Екологічний паспорт підприємства

3.2. Екологічний паспорт підприємства

Екологічний паспорт підприємства — це комплексний документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем, вплив підприємства на навколишнє середовище та розміри платежів за природокористування

Екологічні паспорти детально й диференційовано аналізують причини змін стану довкілля через вплив конкретного підприємства й порівнюють його з іншими в світі, які мають кращі природоохоронні показники. Паспорт передбачає оцінку технологій, повноту використання сировини, палива й схем очищення, загальну економічну оцінку збитків і деталізацію її за окремими видами продукції.

Вивчивши екологічний паспорт РАЕС слід навести найважливіші показники. Рівненська АЕС розташована на північному заході Рівненської області, за 120 км від м. Рівне, у Володимирецькому районі, на березі річки Стир. Такий вибір був зумовлений низькою родючістю піщаних земель та великою віддаленістю від густозаселених територій, про що свідчить показник густоти населення на 1 кв. км - 55 чол/км².

Сумарна встановлена потужність – 2 млн 835 тис. кВт. Проектний коефіцієнт використання встановленої потужності Кввп – 74,2 %. Початок будівництва – 1973 рік, введення в експлуатацію – 1980 рік.

Вид діяльності – виробництво електроенергії. Пріоритет діяльності – безпека.

РАЕС щорічно виробляє понад 15 млрд. кВт*год електроенергії, що становить 17,7 % від виробництва атомними електростанціями, або 8,5% від загального виробництва електроенергії в Україні.

На РАЕС експлуатується чотири енергоблоки:

І блок (ВВЕР-440) потужністю 420 тис. кВт з 1980 року;

ІІ блок (ВВЕР-440) потужністю 415 тис. кВт з 1981 року;

ІІІ блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 1986 року;

ІV блок (ВВЕР-1000) потужністю 1 млн кВт з 2004 року.

Персонал РАЕС – 8 400 працівників. Професійне навчання персоналу та підтримка його кваліфікації на високому рівні здійснюється у навчально-тренуваль-ному центрі РАЕС, який має серед своїх засобів повномасштабні тренажери енергоблоків з реакторами ВВЕР-440 та ВВЕР-1000.

Енергоблоки РАЕС відповідають сучасним міжнародним вимогам ядерної та радіаційної безпеки, що засвідчують перевірки Міжнародного агентства з атомної енергії — МАГАТЕ ( 1988, 1996, 2003, 2005 рр.) та Всесвітньої асоціації організацій, експлуатуючих АЕС — ВАО АЕС ( 2001, 2004 рр.).

ВИСНОВКИ

В курсовій роботі розглянуто функцію платежів, як економічного інструменту ресурсокористування. Оскільки за допомогою платежів держава може регулювати не лише зростання економіки країни, але й стан екологічної ситуації, розвиток природоохоронних технологій, використання природніх ресурсів, постає необхідність в розробці ефективної концепції регулювання господарської діяльності підприємств саме за допомогою екологічних платежів, а також санкцій та штрафів за порушення визначених правил діяльності в розрізі екологічного забруднення навколишнього середовища підприємством.

Також розглянуто роль екологічного законодавства в структурі важелів регулювання економіки в національному та галузевому розрізах, а також міжнародні угоди та законодавчо-правові акти, що регулюють співпрацю України та світової спільноти в галузі атомної енергетики, та визначають стандарти та правила діяльності атомних електростанцій на території України, положення забезпечення екологічної безпеки на підприємствах галузі.

Важливу роль відіграє екологічний паспорт, як документ, у якому наведено характеристику взаємовідносин підприємства з природним середовищем, вплив підприємства на навколишнє середовище та розміри платежів за природокористування. Оскільки екологічний паспорт є обов’язковою складовою діяльності кожного підприємства на території України, то виникає ефектина система контролю за забрудненням повітряного, водного середовища та надр конкретним підприємством.

За умови проведення чіткої, послідовної політики в сфері охорони навколишнього середовища та природокористування зявляється реальна можливість зменшення об’ємів споживання ресурсів та сировини за рахунок впровадження на підприємствах ресурсо- та енерго зберігаючи технологій та заходів, а отже, зменшення забруднення навколишнього середовища.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. ЗУ «Про охорону навколишнього середовища» від 10 січня 2002 р.

2. Балацкий О.Ф., Мельник Л.Г., Яковлев А..Ф. Экономика и качество окружающей среды. - СПб., 1995. – 296 с.

3. Батлук В.А. Основи екології й охорона навколишнього природного середовища. Львів, 2001 – 333с.

4. Бобылев С.Н. Экологизация экономического развития. – М.,1994.- 404 с.

5. Гирусов Э.В. и др. Экология и экономика природопользования. – М.: Закон и право, ЮНИТИ, 1998.- 455 с.

6. Глухов В.В., Лисочкина Т.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. – СПб.,: «Специальная литература», 1997 с. – 304 с.

7. Глухов В.В., Некрасова Т.П. Экономические основы экологии. Питер, 2003. – 384с.

8. Коробкин В.И., Передельский.П.В. Основы экологии. Ростов, 2003. – 320с.

9. Макар С.В. Основы экономики природопользования. – М.: Институт международного права и экономики им. А.С. Грибоедова, 1998. – 192с.

10. Степанов В.Н., Крыжановский Р.А., Громова Е.Н., Доманюк Е.А., Круглякова Л.Л., Пономаренко Е.Н., Холодов Д.В., Рубель О.Е., Степанова Е.В. Мобилизационная стратегия в использовании природно-ресурсного потенциала региона // Политика мобилизации интегрального ресурса региона: В 2 кн. - Одесса: ИПРЭЭИ, 2002. - Кн. 1. - С.66 - 144.