Звіт про переддипломну практику

Предмет: «Економіка галузевих ринків»

Економіка галузі виробництва соків в Україні

 


Зміст

Вступ

1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні

2. Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці

3. Загальна характеристика галузі виробництва соків в Україні

3.1Обсяги виробництва соків в Україні в динаміці за 3 роки, динаміка змін обсягів виробництва

3.2 Еластичність попиту на соки в Україні

3.3 Динаміка попиту та фактори, які зумовлюють зміну попиту на соки

3.4 Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні

3.5 Рівень технологій виробництва соків в Україні

3.6 Інвестиції в основний капітал заводів по виробництву соків в Україні (вітчизняні, іноземні, прямі і портфельні)

3.7 Індекси цін на сокову продукцію в Україні

3.8 Участь іноземного капіталу в галузі виробництва соків в Україні

4. Структура галузі виробництва соків в Україні

4.1 Межі галузі (продуктові, географічні і часові)

4.2 Наявність і види бар’єрів входження на ринок

4.3 Іноземна конкуренція виробництву соків в галузі

4.4 Вертикальна та горизонтальна інтеграція на ринку виробництва соків

5. Поведінка фірм у галузі виробництва соків в Україні

6. Аналіз діяльності ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування”

(м. Одеса) концерну VITMARK(Україна-Кіпр

6.1 Види бізнесу (диверсифікованість компанії) ВАТ „ОКЗДХ” та конкурентоспроможність на ринку виробництва соків в Україні

6.2 Сфера діяльності ВАТ «ОКЗДХ»

6.3 Організаційна структура ВАТ „ОКЗДХ”

6.4 Структура власності на заводі ВАТ „ОКЗДХ”

7. Розвиток галузі виробництва соків в Україні

7.1 Прибутковість, рентабельність підприємств галузі виробництва соків в Україні

7.2 Якість соків, виробляємих в Україні

7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні

7.4 Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні

Висновки

Список літератури

 


Вступ

 

Соком називають продукт, що складається на 100% з соку фрукта. Нектар містить від 25 до 99% соку. Соковий напій містить до 25% соку.

На Україні виробники соків використовують два шляхи виробництва соку: відновлення з концентрату і пряме віджимання.

Стиглі плоди сортують, миють і відправляють під прес для отримання соку. Потім в спеціальній вакуумній установці при низькій температурі (40°С) випаровується частина природної вологи (води). В результаті випаровування виходить густа в'язка рідина, схожа на мед, яка називається концентрованим соком. У нім, завдяки щадній температурній обробці, зберігається весь комплекс вітамінів і мінералів, що містяться в свіжих плодах. Концентрований сік заморожують або розливають в спеціальні асептичні ємкості, що дозволяє зберігати його без втрати якості і корисних властивостей протягом декількох місяців і транспортувати на будь-які відстані. Привезений на соковий завод концентрований сік проходить стадію відновлення, коли соку повертають витягнуту з нього вологу в природній пропорції, тобто рівно стільки, скільки раніше випарували. Для цього використовують очищену воду, яка за своїми характеристиками максимально наближена до плодової вологи. Перед упакуванням отриманий сік проходить етап короткострокової (3-4 сек.) термічної обробки методом пастеризації (до 100°С) або стерилізації (вище 100°С), що забезпечує можливість зберігання продукту протягом року без використання консервантів.

Якщо на жодній стадії виробництва концентрованого соку не використовуються харчові фарбники, консерванти і інші хімічні добавки, то виходить справжній 100% натуральний сік.

Свіжовіджатий сік відрізняється від відновленого з концентрату відсутністю стадії концентрації і відновлення соку.

Метою представленого самостійного дослідження є аналіз поточного стану виробництва соків в Україні та загального стану і перспектив галузі.


1. Аналіз структури галузі виробництва соків в Україні

На початку становлення ринкових відносин в Україні виробники соків змагалися за споживача застосовуючи, в основному, демпінгові методи (випускаючи дешеві соки або знижуючи ціну). Із поліпшенням макроекономічної ситуації і зростанням купівельної спроможності населення почали використовувати інші маркетингові інструменти, у т.ч. створення сильних торгових марок як потужного чинника, що може забезпечити прихильність до них споживачів. Проте до перетворення торгових марок у справжні бренди, які б стали сукупним образом, портретом компанії, самого напою, додатковою цінністю для споживача, потрібен час. Хоча якщо підходити до бренду з позицій успішності торгової марки, то на соковому ринку є лідери, торгові марки яких претендують стати брендами.

Конкуренція на ринку соків призвела до зміни лідерів. Якщо у 1997-98 рр. провідні позиції займала „Галичина” (10,5-19,0% обсягу загального продажу соків) і „Джаффа” (12,3-7%), то у 2003-2005 рр. найпотужнішими компаніями були: 1) „Сандора” (ТМ „Sandora”, „Дар”, „Садочок”, „Natural drinks”, „Сандорик” тощо) (Миколаївська обл.); 2) „Вітмарк-Україна” (ТМ “Jaffa”, “Sokko”„Наш сік”, „Соковита” тощо) (Одеська обл.); 3) „Ерлан” (ТМ „Соки Біола”) (м.Дніпропетровськ); 4) „Вінніфрут” (ТМ „Вінні”); 5) „Нідан+” (Закарпатська обл. Компанія забезпечує 96% розливу соків в області); 6) Одеський КЗ дитячого харчування (м.Одеса); 7) „Вімм-Білль-Данн” (Київська обл.).

