Місце галузі виробництва соків в національній і світовій економіці
Еластичність попиту на соки в Україні
Рівень використання виробничих потужностей заводів по виробництву соків в Україні
Участь іноземного капіталу в галузі виробництва соків в Україні
Вертикальна та горизонтальна інтеграція на ринку виробництва соків
Аналіз діяльності ВАТ „Одеський консервний завод дитячого харчування” (м. Одеса) концерну VITMARK(Україна-Кіпр)
Сфера діяльності ВАТ „ОКЗДХ”
Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні
Державне регулювання галузі виробництва соків в Україні
Навигация
Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні
Економіка галузі виробництва соків в Україні
94438
знаков
4
таблицы
14
изображений
7.3 Державно-галузева політика в галузі виробництва соків в Україні
При виробництві соків, нектарів та соковмісних напоїв використовується як вітчизняна, плодова (фруктова, ягідна та овочева) сировина, так і плодова сировина, яка виходячи з природно-кліматичних умов в Україні не вирощується.
Як приклад, можна порівняти основні фізико-хімічні показники тропічного фрукту – банана – з одним із основних компонентів вітчизняної плодоовочевої продукції – яблуком (з розрахунку на 100 грамів).
Таблиця 7.2
| Назва плоду | Яблуко | Банан |
| Вміст білків, г | 0,4 | 1,5 |
| Вміст вуглеводів, г | 9,8 | 21,0 |
| Вміст вітамінів, мг | ||
| А | 0,03 | 0,12 |
| В1 | 0,03 | 0,04 |
| В2 | 0,02 | 0,05 |
| В3 | 0,07 | 0,25 |
| В6 | 0,08 | 0,38 |
| С | 16,0 | 10,0 |
| Е | 0,63 | 0,4 |
| РР | 0,3 | 0,6 |
| Вміст макроелементів, мг | ||
| Залізо | 2,2 | 0,6 |
| Калій | 278 | 348 |
| Кальцій | 16 | 8 |
| Магній | 9 | 42 |
| Натрій | 26 | 31 |
Саме тому існує гостра необхідність у застосуванні імпортних плодових компонентів (концентрованих соків, плодових пюре, подрібненої натуральної плодової м’якоті), сировина для виробництва яких не вирощується в Україні, а саме: апельсин та інші цитрусові, ананас, банан, гуава, пассіонфрут, манго та багато інших, в яких є великий вміст клітковини, мікроелементів та інших незамінних складових.
Однак, ставка ввізного мита при імпорті вказаної сировини в Україну є високою.
Імпорт концентрованих соків: апельсинового (коди УКТЗЕД 2009 11 19 10, 2009 11 99 10, 2009 19 19 10, 2009 19 99 10), грейпфрутового (коди УКТЗЕД 2009 20 19 10, 2009 20 99 10), інших цитрусових (коди УКТЗЕД 2009 30 19 10, 2009 30 39 10) та ананасового (коди УКТЗЕД 2009 40 19 10, 2009 40 99 10) обкладається ввізним митом у розмірі 2 %, але не менше 0,05 ЄВРО за літр.
А соки тропічних фруктів гуави, манго, мангостана, папайї, плодів тамариндового дерева, плодів дерева акажу, личі, джекфрута, пасіфлори, саподілі, карамболі, патайї не диференціюються на соки натуральні й концентровані. Відповідно до Митного тарифу України вони класифікуються по коду 2009 80 97 00 і обкладаються ввізним митом у розмірі 30 %, але не менше 0,5 ЄВРО за літр, незалежно від того, чи ввозяться вони готовими до вживання, чи підлягають подальшій переробці в готову продукцію, що є нелогічним.
На інші види імпортованої тропічної сировини: фруктові пюре-напівфабрикати (підгрупа 2007), подрібнені фрукти, їх частки, плодову масу та ін. (підгрупа 2008) встановлені ставки ввізного мита в розмірі 2,0 ЄВРО/кг. При таких ставках сума мита в 2, а то й в 3 рази вища вартості самої сировини, внаслідок чого стає практично неможливим її імпорт.
Як приклад можемо порівняти, у скільки обійдеться виробнику соку в Росії й Україні ввезення 20000 кг (або 16 000 літрів при щільності 1,25 г/см3) соку манго концентрованого вартістю 20 000 доларів США.
