1.2      Види анімаційних програм в підприємствах ресторанного

господарства

У переддень свят ресторани традиційно закидають гачки для клієнтів.

Ринок підприємств ресторанного господарства характеризується швидким зростанням, урізноманітненням надаваних послуг, а отже ресторанне підприємство вже не може діяти самостійно та незалежно від інших.

Навколишнє і внутрішнє середовище підприємства складається з численних факторів, кожен з яких певною мірою впливає на життєдіяльність підприємства. Усі фактори, які визначають конкурентоспроможність підприємства громадського харчування можна поділити на з групи:

·          фактори макросередовища;

·          фактори мікросередовища;

·          внутрішні фактори.

Фактори макросередовища характеризуються тим, що вони не справляють прямого впливу на оперативну діяльність підприємства, проте повністю диктують умови його діяльності, формулюють цілі та принципи здійснення діяльності у перспективі. Підприємство не здатне впливати на фактори макросередовища, а може лише пристосовуватись до них. Фактори нижчого рівня, що впливають на конкурентоспроможність підприємства і обов’язково враховуються при формуванні стратегії підприємства – це фактори мікросередовища. Фактори мікросередовища здійснюють прямий вплив на процес управління підприємством [17].

Отже, щоб вести прибуткову діяльність в умовах дії цих факторів необхідно до них пристосовуватись, вдало маневрувати у сфері надання послуг та жорсткої конкуренції за клієнта. Підприємства ресторанного господарства намагаються будь-що привабити відвідувача саме у свій заклад, тому і створюють всеможливі розважальні програми, намагаються виділитись, запам’ятатись з кращого боку. Щоправда, нестандартних методів залучення відвідувачів поки що бракує.

Клієнти ресторанів, як відомо люди не бідні. Вони мають можливість співставляти побачене у нашій країні і за кордоном, оцінювати професіоналізм креативників, художників, дизайнерів, а також дирекції. Елітність ресторану не говорить про його відвідуваність. Якщо випадковому клієнту сподобається кухня чи інтер’єр, то це ще не означає, що він прийде туди знову. Повинна відчуватись перспектива закладу. І тоді клієнт приведе сюди свого друга, сім’ю, партнера, щоб чимось здивувати. А таких ресторанів дуже мало. Людям потрібні нові емоції. [15]

Традиційними святами у ресторанах є не лише червоні дати календаря, приміром, Новий рік чи 8 Березня. До «головних» свят ресторатори відносять день Св. Валентина, 1 квітня, Масляну, Великдень. Більшість ресторанів української кухні святкують день Св. Миколая, Івана Купала. Не залишається поза увагою і Хелоуїн. На свята кожен ресторан намагається розважити своїх відвідувачів, приготувати що-небудь особливе, і не тільки зі страв. Утім, з огляду на високу конкуренцію в ресторанному сегменті й брак професіоналів, обізнаних у промоутерстві цього напряму бізнесу, акції ресторанів часто дублюють одна одну. Набір пропозицій, як правило, однотипний — святкове меню, конкурси-розіграші, музична програма. Насправді ж для відвідувача у святковий день не має значення програма (окрім новорічної), оскільки на свято зазвичай вибирають відомий заклад, який вже не раз відвідували і можуть бути певні, що свято не буде зіпсовано. До того ж, в успішному і розкрученому ресторані на свята зал обов’язково буде повним. Як зізнаються самі ресторатори, основними відвідувачами на свята найчастіше є постійні клієнти. Спеціальні святкові меню розробляють з урахуванням сезону (зміна меню відповідно до сезону — звичний маневр рестораторів, щоб здивувати клієнтів), традицій, орієнтуючись на основного відвідувача. Наприклад, до 8 Березня значно поповнюється пропозиція десертів. На Масляну млинці подаватимуть навіть у ресторанах італійської і французької кухонь. Практично в кожному ресторані у піст з’явиться спеціальне меню. Окрім меню до свята змінюють й інтер’єр — додають відповідних декорацій. Навесні це переважно квіти, живі або штучні, букетики у вазочках на столах, ікебани. У багатьох ресторанах 8 Березня кожній відвідувачці обіцяють подарувати квіти. Святковий настрій гостям створює не лише антураж. Наприклад, на Масляну в «О’Панасі» усі охочі можуть спробувати власноруч спекти млинець і навіть пригостити своїм витвором інших (за їхнього бажання); на Івана Купала гості плетуть вінки, у день Св. Миколая діти отримують подарунки, а на свято Хелоуїн малеча приходить у маскарадних костюмах.

