Висновки до розділу 2

2.4 Висновки до розділу 2

в 2007 році підприємство внаслідок нововведень збільшило балансову вартість основних фондів;

порівняно з 2006 роком збільшився коефіцієнт оновлення основних фондів з 0,0009 у 2006 році до 0,180 – у 2007 році;

коефіцієнт вибуття змінився з 0,0006 до 0,014, що свідчить про вибуття непотрібних основних фондів;

для подальшого розвитку підприємству необхідно звернути увагу на те, що високим є коефіцієнт зносу, зокрема, інших основних фондів – 0,817, транспортних засобів – 0,764, машин і обладнання – 0,681, що є негативним для підприємства;

зросла у 2007 році і середньорічна вартість основних фондів, порівняно з 2006 роком з 8199,47 тис. грн. до 9033,15 тис. грн.;

збільшилась фондоозброєність на 2,44 грн. на кожного працівника;

коефіцієнт реальної вартості збільшився на 0,016, що означає збільшення реального виробничого потенціалу підприємства;

з таблиці 2.6 бачимо, що товарна продукція зросла на 11466,5 тис. грн., тобто більше ніж у 2 рази;

позитивним є також і збільшення фондовіддачі на 1,17 та рентабельності основних фондів на 0,017.

Розділ 3. Шляхи вдосконалення ефективного використання основних фондів на “Лужанському експериментальному заводі”

Рівень використання основних фондів має важливий вплив на формування багатьох основних показників діяльності підприємств. Одночасно багато якісних показників діяльності підприємства впливають на рівень ефективності використання основних фондів. Таким чином, вони взаємопов’язані. Так, наприклад, продуктивність праці залежить від величини фондовіддачі і фондоозброєності, а фондовіддача залежить від продуктивності праці: при зміні одного з цих показників зміниться інший.

Обсяг випуску продукції безпосередньо пов’язаний з величиною виробничої потужності. Виробнича потужність, в свою чергу, змінюється якщо вводять в дію нові основні фонди, поліпшують стан діючих або ліквідують старе і непотрібне устаткування. Недовикористання діючих виробничих потужностей значною мірою зумовлене незбалансованістю окремих ланок, які перебувають в єдиному технологічному ланцюгу [17. с.57].

Причинами негараздів, пов’язаних з використанням основних фондів є:

Неякісне і неповне виконання будівельно-монтажних робіт.

Конструктивні недоліки в устаткуванні і його неякісний ремонт.

Недостача кваліфікованої робочої сили.

Недостатня забезпеченість необхідними матеріалами та енергетичними ресурсами.

Інші неузгодження, помилки в організації та управлінні [5. с.338].

В умовах переходу до ринкової економіки значно скоротились обсяги виробництва багатьох підприємств. Це призвело до створення залишків неефективних основних фондів. Їх наявність негативно впливає на фінансові результати діяльності.

Тому слід розробляти заходи щодо поліпшення використання зовсім неексплуатованих або частково експлуатованих основних фондів шляхом сумісної діяльності з іншими суб’єктами господарювання, підприємцями або використання для організації інших видів діяльності, зокрема здачі в оренду або шляхом їх реалізації [16. c.546].

Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:

Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.

Інтенсивний, , до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.

Найважливішими чинниками підвищення ефективності використання основних фондів є:

1. Поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства, зниження частки недіючого устаткування, а також виведення з експлуатації зайвого і неефективно використовуваного устаткування, зокрема транспортних засобів, коефіцієнт зношеності яких дорівнює 0,8. Вирішальне значення для підвищення ефективності використання основних фондів має своєчасна заміна та модернізація фізично спрацьованого й технічно застарілого устаткування. Зокрема по досліджуваному підприємству за звітній період значно зросла сума зносу в таких групах основних фондів, як машини і обладнання та інструменти, прилади, інвентар. Хоча підприємство і вводить основні фонди, але вони вже застарілі, через це значно зросли коефіцієнти зношеності. Тому обов’язково необхідно замінювати старі основні фонди на нові, що розширить можливості підприємства у виготовленні більшого обсягу продукції.

2. Удосконалення планування, управління, організації праці та виробництва. Великим резервом збільшення продуктивної роботи виробничого устаткування є максимально можливе скорочення його простоїв. Скоротивши простої засобів праці, можна збільшити обсяг виготовленої продукції, що призведе до збільшення фондовіддачі і зменшення фондомісткості та обов’язково позитивно вплине на результат діяльності підприємства, оскільки збільшиться розмір прибутку підприємства, а отже зросте його рентабельність.

3. Підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці. За умов ринкової економіки процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних засобів, усього майна підприємства. Дійова система таких колективних та індивідуальних економічних стимулів поки що перебуває на стадіях становлення і розвитку [15. c.117-132].

