3. Технічні характеристики текстильних волокон
1. Бавовна
– з природних волокон є найтоншим (тонкість і довжина прямо пропорційно залежні) за хімічним складом є целюлозою (92 – 95 %), яка формує усі властивості: розривне навантаження (абсолютне і відносне – відповідно 4 – 6 сН/вол; 24 – 36 сН/текс); відносне розривне подовження 7 – 9 %; гігроскопічність (при н.у – 8 – 9 %, при ВВП 95 % - до 14,5 %); у воді помітно набрякає, піддається об’ємній концентрації і міцнішає з початку намокання (до 17 %); нестійке до дії кислот, дуже стійке до дії лугів (дія концентрованого лугу зміцнює його, надає кращої здатності до фарбування і блиску); розчиняється у всіх розчинниках целюлози; до дії світла задовільно стійке; теплопровідність низька; стійкість до дії тепла висока (90 – 250 оС); питома густина – 1,52 г/см3 . У торгівлі важливим є ступінь зрілості (формує мікро- і макроструктуру зрілості); оцінюється коефіцієнт зрілості та вид (тонковолокнисті: довжина - 35 – 50 мм, лінійна густина - 133 – 154 мтекс; середньо волокнисті: відповідно 28 – 35 мм і 167 – 222 мтекс).
2. Натуральний шовк
– кокон формують дві елементарні склеєні шовковини, які легко розділяються. Елементарне волокно на 100 % складається фіброїну, набуває округлої форми після відварювання. Довжина нитки натурального шовку одомашнених шовкопрядів визначається якістю кокону; товщина – 20 – 30 мкм; міцність до розриву 8 – 10 сН/нитку (елементарного волокна – 3,5 – 4 сН/волокно); відносне розривне навантаження – 26 – 28 сН/текс; відносне розривне подовження – 22 – 25 % (у мокрому стані зростає); складові частини деформації при навантаженні 10 – 20% розривного: пружна 0,2 (волокно менш пружне, ніж вовна), еластична – 0,4 – 0,5, пластична – 0,3 – 0,4; гігроскопічність у стандартних умовах – 10 – 11%; у воді набрякає, у розчинах лугів і кислот набрякання зростає, а з підвищенням температури фіброїн гідролізує; до лугів натуральний шовк стійкий, о до світла менш стійкий ніж вовна (дія сонячних променів викликає пожовтіння і втрату міцності понад 60%); розчиняється у розчинах солей та мідно-аміаковому; до нагрівання натуральний шовк стійкий з природних, але тривала дія тепла веде до деструкції фіброїну. Тусор має вищу жорсткість, міцність, витривалість до хімічної дії, ніжну білизну, здатність до розмотування і фарбування, довжину й тонкість.
3. Шерсть, вовна
- довжина: визначається видом і породою тварин, типом волокон; становить 60 – 120 мм;
- грубість (товщина): оцінюється площею поперечного зрізу (мм), діаметром (мм), номером (м/г), лінійною густиною (текс) та ін.;
- тонкість: характеристика обернена грубості (товщині); має чіткий фізичний зміст: відношення довжини до маси, виражене у розмірах – мм/мг (м/г, км/кг);
- хвилястість, або звитість: волокна мають природну хвилястість, виражену у %;
- товщина – одна з найцінніших властивостей ВВ; становить 10 – 160 мкм і залежить від виду, породи, індивідуальних особливостей і умов утримання тварин;
- звивистість: впливає на здатність ВВ до валяння, оцінюється коефіцієнтом звивистості;
- міцність: порівняно невисока (4 – 8 сН/волокно), залежить від багатьох чинників (насамперед від товщини, тонші ВВ - міцніші);
- розривне навантаження складає 10 – 14 сН/текс, після зволоження знижується;
- відносне розривне подовження в сухому стані – 20 – 67%;
- гігроскопічність у стандартних умовах – 13 – 15% з підвищенням ВВП до 85 – 95%;
- для кислот – після обробки розчинами кислот і висушуванні зростає міцність на розрив; у концентрованіших розчинах сірчаної кислоти ВВ руйнуються;
- дія лугів – їдкий Na та K розчиняють ВВ при нагріванні; слабкі луги не впливають на властивості ВВ;
- дія тепла – дія температури до 100 оС веде до зменшення маси внаслідок висушування; 100 – 105 оС термодеструкція каротину. У полум’ї ВВ горить і виділяє запах смаженого пір’я;
- дія світла – ВВ стійкіші ніж целюлозні; тривала дія змінює колір, зменшується міцність та еластичність;
- здатність до увалення – специфічна властивість ВВ, не притаманна іншим волокнам.
