Навигация
Організація та проведення занять з фізичного виховання зі студентами, хворими на короткозорість
55579
знаков
0
таблиц
0
изображений
4. Організація та проведення занять з фізичного виховання зі студентами, хворими на короткозорість
За статистикою Міністерства охорони здоров'я України в нашій країні страждають від короткозорості 420000 дорослих і близько 250000 дітей.
Кожен рік медичні огляди студентів першокурсників показують постійне збільшення осіб, які страждають на міопію. Значною мірою це викликано великим зоровим навантаженням, недостатньою руховою активністю, порушенням гігієнічних умов праці та побуту в шкільному віці. Ці чинники продовжують діяти і в продовж навчання у вузі.
В результаті досліджень встановлено, що у студентів, які хворіють на короткозорість, частіше ніж у здорових зустрічається зміни у роботі опорно-руховому апарату, порушення постави, сколіоз. Вони частіше хворіють на застуду та грип. Такі студенти мають схильність надмірно нахиляти вперед голову та тулуб при зоровій роботі, а це призводить до втоми м'язів шиї та спини. Порушення постави, в свою чергу, негативно впливає на стан внутрішніх органів і систем, особливо дихальну та серцево-судинну.
Зважаючи на це, запропонований нами комплексний систематичний підхід, спрямований на укріплення послабленого організму молодої людини в цілому і на зміцнення очних м'язів, налагодження нормального кровообігу та харчування тканин ока.
Він включає в себе:
- дотримання гігієнічних умов праці (правильне і достатнє освітлення робочого місця, правильна постава при роботі та ін.);
- правильне харчування із вживанням продуктів, які покращують зір (молочні продукти, печінка, горіхи, риба, яєчний жовток, чорниця та ін.);
- усі форми фізичного виховання;
- раціональний гігієнічно обґрунтований режим, який виключає шкідливі звички (вживання алкоголю, паління та інші).
Заняття фізичними вправами є найбільш сильним фізіологічним подразником, який стимулює нормальну життєдіяльність і забезпечує завдяки механізму фізичного тренування підвищення фізичної працездатності та захисних сил організму.
Враховуючи те, що заняття з фізичної культури мають засновуватися на положеннях цільової комплексної програми «Фізичне виховання – здоров'я нації», студенти за станом органу зору поділяються на такі медичні групи: основну, підготовчу і спеціальну.
Студенти, що мають слабкий ступінь короткозорості (до 3 діоптрій), входять до основної медичної групи і можуть займатись фізичною культурою або відвідувати відділення спортивного вдосконалення.
Тому всі заходи, що застосовуються в цих відділеннях, можуть бути придатними для студентів з цим ступенем короткозорості. Також ці студенти виконують програмні вимоги з фізичного виховання у повному обсязі.
Задачами фізичного виховання студентів, що страждають на короткозорість до 3 діоптрій включно (основна група), є:
1. Зміцнення здоров'я.
2. Підвищення рівня фізичного розвитку і фізичної підготовленості.
3. Складання державних тестів з фізичного виховання.
4. Професійно-прикладна фізична підготовка.
5. Профілактика прогресування короткозорості.
Використовуються такі форми фізичного виховання: обов'язкові і факультативні заняття, фізкультурно-масові заходи, самостійні заняття, що включають ранкову гігієнічну гімнастику і заходи загартовування організму, а також спеціальні вправи для покращення стану акомодаційних м'язів.
Студенти середнього ступеню короткозорості (від 3 до 6 діоптрій) займаються фізичною культурою в підготовчому навчальному відділенні. Тому перед ними стоять ті ж самі завдання, що й ставляться для студентів цього відділення. Однак вводяться деякі обмеження. Так, наприклад, при виборі засобів фізичного виховання, з програми треба вилучити стрибки у висоту вище 1,5 м, а також вправи, що потребують великого та тривалого фізичного навантаження.
Студенти з короткозорістю високого ступеню (6 діоптрій і більше) повинні займатися фізичним вихованням у спеціальному медичному відділенні.
Поряд з іншими задачами фізичного виховання важливою задачею цього відділення є профілактика прогресуючої короткозорості і її ускладнень, а також профілактика і корекція постави.
Застосовуються такі форми фізичного виховання: обов'язкові і факультативні заняття; самостійні заняття, що включають ранкову гігієнічну гімнастику, а також заходи по загартуванню організму; вправи із підвищення рівня загальної та силової витривалості та тренування акомодаційних м'язів. Крім того, пропонуються заняття з лікувальної фізкультури.
Для занять з фізичної культури у спеціальному медичному відділенні краще за все комплектувати групи зі студентів одного курсу (потоку). Кількість осіб в цих групах має бути не більше 12. Якщо немає можливості виділити в самостійну групу студентів із короткозорістю, їх доцільно об'єднати зі студентами, що мають патологію з боку органів дихання.
