Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці
Еластичність попиту на соки в Україні
Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні
Участь іноземного капіталу в галузі виробництва соків в Україні
Вертикальна та горизонтальна інтеграція на ринку виробництва соків
Аналіз діяльності ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування” (м. Одеса) концерну VITMARK(Україна-Кіпр)
Сфера діяльності ВАТ „ОКЗДХ”
Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні
Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні
Навигация
Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні
Економіка галузі виробництва соків в Україні
94438
знаков
4
таблицы
14
изображений
7.4 Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні
На сьогоднішній день на Україні діють наступні нормативні документи, які регламентують виготовлення сокових продуктів:
ДСТУ 2074-92 “Продукти переробки овочів і фруктів. Терміни та визначення”;
ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять»;
ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги»;
РСТ УССР 1726-83 “Сік березовий натуральний. ТУ”;
РСТ УССР 1963-85 “Консерви. Напій з шипшини. ТУ”;
ДСТУ 2138-93 “Консерви. Соки та напої дієтичні. ТУ”;
ДСТУ 4008-2001 “Консерви. Соки фруктові,овочеві та овоче-фруктові для дитячого харчування. ТУ”;
ДСТУ 4066-2002 “Соки плодово-ягідні спиртовані. ТУ”;
ДСТУ 4701:2006 “Соки плодово-ягідні зброджені. ТУ”;
ГСТУ 15.3-16304966-002-2002 “Соки-напівфабрикати фруктові і ягідні, консервовані хімічними консервантами. ТУ”;
ГСТУ 46.023-2002 “Консерви. Соки плодові і ягідні купажовані, натуральні і відновлені. ТУ”;
ГСТУ 46.025-2002 “Консерви. Напої фруктові. ТУ”;
ГСТУ 46.087:2004 “Сік виноградний концентрований неосвітлений. ТУ”;
СОУ 15.3-37-223:2005 “Консерви. Сік березовий купажований. ТУ”;
ГОСТ 656-79 “Соки плодовые и ягодные натуральные. ТУ”;
ГОСТ 657-79 “Соки плодовые и ягодные с сахаром. ОТУ”;
ГОСТ 937-91 “Консервы. Сок томатный. ТУ”;
ГОСТ 16366-78 “Соки плодовые и ягодные с мякотью. ТУ”;
ГОСТ 18192-72 “Соки плодовые и ягодные концентрированные. ТУ”;
ГОСТ 18193-72 “Соки из цитрусовых плодов. ТУ”;
ГОСТ 25892-83 “Сок виноградный натуральный. ТУ”;
ГОСТ 29135-91 “Соки фруктовые. ОТУ”.
З 01.08.2007 року почала діяти на території України остаточна редакція основного національного стандарту сокового виробництва ДСТУ 4283:2007.
Цей документ, який пройшов тривалий термін апробації на виробництві (пробний стандарт ДСТУ-П-4283:2004 вперше був введений з 01.09.2004), складається з двох частин:
- ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять»;
- ДСТУ 4283.2:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги».
Документ розроблений на відповідність Кодексу Аліментаріусу та Дирек-тиви ЄС 2001/112/УС від 20.12.2001, який регламентує міжнародні та європейські вимоги до фруктових соків. ДСТУ 4283 розроблений Технічними комітетами Держспоживстандарту України (ТК 154 “Соки та соковмісні продукти” та ТК 24 “Продукти із овочів і фруктів та обладнання для їх переробки), до складу яких входять представники провідних підприємств – виробників сокової продукції).
Погіршує ситуацію одночасна дія декількох стандартів стосовно сокових продуктів з додаванням цукру, а саме: ДСТУ 4283.1:2007 «Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять» та застарілого ГОСТ 657-79 “Консервы. Соки плодовые и ягодные с сахаром. Общие технические условия”. В ДСТУ 4283.1:2007 відсутній термін та визначення поняття “Сік з цукром”, а сокові продукти до складу яких входить цукор в кількості більше 15г/дм3 та в залежності від виду та вмісту фруктової частини можуть називатися “Сік з мякоттю” або “Нектар” (“Коктейль”, “Морс”, “Напій соковий”), а не “Сік з цукром”, як то передбачено ГОСТ 657-79.
