Розрахунок загальних показників руху запасів

3.1 Розрахунок загальних показників руху запасів

Річна потреба матеріалу D = 120000 од. Цикл закупівлі t_з = 7 дн. Річна кількість робочих днів L = 200 дн. Середньорічний розмір замовлення Q_з = 10000 од. Закупівельна ціна P_з = 3,45 грн. Проаналізуємо рух запасів на перших 5-х циклах постачань.

В подальшому для аналізу руху запасів матеріалу в різних системах поповнення запасів приймемо такі загальні показники для першого циклу постачання:

Тривалість першого циклу постачання

де – річна кількість замовлень.

Денне споживання матеріалу на першому циклі постачання

Нормативний рівень поточного запасу на початку циклу постачання S_н приймається рівним обсягу замовлення S_н = Q_з = 10000 од.

Рівень запасу на початку першого циклу приймається рівним обсягу замовлення, тобто S_п^І = Q_з = 10 000 од.

Рівень запасу у точці замовлення становить S_з = d_с t_з= 600 × 7= 4200 од.

Споживання матеріалу за перший цикл D^І = d^І Т^І_п = 600 × 16,7 = 10000 од.

Рівень запасу в кінці першого циклу S_к^I = S_п^I – D^I = 10000 – 10000 = 0 од.

Обсяг замовлення матеріалу на першому циклі Q_з^І = Q_з = 10000 од.

Рівень запасу на початку другого циклу дорівнює S_п^ІІ= S_к^I + Q_з^І = 0 + 10000 =

= 10000 од.

Інтервал часу від початку циклу до точки нуль-перетину поточного запасу становитиме t_о^І = 16,7 дн. (нуль-перетину немає).

На трьох подальших циклах постачання приймемо такі середні денні споживання матеріалу:

II цикл: d^IІ = 600 × (100 – 80)/ 100 = 120 од./день;

III цикл: d^IІІ = 600 × (100 – 50)/ 100 = 300 од./день;

IV цикл: d^IV = 600 × (100 + 40)/ 100 = 840 од./день;

V цикл: d^V = 600 × (100 + 70)/ 100 = 1020 од./день.

3.2 Періодична система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (ПСФЗ) характеризується наступним: Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Т^J_п = Т_п.с = const.

День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Т_з ^j = Т^j₂ = Т^j_п – t_з = const (Т_з ^j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q_з^j = Q_з = const (в нашому завданні Q_з = 10000 од.).

Таблиця 4 - Рівні поточного запасу в системі ПСФЗ

3.3 Періодична система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування періодичної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (ПСЗЗ) характеризується наступним:

Тривалість j-го циклу постачання є незмінним Т^j_з = Т_з.с = const (в нашому завданні Т^І_з = Т^ІI_з = Т^ІII_з = Т^ІV_з = Т_з.с = 16,7 дн.).

День точки замовлення на j-му циклі постачання є незмінним T_з ^j = Т^j₂ = Т^j_п – t_з = const (для завдання – T_з ^j = 16,7 – 7 = 9,7 дн.).

На відміну від системи ПСФЗ обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q_з^j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S_н= const (S_н = Q_з = 10000 од.), і споживання матеріалу за j-й цикл D^j, тобто  Q_з^j = S_н – S_к^j.

Таблиця 5 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі ПСЗЗ

3.4 Безперервна система поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення

Функціонування безперервної системи поповнення запасів з фіксованим обсягом замовлення (БСФЗ) характеризується наступним:

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання є незмінним Q_з^j = Q_з = const (Q_з^j = 10000 од.).

Рівень запасу у точці замовлення є незмінним S_з = const і встановлюється рівним S_з = t_з d_c ( S_з = 7 × 600 = 4200 од.).

Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Т^j_з = varia, виходячи з циклу закупівлі t_з = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т₂^j, який в свою чергу визначається як Т₂^j = D₂^j/d^j.

День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі.

Таблиця 6 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ

Для побудови графіка руху запасу спочатку на основі відповідних показників табл. 6 складаємо табл. 7.

Таблиця 7 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСФЗ

3.5 Безперервна система поповнення запасів із змінним обсягом замовлення

Функціонування безперервної системи поповнення запасів із змінним обсягом замовлення (БСЗЗ) характеризується наступним:

Обсяг замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Q_з^j = varia, виходячи з нормативного рівня поточного запасу на початку циклу, який є незмінним S_н= const (в нашому завданні це S_н = Q_з = 10000 одиниць), і споживання матеріалу за j-й цикл D^j.