Як правило, клієнтам пропонують виграти приз у конкурсній святковій програмі. Зазвичай проводять шоу-програму, запрошують відомих шоуменів, артистів, співаків. Нарешті, серед святкових заходів рестораторів присутні дисконтні програми. А до весняних свят постійні відвідувачі деяких ресторанів отримують подарунковий сертифікат на 50-100 грн.

Витрати на свято передусім залежать від креативності та можливостей рестораторів. Найдорожчою розвагою є виступ естрадної зірки, гонорар якої становить кілька тисяч доларів за вечір. Ресторан зазвичай компенсує «зіркові» витрати, продаючи на святковий вечір квитки, що коштують гостям ресторану в середньому $100 на персону (залежно від популярності зірки). Хоча розважальні програми за участю зірок ресторатори розцінюють як найвигідніші, вони все одно не дають надвисоких доходів. За словами рестораторів, зростання виручки у святковий вечір з музичним оформленням не перевищує 10-20% (порівняно з буденними вечорами), а подеколи ресторани навіть зазнають збитків. До того ж останнім часом попит на послугу «страви плюс зірка» знижується. Як пояснюють самі клієнти ресторанів, часто в оплачений набір не входять улюблені страви і напої, а вартість квитка на «зірковий» вечір надто завищена.

Натомість отримати у святковий вечір гарантований прибуток ресторанам дозволяють так звані спільні акції з творчими особистостями, що набули поширення лише торік. Так, у ресторані «Le Grande cafe» на свята спільно з художніми галереями проводять своєрідні міні-аукціони картин — під час вечері можна просто споглядати (і навіть придбати) картини. Поширюється також практика співпраці ресторанів з модельєрами. Наприклад, ресторан «Тампопо» проводить «Аукціон ексклюзивних сумок» з Вікторією Гресь, спільні покази з дизайнером Віктором Анісімовим на «Сезонах моди». «Декаданс-хауз», «Марокана», «Le Grande cafe» спільно з бутиками дизайнерського одягу проводять фешн-покази. На 8 Березня в «О’Панасі» планують провести дефіле вечірніх суконь.

Утім, як зазначають ресторатори, головною метою проведення святкових акцій є не стільки залучення нових клієнтів, скільки підвищення лояльності постійних відвідувачів та інформування потенційних клієнтів. Промо полягає не лише в директ-мейлі (розсилці повідомлень, інформації постійним клієнтам), а й в анонсуванні того чи іншого заходу, тобто в прямій рекламі, яку ресторани використовують дедалі частіше.

Заклади ресторанного господарства найчастіше пропонують своїм клієнтам такі розваги, як : DVD, TV, дискотека, жива музика, ігрові автомати, карооке, концерти за участю популярних співаків чи естрадних артистів, міні-гольф, шоу, відеопроектор, відео, більярд, танцпол, стриптиз-шоу, еротичне шоу, еротичний театр, рибна ловля, пляж на березі озера, поле для пляжного футболу, поле для пляжного волейболу, сауна, нарди, танок живота, нью-витребеньки, міні-казино, жива музика на замовлення.

Закладам ресторанного господарства не обов’язково самостійно створювати анімаційні програми та витрачати час на їх підготовку і реалізацію, адже не кожне підприємство має змогу утримувати анімаційну службу. Для таких випадків на ринку послуг діють спеціальні організації, підприємства, фірми, що професійно займаються організацією різноманітних розважальних заходів [Додаток 1].

Наприклад, мережа ресторанів «Козирна карта» пропонує своїм клієнтам відвідати традиційне свято Жирний Четвер – кульмінація карнавального місяця, який святкується в ресторані щороку – парад карнавальних масок, флірт і кокетування синьйор, щедрість і галантність синьйорів, аукціон авторських ляльок від художньої галереї, популярні співаки та ведучий програми – відома телезірка.

