Конкуренція: сутність, форми та її значення в становленні ринкових відносин

Міністерство аграрної політики України

Полтавської державної аграрної політики

Кафедра економічної теорії та економічних досліджень

Міждисциплінарна курсова робота

з дисциплін загальноекономічної підготовки

на тему «Конкуренція: сутність, форми та її значення в становленні ринкових відносин»

2010

 

Зміст

 

ВСТУП

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

1.1 Сутність, функції та види економічної конкуренції і особливості її проявів у сучасні та вітчизняній економіці

1.2 Сучасні проблеми становлення конкурентного підприємницького середовища та його захист в Україні

РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКОВИХ СТРУКТУР ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ОБМЕЖЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ: МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ

2.1 Значення, умови існування та механізм досконало конкурентних фірм і галузей

2.2 Неповна конкуренція і монополія в економіці України. Соціально-економічні наслідки монополії

2.3 Монополістична конкуренція та олігополія в сучасній економіці

РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ ТА ПРІОРІТЕТИ КОНКУРЕНТНОЇ ПОЛТИКИ В УКРАЇНІ

3.1 Ресурсний потенціал економічного зростання як фактор конкурентоспроможності національної економіки

3.2 Конкурентоспроможність робочої сили: макроекономічний аспект

3.3 Значення інновацій для підйому конкурентоспроможності України

ВИСНОВКИ

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

 

Сучасна світова економіка перебуває у стані глибоких змін, коли традиційні принципи та орієнтири структуризації та розвитку національного господарства втрачають свою дієвість через такі процеси як глобалізація, активний технічно-інформаційний прогрес. Виникає потреба у оновленні теорії та практики. Зокрема поняття «конкуренція» та «конкурентні відносини» потребують глибшого аналізу.

Проблема конкуренції в економічній науці є завжди актуальною, хоча поняття конкуренція, методи конкурентної боротьби та механізм конкуренції є досить детально проаналізованими багатьма дослідниками. Зокрема цими поняттями займалися такі зарубіжні та вітчизняні вчені, як А.Сміт, Д.Рікардо, Д.С.Міль, К.Маркс, А.Маршал, Ф.Еджуорт, Ф.Курно, Дж.Робінсон, Е.Чемберлін, Дж.Кейнс, Й.Шумпетер, Ф.А.Хайек, Ф.Найт, К.Р.Макконелл, С.Л.Брю, М.Портер, Г.Л.Азоєв, Д.Ю.Юданов, І.Дахно, А.Гальчинський, А.Чухно. Кожен з них залежно від свого часу відкривали певні сторони конкуренції.

Сама конкуренція є невід’ємною складовою ринкових відносин, тому вона піддається еволюції, як саме поняття так і методи її досягнення на практиці. Тобто поняття «конкуренція» завжди потребує додаткового вивчення та аналізу.

Сьогоднішня тенденція до глобальної інтеграції змушує пристосовуватися національним економікам до специфіки міжнародного ринку, що потребує нових конкурентних відносин, нової структуризації ринку. На сучасному етапі конкуренція є важливим та дієвим механізмом, який забезпечує високоефективність, пропорційність та динамічність ринкових відносин як у галузі виробництва, так і реалізації товарів чи послуг.

Проблематика конкуренції є особливо гострою і для національної економіки України. Останні роки існування України як незалежної країни вказали на ряд помилок , які перешкоджають подальшому розвитку багатьох сфер, зокрема і економічної. Пріоритетним питанням у розвитку економіки є забезпечення конкурентоспроможності національного виробника, досягнення її високого рівня. Але ми маємо ряд проблем пов’язаних з недосконалістю конкурентної та антимонопольної політики, невизначеністю конкурентної тактики та стратегії. Це зумовлено відсутністю необхідної бази: інституціональної структури, інструментів, спеціалістів, досвіду та інше – що також потребує детального дослідження такого ринкового явища як конкуренція.

