Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

1.1 Значення, завдання, інформаційне забезпечення аналізу фінансових результатів діяльності підприємства

Процес здійснення господарської діяльності господарюючими суб`єктами передбачає ефективне поєднання великої кількості організаційних, трудових, матеріальних і фінансових ресурсів. Даний ефект вимірюється шляхом співставлення отриманого результату з витратами живої і уречевленої праці на його досягнення. Якість і обсяг виробленої продукції, продуктивність праці, рівень собівартості характеризують фінансові результати діяльності.

У величині фінансових результатів безпосередньо віддзеркалюються усі аспекти діяльності господарюючого суб`єкта: технологія і організація виробництва, система внутрішнього і зовнішнього управління, особливості діяльності. Результатом господарської діяльності є економічний її підсумок у грошовій формі, який має два "полюси" прояву: позитивний і негативний, тобто прибуток і збиток.

Позитивний фінансовий результат – прибуток – є метою, заради якої працює або, принаймні, повинно працювати підприємство. Прибуток – це абсолютний показник ефективності діяльності підприємства, позитивна форма фінансових результатів у вигляді перевищення суми доходів над сумою витрат, які були понесені для отримання цих доходів, що в майбутньому формує фінансові ресурси підприємства та держави.

У сучасних умовах не слід віддавати перевагу одному тлумаченню прибутку. Необхідно розглядати різні ситуації його походження, які взаємно не виключають, а доповнюють одна одну. Так, наприклад, у ринкових умовах розрізняють прибуток, зароблений "на ініціативі"; прибуток, отриманий за сприятливих умов; прибуток, вилучення якого можливе, завдяки визнанню громадськими інститутами, серед яких важливу роль відіграють органи державної влади (допустимий прибуток). Жодна з вищеописаних ситуацій у чистому вигляді в дійсності не зустрічається. У переважній більшості випадків прибуток є одночасно отриманим, заробленим і допустимим. Він є рушійною силою ринкового механізму господарювання, основним джерелом економічного та соціального розвитку підприємства й держави в цілому. Така важлива роль прибутку зумовлена його функціями.

 Функціями прибутку є:

-    оціночна: прибуток – критерій і показник ефективності діяльності, сама наявність прибутку свідчить про ефективність діяльності підприємства;

-    стимулююча: прибуток – мета, яка визначає поведінку суб`єктів господарювання, їх кінцевий добробут;

-    фондоутворююча:

- на макрорівні – прибуток є базою економічного розвитку держави, так як через систему оподаткування мобілізуються необхідні грошові ресурси до державного бюджету;

- на мікрорівні – прибуток є джерелом зростання ринкової вартості підприємства;

-    соціальна: на основі розподілу та перерозподілу прибутку задовольняються різноманітні потреби колективу підприємства, держави та суспільства в цілому.

З огляду на це, в отриманні прибутку насамперед зацікавлені підприємства, а також банки, підприємства-контрагенти, власники. Держава, суспільство, що свідчить про значимість прибутку в умовах ринкової економіки на макро- і мікрорівні.

Аналіз фінансових результатів діяльності дозволяє визначити найбільш раціональні шляхи використання ресурсів і сформувати оптимальну структуру засобів підприємства. Крім того, такий аналіз може виступати як інструмент прогнозування окремих показників діяльності підприємства. Підприємець зацікавлений у тому, щоб отримати максимум прибутку, який необхідно обгрунтувати аналітичними розрахунками.

