Навигация
Галузі, що розвиваються повільно чи деградують, з тенденцією постйного зниження їх питомої частки в структурі економіки країни
46875
знаков
0
таблиц
1
изображение
1. Галузі, що розвиваються повільно чи деградують, з тенденцією постйного зниження їх питомої частки в структурі економіки країни.
2. Галузі з високими темпами розвитку, як, однак, не справляють суттєвого впливу на розвиток інших галузей економіки держави.
3. Галузі, які не тільки швидко зростають, але й спричинають розвиток інших галузей, сприяють загальному індустріальному розвиткові країни.Цю останню групу галузей Перо називав профілюючими, чи динамічними, галузями. Там, де отримують розвиток динамічні галузі, виникає і «полюс росту».
В основі теорії «полюсів зростання» лежить положення про те, що великі підприєжмства відіграють фундаментальну роль у розвитк господарства міст і довколишніх територій. Будучи пунктом прискореного розвитку. такі підприємства разом із поселеннями їх локалізації називають полюсами зростання. У працях Перро зазаначається що таке підприємство повинно обов’язково бути промилосвим. Пізніше розглядали можливу роль підприємства-урухомлювача у сфері послуг, рекреації, транспорту тощо. Підприємство, що створеює полюс зростання повинно відповідати таким вимогам:
- мати великі розміри, щоб моти безпосередньо чи опосередковано впливати на госпоарство території;
- належати до галузі, яка розвивається динамічно;
- мати багатосторонній та інтенсивний зв’язок з іншими галузями для того, щоб велика кількість урухомлюючих ефектів могла бути переданою до них.
За допомогою цих зв’язків підприємство-урухомлювач впливає на інвестиції (капіталовкладення) в інших підприємствах (закладах), інспірує нововведення, перетворює галузеву і територіальну структуру свого регіону чи сусідніх територій. (рис. 5).Велике підприємство-урухомлювач може бути пов’язаним з іншими підприємствами (закладами) технологічним збутом готової продукції, кадрами. Галузі і підприємства, діяльність яких пожвавлюється, можуть належати до банківської сфери, підготовки кадрів, проектування, охорони здоров’я та ін.
«Концепція центрів росту у минулі десять років пройшли цикл буму та занепаду, - писав Г.Річардсон. – Декілька років тому центри росту розглядалися як панацея для розв’язання регіональних проблем як у розвинених, так і країнах, що розвиваються, … в останні декілька років спостерігається явна втрата ілюзій стосовно цієї концепції як оперативного засобу регіонального планування». В цілому теорія поляризованого розвитку не виправдала покладених на неї надій.
3.2. Теорія «дифузії нововведень»
Теорію поширення інновацій розробив у післявоєнний період шведський географ Т. Хегерстранд (1953 р.). Найкраще теорія виявляється у концепції просторової дифузії інформації на основі міжлюдських контактіів. Доведено, що навіть економіко-технологічні процеси (наприклад, поширення нового сопосбу обробітку сільськогосподарських земель) є демосоціальним і можуть описуватися і прогнозуватися концепцією дифузії інформації, зокрема інформації у сфері нововведень (інновацій). А щодо поширення нових форм книговидавництва, освіти, нових ліків чи нових форм телекомунікацій, то у цьому випадку теорія дифузії нововведень виявляється мало не у чистому вигляді. Проблеми поширення інформації вивчали Т. Гегерстранд (1953), Р. Доманський (1982), Б. Еккель, П. Гаггет (1972), Й. Лобода (1973), Р. Мірса (1974),Р. Морілл (1970), П. Тойн (1974)
Для пояснення механізму дифузії інформації береться спрощений приклад. Припускається, що простір, у якому поишрюється інформація, є однорідним. Процес дифузії інформації уявляють як послідовність інтервалів часу однакової довжини. Окремі інтервали називають генераціями. У кожній генерації кожна особа перекаже відому їй інфомрацію іншій особі. Процедура продовжується доти, поки кожна особа у просторі отримає інформацію. Цим дифузія інформації закінчується. Якщо відобразити на рисунку кількість осіб, які отримали інфомрацію в окремих генераціях (рис. 6), то помітимо, що ці числа на початку зростають повільно.
З часом їх зростання збільшується, а наприкінці зменшується. Що ж стосується просторових вимірів дифузії інформації, то спочатку вона найбільше поширена біля центру простору. Далі біля цього центру вона зменшується, але зростає зі збільшенням відстані від початкового джерела. Наприкінці зростання передачі інформації в усіх частинах простору є більш-менш рівномірне. Однак реальність складніша, тому що простір є неоднорідний (на ньому трапляються бар’єри), населення розміщене нерівномірно на території, інофрмація поширюється не лише шляхом особистих контактів та ін. З урахуванням цих особливостей встановлено, що інформація швидше доходить до великих міст, навіть якщо вони розташовані на більшій відстані від джерела. Інформація у просторі поширюється хвилеподібно і на неї має вплив наявність бар’єрів. Завдяки бар’єрам інформація запізнюється у поширенні та засвоєнні інформації, має різний темп дифузії у різних напрямках.
Похожие работы
... населення — потенціал живої праці, який мають регіони на певний момент часу. Їх відтворення і раціональне використання є одним з найважливіших напрямів регіональної економічної політики, дотримання якого націлює управління на вирішення таких завдань: —створення умов для повного здійснення громадянами конституційного права на працю; —забезпечення рівних можливостей у виборі професії та роду ...
... умов життєдіяльності населення цієї території, Особливо важливе значення районне планування має для санаторно-курортних зон, сільських адміністративних районів, приміських зон великих міст. РОЗДІЛ 2. РЕГІОНАЛЬНА ЕКОНОМІКА І РЕГІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА 2.1 Сутність механізму реалізації державної регіональної економічної політики Механізм реалізації державної регіональної економічної політики — ...
... каційних мереж багатофункціонального призначення. Крім того, має розпочатися трансляція з України програми на зарубіжжя через український супутник зв'язку. 2. Тенденції розвитку регіонального телебачення в умовах соціальних перебудов 2.1 Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні Формування сучасного інформаційного суспільства в Україні обумовлює необхідність державної пі ...
... їни на початку ХХІ століття. Матеріали VІ наук.-практ. конференції. – Полтава: ПІБ МНТУ, 2006. – С.128-130. АНОТАЦІЯ Азаров О.В. Малий бізнес України в розвиткові національної економки. – Рукопис. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – Донецький державний університет управління ...
0 комментариев