Дріжджоподібні гриби
Штам бактерій Васillus licheniformis – продуцент комплексу термостабільним амілолітичні і протеолітичних ферментів
Класифікація амілолітичних ферментів
Механізм дії амілолітичних ферментів
Закордонні виробники
Російські виробники
Порошок, розфасований по 5 г, 50 г, 500 г
Текстильна промисловість та побутова хімія
ОСОБЛИВОСТІ ТЕХНОЛОГІЧНОГО ПРОЦЕСУ ВИРОБНИЦТВА АМІЛОЛІТИЧНИХ ФЕРМЕНТНИХ ПРЕПАРАТІВ
Отримання амілолітичних ферментних препаратів з поверхневих культур мікроорганізмів
Спектрофлюрометричні методи
Манометричні методи і інші методи
Навигация
Дріжджоподібні гриби
Виготовлення лікарських препаратів на основі амілолітичних ферментів
129526
знаков
2
таблицы
3
изображения
1.2 Дріжджоподібні гриби
Амілолітичні ферменти синтезують також деякі дріжджі і дріжджоподібні гриби родів Saccharomyces, Candida, Endomycopsis і Endomyces.
Відомо більше 100 видів дріжджів, які добре ростуть на крохмалі як на єдиному джерелі вуглецю. Серед них особливо виділяються два види, які утворюють як глюкоамілази, так і β-амілази, ростуть на крохмалі з високим економічним коефіцієнтом і можуть не тільки асимілювати, але і зброджувати крохмаль: Schwanniomyces occidentalis і Saccharomycopsis fibuliger. Обидва види - перспективні продуценти амілолітичних ферментів на крохмалевмісних відходах.
У спиртовому виробництві знайшли застосування дріжджоподібні гриби End. bispora і End. species 20-9, що вирощуються глибинним способом і продукують головним чином активну глюкоамілазу; активність ферменту виявляється слабо. Високоактивний End. bispora має розгалужений міцелій, утворює бластоспори; гіфи – септовані, зернисті; на твердих агаризованних середовищах пророщують колонії з повітряним сірувато-білим міцелієм, на рідких поживних середовищах - гіфи і деяка кількість бластоспор.
Дріжджоподібні гриби в спиртовому виробництві самостійно не застосовують, тому що вони не містять інших ферментів, необхідних для нормального оцукрювання сусла з крохмалевмісної сировини. Зазвичай їх використовують у суміші з ферментними препаратами з мікроскопічних грибів чи бактерій [4].
1.3 Мікроскопічні гриби
Для отримання амілаз широко застосовують мікроскопічні гриби роду Aspergillus, видів: niger, oryzae, usamii, awamori, batatae, роду Rhizopus, видів: delemar, tonkinensis, niveus, japonicum та ін, А також окремі штами Neurospora grassa і Mucor.
Мікроскопічні гриби дуже широко поширені в природі; основне місце їх проживання – грунт.
Всі роди і види мікроскопічних грибів характеризуються нитковидною будовою тіла і специфічною будовою плодоносних органів. Тіло гриба складається з довгих переплетених ниток сіруватого або білого кольору, що називаються гіфами. Вони поширюються по поверхні поживного субстрату, утворюючи міцелій, і частково вростають в нього. Деякі гіфи, що піднімаються над поверхнею у вигляді легкого пуху, мають більш складну будову і мають органи плодоношення, що називаються конідіями або спорангієносцями. У мукорових грибів на спорангієносця знаходиться кулевидне здуття, оточене оболонкою, всередині якого утворюються спори. У аспергіллів кінець конідієносця має булавкоподібні потовщення, від якого відходять подовжені клітини, звані стеригмами; від стеригм відшнуровуются більш дрібні круглі клітини – конідії
Відокрелені конідії або спори, потрапляючи у сприятливі умови, починає проростати, потім гіфи гілкуються, утворюючи міцелій; при виснаженні живильних речовин у середовищі гриб переходить у стадію споро- або конідієутворення. Спори і конідії мікроскопічних грибів містять пігменти, що і додає зрілим культурам характерного забарвлення. Спори розвиваються трьома різними способами, в залежності від виду мікроскопічного гриба:
· як круглі ділянки в межах мережі гіфів;
· як речовина в торбинці на кінці антени Гіфа;
· як схожі на ланцюгу ділянки на кінці антени Гіфа
Аспергілли - типові аерофіли, тому вони можуть розвивватись тільки на поверхні твердого або рідкого середовища або в рідкому середовищі, що аерується. Оптимальна температура для більшості аспергіллів +25 - +30 ° С, для деяких - до 35 ° С. Більшість грибів при поверхневому культивуванні можуть переносити короткочасне підвищення температури до 40 ° С і навіть 45 ° С без помітної втрати активності ферментів. Оптимальна вологість середовища для них близько 65%.