У ресторані «Мамбо» проводять Бразильський карнавал: море захоплюючої музики від знаменитого музичного колективу «СМАК bend»; танцювальний марафон з Давай-Бразерс молодшим; танцювальне шоу у виконанні шоу-балету «Фрідом» і за участю персоналу «Мамбо»; м'ясне шоу і пригощання від партнера Бразильського Карнавалу; карнавальний хід і школа самби з балетом Румберос, а також маса веселих конкурсів, участь в яких заохочується призами і сюрпризами; гості, що прийшли в карнавальних костюмах, зможуть взяти участь в карнавальному ході.

В дитячому ресторані «Чиполіно» проводиться конкурс малюнків серед його юних відвідувачів, переможці отримують подарунки.

В салоні-ресторані «Дежавю» до дня захисника Вітчизни пропонується спеціальна програма: обслуговування цілою дивізією струнких сержантів в спідницях, несподівані розіграші і пустотливі конкурси з неодмінними призами. Особливу атмосферу святу додасть виступ музичного колективу «MERRY WEATHER HUNTERS».

Ресторан французької кухні «Марше» запрошує всіх на Фестиваль Квітів, який проходитиме з 5 по 8 березня. Зали ресторану утопатимуть в запашних композиціях і букетах з тюльпанів, гіацинтів, орхідей амарилісів, лілій, альстромерій. Якщо ж який-небудь букет припаде до смаку Пані, його можна буде придбати. Кожен вечір під час Фестивалю проводитиметься шоу професійного флориста, який створить букет або квіткову композицію на ваш смак. [3]

В березні в ресторані «Креп Де Шин» готують 2 чудових події, які зацікавлять всіх прихильників живопису і любителів французької вишуканості. Вперше в Києві в ресторані «Креп Де Шин» пройде Фестиваль Фіалок – улюблене свято сонячної Тулузи. З 1 по 8 березня «Креп Де Шин» запрошує всіх покуштувати "Фіалкове морозиво" з крапельками шоколаду, «Фіалковий мармелад» - мармелад з секретними інгредієнтами, фіалковий торт «Квітка Жозефіни» - традиційні французькі ласощі з кремом, фіалковий лікер. І все це подається із справжніми цукатами з квіток фіалок і пелюсток Фіалок. Спеціально для прекрасних пані до 8 березня ресторан «Креп Де Шин» готує святкове убрання – тут буде море фіалок. Спеціально для художніх гурманів в «Креп Де Шин» в березні відбудеться Нова Виставка картин Сергія Шулими «Фантазії в стилі неомодернізму».

Ресторан «Дежавю» 8 березня запрошує всіх на феєричне і непередбачуване шоу: вперше буде вибрано Королеву ресторану «Дежавю». Голосувати за королеву ресторану будуть його гості. А в кінці вечора всіх жінок чекає романтичний музичний сюрприз. [3]

8 березня в рамках святкової вечірки Concert-hall казино FreeДом представляє увазі відвідувачів допрем'єрний показ ексклюзивного музично-танцювального шоу «ПА». У головних ролях:

- Владислав Яма – володар Кубка України, переможець відкритого чемпіонату Лондона по спортивних танцях, фіналіст телевізійного проекту «Танці із зірками» і новий секс-символ України.

- Олена Шоптенко – двократна чемпіонка світу за латиноамериканською програмою і за програмою 10-ти танців, а також переможниця телевізійного проекту «Танці із зірками».

- Легендарний FREEDOM- ballet

Режисер-постановник – Олена Коляденко.

Ведучий вечора: прославлений танцюрист, заслужений артист України Григорій Чапкіс.

Є дві дійові особи – він і вона. Вона – вишукана і витончена дівчина з вищого суспільства, оточена розкішшю і гламуром. Її доля – блищати на світських раутах і спостерігати життя лише з вікна дорого автомобіля. Він – представник модної, волелюбної вуличної тусовки, що не приймає пафос, показну розкіш і рафінованість того суспільства, де обертається вона. Вона ніколи б не змогла познайомитися з таким хлопцем як Він, коли б не танець...