Класифікація показників прибутку:

1.      За змістом:

-    економічний – частина загального доходу після вирахування економічних витрат (включають зовнішні (бухгалтерські) та внутрішні (приховані) витрати);

-    бухгалтерський (обліковий) – у бухгалтерському обліку сума прибутку до оподаткування, визначена та відображена у Звіті про фінансові результати за звітний період;

-    податковий – сума прибутку, визначена за податковим законодавством як об`єкт оподаткування за звітний період;

2.      За видами діяльності:

2.1 від звичайної діяльності:

-    від операційної - прибуток від реалізації, який визначається як різниця доходу від реалізації продукції (робіт, послуг), зменшена на суму нарахованого (сплаченого) податку на додану вартість, акцизного збору, а також на суму витрат, включених до собівартості продукції (робіт, послуг), адміністративних, збутових та інших операційних витрат;

-    від інвестиційної – прибуток підприємства, який отримано від діяльності, не пов`язаної з реалізацією продукції (робіт, послуг). Визначається як різниця між доходами від реалізації фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів тощо та відповідними витратами понесеними на отримання цих доходів;

-    від фінансової – прибуток, який отримано від діяльності, яка призвела до зміни розміру власного та позикового капіталу;

2.2 від надзвичайної діяльності – прибуток, який отримано внаслідок подій, які не є характерними для діяльності підприємства.

3.      За характером використання:

-    розподілений – сума чистого прибутку, яка розподілена в звітному періоді за напрямами, передбаченими установленими документами (поповнення статутного капіталу, резервного капіталу, виплата власникам);

-    нерозподілений – сума чистого прибутку, яка не була розподілена в звітному періоді;

4.      За складом:

-    валовий – прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), який визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції;

-    чистий – прибуток, що залишається у підприємства після сплати податків, відрахувань, обов`язкових платежів і надходить у повне його розпорядження;

-    маржинальний – граничний додатковий прибуток, одержуваний внаслідок реалізації додаткової одиниці продукції;

-    загальний – загальна сума прибутку підприємства, що включає фінансові результати від різних видів діяльності;

5.      За періодом, який досліджується:

-    базовий – прибуток, який приймається за базовий для оцінки динаміки абсолютної величини прибутку, проведення порівняльного аналізу;

-    плановий – сума прибутку, яку підприємство планує отримати в звітному періоді;

-    фактичний – сума прибутку, отриманого в звітному періоді, з урахуванням всіх видів доходів і витрат понесених на їх отримання.

Усі зазначені види показників прибутку аналізуються у першу чергу підприємством, а також іншими зацікавленими користувачами згідно їх інтересів. Відповідно виділяють два види аналізу фінансових результатів діяльності підприємства: внутрішній і зовнішній. Особливо це важливо в умовах ринкової економіки, адже результати проведеного аналізу сприяють найбільш обгрунтованому вибору об`єктів можливих інвестицій. Насамперед, управлінський персонал для аналізу діяльності та визначення ефективності прийнятих рішень використовує показники економічного, маржинального прибутку, прибутку за видами діяльності, а також за періодами, які аналізуються. Для цього у розпорядженні аналітика є широкий обсяг інформації (внутрішня, бухгалтерська звітність, фінансовий план). Внутрішній аналіз фінансових результатів діяльності підприємства необхідний для задоволення власних потреб підприємства. Його метою є забезпечення надходження грошових коштів, розміщення власних і залучених джерел таким чином, щоб отримати максимальний прибуток і уникнути банкрутства. Результати аналізу використовуються для планування, контролю і прогнозування фінансового стану підприємства. Засновники та акціонери аналізують структуру та динаміку чистого прибутку з метою визначення можливості отримання дивідендів, мінімізації власного фінансового ризику.

Зовнішній аналіз проводиться аналітиками – сторонніми особами для підприємства, що не мають доступу до внутрішньої інформаційної бази. Його метою є прогнозування ступеня ризику вкладення інвестицій і рівня його доходності. Зовнішній аналіз менш деталізований і більш формалізований. Власники оцінюють доцільність виробничих витрат і досягнутих результатів, фінансової стійкості та конкурентоспроможності, можливостей і перспектив подальшого розвитку, ефективності використання залучених коштів; виявляють збитки невиробничих витрат та втрат; складають аргументовані прогнози про фінансові результати діяльності підприємства.