Перша п‘ятірка у 2005 році контролювала понад 80% сокового ринку, у т.ч. частка „Сандори” дорівнює 45%. Ця потужна компанія займає провідні позиції в асортиментній структурі соків. Так, у випуску томатного соку її частка становить, за експертними оцінками, 34,6%. Одеський КЗ виробляє 18,0%, „Вітмарк-Україна” – 15,7%, „Чумак” – 9,1%. Галузева частка інших компаній становить 31,7% розливу томатного соку. Виноградний сік випускає, в основному, „Сандора”. Частка середніх та дрібних виробників у цьому сегменті українського ринку соків дорівнює 10% галузевого розливу. У сегменті персикового соку компанія „Вітмарк-Україна” має 55%, „Сандора” – 34%. У сегменті вишневого соку лідером є „Сандора” (51% галузевого випуску). Серед крупних виробників яблучного соку лідерами є „Вінніфрут” (30,3%), „Сандора” (25%), „Вітмарк-Україна” (9-10%).

На географічній соковій карті України (рис.1.1) чітко видно “гарячі точки” виробництва, де сконцентровані об'єднання, підприємства та сировинні плантації, які належать флагманам ринку. Самий великий індустрійний плацдарм розміщений в Миколаївській, Одеській та Дніпропетровській областях.

Рис.1.1 – Географічна структура концентрації виробницв соку в Україні по областях

Як показує графік рис.1.1, ближче до півдня країни, дислокуються вітчизняні сокові гіганти – ТОВ “Сандора” (Миколаївська обл.), СП “Вітмарк-Україна” (Одеська обл.) та ЗАТ “Ерлан” (Дніпропетровська обл.). Локальні осередки виробництва соків розміщені в центрі та на заході України. В центрі помітний розвиток сокозаводів Житомирської та Вінницької областей. Західний дивізіон представлений регіональними виробниками – закарпатські, хмельницькі, чернівецькі, львівські підприємства. Серед регіоналів помітні соковики з високим потенціалом: компанія “Майбел” (Сімферополь, Крим), херсонські овочеконсервні заводи.

Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок.

ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”.

СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”.

Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %.

Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.

Економічна криза майже не позначилася на стратегічних планах транснаціональних водних гігантів — на відміну від локальних гравців, у них досить коштів для подальшої експансії. «Великі іноземні компанії мають шанс не лише зберегти свою частку ринку, а й наростити обсяги реалізації», — стверджує маркетинг-директор сокового бізнесу компанії «Кока-Кола Україна» Ірина Безкровна.


Рис.1.2 Розподіл об”ємів випуску соків в Україні між групами виробників

За даними компанії «Вітмарк-Україна», в останньому кварталі минулого року продаж соків впав на 30%, обсяги виробництва — на 20%. У цілому за підсумками 2008 року місткість ринку CНН (соки, напої, нектари) скоротилася на 15% — до 750 млн л.

сік

Рис.1.3 Розподіл ринку виробництва соків в Україні за результатами 2008 року

При цьому, наприклад, Сандора збільшила обсяг продажів на 6%. У першому кварталі 2009 року реалізація соків і нектарів продовжувала падати. Проте продажі «Кока-Кола Україна» в цьому сегменті зросли на 50%.

Дрібні гравці менш стійкі — саме їх лідери ринку й скуповуватимуть найближчими роками. В умовах кризи великим виробничим компаніям вигідніше купувати підприємства, ніж будувати заводи з нуля й запускати нові торгові марки, адже сьогодні вартість виставлених на продаж компаній значно нижча за докризову. За останні півроку деякі підприємства подешевшали на 30–50%.

В Україні сік поки не став продуктом першої необхідності, якщо споживання цих напоїв у Західній Європі становить у середньому 40–50 л на людину за рік, у Росії — 22 л, то середній український споживач щорічно за даними 2008 року випиває лише 16–17 л. Цей напій і так досить дорогий для мінімального споживчого кошика. А інфляція робить його ще дорожчим.

Основна причина зростання цін — подорожчання закордонної сировини та упаковки. Навіть у випадках, коли в доларах розцінки падають на 25–30%, гривневі ціни все одно підвищуються. У результаті попри всі зусилля сокових виробників стримувати зростання цін, за останні півроку у 2009 році соки й нектари подорожчали в середньому на 15%.

Наприкінці минулого 2008 року практично всі українські виробники соків підвищили ціни на 5–7%.



Информация о работе «Економіка галузі виробництва соків в Україні»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 94438
Количество таблиц: 4
Количество изображений: 14

Похожие работы

Скачать
64752
16
0

... і з 60% у 2007 році збільшився до 105 % у 2009 році. Тобто господарство стало реалізовувати більше продукції за рахунок того, що підвищилась якість продукції. 2.3 Економічна ефективність виробництва яловичини Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія ві ...

Скачать
165402
6
1

... міжгалузевих балансів фундаментальної аналітичної цінності вимагає принципово нових методологічних і методичних підходів, які б враховували процеси небувалої структурної та валютно-фінансової мінливості, а також стан руйнівної гіперстагфляції перехідного періоду в українській економіці. Потрібна й принципово нова працююча модель, яка б відбивала складні, суперечливі структурні процеси. В кризових ...

Скачать
626537
17
17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Скачать
267413
0
0

... тис. жит.). Великі міста — Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. поділ — 3 області. Населення — близько 5,3 млн. чол. (1992 р.), словаки — 85,7 %, угорці — 10,8 %, русини і українці — 2,2 %. Офіц. мова — словацька. Найбільш поширена релігія — римсько-католицька (60,4% населення). Грошова одиниця — словацька крона. Словаччина — розвинута індус гріально-аграрна республіка. Корисні ...

0 комментариев


Наверх