Навигация
Сучасні проблеми становлення конкурентного підприємницького середовища та його захисту в Україні
69536
знаков
3
таблицы
2
изображения
1.2 Сучасні проблеми становлення конкурентного підприємницького середовища та його захисту в Україні
Як було зазначено, сучасні економічні відносини рухається в бік активної інтеграції, що тягне за собою серйозні структурні зміни ринку, особливо в країнах, що розвиваються. Інтеграція розглядається як інструмент глобальної конкуренції,а інформація, як ресурс, стала головним рушійним елементом.
Рух до глобалізації та інтеграції, звісно, не оминув і Україну. До останнього часу в основу визначення напрямів конкурентної політики та антимонопольного законодавства було покладено ліберальну концепцію ідеальної конкуренції, яка була сформована теоретиками часів раннього капіталізму, вона на півтора століття відстає від сучасності та значно втратила свою дієздатність. Сучасний ринок не має постійної структури, його учасники безперервно змінюються – малі підприємства об’єднуються, а монополісти розпадаються, утворюючи менші структури.
Основним економічним курсом нашої країни з початку незалежності був перехід до ринкових відносин, а одним з основних принципів – надання рівних можливостей всім, хто бажає займатися підприємницькою діяльністю в межах державного законодавства. Досить активною стала інтеграція до міжнародного ринкового простору, що в свою чергу потребує високий рівень конкурентоспроможності, як національної економіки в цілому, так і її окремих складових – підприємств. Та даний курс не зміг повністю виконати основні поставлені задачі через дуже серйозні помилки. По-перше, даний курс не має й на сьогодні чіткої системності. По-друге, неефективність правової бази. По-третє, при русі до міжнародної економічної інтеграції економіка України стала однією з найвідкритіших у світовій економіці, при чому національні підприємства залишилися беззахисними перед зовнішнім впливом. По-четверте, в напрямі конкурентної політики не були закладені еволюційні зміни конкурентної боротьби.
Основним інструментом щодо посилення конкурентного середовища передбачався у демонополізації, тобто розкрупнення великих підприємств, та підтримці малого та середнього підприємництва. Як наслідок, величезна кількість потужних виробничих та науково-технічних комплексів були зруйновані, а на основі них створені дрібніші господарюючі суб’єкти. Окрім цього, були зруйновані технологічні та господарські зв’язки. Саме ці дії відкинули економіку України значно назад, бо замість осмисленого кроку вперед, працездатність більшості галузей була значно ослаблена через порушення механізму розподілу ресурсів та капіталів. Безумовно держава діяла в рамках діючого законодавства, що виявило значні його вади.
Існують два шляхи забезпечення конкурентоспроможності національної економіки – верхній та нижній. Верхній шлях ґрунтується на освоєнні нових знань, технологій, запровадження інновацій. Якщо країна йде верхнім шляхом, то основним її завданням є підвищення продуктивності праці в межах інноваційних технологій, що вимагає високоосвіченої, кваліфікованої робочої сили з високим рівнем оплати праці. В свою чергу формується стабільний середній клас і соціальна макроструктура – підвищення рівня освіти та соціальних стандартів. Інтеграція у світову економіку нижнім шляхом базується на експорті продукції переважно добувної промисловості та галузей, що здійснюють первинну обробку та збагачення сировини для виготовлення напівфабрикатів. В цьому випадку високі технології та знання не використовуються. Зростає потреба у кадрах, які не потребують університетської бази знань. Конкурентною стратегією являється збільшення обсягів виробництва. Прагнення зменшення затрат задовольняється зменшенням оплати праці. Формування середнього класу стає неможливим. Значно скорочується національна економіка і країна перетворюється на сировинний придаток значно сильніших і розвиненіших країн, це деградує соціальну, економічну та культурну сфери країни.
На жаль, сучасні джерела формування конкурентоспроможності економіки України відповідають нижньому шляху її нарощування, що спричиняє відповідні соціальні наслідки [12]. При переході до верхнього шляху основні зусилля повинні бути спрямовані на збільшення ВВП за допомогою якісних параметрів. Орієнтирами для зрушень національної економіки повинно бути:
- збільшення рівня заробітної плати,скорочення субсидій на виробництво та імпорт і частки податків;
- збільшення частки домашніх господарств;
- скорочення частки промисловості та сільського господарства, збільшення інших видів діяльності – фінансової, охорони здоров’я, освіти.
Сьогоднішня необхідність у ретельному аналізі та критичного переосмислення моделі розвитку сучасної української економічної системи, зокрема і конкурентних відносин, зумовлюється реакцією на кризові прояви влади, соціальних суперечностей та й самої економіки.
Розвиток економіки України останніх років перебуває під значним впливом міжнародних ринків. Питома вага експорту у ВВП 2008р. становить 46,9%. Переваги відкритість економіки визначається конкурентним статусом її продукції.
Завдання держави полягає у формуванні культури конкурентних відносин, що сприятиме розвитку малого, середнього та великого бізнесу, впровадження нових принципів підприємницької діяльності. Основним завдання конкурентної політики повинно бути посилення конкурентоспроможність національного виробника не тільки в рамках національного економічного простору, а й на міжнародному, що пояснюється стрімкою інтеграцією. Завданням антимонопольної політики повинно бути не ліквідація великих монопольних компаній, а максимально зменшити їх зловживання, які можуть позначитися на економічній та соціальній стабільності. Негативними наслідками монополізму в Україні є спад виробництва, створення надприбутків, тінізація економіки, вилучення капіталів закордон, втрата наукового потенціалу, соціальних гарантій, духовних цінностей, зростання злочинності, корумпованість влади.