Для того щоб сокова продукція українських виробників була конкурентоспроможною, необхідно відповідне законодавче підґрунтя.
Діючими міжнародними нормами щодо правових основ виробництва, оцінки якості та продажу соків у державах-членах Світової організації торгівлі (СОТ), до якої у 2008 р. приєдналась Україна, сьогодні є:
- фрагментарні стандарти Codex Alimentarius;
- відповідні технологічні вимоги щодо виробництва соків, методи аналізу і перелік дозволених харчових добавок, технологічних речовин, залишкових кількостей пестицидів і забруднювачів, затверджених Комісією СА ФАО/ВООЗ;
- методи фізико-хімічного і мікробіологічного аналізу Міжнародної феде-рації виробників фруктових соків (International Union of Fruit Juice Producers, IFU).
Окрім цього, в окремих державах (групах держав) існують свої регламентуючи документи, наприклад, Директива Ради 2001/11/ЄС від 20 грудня 2001 року щодо фруктових соків та деяких подібних продуктів, призначених для споживання людиною (далі — Директива). Ця Директива визначає задачі дер-жав-членів ЄС, відтворює координовану європейську правову систему, яка формує єдиний внутрішній ринок Європи.
У якості стандарту для оцінки фруктових і овочевих соків в ЄС використовується Code of Practice. AIJN — Звід правил для оцінки якості фруктових та овочевих соків Асоціації сокової промисловості Європейського Союзу (A.I.J.N.) (далі — Звід правил) та ін.
В Україні також поступово формується фундаментальна підтверджувальна база для ідентифікації сокової продукції, однак і сьогодні в державі відсутній нормативний документ, який би регламентував визначені показники якості фруктових та овочевих соків та їх значення. Такі показники повинні визначатися методами, встановленими відповідними стандартами. Саме Звід правил, що встановлює критерії фізико-хімічного складу для конкретних видів фруктових та овочевих соків і пюре, і є вдалим прикладом такого документу європейського рівня.
Висновки
В Україні діє 78 підприємств-виробників сокової та соковмістної продукції. 6 з них займаються виготовленням сокової продукції дитячого харчування, 2 – виготовленням концентрованих соків, 1 – сухих фруктових концентратів, 69 – сокової продукції загального призначення.
При загальносвітовому обсягу ринку виробництва соків у 2008 році – 30 млрд.літрів/рік обсяг виробництва соків в Україні у 2007 -2008 роках перейшов риску у 1,0 млрд.літрів/рік, тобто сокова підгалузь харчової промисловості України – це вагома частина національної економіки.
Біля 92% українського ринку зосереджено в руках трьох консорціумів. Залишившийся сегмент ринку розділяють між собою декілька десятків гравців (імпортери в тому ж числі), які оперують більш як півсотнею “соковитих” марок. 68% виробництв соку в Україні є власністю іноземних інвесторів, які поступово викупають та модернізують сокові виробництва. Серед іноземних інвесторів боротьбу за сокові виробництва України ведуть дві компанії США – “Coca Cola” (власниця південних заводів компанії „Сандора” та власних заводів в Київській області) та “Pepsi Cola” (власниця “Вінніфрут”, Берегівського СЗ, перспективна власниця ТМ „Біола” концерну „Ерлан”).
ТОВ “Сандора” (Миколаїв) - безумовний соковий лідер, контролюючий 47 % сокового ринку. Найбільш відомі бренди: “Сандора Ексклюзив”, “Сандора Морс”, “Сандора Мультиактив”, “Сандора Класика”, “Сандорик”, “Садочок”, “Дар”.
СП “Вітмарк-Україна” (Одеса)– другий гравець в ринковому табелі рангів, який займає 23% сокового ринку України. Найбільш відомі бренди: “Джаффа”, “Соковита” та “Чудо Чадо”.
Частка ЗАТ “Ерлан” (ТМ “Соки Біола” (Дніпропетровськ) тримається в межах 20 %.
Спільна частка компаній “Рідна марка” (Київська обл.), “Вінніфрут” (Вінницька обл.) та “Нідан +” (Закарпаття) складає близько 7%.
Іноземна конкуренція виробництву соків в Україні практично створюється трьома країнами – Росією, Білорусією, Молдавією.