Романтичну та іронічну, життєрадісну і смішну love story сучасного Ромео і Джульєтти, самий креативний хореограф України Олена Коляденко, розповідає як блискуче «схрещення ніг, схрещення рук, доль схрещення». Так народжується розкішний мюзикл, шикарний музичний кліп, що примушує глядача жадібно ловити кожен рух, кожну ноту, кожен погляд дійових осіб. «ПА» – це блискучий мікс танців, музики, світла, ефектних костюмів, яскравих образів, нових технологій, незвичайних декорацій і лазерного шоу. Вперше на одній сцені зібрані зірки всіх жанрів – від класичного бального і сучасного танцю до циркового мистецтва. У цій прекрасній казці, зіграній під віртуозний акомпанемент професійного оркестру, унікально навіть світлове оформлення. Неповторна суміш театрального світла і лазерного шоу, приправлена численними візуальними ефектами, створює на сцені і в залі атмосферу іншої реальності. «ПА» – чудова і драматична, смішна і романтична феєрія, що стала для багатьох людей життям і смертю, зоряною годиною і вічною любов'ю. Ціна квитків: 1000, 800, 600 грн. (знижка за номіналом Вашої «Козирної карти»). [3]

Відзначенням «червоних дат» свята в ресторанах не обмежуються. Практично в кожному закладі є свої оригінальні акції, одним з різновидів яких є день народження ресторану, куди також запрошують постійних відвідувачів. Мережа ресторанів «Козирна карта» традиційно проводить «Козирну party». «Тампопо» відсвяткував 80-річчя краватки, щороку проводить чоловічий і жіночий «Аукционы замечательных людей». Серед нетрадиційних для вітчизняного ринку (подеколи навіть шокуючих) методів впливу — складання оригінального меню, наприклад, «Меню насолод» для... собак і котів [3].

Будь-яке свято для ресторану — привід заявити про себе і проявити лояльність до своїх клієнтів. Якщо у святковий день ( день народження, 8 Березня, навіть 23 лютого) ресторан виявляє до свого відвідувача особливу увагу, це практично гарантує вдячність клієнта, яка в подальшому може вилитись у частіші відвідування, рекомендації закладу своїм знайомим.

Історія організації розваг для відвідувачів розважальних закладів пройшла довгий та цікавий шлях.

Перше стало діюче кабаре у Львові, тобто літературно-мистецький театр «Вулик» (Ul), з’явилося пізніше, ніж у Кракові та Варшаві і проіснувало недовго. В період, що передував експансивному розвиткові кабаре, тобто на зламі ХІХ та ХХ ст. і під час його апогею перед Першою світовою війною, а потім еволюції до норм ревю та радіозабави у міжвоєнне двадцятиліття – у Львові було достатньо різноманітних естрадних видовищ, чудових артистів, що брали в них участь, і публіки, що охоче ходила на вистави. А тому Львів небезпідставно вважався найрадіснішим й найбільш співочим містом, а його мешканці славилися надзвичайним почуттям гумору.

На зламі століть крім будівлі театру, у якому йшли драматичні вистави,

У кав’ярнях передмістя, влаштованих на зразок віденських та паризьких, діяли вар’єте, які по-домашньому називалися театрами розмаїтості ( teatry rozmaitosci). До найстарших належав «Орфей Клінсберга» (Orfeum Klingsberga) на вул. Зіморовича, 17 (згодом там був будинок Педагогічного товариства), у якому виступали німецькі й угорські артисти. Популярним серед глядачів-багатіїв та золотої молоді було «Вар’єте Брістоль» Зиґмунда Зенгута (Variete Bristol) на вул. Кароля Людвіка, а також «Казино де Паріс» Францішка Мошковіча (Casino de Paris), що по вул. Рейтана, 9 (Мошковіч вже незабаром став королем львівських, а потім й варшавських реставраторів). Більш демократична бідніша публіка навідувалася до «Колізею» Германів (Colosseum) по вул. Сонячній. «Колізей» мав велику театральну залу, де можна було поставити більші видовища.

Розважальні вечірки організовувались і в науково-культурних закладах, у Міському клубі – Kasyno Miejskie (вул. Академічна, 13), Літературно-мистецькому гуртку – Kolo Literacko-Artystyczne (Пасаж Міколяша), товаристві «Сокіл-Матір» – Sokol-Macierz (Зіморовича, 8) й «Зірці» – Gwiazda (Францисканська, 7) організовували так звані гумористичні вечори за участю мандрівних акторів-аматорів, куплетистів, декламаторів, а також артистів, що працювали у театрі і час від часу влаштовували індивідуальні виступи. На малих естрадах цих залів глядачі дивились на тодішніх зірок або – використовуючи визначення Людвіка Семполінского – «великих артистів малих сцен».