Належну увагу слід приділити об’єктам соціально-культурного та побутового обслуговування, тобто невиробничим основним фондам. В цій сфері варто використовувати мало експлуатовані об’єкти шляхом відкриття установ масового обслуговування (наприклад їдальні, спортзали та ін.).

Важливим є також отримання коштів від реалізації зношених, застарілих основних фондів. Для цього слід розміщувати інформацію в засобах масової інформації про можливість продажу або здачі в оренду не використовуваних основних фондів. Можливо на даний момент іншим суб’єктам господарювання вони потрібні як складські приміщення чи в інших якихось цілях [7. c.176].

Таблиця 2.7

Аналіз показників ефективності використання основних фондів за 2006-2007 рр.

Отже, як видно з таблиці 2.7 товарна продукція не змінилася і дорівнює 20559,5 тис. грн., тобто підприємство працюватиме на такому самому рівні. Але скоротилася вартість основних фондів на 270,2 тис. грн. і становить 8762,95 тис. грн., що в свою чергу призведе до зменшення середньорічної вартості основних фондів в 2007 р.: Фсер. 2006 = (9033,15 +8762,95) / 2 = 8898,05 тис. грн. внаслідок цього зростуть показники фондовіддачі на 0,07 грн., а також рентабельності основних фондів на 0,001 грн.

Кошти від реалізації даного об’єкта основних фондів можна буде спрямувати на придбання більш прогресивного устаткування, впровадження нових технологій та інше поліпшення основних фондів. Що в свою чергу підвищить конкурентоспроможність продукції на ринку, зменшить затрати праці на її виробництво, і в загальному поліпшить фінансово-господарський стан “Лужанського експериментального заводу”.

Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці. Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.

Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих фондів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних засобів. Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування [11. c.104-127].

Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників [22. c.136].

Розширити відтворення основних фондів можна за допомогою таких заходів:

технічного переозброєння діючого підприємства;

реконструкції виробництва;

розширення виробничих потужностей підприємства;

нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства [20. c.343].

На мою думку, оновлення основних фондів на даному підприємстві відбувається у двох видах: заміна устаткування, яке являє собою вилучення застарілого або зношеного парку машин і поповнення новим та їх поліпшення (модернізація, модифікація, добудова, реконструкція тощо).

Висновки і пропозиції

Основні фонди підприємства відносяться до одного із основних ресурсів підприємства, які забезпечують процес виробництва продукції. Вони при ефективному використанні та частковому оновленні можуть приносити підприємству великі прибутки.

В процесі аналізу загального обсягу, структури, стану, забезпеченості, ефективності використання і їх вплив на темпи обсягу виробництва було обчислено такі показники: коефіцієнт оновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту, коефіцієнт зношеності, коефіцієнт придатності основних фондів, фондоозброєність, коефіцієнт реальної вартості основних фондів, фондомісткість, фондовіддачу, рентабельність основних фондів.

Структуру основних фондів “Лужанського експериментального заводу” складають активна частина (інструменти, прилади, інвентар) та пасивна частина (будівлі, споруди, передавальні пристрої, а також інші основні засоби). У 2006 році більшу питому вагу у складі основних фондів становила пасивна частина, а в 2007 році намітилася зворотна тенденція, тобто зростання активної частини в структурі основних фондів. Це зростання відбулося на 174,5 тис.грн. і є позитивною тенденцією, тому що цей чинник позитивно впливає на підвищення ефективності використання основних фондів.

В майбутньому в умовах переходу до ринкових відносин кожне підприємство повинно намагатися створювати оптимальну структуру основних фондів, постійно поліпшувати її за рахунок оновлення та модернізації устаткування, зменшення частки зайвого, малоефективного устаткування, підвищення рівня автоматизації та механізації.

Аналіз показників оновлення, вибуття та приросту основних фондів показує, що в 2006 році відбулося оновлення активної частини основних фондів на 7,6 тис. грн., а вибуття спостерігається на 4 тис,грн. Щодо показників оновлення і вибуття у 2007 році, то вони приблизно рівні, тобто підприємство майже в однаковому обсязі залучає нові основні фонди і виводить зношені.

В майбутньому слід приділити більшу увагу заміні зношених об’єктів основних фондів новими, оскільки велика їх частка на підприємстві фізично застаріла (наприклад коефіцієнт зносу інших основних фондів дорівнює 0,8). Тим більше, ще протягом досліджуваного періоду прослідковується значне збільшення прибутку.

Щодо показників забезпеченості підприємства основними фондами, то значно зменшилась фондомісткість, що свідчить про підвищення ефективності використання основних фондів. Збільшилась частка залишкової вартості у загальній вартості майна підприємства (коефіцієнт реальної вартості), це є позитивним явищем оскільки підвищилась виробнича потужність підприємства.

Ефективність використання основних фондів характеризується підвищенням фондовіддачі та рентабельності основних фондів у тому числі за рахунок активної їх частини. Це є позитивною тенденцією, оскільки показує, що за рахунок більш ефективного використання основних фондів значно збільшився обсяг товарної продукції та прибутку.