Для живлення аспергіллів необхідні вуглеводи, азотисті і мінеральні речовини. Як джерело вуглеводу, крім моносахаридів, багатьох оліго- і полісахаридів, можуть бути спирти і органічні кислоти, однак для накопичення амілази в середовищі обов'язково повинні бути присутніми крохмаль, декстрини або мальтоза. У середовищах, що містять інші цукри, в тому числі глюкозу, гриби не утворюють амілази. Джерелом азоту можуть бути білки і їх гідролізати, амонійні солі та нітрати.
Середа повинні містити сполуки, до складу яких входять сірка, фосфор, калій, магній і мікроелементи. Більшість мікроскопічних грибів засвоюють сірку з сульфатів, а фосфор – з фосфатів. Аспергілли не потребують готових вітамінах та фактори росту, тому що здатні самі синтезувати їх з більш простих сполук, що є в середовищі. Препарати ферментів з мікроскопічних грибів включають, як правило, широкий набір ферментів, тому можуть повністю замінювати зерновий солод[4,5].
1.4 Патентний пошук
1.4.1 Штам цвілевого гриба Aspergillus аwamori IMBF-100017 - продуценту амілолітичних ферментів
Суть винаходу: Винахідвідноситься дохарчової промисловості, зокрема до спиртової, і може бути використаний на спиртових заводах для оцукрювання крохмалемісних субстратів. Відомі продуценти амілолітичних ферментів Asp. niger, Asp. oryzae, Rhizopus, Asp. awamon штам 224-21, 78-2, AK-1 (Глюкоамипаза микроорганизмов - M 1975 -C 6-10) Відомий штам Asp. awamon № 466, якийзастосовується на спиртових заводах дляодержання ферментів глкжоамілазного комплексу (Промисловий регламент виробництва аміпоглюкавамаріну Гх-466, Київ, 1995 - С 3 -4), але цей штам має не дуже високу активність синтезу амілолітичних ферментів За 120 -144 год росту накопичує 140-180 од/см3 активності
Задача винаходу – селекція нового штаму Asp. awamon з підвищеною бюсинтетичною активністю і швидкістю росту культури. Технічний результат, який одержують від реалізації винаходу полягає в підвищенні ферментативної активності штаму та швидкості його росту.
Описання винаходу: Досягається технічнийрезультат використанням нового штаму Aspergillus awamon IMBF 100017 – продуцента амілолітичних ферментів для оцукрювання крохмалю з підвищеною бюсинтетичною активністю. При цьому виникає пов'язана з технічним результатом споживча властивість заявляемого об'єкту – підвищення виходу і активності цільового продукту. Штам пліснявого гриба Aspergillus awamon IMBF 100017 відселекційоновано шляхом багатоступінчатого відбору з виробничої популяції продуценту амілолітичних ферментів Одержаний штам гриба Aspergillus awamon IMBF 100017 має такі морфологічні та фізіологічні ознаки.
Культурально-морфолопчні ознаки.На середовищі Чапека із сахарозою гігантська колонія на 12 добу росту при температурі 30°С має розмір 39,0 - 43,0мм, форма колоній кругла, колір колонії від темно-коричневого до чорного, край колонії нерівний, поверхня колонії плоска, складчастість слабо виражена, переважно в центрі колони, пігмент із зворотної сторони колони світлокоричневий, ексудат відсутній, конідії утворюються по всій поверхні колонії, більш щільно в центрі колонії, колір конідій від темно-коричневого до чорного. Через 12 діб проводять мікроскопічне дослідження колоній гриба на чашках Петрі з метою вивчення органів розмноження. При спостереженнікраюколонії виявлено сегментований міцелій, від якого вертикально відходять конідієносці На їх вершинах утворюються розширення у вигляді головок, або булав, на поверхні яких з'являються чисельні дрібні вирости-стеригми Стеригми прості, не розгалужуються Від стеригм відшнуровуються ланцюжки округлих гладеньких темнокоричневих або чорних конідій. Розмноження безстатеве, вегетативне, шляхом утворення конідій. Фізіологічні ознаки. На рідких поживних середовищах культура здатна утилізувати крохмаль, сахарозу, глюкозу, мальтозу.