Рівень поточного запасу в точці замовлення є незмінним S_з = const і встановлюється рівним S_з = t_з  d_c (в завданні це S_з = 7× 600 = 4200 од.).

Тривалість j-го циклу постачання визначається окремо на кожному циклі, тобто Т^j_п = varia, виходячи з циклу закупівлі t_з = const і інтервалу часу від початку j-го циклу постачання до точки замовлення Т₂^j, який в свою чергу визначається як Т₂^j = D₂^j/d^j.

День точки замовлення на j-му циклі постачання визначається окремо на кожному циклі (в завданні T_з ^j = Т₂^j).

Рівень поточного запасу у другому бункері на початку циклу є величина постійна S₂^j = S_п^j – S_з= S_н– S_з = const (в завданні це S₂ = 10000 – 4200 = 5800 од.).

Таблиця 8 - Показники руху поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ

Таблиця 9 - Рівні поточного запасу матеріалу в системі БСЗЗ

3.6 Розрахунок обігових коштів та порівняння систем поповнення запасів

Для всіх систем, виходячи з розрахунків руху запасів матеріалу, які виконані в розділах 3.2–3.5, обчислюємо суму обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу.

Загалом сума обігових коштів, яка вкладена в запас матеріалу, становить:

 

ОК = S_c Р_з = (S_пот.с+ S_рез)Р_з , грн; 

де S_c – середній загальний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; – закупівельна ціна матеріалу; S_пот.с – середній поточний запас матеріалу за інтервал усереднення Т; S_рез – резервний запас матеріалу.

Середній поточний запас матеріалу S_пот.с розраховується за формулою

де S_пот(t) – функція руху поточного запасу матеріалу, яка описується умовою:

 

S(t) – функція руху запасу матеріалу в часі; Т – інтервал усереднення (рік, півріччя, квартал, місяць, декілька циклів постачань).

Резервний запас обчислюється як середнє від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів постачань, тобто за формулою

де S^j_{к.від’ємн.} — від’ємне значення рівня запасу в кінці j-го циклу постачання; К – загальна кількість від’ємних значень рівнів запасу в кінцях циклів.

На підставі розрахунків тривалості циклів та інтервалів часу t₀^j, які наведені в табл. 9 обчислимо інтервал часу усереднення (сума перших п’яти циклів)

Т = Т^І + Т^ІІ + Т^ІІІ + Т^ІV + Т^V = 16,7 + 83,3 + 33,3 + 13,9 + 12,7 = 159,9 дн.

 може бути обчислений, як сума площин фігур на відповідних циклах постачання, тобто середній поточний запас матеріалу становитиме

В нашому прикладі має місце два від’ємних значення рівня запасу в кінці четвертого і п’ятого циклу постачання S^j_{к.від’ємн.}, тому резервній запас матеріалу складе

Таким чином, сума обігових коштів, яка вкладена в запаси матеріалу становить

OK = (S_пот.с + S_рез)Р_з = (5944 + 2310) 3,45 = 28476,30 грн.

Аналогічно розраховуються вартості обігових коштів, які вкладені в запаси, для всіх інших систем.

Для аналізу та формулювання висновків отримані результати розрахунків обігових коштів звели до табл. 10.

Таблиця 10 - Порівняння систем

Висновки

В системі ПСФЗ немає потреби в резервному запасі; використовується оптимальний об’єм закупівлі, що розраховується метод ЕОQ. Недоліком системи є те що, можуть накопичуватися надлишкові резервні запаси.

В системі ПСЗЗ є можливість відслідковувати попит на власну продукції зміною об’єму закупівлі. Недоліком є надмірний рівень резервного запасу; більша трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.

В системі БСФЗ принципово менша потреба в резервному запасі, ніж в періодичній системі; відслідковується попит на власну продукцію зміною тривалості циклу поставки. Недоліком є велика трудоємність в експлуатації, ніж в ПСФЗ.

В системі БСЗЗ попит відслідковується найкращим чином, зміною об’єму і циклу закупівлі; невеликою є потреба в резервному запасі. Недоліком є найбільша трудоємність експлуатації.