З-поміж видів економічної діяльності найвищим рівнем конкуренції характеризується торгівля та посередництво, частка таких ринків збільшується. Натомість в агропродовольчому секторі та машинобудуванні частка ринків з конкурентною структурою зменшилася, найнижчим рівнем конкуренції характеризується ринок паливно-енергетичного комплексу, транспорту та зв’язку. Найвищим рівнем монополізації відзначається транспорт та зв'язок, бо вони відносяться до монопольної діяльності.
Для ефективної міграції у міжнародне економічне поле Україна має піти верхнім шляхом розвитку економіки. Основним інструментом мають стати інноваційні введення, що якісно підвищить конкурентоспроможність національного виробника. Але для цього необхідна база: фінансові ресурси та інтелектуальний потенціал. До того ж, проведена демонополізація економіки України була своєрідною організаційною та інституціональною антиінновацією, яка практично унеможливила розробку і впровадження у виробництво технологічних інновацій, які вимагають великих витрат, а тому не під силу дрібним підприємствам. З 2000р. по 2009р. питома вага підприємств, що займаються інноваційною діяльність зменшилася на 5,2%, а загальна сума витрат на інноваційну діяльність має тенденцію до збільшення (див. додаток 1, 2). Дана тенденція свідчить про збільшення концентрації виробництва, що є позитивною тенденцією, бо сприяє накопиченню фінансових ресурсів, які йдуть на інноваційні впровадження. Це підвищує з якісної сторони конкурентоспроможність підприємства (прискорення виробничого процесу та покращення якості товару чи послуги). Що стосується малих та середніх підприємств, то необхідно розвивати сіткову форму співробітництва господарюючих суб’єктів з метою посилення взаємодії між ними та об’єднання ресурсних баз, тобто створення кластерів. Такі об’єднання активізують інноваційну діяльність, виникнуть нові можливості для ведення господарства. Відбудуться зміни у конкурентних відносинах, бо вони будуть базуватися не тільки суперництві, а й на взаємодопомозі. При чому, основна увага антимонопольної політики повинна бути прикута до контролю за цінами і не перешкоджати утворенню таких груп. А конкурентна політика повинна встановити чіткі межі діяльності господарюючих суб’єктів, визначити їх зобов’язання. В іншому випадку є активна загроза перетворення країни у постачальника дешевих ресурсів, руйнування чи зникнення цілих галузей.
Що стосується становлення малого та середнього підприємництва, слід прийняти наступні міри:
- необхідні дієві державні проекти, щодо підтримки малого та середнього підприємництва, які мають передбачати створення гнучкої системи надання підприємцям регіонів кредитів та фінансової допомоги, посередництва в контактах з інвестиційними фондами, лізинговими, ощадно-позичковими компаніями;
- зняти бар’єри вступу на ринки нових господарюючих суб’єктів через удосконалення системи реєстрації, лізингування, сертифікації, оподаткування, митного та адміністративного регулювання підприємницької діяльності;
- надання пільг при вході нових господарюючих суб’єктів на ринки з небажаною високим рівнем монополізованості;
- активізувати залучення коштів місцевих бюджетів, асоціацій, громадських об’єднань, організацій і підприємств на фінансування пріоритетних проектів;
Отже, сучасне українське економічне середовище потребує чіткої та дієвої нормативної бази, перебудови якісної та структурної організації управління, шляхи розвитку виробничого та інноваційного процесів.
РОЗДІЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА РИНКОВИХ СТРУКТУР ЗАЛЕЖНО ВІД СТУПЕНЯ ОБМЕЖЕННЯ КОНКУРЕНЦІЇ: МІКРОЕКОНОМІЧНИЙ АСПЕКТ
Похожие работы
... з державним ВВП СРСР, а інфляція у 1992–1996 рр. призвела до поточної нестачі власних оборотних коштів у абсолютної більшості українських підприємств. Окремим фактором нагромадження капіталу слугувала наявність у країні значного військового майна (три великих військових округів), ліквідних рухомих активів (наприклад, кораблів Чорноморського пароплавства) і великих запасів стратегічної сировини. ...
... бізнесу, захист прав споживача.Існують дві основні форми боротьби з монополіями:1. попередження створення монополій;2. обмеження використання монопольної влади.Для проведення антимонопольної політики держава створює антимонопольні служби, основною задачею яких є контроль монополістичних тенденцій у країні. Антимонопольні служби не є частиною законодавчої влади, але ї ...
... прибутку підприємств в Україні в 1994–2007 роках та відносного рівня надходження прямого податку на прибуток підприємств в державний бюджет України в% ВВП (виключення фактору інфляції) 3. Шляхи вдосконалення прямого оподаткування в Україні в системі фінансового регулювання ринкових відносин 3.1 Зарубіжний досвід регулювання ринкових відносин прямими податками В науково-теоретичному плані в перші ...
... , самостійна діяльність господарських суб’єктів, що здійснюється на свій ризик і власну майнову відповідальність, спрямовану на пошук та знаходження оптимальних економічних рішень з метою отримання максимальної вигоди (доходу, прибутку тощо) [11, с. 158]. 1.3 Форми та види підприємництва Розмежування підприємницької діяльності за видами має здебільшого теоретичний, до того ж — неофіційний, ...
0 комментариев