Оптимальна температура росту на рідких поживних середовищах - 30°С.
Тип дихання – аеробний.
Технологічнахарактеристика: При вирощуванні гриба штаму 1MB F 100017 на водно-борошняній суспензії (концентрація сухих речовин кукурудзяного, житнього або пшеничного сусла повинна бути не менше 18 - 20%) культура активно синтезує ферменти глюкоамілазного комплексу При глибинному культивуванні на 5 добу в умовах інтенсивної аерації глюкоамілазна активність досягає 200 - 220 од/см3). Біотехнологічні показники заявленого штаму 1MB F 100017 ілюструються прикладом.
Приклад: Оцінку виробничих якостей штаму 1MB F 100017 проводили методом глибинного культивування на розвареній оцукреній водно-борошняній суспензії Співвідношення борошна і води 1 2,5, оцукрювали бактеріальною а-амілазою (1,5 од/г крохмалю) Витрати повітря на аерацію 25 - ЗО м3/м3/год при постійному перемішуванні 110-120 об/хв.
Температура культивування - 35°С
Тривалість процесу -120 годин
В культуральній рідині (в кінці вирощування) визначали активність амілолітичних ферментів. Дані, які підтверджують перевагу заявленого штаму в порівнянні зі штамом-прототипом, наведені є таблиці 1.1.
Таблиця 1.1. Показники продуктивності шатму гриба Asp. awamon
| Показники | Штами гриба Asp. awamon | |
| (заявлений) | (прототип) | |
| Тривалість процесу, год | 120 | 144 |
| а-аміпазна активність, од/см3 | 50 ±5 | 30 ±5 |
| Глюкоамілазна активність од/см3 | 150±10 | 110 ± 10 |
| Сумарна амілолггична активність, од/см3 | 200 - 220 | 140-180 |
Як видно з таблиці, при використанні заявленого штаму а-амілази накопичусться на 15% більше ніж за прототипом Глюкоамілазна активність - на 36% більше, ніж за прототипом Тривалість процесу накопичення ферментів скорочується на 20%
Таким чином застосування заявленого штаму дозволяє збільшити на 20 - 30% накопичення амілолггичних ферментів, а також скоротити тривалість їх накопичення на 20%
Номер патенту: 47822
Клас (и) патенту: C12N 1 / 14, C12R 1 / 665, C12P 7 / 06
Номер заявки: 2001096648
Дата подачі заявки: 28.09.2001
Дата публікації: 15.07.2002
Заявник (и): Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів.
Автор (и): Олійнічук Сергій Тимофійович; Левандовський Леонід Вікторович; Ткаченко Алла Феодосіївна; Рудніченко Людмила Вікторівна; Коваль Катерина Олександрівна; Бейко Наталія Євгенівна
Патентовласник (и): Український науково-дослідний інститут спирту і біотехнології продовольчих продуктів.
Похожие работы
... час як обсяги імпорту горілки впали (зокрема, імпорт російської горілки в Україну у 2006 році, порівняно з 2005, скоротився за оцінками експертів, майже на 20%, а частка російської горілки на українському ринку не переважає 1%). За оцінками експертів, до 80% імпортної продукції на алкогольному ринку Росії – українського походження, а частка її на російському ринку в цілому у першому півріччі 2006 ...
... і декстрин. Температурний оптимум росту 30°С, оптимум рН 7 –9,5 Виробничий штам повинен володіти антагоністичною активністю по відношеню до патогенних та УПМ, які використовуються при контролі пробіотиків. 3.2 Дослідження антагоністичної активності пробіотичних штамів по відношенню до стандартних тест-штамів та клінічних ізолятів Пробіотики відіграють позитивну роль у підвищенні загальної ...
... Костєв Ф.І., Борисов О.В., Щегрінов М.М. Одеський державний медичний університет. Стент для довготривалого дренування верхніх сечових шляхів (54). Анотація Борисов С.О. Вибір лікувальної тактики при обструктивних нефропатіях у урологічних хворих. — Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.06 — урологія. — Державна Установа “Інститут ...
0 комментариев