Акціонери аналізують склад управлінських витрат та оцінюють їх цілеспрямованість; проводять аналіз загального прибутку та прибутку, який залишається в розпорядженні підприємства для виплати дивідендів; структурний аналіз напрямів використання прибутку; оцінюють збитки, невиробничі витрати та втрати; проводять оцінку ефективності дивідендної політики. Банки та кредитори проводять оцінку складу майна (активів)підприємства, аналіз платоспроможності та фінансової стійкості підприємства, оцінку ефективності використання власного та залученого капіталу, аналіз складу, структури та співвідношення дебіторської та кредиторської заборгованості, оцінку розрахунків за раніше отриманими короткостроковими та довгостроковими кредитами та позиками.

Постачальники та покупці оцінюють ліквідність поточних зобов‘язань, наявність простроченої дебіторської та кредиторської заборгованостей, аналіз структури оборотних активів, платоспроможність та фінансову стійкість підприємства. Інвестори оцінюють фінансовий стан підприємства, ефективність використання власного та залученого капіталів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, майна підприємства, необоротних та оборотних активів; аналізують рівень ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості інвестиційної привабливості, ефективності довгострокових і короткострокових фінансових інвестицій за рахунок власних засобів підприємства. Такі зовнішні суб`єкти аналізу як, наприклад, податкові органи вивчають елементи прибутку, який підлягає оподаткуванню з метою перевірки правильності розрахунків і сплати податків. Вони використовують дані фінансової і податкової звітності.

Кожна група користувачів інформації переслідує власні цілі при проведенні оцінки фінансових результатів діяльності підприємства. Для керівництва цей аналіз виступає вихідною точкою при формуванні фінансової і комерційної стратегії, що впливає на розвиток подій у майбутньому. Використання результатів аналізу дозволяє керівництву контролювати діяльність підприємства та вносити позитивні зміни в його роботу. Представники банків (аналітики, кредитори, аудитори) використовують аналіз розрахункових показників для оцінки платоспроможності підприємства. Фінансові аналітики та фінансисти на біржових ринках і ринках капіталів зацікавлені в оцінці ефективності та можливостей розвитку підприємства, а також надійності капіталовкладень. Інвестор прогнозує перспективи потенційних інвестицій у дане підприємство.

У реальній практичній дійсності підприємства не завжди мають змогу отримати прибуток. Існує також така негативна форма фінансових результатів як збиток. Збиток – це певні втрати, шкоди, упущені вигоди підприємства у вигляді перевищення суми витрат, здійснених для отримання доходів, над сумою цих доходів. Наявність збитку свідчить, що підприємство не враховує або ігнорує об`єктивні закони ринкової економіки. Іншими причинами появи збитку можуть бути порушення прав господарюючого суб`єкта, недоліки господарської діяльності, стихійні лиха. Це негативно впливає на фінансовий стан підприємства і може призвести до банкрутства.

Перед аналітиками стоїть завдання спрогнозувати і розробити рекомендації щодо попередження появи та усунення збитків. Необхідно враховувати, що будь-які збитки є реальними резервами підвищення прибутку.

Основними рекомендаціями щодо недопущення збитків є наступні:

-   формування цінової політики, адекватної ринковій кон`юнктурі;

-   дотримання платіжної дисципліни;

-   впровадження новітніх технологій або перелаштування технологічного процесу на випуск новіої продукції.

Якщо господарська діяльність є прибутковою, то утворюються додаткові джерела засобів, які в кінцевому результаті сприяють зміцненню фінансового стану підприємства. Брак або неправильне формування і використання активів може виявитися головною причиною несвоєчасності оплати заборгованості перед постачальниками за одержану сировину та матеріали, неповного та неритмічного забезпечення необхідними ресурсами, а отже й погіршення результатів виконання підприємством своїх зобов‘язань перед найманими працівниками, власниками та державою.

Забезпеченість підприємства активами в межах розрахункової потреби та їх раціональне використання створюють широкі можливості для подальшого поліпшення кількісних і якісних показників господарювання.