Насамперед хочеться сказати те, що для підвищення ефективності використання основних фондів слід розробляти заходи щодо більш ефективного використання зовсім не експлуатованих або частково експлуатованих основних фондів шляхом спільної діяльності з іншими суб’єктами господарювання або підприємцями, використання для інших видів діяльності, зокрема здачі в оренду або шляхом їх реалізації.

Список використаних джерел

1.         Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби": затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. №290 // Все про бухгалтерський облік. – 2003. – №14

2.         Абрютина М.С. Анализ финансово-экономической деятельности предприятия: Учебн. Пособие. – М.: Дело и Сервис, 2001. – 272 с.

3.         Грідчина М.С. Корпоративні фінанси: Навч. посібник. – К.: МАУП, 2003. – 232 с.

4.         Гриньова В.М., Коюда В.О. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: "Знання-Прес", 2006. – С. 62-80.

5.         Житна І.П., Нескреба А.Н. Економічний аналіз господарської діяльності підприємтсв. - Київ. - 1992 р. 338 с.

6.         Завгородній В.П. Автоматизація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу. - Київ. - 1998р. 268 с.

7.         Іваненко В.М., Горбатюк М.І. Економічний аналіз: Навч. метод. посібник для самост. вивчення дисципліни. – К.: КНЕУ, 1999. – 176 с.

8.         Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. - Київ - 2000 р.- 246 c.

9.         Іващенко І.В., Болюх М.А. Економічний аналіз господарської діяльності: Підручник. – К. : КНЕУ, 1999. – 204 с.

10.       Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз: Навч. посібник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – К.: "МАУП", 2001. – 152 с.

11.       Кірейцева Г.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – К.: "ЦУЛ", 2003. – С. 104-127.

12.       Коробов М.Я. Фінансово-економічний аналіз діяльності підприємства. - Київ. - 2001р. 378 с.

13.       Мец В. О. Економічний аналіз фінансових результатів та фінансового стану. - Київ. - 1999р. – 119 с.

14.       Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві. - Львів.- 1998р. – 220 с.

15.       Партин Г.О., Загородній А.Г. Фінанси підприємств: Навч. посібник. – Львів: "ЛБІНБУ", 2003. – С. 117-132.

16.       Поддєрьогін А.М., Білик М.Д., Буряк П.Д. та ін. Фінанси підприємств: Підручник. – К.: "КНЕУ", 2004. – 546 с.

17.       Стражева В.И. Анализ хозяйственной деятельности. - Москва.- 1997 г. – 57 с.

18.       Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислових підприємства. – 2-ге вид., стер. – К.: Алеута, 2003. – 485 с.

19.       Терещенко О.О. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання: Навч. посібник. – К.: "КНЕУ", 2005. – 554 с.

20.       Шеремет А.Д. Финансы предприятий. – М.: ИНФРА. – 1999. – 343 с.

21.       Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика экономического анализа. - Москва. - 1995 г.

22.       Шкарабан С.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - Тернопіль. – 1999 р. – 136 с.

23.       Глиця Г.О. Основні фонди: відтворення з урахуванням нових реалій розвитку // Фондовий ринок. – 2005. – №13. – С. 18.

24.       Класифікація основних засобів // Вісник податкової служби України. – 2000. – №43. – С. 22.

25.       Морозова М. Модернізація основних засобів // Вісник податкової служби України. – 2001. – №45. – С. 46.

26.       Стан основних засобів України // Актуальні проблеми економіки. – 2005. – №6. – С. 83.

27.       Циглик І. Виробничий потенціал в системі підприємництва // Економіка. Фінанси. Право. – 2006. – №1. – С. 5

28.       Шот А. Оновлення основних засобів – складова частина структурної перебудови економіки // Регіональна економіка. – 1999. – №1. – С. 6

Похожие работы

Організація процесу оцінювання та методи контролю якості продукції на базі ДП "Лужанський експериментальний завод"

Скачать

67178

1

1

... є продуктивність праці. Так трудомісткість виготовлення 1000 дал технічних рідин на підприємстві становить 490 годин. 2.2 Аналіз організації процесу оцінювання та методи контролю якості на ДП ”Лужанський експериментальний завод” На ДП ”Лужанський експериментальний завод” використовуються наступні методи контролю: Відбирання проб Під час наливання цистерни з крана, встановленого на нагні ...

Промисловість Чернівецької області та розвиток сфери обслуговування

Скачать

43566

0

8

... та монтажу машин і устаткування - 5,2%, харчової промисловості та перероблення сільськогосподарських продуктів - 5,1% (рис. 2). Рис. 2. Карта промисловості Чернівецької області [3] Володіючи значною сировинною базою, особливого розвитку набула харчова промисловість, де зайнято більше чверті всіх штатних працівників промисловості, виробляється більше третини загальнообласного обсягу ...