Економіко-екологічна характеристика підприємства

3.1. Економіко-екологічна характеристика підприємства

Економіко-екологічна характеристика підприємства передбачає висвітлення головних аспектів господарської діяльності підприємства в контексті її впливу на екологічну ситуацію регіону. Чотириблочна Рівненська АЕС – найбільший в області споживач води з природних джерел. За умовами дозволу станція має право без збитку для природи брати з річки Стир 2,32 куби води в секунду. Як видно на графіку, фактично станція забирає менші обсяги. Кожен куб річкової води використовується в системі охолодження Рівненської АЕС багаторазово. Проектне рішення про охолодження води в градирнях і бризкальних басейнах, а не в ставку-охолоджувачі дозволило максимально зменшити негативний вплив станції на екосистеми і зберегти багату заплаву річки Стир з луговими, чагарниковими і лісовими комплексами. Більш того, заміна водоуловлювачів градирень дозволила зберегти в 2004-2005 роках споживання води на рівні 2002-2003 років, незважаючи на збільшення виробництва електроенергії блоками №№ 1, 2, 3 і початок роботи блоку № 4.

Рівненська атомна електростанція – це підприємство з безліччю необхідних допоміжних виробництв. В наявності тисячі одиниць транспорту. Крім того, зареєстровано 53 можливих джерела викидів в атмосферу забруднюючих нерадіоактивних речовин. Найбільше можливе джерело викидів - пускорезервна котельня, розрахована на спалювання сірчаного мазуту. Але з 1994 року необхідності в роботі котельні не було, вона працювала тільки кілька днів для випробування.

РАЕС дотримується умов дозволу на розміщення 20-ти видів відходів і має ліцензії на збір, перевезення, збереження і видалення відпрацьованих нафтопродуктів, у тому числі олій і їхніх сумішей, відпрацьованих люмінесцентних ламп і відпрацьованих батарей свинцево-кислих акумуляторів. Для побутових цілей Рівненська АЕС використовує родовище підземних вод у селі Острів з терміном дії ліцензії до 2020 року.

У 2003 році затверджена «Державна екологічна експертиза матеріалів «Оцінки впливів на навколишнє природне середовище» добудови енергоблоку № 4 Рівненської АЕС», де говориться, що: «…в умовах нормальної проектної експлуатації і при дотриманні всіх проектних рішень і регламентних робіт, функціонування енергоблоку № 4 РАЕС буде екологічно безпечним...».

Також на базі РАЕС діє АСКРО, це комплекс автоматизованих постів контролю радіаційної обстановки, з яких 16 розміщені на території промислового майданчика Рівненської АЕС і 13 – у санітарно-захисній зоні та зоні спостереження РАЕС.

Спостереження за радіаційною обстановкою ведуться безупинно в автоматичному режимі, що дозволяє оперативно одержувати інформацію з постів контролю, проводити систематичний аналіз даних, виконувати прогноз радіаційної обстановки для всіх населених пунктів 30-кілометрової зони спостереження. Постами контролю здійснюється вимір газо-аерозольних викидів через усі вентиляційні труби енергоблоків Рівненської АЕС, рідких скидів РАЕС, потужності дози, концентрації йоду й аэрозолей на проммайданчику РАЕС і в населених пунктах зони розташування РАЕС.

У складі АСКРО передбачені два пересувних пости контролю, встановлених на автомобілях високої прохідності. Пересувні пости оснащені комплектом устаткування для контролю радіаційних, хімічних і метеорологічних параметрів, а також устаткуванням для добору проб, проведення вимірів у польових умовах і забезпечення автономного функціонування. Пересувні пости забезпечені устаткуванням для визначення координат на місцевості і передачі інформації із супутникових каналів зв'язку. Завдяки цьому вони можуть працювати в будь-якій точці 30-кілометрової зони Рівненської АЕС, а також здійснювати допомогу в проведенні радіаційної розвідки на інших АЕС України та за її межами.

До складу центрального поста контролю АСКРО входять 2 метеорологічних комплекси. За допомогою автоматичних комплексів визначається більш, як 30 метеорологічних параметрів, включаючи щільність потоку сонячного випромінювання, баланс випромінювання, що йде від поверхні землі, дальність видимості і стану погоди за кодами Всесвітньої метеорологічної організації. Крім цього, ними здійснюється дистанційне зондування атмосфери до висоти 3000 м з визначенням швидкості і напрямку горизонтального вітру, швидкості вертикальних рухів повітря, температури повітря за шарами, категорії стійкості атмосфери.

Інформація про метеорологічну обстановку і радіаційні параметри використовується в програмному комплексі оперативного прогнозу радіаційної обстановки в зоні спостереження РАЕС, розробленого інститутом радіаційного захисту АТН України.

Розрахунковий комплекс проводить аналіз радіологічних наслідків можливих аварій і використовується для підтримки ухвалення рішення про захисні контрзаходи при виникненні аварійної ситуації чи радіаційної аварії на РАЕС для персоналу Рівненської АЕС і для жителів усіх населених пунктів 30-кілометрової зони. Методи розрахунку комплексу погоджені з Міністерством охорони здоров'я України.

Для забезпечення його функціонування на промисловому майданчику РАЕС прокладені оптоволоконні комунікації, що забезпечують передачу технологічних і радіаційних параметрів із всіх енергоблоків. Передача інформації здійснюється в режимі реального часу. Усього з енергоблоків передається близько 85 000 технологічних параметрів. До складу системи входить автоматична телефонна станція, зв'язана оптоволоконними лініями зв'язку з АТС Рівненської АЕС і вузлом зв'язку міста Кузнецовська. Як резерв передбачені супутникові канали зв'язку і передачі інформації.

