3.2. Реформи оплати праці на сучасному етапі

Основними цілями реформи оплати праці на сучасному етапі є:

-           підвищення матеріальної зацікавленості працівників в забезпеченні високих результатів та якості праці;

-           відновлені функції оплати праці по забезпеченню розширеного відтворення робочої сили та поступове наближення рівня оплати праці до реальної вартості робочої сили на ринку праці;

-           створення економічних умов для зміни пропорції в розподілі створеної вартості та підвищення тієї її частини, яка залишається в розпорядженні працівників;

-           забезпечення на основі загальнодержавної тарифної сітки методичного підходу до питань встановлення працівникам тарифних ставок та окладів, застосування форм та систем оплати праці;

-           здійснення регулювання рівня заробітної плати в галузях і на підприємствах на основі укладених тарифних угод та колективних договорів;

-           надання підприємствам та організаціям різних форм власності максимальної самостійності щодо вирішення питань по оплаті праці та забезпеченню працівникам гарантій в сфері заробітної плати.

В Україні з впровадженням ринкових форм господарювання розпочате проведення реформи оплати праці. Відмінені обмеження зростання індивідуальної заробітної плати, підприємствам всіх форм власності надана велика самостійність щодо вирішення питань оплати праці. Кабінет Міністрів країни встановлює мінімальну заробітну плату, як основу для визначення тарифів оплати праці. Мінімальна заробітна плата – це норматив, який встановлюється державою та означає мінімально допустимий рівень грошових і натуральних виплат працівнику наймачем за виконану роботу. Вона встановлюється з врахуванням мінімального споживчого бюджету, виходячи з рівня економічного розвитку. Встановлення мінімальної заробітної плати є формою регулювання державою ринкових процесів з метою забезпечення соціального захисту громадян з низьким рівнем доходів. Рівень державної гарантії в оплаті праці забезпечується шляхом періодичного перегляду розміру мінімальної заробітної плати і залежності від динаміки цін на товари та послуги. Реформа оплати праці передбачає вдосконалення тарифної системи. При встановленні розмірів місячних окладів та тарифних ставок наймачем необхідно виходити з задачі забезпечення диференціації заробітної плати в залежності від кваліфікації працівників, складності та відповідальності робіт, які вони виконують, створення необхідних умов для застосування прогресивних норм праці та реалізації принципу рівної оплати праці за рівну по кількості та якості працю. Крім того, важливе виділення за рівнем оплати праці працівників, праця яких в найбільшому ступеню впливає на кінцеві результати діяльності підприємства. Одним з найважливіших напрямків реформи оплати праці є регулювання заробітної плати. Механізм регулювання заробітної плати за умов ринкових відносин грунтується на поєднанні методів державного та договірного регулювання.

Головними задачами державного регулювання заробітної плати є:

-           встановлення розміру мінімальної заробітної плати та тарифної ставки першого розряду;

-           регулювання заробітної плати підприємств та організацій, які фінансуються з бюджету;

-           забезпечення індексації розмірів оплати праці в залежності від зростання інфляції;

-           вплив на порядок формування фонду оплати праці в залежності від ефективності господарювання через нормативи розподілу прибутку, який залишається в розпорядженні підприємств.

Необхідно передбачити створення принципово нових правових, економічних та організаційних засад державної політики у сфері оплати праці, які б мали ринкове спрямування і де б були враховані міжнародні норми, конвенції, міжнародний досвід.


ВИСНОВОК

Отже, можна зробити такий висновок, що за умов розвитку підприємництва та існування різних форм власності заробіток працівника вже не визначається розміром якогось гарантованого фонду оплати праці, а все більше залежить від кінцевих результатів і доходів від діяльності підприємства. Треба враховувати, що й сам працівник усе частіше стає більш-менш реальним співвласником підприємства. Відтак винагороду працівникові-власнику треба нараховувати не тільки за працю, а й за вкладений у підприємство капітал. Ось чому, ураховуючи зміни в природі та механізмі формування заробітку працівника, замість поняття «заробітна плата» усе частіше використовують терміни «трудовий дохід», «винагорода», «оплата праці», «заробіток», «дохід». Але в будь-якому разі повна компенсація за витрачені зусилля, включаючи заробітну плату, повинна відбивати внесок кожного працівника, ефективність його праці.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі обліку в установі. Заробітна плата – це точка перетину інтересів багатьох: установи, працівника, податкової, фондів. Кожна з цих сторін оцінює значення заробітної плати, що є найважливішим. У зв’язку з цим важко переоцінити значення роботи бухгалтера, пов’язаної з обліком витрат на оплату праці. Вона, як правило, найбільш складна та трудомістка. Помилка у нарахуванні заробітної плати автоматично призводить до цілої серії помилок і порушень, які є найважчими за своїми наслідками. Є тільки один спосіб уникнути таких помилок - абсолютно точно знати, як проводити будь-які розрахунки, - пов’язані із заробітною платою.