Основа іноземної конкуренції – це перенесення виробництва на територію України на викуплених підприємствах з концентрованих соків, які виготовляють міжнародні сокові корпорації в країнах походження фруктів та перепродають з великим прибутком в країни, які відновлюють концентрати на контролюємих міжнародними соковими корпораціями виробництвах.
Загальна частка прямого імпорту соків вУкраїну не перевищує 10% від обсягу загального споживання та складається з:
- гранатового соку;
- айвового соку;
- соку екзотичних фруктів (папая, кокосовий та інш.)
Деякі соки не можуть бути вироблені в Україні без імпортної сировини, готового концентрату чи поставки вже готового та упакованого соку (гранатовий сік, сік айви) за відсутністю фруктів – апельсини, мандарини, лимони, ананаси, екзотичні фрукти тропічного клімату.
Українські виробники соків переходять на випуск більш дешевої продукції. Дивлячись на низьку прибутковість чи збитковість діяльності, виробники соків не є привабливими до стратегічних інвесторів. Чи є шанс виправити становище?
До кризи 2008 -2009 рр. ринок соків України стрімко розвивався, демонструючи ріст виробництва на 29%, збільшення експорту на 45% і зниження імпорту на 43% . Українці надавали перевагу сокам замість кольорових газованих напоїв. Зростання доходів населення у більшій мірі позитивно відобразилося на споживанні соків, ніж інших безалкогольних напоїв. Для прикладу, якщо у 2003 році наші співвітчизники вживали 4,85 літрів соків у рік, то у 2007 році – уже 13 літри. Цей рівень «підбирається » до середини середньоєвропейського показника – 30 літрів на людину в рік. Хоча нам навряд чи вдасться за споживанням догнати США- американці в середньому випивають 60 літрів соків у рік на людину.
Головною проблемою ринку залишається дефіцит сировини. Навіть в урожайні роки потреби виробників цієї продукції забезпечуються місцевою сировиною не більше, ніж на 25%. В Україні просто відсутні промислові посадки абрикосів, айви, вишні, персиків та ін. Основними постачальниками являються приватні господарства, яких не можна вважати надійною сировинною базою. В структурі собівартості продукції сировина складає біля 60%. Ціни на деякі її види останнім часом зросли у 1,5-3 рази.Це відбулося у значній мірі внаслідок суттєвої девальвації гривні, що, у свою чергу, спричинило здорожчання кінцевого продукту для споживачів, де ріст цін склав 10-20%
За даними Держкомстату, обсяг виробництва соків за січень-червень 2009 року у порівнянні з аналогічним періодом 2008-го року скоротився більш ніж на 30% і склав 361 тис. тон. Падіння споживання соків може навіть перевищувати цю цифру.На обсяги виробництва безпосередньо вплинуло зниження купівельної спроможності населення, що, у свою чергу, відобразилось на уподобаннях українців. При цьому скорочення споживання в низькому ціновому сегменті усе ж менше, ніж у сегменті дорогих соків. Продажі соків ціною понад 6 грн.(таких марок як «Садочок», «Соки України», а також Миколаївського КЗ, Одеського КЗ та ін) впали менше за інших. У 2008 році і на початку 2009 року ринок не продемонстрував прогнозованого експертами росту перш за все з тієї причини, що соки в умовах кризи не являються товаром першої необхідності.
Друга, не менш важлива проблема виробників соків полягає у системі дистрибуції. Історично біля 65% продукції збувалося через торгівельні мережі, 20%- через кіоски і павільйони, продукція, що залишилась- через середні і невеликі магазини. Мережі, зіткнувшись з падінням продажів, стали затримувати платежі постачальникам. У результаті на балансах виробників значно збільшилась дебіторська заборгованість, що призвело до серйозних проблем з оборотними коштами.
Конкуренція на ринку соків досить висока. Тут представлені коло 20 великих і 400дрібних виробників. Четвірка лідерів займає біля 85% ринку.