Для студентів цієї групи небажані такі вправи, як стійка на голові, стрибки через спортивні прилади, перевертання, стрибки у воду вниз головою, довготривалі вправи зі скакалкою, а також інші вправи, під час виконання яких можливі падіння та різкі струси тіла.
Комплекс заходів з профілактики короткозорості та її прогресування передбачає:
1.Загальне зміцнення організму.
2.Активізацію функцій дихальної та серцево-судинної систем.
3.Зміцнення м'язово-зв'язувального апарату.
4.Покращення кровообігу в тканинах ока та зміцнення очних м'язів.
Враховуючи те, що у людей, які страждають на короткозорість, частіше спостерігаються порушення постави, слабкість м'язово-зв'язувального апарату, велику увагу слід приділяти вправам для укріплення розгинальних м'язів і корегуючими вправами.
Для посилення легеневої вентиляції, киснево-відновлювального процесу в організмі, покращення кровообігу в тканинах ока застосовуються дихальні вправи. Дихальними вправами можна нормалізувати прискорений ритм серцевих скорочень, знизити артеріальний тиск та збудженість кори головного мозку, викликати розслаблення скелетних м'язів та покращити перистальтику шлунково-кишкового тракту.
Глибоке дихання на протязі 3–5 хв., особливо якщо виконувати це на свіжому повітрі, знімає втому, нервову напругу, хвилювання, скутість. Для цього використовують дихальну гімнастику, засновану на глибокому черевному (діагфрагмальному) диханні. Заспокійливий ефект мають також дихальні вправи з подовженим видихом і скороченим вдихом. Щоб уникнути гіпервентиляції легенів, рекомендується після видиху робити паузу, що має дорівнювати половину вдиху. Для покращення дихальної функції легенів можна використовувати гімнастичні палиці, скакалки.
Ми пропонуємо на заняттях фізичною культурою використовувати спортивні ігри або використовувати спеціальні вправи з м'ячем. Постійне переключення зору з близької відстані на далеку у грі у волейбол, баскетбол, теніс тощо сприяє покращенню акомодації.
Слід виконувати спеціальні вправи для очей, які передбачають рухи очного яблука у всіх напрямках. Під час виконання будь-якої загальнорозвиваючої вправи доцільно разом з нею виконувати рухи очима, фіксуючи погляд на кисті або на утриманому предметі. Голова при цьому має бути нерухомою. Амплітуда руху очних яблук – максимальна, темп – середній або повільний. Слід дотримуватися дозування вправ. Починати слід з 4–5 повторів, поступово збільшуючи до 8–12. Під час проведення занять треба уважно слідкувати за пульсом. Його частота може підвищуватися до 130–140 ударів за хвилину. Ступінь нервово-м'язового напруження має бути середнім для уникнення значної перевтоми організму і зниження гостроти зору.
Фізичні вправи загальнорозвиваючого характеру, коригуючи вправи в сполученні з дихальною гімнастикою, а також вправи, що застосовують разом зі спеціальними вправами для циліарного м'яза, справляють позитивний вплив на функцію міопатичного ока, на поставу, збільшують об'єм грудної клітини, покращують функції всього організму.
На заняттях зі студентами спеціальної медичної групи можна застосовувати легку атлетику, спортивні ігри, гімнастику, плавання, лижи тощо. У плануванні таких занять треба враховувати зазначені вище обмеження.
В якості прикладу ми наведемо план-конспект занять з фізичного виховання зі студентами першого курсу медичної групи. [5]
Похожие работы
... івниками та керівниками з фізичної культури; 3) корекційно-виховна - лікарем офтальмологом визначається перспектива розвитку зору кожної дитини, встановлюється режим зорового навантаження, призначається корекція склом та іншими видами апаратного лікування. Фізичне виховання здійснюється як вихователями, так й інструкторам з фізичної культури. Таким чином, фізичне виховання в спеціалізованому ...
... аналіз і синтез. Проаналізовано 34 джерела наукової та корекційної літератури. Аналіз літератури проводився з метою вивчення впливу різноманітних методів і прийомів фізичної реабілітації на дошкільників з вадами зору. Аналізуючи програмні документи, ми встановили, що спеціальної програми для занять з фізкультури, яка враховує діагноз та ступінь загального функціонального стану організму дошкі ...
... для очей. Таким чином, проведені нами дослідження дозволили визначити зміст і технологію попередження порушень зору, пов’язану з розробкою програм профілактики порушень зору у молодших школярів. 4.2 Програма профілактики порушень зору у молодших школярів засобами фізичного виховання Метою нашої програми є профілактика порушень зору у дітей молодшого шкільного віку. Для визначення змісту і ...
... ів є актуальною, оскільки на її основі реально можна розробити формувальні, розвивальні та оздоровчі структурні компоненти технологічних моделей у цілісній системі взаємодії соціальних інститутів суспільства у формуванні здорового способу життя дітей та підлітків. На основі інформації, яка отримана в результаті діагностики, реалізується методика розробки ефективних критеріїв оцінки інноваційних ...
0 комментариев