Інформація системи АСКРО передається керівництву РАЕС, у НАЕК «Енергоатом» і ДКЯР України, Рівненську обласну Державну адміністрацію, обласні управління МНС та екології. Крім автоматизованих методів контролю, в будинку АСКРО проводяться роботи з лабораторного контролю радіаційного впливу Рівненської АЕС на навколишнє середовище. Контроль проводиться більш ніж у 40 населених пунктах 30-кілометрової зони спостереження, починаючи з 1979 року.

Для забезпечення умов праці створені робочі місця, що дозволяють вести роботи з радіоактивними речовинами при нормальній радіаційній обстановці й у випадку радіаційної аварії. У роботі застосовується вимірювальне устаткування провідних світових виробників. Лабораторний і автоматизований контролі є взаємодоповнюючими, перший з яких має високу чутливість, а другий оперативність. Обслуговуючий персонал АСКРО - 30 чоловік, серед яких висококваліфіковані інженери-фізики, радіохіміки, електроніки, програмісти, метеорологи.

Створений комплекс АСКРО є унікальним не тільки для України, це один із кращих комплексів подібного призначення у світовій практиці. За створення комплексу АСКРО Рівненська АЕС визнана гідною звання «Лідер паливно-енергетичного комплексу України 2006 року» у номінації «Природоохоронний об'єкт».

Слід зазначити, що важливою економіко-екологічною характеристикою господарської діяльності РАЕС є співпраця з міжнародними організаціями з безпеки атомної енергетики, зокрема з МАГАТЕ. Історія співробітництва Рівненської АЕС з міжнародними організаціями бере свій початок у 1988 році. Тоді першою з радянських атомних станцій РАЕС пройшла перевірку з програми Міжнародного агентства з атомної енергії (МАГАТЕ).

В ході перевірки експерти МАГАТЕ відмітили :

·           безпечний рівень експлуатації станції;

·           високу кваліфікацію персоналу;

·           міжнародний рівень радіаційного захисту.

Загалом в період з 1998р. до 2006р. Рівненська АЕС успішно пройшла п’ять перевірок з боку міжнародних контролюючих органів. У 1996 році на РАЕС працювала місія АССЕТ МАГАТЕ з метою оцінки рівня експлуатаційної безпеки. Висновки комісії – позитивні. У жовтні 2001 року Рівненська АЕС пройшла партнерську перевірку Всесвітньої Асоціації Організацій, що експлуатують АЕС (ВАО АЕС). Місію ВАО представляли 19 експертів з 7 країн світу. Вони дійшли висновку, що станція відповідає міжнародному рівню безпеки та надійності.

Вдруге експерти місії ОСАРТ МАГАТЕ перевіряли Рівненську АЕС у вересні 2003р. 11 експертів із США, Великобританії, Болгарії, Бразилії, Японії, Південної Кореї, Словаччини та два фахівці з України перевіряли рівень експлуатаційної безпеки блоків. Робота колективу РАЕС була високо оцінена зарубіжними спеціалістами. У квітні 2004р. експертами ВАО АЕС проведено перевірку енергоблока № 4, пуск якого відбувся у жовтні 2004 року. Перевірка передпускового енергоблока проводилась вперше в міжнародній практиці. У вересні 2005р. на РАЕС працювала постмісія ОСАРТ МАГАТЕ. Було відмічено покращання показників експлуатаційної безпеки.

КМУ в кінці 2005р. схвалена нова Концепція підвищення безпеки діючих блоків (КПБ). Ця довгострокова програма розрахована на період до 2010р. Модернізація і реконструкція на Рівненській АЕС здійснюється у відповідності з КПБ і галузевими програмами підвищення пожежної безпеки, програмами реконструкції, підвищення надійності та заміни тепломеханічного обладнання, обладнання АСУ ТП, системами радіаційного контролю, електротехнічного обладнання та ін. Реалізація вказаних програм спрямована на :

·          усунення існуючих дефіцитів безпеки АЕС і відхилень від вимог національних нормативно – правових актів;

·          виконання рекомендацій міжнародних організацій з підвищення безпеки АЕС (МАГАТЕ, ЄК, ЄБРР);

·          модернізацію систем з врахуванням досвіду експлуатації;

·          заміну обладнання через моральне та фізичне застарівання.

Фінансування здійснюється за рахунок власних коштів НАЕК “Енергоатом”. У 2005р. фінансування заходів по підвищенню безпеки склало 171 100 тис. грн. Реалізація заходів включає проектно-дослідницькі роботи, постачання і комплектацію обладнання, будівельно-монтажні та пуско-налагоджувальні роботи. У 2006 році були виконані заходів з підвищення безпеки в рамках КПБ – понад 40 млн. грн., а також реалізація заходів з підвищення безпеки, модернізації, заміни та продовження ресурсу обладнання, що не ввійшли в КПБ - 190 млн. грн.

Рівненська атомна електростанція планує в 2007 р. вчетверо збільшити об'єм освоєння коштів у рамках реалізації заходів щодо продовження термінів експлуатації першого і другого енергоблоків – до 20 млн гривень.

Розглядаючи екологічні платежі як ефективний економічний інструмент ресурсокористування слід зазначити, що нині відсутній механізм фінансування 30 кілометрової зони навколо атомної електростанції через відсутність необхідних підзаконних актів, тому кошти для 30-кілометрової зони навколо РАЕС надаються як благодійна допомога підприємства даній території. Генеральний директор ВП «Рівненська атомна електростанція» М.Фрідман повідомив, що на фінансування 30 кілометрової зони в 2007 р. буде виділено 64 млн. грн., зокрема для Волинської області – 16 млн. грн., для Рівненської – 48 млн. грн.