РОЗДІЛ 1 СУЧАСНІ ЕКОНОМІЧНІ СИТЕМИ І СВІТОВЕ ГОСПОДАРСТВО

 

1.1 Сутність, функції та види економічної конкуренції і особливості її проявів у сучасній та вітчизняній економіці

 

Конкуренція є основною частиною ринкової економіки, тому вона пройшла великий шлях розвитку. Класична та неокласична економічні школи трактували конкуренцію, як суперництво за найбільш вигідні умови виробництва та збуту товарів. При чому, до уваги бралися лише дві форми конкуренції – чиста конкуренція та монополія, як повна її протилежність, існування чогось середнього не передбачалося. Справжню революцію даного поняття спричинили Дж.Робінсон та Е. Чемберлін, які більшою мірою відобразили реальну ситуацію на ринку. Були детально розглянуті олігополія та монополістична конкуренція, а чиста конкуренція трактувалася як недосяжна, зауважуючи, що в реальній економіці не існує умов для чистої конкуренції.

Отже, в сучасній економічній науці має місце чотири основних типи конкуренції.

Чиста конкуренція має місце при існуванні на ринку таких умов:

-           присутність на ринку великої кількості учасників, що, як правило, перешкоджає впливу на ціну товару;

-           товари та послу повинні бути однорідними;

-           входження та вихід з ринку повинні бути безперешкодними;

-           володіння однаковою інформацією про товар, ринок, виробництво учасниками ринку;

-           однакова забезпеченість ресурсами.

При монополії на ринку існує єдиний товаровиробник певного виду продукції, він має повну владу на формування ціни, забезпечення пропозиції даного товару. При спробі входження на ринок конкуренти зустрічаються з рядом перешкод: патенти та авторські права, монопольне володіння рідкісними ресурсами компанією-монополістом, високі капітальні та інвестиційні затрати для початку справи.

Монополія не є абсолютно негативним явищем, в деяких галузях присутність великої кількості учасників є небажаною ситуацією через їх технічну специфіку. Тоді має місце природна монополія. На приклад, вона характерна для комунального господарства, залізничної дороги, державних організацій. Ці галузі або належать державі, або знаходяться під її контролем.

Найпоширенішою формою конкуренції є монопольна конкуренція. Вона поєднала в собі як елементи досконалої конкуренції, так і монополії. Монопольна конкуренція є результатом диференціації товарів з метою, кожної фірми виділити свою продукцію, яка може мати велику кількість аналогів. Тобто, при вході на ринок суб’єкт пропонує певний товар чи послугу, який відрізняються від інших товарів чи послуг, представлених в даний час на ринку, але мають схожі корисні властивості, і зіштовхується з великою кількістю конкурентів. Особливістю недосконалої або монопольної конкуренції є те, що поняття самої конкуренції значно розширилося, і конкурентна поведінку може виникнути між різногалузевими виробниками. Наприклад, якщо покупець має певну суму грошей і хоче її витратити, то перед ним постає питання, що придбати, і це може бути не вибір між буханкою хліба 1-го чи 2-го Хлібозаводу, а або придбати хліб, або поповнити рахунку на мобільному телефоні. В цей момент вибору оператор мобільного зв’язку та Хлібозавод стають конкурентами, їх метою стає переконання, що їх товар є найпотрібнішим. При недосконалій конкуренції зростає вплив такого фактору як інформація, що може суттєво впливати на попит продукції.

Олігополія існує при невеликій кількості товаровиробників певної продукції на ринку, що дає їм змогу більше впливати на конкурентів різними маркетинговими прийомами, ніж це можливо при недосконалій конкуренції. В окремих випадках, з метою одержання більшого прибутку олігополісти можуть об’єднуватися. Таким видом олігополії є картель. Картель дає змогу його членам домовлятися про розподіл ринків збуту, розподіл ресурсів та встановлення договірної ціни, яка буде значно вищою за ринкову, але все ж нижчою від монопольної. В більшості країн світу картель є забороненою практикою.

Відповідно, можна дати узагальнене визначення конкуренції. Економічна конкуренція – це складна система взаємодії суб’єктів ринку, результатом якої є досягнення компромісів: рівноважного розподілу ресурсів, капіталів та прибутків – для сторони продавця-виробника, та максимальне задоволення потреб покупця – відповідні якісна та цінова сторони товару чи послуги.

Стосовно конкуренції існують різні концепції, в кожній з яких їй приділяють певні її функції.

Концепція, конкуренція як елемент ринкового механізму. Тут конкуренція є механізмом, що врівноважує попит та пропозицію, скоординовую та узгоджує поведінку суб’єктів ринку. Вона діє через попит, пропозицію та ціну.

За структурною концепцією, конкуренцію розглядають як критерій, за яким визначається тип структури галузевого ринку: ринок чистої конкуренції, монополії, монополістичної конкуренції чи олігополії.