Справжнє мистецьке кабаре, тобто таке, що славилось би паризьким родоводом (виводилося від славного «Чорного кота» (Chat Noir)), німецько-австрійськими зв’язками (Simplicissimus, Nachtlicht, Flederhaus) й оригінальним рідним гумором («Зелена кулька» – Zielony Balonik, «Момус» – Momus), приймався у Львові поступово, долаючи різні перешкоди.

Творці кабаре-забав довго прицінювалися, аж доки у суботу, 11 грудня 1909 р., у залі Літературно-мистецького гуртка у Пасажі не влаштували перший вечір. Це ще не була інавгурація першого театру кабаре. Це була просто спроба ознайомити публіку із новим мистецтвом.

Нарешті він з’явився! Його назвали Літературно-мистецьким театром «Вулик» і відкрили наприкінці березня 1911 р. у будинку Страхового товариства «Assicurazioni Generali», що по вул. Коперніка, 3, у якому свій маленький бізнес і кімнату для сніданків мав Альберт Сковрон. У приміщенні, яке називали пивничкою або «будою у Сковрона», була невеличка сценка і близько 40 столиків. Вистави відбувалися чотири рази на тиждень, програми, які складалися із сольних виступів і веселої одноактівки, яка називалася на французький манер «ревю», змінювалися кожні кілька тижнів. На чолі цього всього стояв сатирик і фейлетоніст «Слова Польскєго» (Slowo Polskie), на щодень відомий адвокат Клемент Вейц, він мав літературний псевдонім Клеве. Збєжховскому перепала пальма першості, а оскільки перед вибухом Першої світової війни він був ініціатором незліченної кількості кабаре-забав, то його можна було – і без перебільшення назвати батьком львівського кабаре. Він запровадив до програм «Вулика» жанр паризької бандитської пісеньки. Адаптований ним «Valse Brune», відомий також під назвою «Вальс ночі» (Walc nocy), став першим шлягером, який наспівувала львівська вулиця і запозичували інші довоєнні кабаре-театри.

Отже, можна зробити висновок, що організація анімаційних програм для відвідувачів закладів ресторанного господарства завжди була одним з вагомих та невід’ємних засобів привернути і утримати клієнтів саме в своєму закладі.


Розділ 2. Характеристика анімаційних програм підприємства


Информация о работе «Організація анімаційних послуг в закладах ресторанного господарства»
Раздел: Маркетинг
Количество знаков с пробелами: 71678
Количество таблиц: 2
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
210683
10
4

... гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравіше, тим краще, тут теж є свої границі, коли захід стає стомлюючим і навіть починає дратувати. 1.3. Анімаційні технології, анімаційні послуги в молодіжному туризмі і їх застосування Аніматорами називають фахівців із організації дозвілля на туристських підприємствах, в санаторно-курортних та інших оздоровчих установах. Найчастіше, вимовивши слово ...

Скачать
45889
14
1

... відвідувачів, а інші студенти виконують обов'язки офіціантів і гостей. На підготовчому етапі студенти вивчають загальні положення методичних вказівок про правила подавання буфетної продукції, холодних страв, холодних і гарячих закусок. Викладач опитує студентів за темою. На другому - організаційному етапі керівник заняття ознайомлює студентів з метою й умовами заняття. Студенти поділяються на ...

Скачать
105266
68
30

... .   Висновки до розділу 3 Запропоновані нововведення щодо підвищення якості послуг і заходи прикликані виправити недоліки у роботі обслуговуючого персоналу. Були запропоновані наступні шляхи удосконалення надання послуг в ресторані: · Впровадити метод Mystery Shopping; · Попрацювати з меню, розставити всі страви у відповідному порядку, згідно зі стандартом; · Зробити в меню окремий розділ ...

Скачать
63706
13
7

... для відвідувачів - одна з найважливіших задач, що стоїть перед системою громадського харчування сьогодні. У дипломній роботі ми розглянемо технологічний процес приготування страв з м’яса яловичини, що є досить бажаними у всіх закладах громадського харчування, зокрема на цих стравах спеціалізується ресторан вищого ґатунку «Козачок». В роботі був розглянутий ресторан «Козачок» з боку оснащеності ...

0 комментариев


Наверх