Українці надають перевагу сокам місцевого виробництва, частка імпорту складає приблизно 10%. Для того, щоб продавати на українському ринку, перш за все потрібно розуміти внутрішнього споживача. Багато західних компаній не змогли обрати правильну стратегію і змушені були залишити ринок. У той же час лідери галузі роблять спроби різними способами відвоювати частку ринку у своїх конкурентів. Для прикладу, Pepsi, яка придбала «Сандору» за $679 млн, уже інвестувала в її модернізацію $35 млн, таким чином збільшивши виробництво на 10%. Компанія почала забезпечувати торгові точки фірмовим обладнанням, відкривати нові філії прямих продажів, модернізувати наявне обладнання та ін.. Така агресивна політика змусила активізуватись інших гравців. Для прикладу, «Вітмарк» випустив новинку (100%-ий фруктовий газований напій).
Перспективи ринку. У 2009 році очікується падіння обсягів сокового ринку більш ніж на 10% у порівнянні з минулим роком. Буде спостерігатись перехід з дорожчих продуктів на соки і нектари масового сегменту. У підсумку багато інноваційних проектів буде призупинено.
У період кризи купівельна спроможність населення падає, тому багато компаній будуть змушені скоротити виробництвою Дрібні підприємства з маловпізнаваними брендами, певніш за усе, залишать ринок. Торгові мережі зацікавлені у відомих торгових марках, оскільки вони краще продаються. Як тільки торгові підприємства зможуть вчасно розраховуватись з виробниками, у них з’явиться оборотний капітал для відновлення і збільшення виробництва(за умови зростання попиту).Ті компанії, які не втратять частку ринку і вийдуть з кризи з мінімальними втратами, залишаться у виграші.
Інвестиційна привабливість галузі. У зв’язку з суттєвим збільшенням собівартості, що супроводжується зменшенням обсягів продажів, а також із затримками грошових поступлень від торгових мереж практично усі підприємства знаходяться у складному фінансовому становищі.Але якщо одні, що входять у склад ФПГ (наприклад, «Біола», «Ерлан») або лідери(«Сандора»), почуваються більш-менш комфортно, то багато інших мають значно більше фінансових проблем. У ряді випадків це обумовлено колосальним борговим навантаженням. Так, наприклад, частка позичкового капіталу «СП «Вітмарк україна» складає 96%, «Нідан+» - 86%, «Вінніфрут»- 53%, «Пфаннер Бар»- 84%..
Перебуваючи у такому становищі, ці та ряд інших компанії на сьогодні не цікавлять стратегічнго інвестора за багатьма параметрами. Перш за все, через борги, які , до того ж, деякі виробники уже не обслуговують. Для прикладу, «Вінніфрут» довгий час не здійснює погашення відсотків за пози-ками, не кажучи уже про тіло кредиту, тому його продаж компанії «Соса Соla” буде природним і ще одна велика сокова компанія України буде поглинута міжнародним концерном.
Якщо говорити про злиттях і поглинаннях у галузі, то вони також не прогнозуються. Найголовніша угода уже відбулася – Pepsi придбала лідера ринку «Сандору». Невеликі ж регіональні виробники не будуть цікаві великим гравцям, оскільки вони не володіють добре налагодженою дистрибуційною мережею. Більше того, у великих компаній у зв’язку з падінням продажів обладнання працює не на повну потужність.
Єдиним виходом для підприємств, що опинились у період кризу такому скрутному фінансовому становищі, є залучення інвестицій з фондів прямого інвестування. Реалізувавши схему заміщення боргу капіталом, такі фонди зможуть надати компаніям можливість уникнути банкрутства і вижити під час кризи. Більше того, завдячуючи коштам із фондів прямих інвестицій до моменту росту ринку ці підприємства будуть приносити прибутки. А їх вартість практично буде рівна кризовій.
Список літератури
1. ДСТУ 4283.1:2007 „Консерви. Соки та сокові продукти. Терміни та визначення понять”;
2. ДСТУ 4283.2:2007 „Консерви. Соки та сокові продукти. Номенклатура та вимоги”;
3. ГОСТ 657-79 „ Соки плодовые и ягодные с сахаром. ОТУ”;
4. ДСТУ 2074-92 «Продукти переробки овочів і фруктів. Терміни та визначення»;
5. ДСТУ 4518:2006 «Продукти харчові. Споживче маркування. Загальні правила»
6. ДСТУ 4283.2:2007. Соки та сокові продукти [Текст]. – К. : Держспожив-стандарт України, 2007. – 15с.
7. ДСТУ 4150:2003. Соки, напої сокові, нектари плодово-ягідні та з баштан-них культур [Текст]. – К. : Держспоживстандарт України, 2003. – 15 с.