Одним із найважливіших елементів механізму функціонування підприємств в умовах розвитку ринкових відносин є матеріальне стимулювання праці. Заробітна плата повинна бути поставлена в пряму залежність від конкретних результатів праці на підставі диференційованого обліку трудового внеску кожного працівника в загальні результати роботи колектива. Відповідно, в основі організації оплати праці повинні знаходитись наступні принципи:

1.         Оплата праці на рівні, який забезпечує відтворення робочої сили відповідного рівня кваліфікації та створення умов для росту індивідуальної заробітної плати за рахунок трудових зусиль працівника.

2.         Диференціація оплати праці з урахуванням складності, характеру і змісту праці у робітників, технічних виконавців, керівників, спеціалістів.

3.         Облік загальних умов праці, режимів праці і відпочинку та інших спеціфічних особливостей характерних для окремих галузей народного господарства.

4.         Однакова оплата за однакову працю на основі створення необхідних умов для застосування рівнонапружених норм праці.

5.         Забезпечення зростання заробітної плати при зниженні її витрат на одиницю продукції або товарообігу та підвищення гарантованості виплати за рахунок поліпшення результатів діяльності підприємства.

6.         Порівняння темпів росту заробітної плати з темпами росту продуктивності праці і забезпечення випередження росту продуктивності праці.

Отже, під фондом оплати праці розуміють всю суму виплат, визначених по тарифах, окладах і розцінках, прогресивних доплатах, преміальних системах, а також матеріальних заохоченнях, спеціальних доплатах та інші виплати з прибутку.


ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА

1.      Закон України «Про підприємства в Україні» // Нове законодавство України Випуск 3 - Київ 1992;

2.      Закон України «Про оплату праці» // Нове законодавство України Випуск 3 - Київ 1993;

3.      «Внутрішньо економічний механізм підприємства» за ред. М.Г. Грещака, Київ КНЕУ, 2001;

4.      Цигилик І.І. «Внутрішній економічний механізм підприємства» Івано-Франківськ ІМЕ, 2000;

5.      Онищенко Т., Рудяк Ю., Пустовіт М. «Оплата праці: податковий та бухгалтерський облік» - Харків «Фактор», 2006;

6.      Покропивний С.Ф. «Економіка підприємства» - Київ КНЕУ, 2006;

7.      Бойчик І.М., Харів М.С., Хонам М.І., Піча Ю.В. «Економіка підприємства» - «Каравела», 2000;

8.      «Економіка підприємства» за ред. Шегди А.В., Київ «Знання-Прес», 2002;

9.      Шваб Л.І. «Економіка підприємства» - Київ «Каравела», 2005;

10.    «Экономика предприятия» под ред. Грузинова В.П., Москва «ЮНИТИ» 1998.


Информация о работе «Методика обчислення фондів основної і додаткової оплати праці»
Раздел: Экономика
Количество знаков с пробелами: 74832
Количество таблиц: 14
Количество изображений: 0

Похожие работы

Скачать
219267
11
7

... преміальна, оплата праці за місячними посадовими окладами. 2. Відрядні: проста відрядна, відрядно-преміальна, відрядно-прогресивна, непряма відрядна, акордна, акордно-преміальна, відсоткова. Основою організації оплати праці є тарифна система, що являє собою сукупність нормативних матеріалів, за допомогою яких встановлюється рівень заробітної плати працівників підприємства залежно від їхньої квал ...

Скачать
123063
7
0

... незалежно від її чисельності. Ця форма організації й оплати праці застосовується на роботах з технічного обслуговування устаткування, машин і механізмів на збиранні врожаю. 2 Сучасний стан обліку праці та її оплати в господарстві   2.1 Організаційно - економічна характеристика ТОВ “Агрофірма Мар’янівська” Ширяївського району Одеської області Об`єктом дослідження дипломної роботи є Товариство ...

Скачать
88172
4
0

... і цієї системи оплати праці. Впровадження ринкових відносин і відповідні структурні зміни в економіці потребують розроблення нових заходів щодо удосконалення системи оплати праці. Серед них важливе місце посідає впровадження погодинної оплати праці. Погодинна форма заробітної плати - нарахування заробітної плати залежить від фактично відпрацьованого часу і встановленої норми оплати за одиницю ...

Скачать
119583
22
0

... засобів призначено рахунок 10 «Основні засоби». За дебетом рахунку відображається надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів на баланс підприємства, які обліковуються за первісною вартістю, сума витрат, яка пов’язана з поліпшенням об’єкта (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо), що призводить до збільшення майбутніх економічних вигод, ...

0 комментариев


Наверх