Таблиця 7.3
Тарифне регулюванні імпорту сировини для виробництва соків та нектарів в Україні
| Російська Федерація | Україна | |
| Код | 2009 80 360 1 | 2009 80 97 00 |
| Ставка мита | 5% | 30%, але не менше 0,5 євро за 1л |
| Платежі: | ||
| мито | 1000 дол. США | 6000 дол. США , але не менше 0,5х16 000=8000 Євро |
| ПДВ | (20 000+1000)х20%=4200 дол. США | (20 000+8000)х20%=5600 дол. США |
| РАЗОМ | 1120+4600 = 5720 доларів США | 8000+5600 = 13600 доларів США |
Різниця в тарифному регулюванні імпорту сировини для виробництва соків та нектарів в Україні, у порівнянні з Російською Федерацією, тягне за собою такі наслідки:
1. Внаслідок більш низького ввізного мита продукція в РФ має нижчу собівартість, і при ввезенні в Україну без сплати ввізного мита (у відповідності до укладеної міждержавної угоди) ціни на готові соки, нектари, напої та дитяче харчування, вироблені в Російській Федерації, виявляються більш конкурентноспроможними порівняно з українською продукцією.
2. Зростання імпорту продукції з деяких країн СНД призводить до обмеження інтересів українських виробників, змушених скорочувати обсяги виробництва. Це призводить також і до скорочення ввозу імпортної сировини та, відповідно, зменшення надходження мита, податків та зборів у бюджет, скорочення обсягів виробництва та робочих місць.
Таким чином, високі ставки ввізного мита на імпортні напівфабрикати плодів, які не вирощуються в Україні, завдають великої шкоди державі.
Розбіжність у тарифному регулюванні ввозу фруктових та овочевих напівфабрикатів в Україну призводить до:
- неконкурентоспроможності цін на українську продукцію;
- обмеження інтересів українських товаровиробників;
- збільшення імпорту в Україну готових соків, нектарів, соковмісних напоїв та дитячого харчування російського виробництва;
- спаду виробництва соків, нетарів, соковмісних напоїв та дитячого харчування в Україні;
- скорочення обсягів ввозу імпортних напівфабрикатів;
- зменшення надходжень у бюджет від сплати ввізного мита та ін.
Доцільно також встановити різні ставки ввізного мита в залежності від призначення соків, які ввозяться. На сьогоднішній день встановлено єдине мито на соки іноземних виробників, які ввозяться в упаковці місткістю 0,2 – 2,0 літри, призначені для реалізації в оптово-роздрібній мережі, та на свіжовижаті соки, призначені для подальшої переробки вітчизняними виробниками, що ввозяться в бочках, цистернах, флексі-танках місткістю не менше 190 кг. Встановлення більш низьких ставок ввізного мита на свіжовижатий асептичний (заморожений) сік, який ввозиться з метою подальшої переробки і розфасовки, стимулювало б товаровиробників на освоєння цього, популярного в світі, виду продукції (соки NFC – Not From Concentrate).
Похожие работы
... і з 60% у 2007 році збільшився до 105 % у 2009 році. Тобто господарство стало реалізовувати більше продукції за рахунок того, що підвищилась якість продукції. 2.3 Економічна ефективність виробництва яловичини Проблема підвищення ефективності агропромислового виробництва – визначальний фактор економічного і соціального розвитку суспільства. Ефективність виробництва як економічна категорія ві ...
... міжгалузевих балансів фундаментальної аналітичної цінності вимагає принципово нових методологічних і методичних підходів, які б враховували процеси небувалої структурної та валютно-фінансової мінливості, а також стан руйнівної гіперстагфляції перехідного періоду в українській економіці. Потрібна й принципово нова працююча модель, яка б відбивала складні, суперечливі структурні процеси. В кризових ...
... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...
... тис. жит.). Великі міста — Кошіце, Прешов, Жилина, Банська Бистриця. Адм.-тер. поділ — 3 області. Населення — близько 5,3 млн. чол. (1992 р.), словаки — 85,7 %, угорці — 10,8 %, русини і українці — 2,2 %. Офіц. мова — словацька. Найбільш поширена релігія — римсько-католицька (60,4% населення). Грошова одиниця — словацька крона. Словаччина — розвинута індус гріально-аграрна республіка. Корисні ...
0 комментариев