Фінансовий стан може бути стійким, нестійким і кризовим. Стійкий фінансовий стан передбачає здатність підприємства функціонувати і розвиватися, належний рівень ліквідності та фінансової стійкості; забезпеченість власними оборотними засобами та ефективне використання наявних ресурсів. Завдання аналізу фінансових результатів діяльності підприємства:

Ø  систематичний контроль за формуванням фінансових результатів;

Ø  загальна оцінка динаміки, обсягів, якості та структури фінансових результатів;

Ø  виявлення факторів і кількісна оцінка їх впливу на фінансові результати;

Ø  встановлення доцільності ефективності використання прибутку;

Ø  визначення резервів зростання прибутку та рентабельності, розробка рекомендацій з їх впровадження;

Ø  оцінка динаміки, складу і структури активів і пасивів;

Ø  аналіз структурної динаміки балансу;

Ø  виявлення динаміки негативних статей балансу;

Ø  оцінка різких змін окремих статей балансу;

Ø  аналіз ліквідності та платоспроможності;

Ø оцінка фінансової стійкості;

Ø оцінка руху грошових коштів;

Ø аналіз ділової активності;

Ø пошук шляхів покращення фінансових результатів.

Об`єктами аналізу фінансових результатів є активи та їх складові; зобов‘язання та їх складові; грошові потоки; показники рентабельності діяльності підприємства; напрями розподілу та використання прибутку; резерви збільшення прибутку та рентабельності.

Етапи аналізу фінансових результатів:

1) аналіз структури та динаміки активів і пасивів:

-    загальне ознайомлення з даними балансу

-    аналіз структури і динаміки активів

-    аналіз структури і динаміки пасивів

2) оцінка ліквідності і платоспроможності:

-    аналіз активів за рівнем ліквідності

-    аналіз зобов‘язань за строками погашення

-    комплексна оцінка ліквідності

3) оцінка впливу факторів на фінансові результати від різних видів діяльності;

4) аналіз взаємозв`язку "витрати-обсяг-прибуток";

5) аналіз показників рентабельності;

6) аналіз розподілу та використання прибутку підприємства, його впливу на фінансовий стан;

7) аналіз резервів збільшення прибутку та підвищення рентабельності;

8) аналіз руху грошових коштів;

9) оцінка фінансової стійкості:

-    загальна оцінка фінансової стійкості;

-    визначення типу фінансової стійкості;

-    комплексна оцінка фінансової стійкості;

10) оцінка ділової активності:

-    загальна оцінка ділової активності;

-    комплексно оцінка ділової активності;

-    аналіз дебіторської та кредиторської заборгованостей;

-    аналіз стійкості економічного зростання.

Джерелами інформації, які використовуються при проведенні аналізу фінансових результатів підприємства, є:

Ø   первинні документи – розрахунки та довідки бухгалтерії, накладні, рахунки, товарно-транспортні накладні;

Ø   облікові регістри – журнали;

Ø   дані рахунків бухгалтерського обліку;

Ø   фінансова звітність – баланс, звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, примітки до річної фінансової звітності;

Ø   податкова звітність – декларація про податок на прибуток підприємства;

Ø   статистична звітність – звіт про основні показники діяльності підприємства, звіт про фінансові результати і дебіторську та кредиторську заборгованість, звіт про суми отриманих пільг з оподаткування в розрізі окремих видів податків і пільг з кожного виду податку, звіт про обсяг реалізації платних послуг населенню, звіт про випуск, реалізацію та обіг цінних паперів;

Ø   інші джерела – бізнес-план, фінансовий план, управлінська (внутрішня звітність), матеріали маркетингових досліджень, матеріали ревізій або аудиторських перевірок, результати попередніх аналітичних досліджень.

Основним джерелом інформації для аналізу фінансових результатів діяльності підприємства є фінансова звітність. Фінансова звітність – це сукупність форм бухгалтерської звітності, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів за звітний період. Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою і неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності, фінансовий стан підприємства. Фінансова звітність надає інформацію як про фінансові результати діяльності підприємства на певну дату, так і про специфіку його діяльності за певний період.