8. ГОСТ 28562-90. Продукты переработки плодов и овощей. Рефрактомет-рический метод определения растворимых сухих веществ [Текст]. – Вза-мен ГОСТ 8756.2-70 в части разд. 4; введ. 1991-07-01. – М. : Изд-во стан-дартов, 1990. – 15с.
9. ГОСТ 25555.0-82. Продукты переработки плодов и овощей. Методы определения титруемой кислотности [Текст]. – Взамен ГОСТ 2555.0-70; введ. 1983-01-01. − М. : Изд-во стандартов, 1983. – 4с.
10. Технологическая инструкция по производству плодовых и ягодных соков [Текст] // Сб. технолог. инструкций по производству консервов. – М. : Консервплодоовощ, 1992. – Т.2, ч.1. – С. 149– 223.
11. Найченко, В. М. Технологія зберігання і переробки плодів та овочів [Текст] / В. М. Найченко, О. С. Осадчий. – К. : Школяр, 1999. – 502 с.
12. Огляд виробництва плодоовочевих консервів в Україні [Текст] // Агроог-ляд: овочі та фрукти. – 2006. – №31. – С. 12–16.
13.Поддубный В.И. Долгий путь PepsiCo в Украину прошел через "Сандору" // Фондовый рынок. - 2007. - №27. - С. 18 - 23.
14. Портна К. Соковижималки //Контракти. - 2007. - №14. - С. 44-45.
15. Самсонова, А. Н. Фруктовые и овощные соки [Текст] / А. Н. Самсонова, В. Б. Ушева. – М. : Агропромиздат, 1990. – 281 с.
16. Сонячна, М. «Золотий» сік [Текст] / М. Сонячна // Агробізнес сьогодні. – 2007. – №19. – С. 11.
17.Чернявська И. Соковый бум //Инвестгазета. - 2007. - №24. - С. 38 -39.
18. Черкесова Елена. О рыночных баталиях и сочных реалиях// Напитки+, № 7. 2005. – С. 31-34.
19. Черкесова Елена. О рыночных баталиях и сочных реалиях// Напитки+,№ 8. 2005. – С. 32-36.
20. Шобингер І. (ред.) Фруктовые и овощные соки : научные основы и технологии / пер. с нем. Под общий научный ряд. А.Ю. Колеснова, Н.Ф. Берестеня и А.В. Орещенко. – СПб: Профессия, 2004 – 640 с.
21.Шмідт Т. В собственном соку //Бізнес. - 2006. - №13. - С. 121- 124.
22. Шуманн Г. Безалкогольные напитки: сырье, технология, нормативы. – Пер. с нем. – СПб: Профессия, 2004 – 256 с.
23. Эрл М., Эрл Р., Андерсон А. Разработка пищевых продуктов. – Пер. с англ. – СПб: Профессия, 2004 – 420 с.
24. http://www.ukrstat.gov.ua – Офіційний Інтернет- сайт Державного комітета статистики України
25. http://www.smida.gov.ua – Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку України
26. http://www.sandora.ua/ - Офіційний Інтернет-сайт компанії „Сандора”
Похожие работы
... і з 60% у 2007 році збільшився до 105 % у 2009 році. Тобто господарство стало реалізовувати більше продукції за рахунок того, що підвищилась якість продукції. 2.3 Економічна ефективність виробництва яловичини Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія ві ...
... міжгалузевих балансів фундаментальної аналітичної цінності вимагає принципово нових методологічних і методичних підходів, які б враховували процеси небувалої структурної та валютно-фінансової мінливості, а також стан руйнівної гіперстагфляції перехідного періоду в українській економіці. Потрібна й принципово нова працююча модель, яка б відбивала складні, суперечливі структурні процеси. В кризових ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... тис. жит.). Великі міста — Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. поділ — 3 області. Населення — близько 5,3 млн. чол. (1992 р.), словаки — 85,7 %, угорці — 10,8 %, русини і українці — 2,2 %. Офіц. мова — словацька. Найбільш поширена релігія — римсько-католицька (60,4% населення). Грошова одиниця — словацька крона. Словаччина — розвинута індус гріально-аграрна республіка. Корисні ...
0 комментариев