4. Лляні волокна
Головною складовою є целюлоза, яка полідисперсна, має значно вищу (у 4 рази), ніж у бавовни молекулярну масу; частка целюлози не перевищує 75%. Довжина комплексних лляних волокон 170 – 250 мм, елементарних – 10 – 26; лінійна густина комплексних: - 5000 – 10000 мтекс; елементарних – 125 – 556; міцність (сН/ волокно) є найвищою серед природних волокон (комплексних – 200 – 400, елементарних – 15 - 20); розривне навантаження (сН/текс) елементарних – 120 – 130 і залежить від зрілості; лляні волокна мало еластичні; відносне розривне подовження до 3%; частка пружної деформації у загальному подовженні мала; гігроскопічність за стандартних умов – 11 – 12%; лляні волокна більш стійкі до дії води, ніж бавовняні, набрякання майже не змінює довжину; елементарні лляні волокна стійкіші до лугів ніж до кислот і комплексні не руйнуються.
5. Джут
– висота стебла сягає 4,5 м, товщина до 20мм. Джут, з якого отримують волокна – текстильну сировину поділяють на два однолітні види.
6.Коноплі
– стебло прямостояче, з супротивними, вгорі черговими, пальчасто роз сітчастими листками. Квіти одностатеві, плід – горішок. Вирощують в Європі, Азії.
7. Волокно кенар (КеВ)
отримують із стебел однорічної рослини, яку вирощують в Індії, Китаї, США, Бразилії; має високу міцність, гігроскопічність, хімічну стійкість і довговічність. Використовується для виготовлення високоякісних тарних тканин, каркасів килимів, канатів, шнурів.
8. Азбест
– єдине волокно мінерального походження. Найважливішою характеристикою є довжина: АВ довжиною 10 мм більше придатні для переробки на пряжу – з них у текстильному виробництві отримують вогнезахисті тканини, одяг для робітників хімічної промисловості.
9. Віскозні волокна
– отримують із целюлози, дитіовуглицевої кислоти і їдкого натрію; целюлозу – переважно з деревини ялини і сосни. Структурна модифікація Вів – комплекс фізико-хімічних заходів зміни складу і структури, бо целюлозні волокна мають негативні властивості: невисока міцність, низька пружність, нестійкість до м/о, горючість.
10. Ацетатні волокна
за хім. складом є ТАВ (триацетатні) та ДАВ (діацетатні); за морфологічною будовою – комплексні нитки (85 – 90%) і штабельовані волокна. Моноволокна мають округлі або поділені поперечні перерізи. Довжина комплексних ниток обмежується ємністю і масою шпуль. Товщина елементарних волокон залежить від діаметра фільє’р і ступеня витягування.
11. Поліамідні волокна
Волокно твірні поліаміди аліфатичні чи ароматичні; за структурою – лінійні, розгалужені і зшиті. За кордоном найчастіше називають нейлонами, хім. склад зазначають однією – кількома цифрами, розташованими поруч.
12. Поліолефінові волокна
Формують ПОВ з найдоступніших полімерів – поліолефінів; зокрема для синтезу поліетилену і поліпропілену – вихідні сполуки етилен і пропілен. Широке використання ПОВ стало можливим лише після винайдення структурної модифікації полімерів. ПО мають звичайну стереорегулярну ізотактичну структури.
... - можна характеризувати на даний час як післякризовий та такий, що потребує цільової державної підтримки. 2. Сучасний рівень розвитку текстильної промисловості 2.1 Текстильна промисловість України в сучасних умовах господарювання За випуском продукції (48%), вартістю основних виробничих фондів перше місце в комплексі займає текстильна промисловість. Проте в останні роки спостерігається ...
... виражена, порівняно з іншими галузями, територіальна спеціалізація, бо практично в кожній області є ті чи інші її підприємства. 2.1 Виробництво тканин Головною галуззю текстильної промисловості в Україні, як і в усьому світі, є бавовняна галузь. На неї припадає майже 50% усіх тканин, що виробляються. Бавовняне виробництво країни знаходиться у великій залежності від постачальників сировини. ...
... ість у структурі легкої промисловості України посідає друге місце. За чисельністю зайнятих працівників вона є найбільшою серед інших галузей легкої промисловості. Сучасна швейна промисловість характеризується доволі високим рівнем техніки, технології та організації виробництва, наявністю великих спеціалізованих підприємств і виробничих об'єднань. У швейній промисловості створено фабрики, виробнич ...
... на яких зайнято близько 900 тисяч працюючих. Історично склалася регіональну структуру індустрії утворюють два макрорегіону Росії - Європейська частина спільно з Уралом і Східний регіон.Сучасну територіальну організацію легкої промисловості представляють російські мезорегіони з відповідними частками індустрії в структурі регіональної економіки кожного: Центральний регіон - 3,9%, Південний регіон - ...
0 комментариев