Дані фінансової звітності виступають не лише основою аналізу та оцінки результатів звітного періоду, а є підставою для їх прогнозування. Майно знаходиться у русі, а рух утворює майно, формуючи джерело його утворення – дохід, прибуток. Тому для всебічного аналізу фінансових результатів діяльності підприємства необхідний спільний аналіз "моментних", балансових даних на певну дату (момент) і (поточних) показників за період часу.

Фінансова звітність є комплексом показників, яким притаманні як логічний, так і інформаційний зв‘язок. Логічний взаємозв‘язок полягає у взаємодоповненні та взаємній кореспонденції розділів і статей звітних форм. Регулярність формування на підприємствах фінансової звітності дає можливість проводити аналіз оперативно, без витрачання додаткових зусиль на пошук інформації. Крім цього можна говорити про динаміку показників, про визначення загальних тенденцій розвитку підприємства. Окрім перерахованих форм, необхідно мати додаткову інформацію про підприємство, яку не завжди можна виділити з бухгалтерської звітності. Зміст та обсяг інформації визначається характерними особливостями галузі або конкретного підприємства.

Проте, перш ніж користуватися інформацією бухгалтерських звітів, необхідно переконатися в її достовірності, впевнитися у правильності і точності зроблених арифметичних підрахунків при визначенні окремих показників. Узгодженість показників різних форм звітності перевіряють за допомогою прийому порівняння. Деякі показники входять до різних звітних форм, а отже, при правильному складанні звіту обов‘язково повинні збігатися. Перераховані джерела інформації використовуються для проведення ретроспективного аналізу.

Оперативний аналіз проводиться на підставі даних бухгалтерського обліку (за інформацією на рахунках класу 7 "Доходи і результати діяльності", класу 8 "Витрати за елементами", класу 9 "Витрати діяльності").

Прогнозний аналіз фінансових результатів здійснюється на основі показників бізнес-плану підприємства (фінансового плану), внутрішньої управлінської звітності, матеріалів маркетингових досліджень. Необхідно пам‘ятати, що будь-який висновок і рекомендації, зроблені за результатами аналізу, можуть бути сумнівними, якщо джерела інформації не перевірені та не підготовлені належним чином.

Економічний аналіз фінансових результатів діяльності підприємства базується, по-перше, на повному розумінні бухгалтерського обліку, його мови, значення, важливості та обмеженості фінансової інформації, що міститься у звітності, по-друге, на спеціальних методичних прийомах аналізу, за допомогою яких вивчаються найважливіші питання для отримання обгрунтування висновків.

Методичні прийоми аналізу інформації, яка міститься у фінансовій звітності:

-    аналіз абсолютних показників дозволяє оцінити статті звітності в статиці та в динаміці, визначити питому вагу статей балансу;

-    горизонтальний аналіз надає можливість виявити тенденції зміни окремих статей звітності в динаміці;

-    вертикальний аналіз дозволяє визначати та прогнозувати структурні зрушення у складі майна та капіталу і напрямах його використання. Перевагою цього виду аналізу є можливість зіставлення вираженої у відсотках структури показників одного звітного періоду з іншим незалежно від зміни їх розмірів. Структурні зрушення дають змогу вивчити внутрішні негативні та позитивні зміни, які відбуваються на підприємстві з його активами та зобов‘язаннями. Порівнюючи структуру змін в активах та зобов‘язаннях, можливо зробити висновок про те , через які джерела поповнювалося майно і в які активи це майно було вкладене;

-    аналіз коефіцієнтів надає можливість провести порівняння з аналогічними даними за попередні періоди для вивчення тенденцій зміни фінансових результатів діяльності підприємства, аналогічними даними інших підприємств для вивчення можливостей підприємства і негативних моментів діяльності, теоретично обгрунтованими або одержаними в результаті експертного опитування величинами, які характеризують оптимальні або критичні значення відносних показників;

-    методика аналізу фінансових результатів діяльності підприємства, деталізація її процедурної сторони залежить від поставлених цілей, а також різноманітних факторів інформаційного, часового, методичного, кадрового та технічного забезпечення.