмосферу.
Висновки
1. Сумський молочний завод є перспективним підприємством по виробництву кисломолочної продукції.
2. Підприємство має все необхідне для продовження своєї роботи забезпечення допоміжним і обслуговуючим господарством.
3. При виробництві кефіру використовується таке обладнання: насоси-Г9-ОПА-6,3; ваги автоматичні-РП-3000; пластинчатий охолоджувач А1-ООЛ-3; ємність для молока В2-ОМВ-0,5; резервуар для молока н-ж В2-ОМВ-2,5;підігрівач-Т1-ОУК-2,5; резервуар для вершків П6-ОРМ-0,5; пастеризаційно-охолоджувальна установка-ОПЛ-5; сепаратор молоко очисник Г9-ОМА-3м; гомогенізатор ний насос А1-ОГМ-2,5;ємність для сквашування Я1-ОСВ-4; роторний насос М6-ОР3-Е, насос для води 2К-9.
4. На підприємстві своєчасно проводиться миття та дезинфекція технологічного обладнання. При виробництві дотримуються всіх вимог і стандартів.
Пропозиції
1. Не допускати фальсифікації при прийманні сировини.
2. Забезпечити придбання нового технологічного обладнання з якісних сталей та інших матеріалів.
3. Оснащати підприємство кондиціонерами для надання нормальних умов працівникам на виробництві, проводити своєчасну санітарну обробку обладнання і приміщення.
4. При виборі асортименту продукції, виготовляємої підприємством, враховувати потреби та оцінки і реакції споживачів.
5. розширити асортимент виготовленої продукції.
Список літератури
1. ГОСТ 3624-92. Молоко и молочные продукты.
2. ГОСТ 3625-84 Молоко и молочные продукты методом определения плотности
3. ГОСТ 5867-90. Молоко и молочные продукты методом определения жира.
4. ГОСТ 8218-89 Молоко методом определения чистоты.
5. ГОСТ 9225-84 Молоко и молочные продукты методом микробиологического анализа.
6. ГОСТ 26754-85. Молоко методом измерения температуры.
7. ГОСТ 12.1.004-91 Пожарная безопасность. Общие требования.
8. ГОСТ 12.1.005-88 «Общие санитарно-гигиенические требования».
9. ГОСТ 12.1.007-76 «Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».
10. ГОСТ 12.4.021-75. «Система вентиляции. Общие требования».
11. ГРУ 46.018.2002. „Порядок оплати за молоко залежно від ґатунку, вмісту жиру та білку відповідно до вимог”.
12. ДСТУ 3662-97 „Молоко коров’яче незбиране”. Вимоги при закупівлі.
13. Державні санітарні правила для молокопереробних підприємств ДСП 4.4.4.011-98
14. Закон України „Про охорону праці” від 21.11.2002.
15. Інструкція по санітарній обробці обладнання на підприємствах молочної промисловості, затверджена 8.12.87.
16. Инструкция по техническому контролю производства на предприятии молочной промышленности, утвержденная 30.12.88. 20 ОСТУ 4929-84 «Кефир».
17. Власенко В.В., Машкін М.І. Бігун П.П. Технологія виробництва і переробки молока та молочних продуктів. Вінниця „ППАНІС”, 2000-306с.
18. Бердихін С.А., Космодем’янский Ю.В., Юрин В.Н., ”Технологія і техніка переробки молока” Москва, „Колос”, 2001.
19. Рострос Н.К. „Технологія молока і молочних продуктів”, 2е вид., Харчова промисловість 1980-192с.
20. Технология оборудования предприятий молочной промышленности(2-е изд.), Сурков В.Д., Липатов Н.Н., Барановський Н.В., 1970-551с.
0 комментариев