Поведінкова концепція – конкуренція розглядається як змагальність на ринку. Більшість сучасних визначень конкуренції даються згідно цієї концепції. Тобто конкуренція є поведінкою суб’єктів ринку, а саме, це боротьба підприємців за одержання прибутку шляхом використання найвигідніших умов виробництва, збуту продукції. Закон України трактує конкуренцію як змагання між суб’єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб’єктами господарювання, мають можливість вибрати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб’єкт господарювання, не може визначити умови обороту товарів на ринку.

Функціональна концепція – конкуренція як боротьба старого з новим. Для того, щоб стати лідером потрібні абсолютно нові ідеї, впровадження не тільки нових товарі та послуг, а створення зовсім нових ніш в економіці витісняючи старі; потреба в радикальних інноваціях.

Отже, конкуренція виконує такі функції:

-           рівноважна – досягнення збалансованості між попитом та пропозицією;

-           стимулююча – стимулювання впроваджень досягнень науково-технічного прогресу у виробництво;

-           ціноутворююча – визначення вартості товарів та формування ринкової ціни;

-           санаційна – вибору найбільш ефективних форм власності та господарювання через механізм фінансового банкрутства;

-           структурна – визначає тип структури галузевого ринку;

-           розподільча – розподіляє між товаровиробниками ресурси, прибутки, ринки збуту;

-           регулююча – щоб перемогти, підприємець повинен виготовляти товар, якому надає перевагу споживач;

-           мотиваційна – підприємець,що пропонує кращу за якістю продукцію або виготовляє її за меншими витратами, одержує винагороду у вигляді прибутку.

Сучасний ринок характеризується глобалізацією, що в свою чергу створює абсолютно нові конкурентні відносини. Тобто, можна стверджувати про майбутню революцію у конкурентних відносинах. Так, у книзі Г.Хамела «Революція в бізнесі», йдеться мова про створення компаній ХХІ ст., основою яких є «нелінійні» інновації. Щоб увійти у майбутнє, треба відкинути практично все, що складали основу менеджменту ХХ ст. Конкуренція - це вже не «продукт проти продукту», «ефективність проти неефективності», а «нелінійна» інновація проти «лінійної» [20, с.35].

Але ідеї Г.Хамела вважають занадто революційними і вони піддалися жорсткій критиці, особливо через такі принципи: обов’язкове запровадження абсолютно нових видів бізнесу та будування майбутнього – ця справа є досить затратною та непередбачуваною, до того ж Хамел пропонує план створення компаній-лідерів, що не є досяжним для кожного.

Проблеми формування глобального ринку та способи існування в ньому суб’єктів господарювання тісно пов’язані з розвитком суспільства нового типу, де основними інструментами стають потужні інформаційні технології, це зумовлює, як вже зазначалося, виникненню нових конкурентних відносин, що в свою чергу вимагає додаткового детального дослідження. Для національної економіки, в тому числі і України, це означає, що прийшла доба економічних та соціально-культурних реформацій.

Конкурентне середовище сучасної української економіки досить складне. З одного боку, національний політичний курс направлений на посилення внутрішнього конкурентного середовища: демонополізація, приватизація, підтримка малого та середнього бізнесу. За часи незалежності, що супроводжуються поступовим рухом в ринкову економіку, на вітчизняному ринку з’явилися нові типи господарювання, утворення нових ринкових ніш, що загострило конкурентну боротьбу та надало нові потенціальні можливості для учасників ринку. Але безсистемність запровадження економічних перетворень в Україні не змогла забезпечити формування дієвого конкурентного середовища. З одного боку вітчизняна система конкурентного права відповідає міжнародним стандартам та адаптоване до відповідного законодавства Європейського Союзу, але з іншого боку – факти реального життя свідчать про її недосконалість.

Структура ринку України змінилася, так з 2000р. по 2005р. помітно збільшилася частка ринку з конкурентними ознаками та зменшилася частка з ознаками домінування та монополії. Проте збільшилася частка ринків з олігополістичною структурою [1, с.14]. Найвищим рівнем конкуренції характеризується такі види економічної діяльності як торгівля та посередництво, тобто сфера послуг, через швидкість та малозатратність інновацій в порівнянні з виробничою сферою. А найвищий рівень конкуренції мають паливно-енергетичний комплекс, транспорт та зв'язок – вони переважно відносяться до монополій.