РОЗРОБКА КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ

2 РОЗРОБКА КОМЕРЦІЙНОЇ ІДЕЇ

Майбутні засновники підприємств, які мають необхідні навички створення підприємств, значно частіше потерпають від відсутності перспективних комерційних ідей, ніж від відсутності фінансових ресурсів. Життєздатні комерційні ідеї потрібні не тільки для того, щоб почати свою власну справу, але й для успішного функціонування бізнесу на всіх його етапах. Нові комерційні ідеї потрібні:

-          для розробки нових видів продукції, послуг, диверсифікації існуючого виробництва;

-          для зменшення рівня витрат;

-          для підвищення прибутковості бізнесу.

Для початку розробки нашої ідеї заповнимо карту ідей згідно варіанту:

Рисунок 2.1 – Карта ідей

Отже, за напрямком „виробництво” можна запропонувати такі позиції: зимове жіноче взуття, весняно-осіннє взуття, літнє взуття, засоби догляду з взуттям.

За напрямком „послуги” – ремонт, чистка жіночого взуття., послуги консультантів у фірмових магазинах, підбір аксесуарів до вибраного взуття.

За напрямком „торгівля” –організація продаж зимового, літнього, осінньо-весняного жіночого взуття та засобів догляду за ним.

Із запропонованих позицій обираємо найбільш перспективну. Наприклад, обираємо таку позицію, як «Виготовлення літнього жіночого взуття».

Сформуємо більш детально потенційну комерційну ідею з урахуванням задуму виробника [9].

Проаналізуємо обрану позицію «Виготовлення літнього жіночого взуття» і дамо відповіді на деякі питання.

Таблиця 2.1 - Потенційна комерційна ідея та проблеми, які можуть бути вирішені

Потенційна комерційна ідея (виробництво, товар, послуга)	Яка проблема вирішується?
Виготовлення літнього жіночого взуття	1. Задоволення смаків різних верств населення.
	2. Вибір найбільш комфортного та якісного взуття відповідно до існуючих потреб.
	3. Можливість виготовлення та торгівля багатьма різновидами продукції (різноманітний модельний ряд)

Отже із наведених потенційних ідей обираємо найбільш привабливу та перспективну: „Виробництво жіночого літнього взуття різноманітного асортименту”.

Скоригуємо більш точно комерційну ідею з урахуванням можливих змін в потребах споживачів.

Потреби споживачів протягом певного часу змінюються. Тому потенційну комерційну ідею, яку було висунуто, скорегуємо з урахуванням таких основних факторів: зміни в стилі життя людини, зміни в технологіях, зміни в моді. Для цього потрібно дати відповідь на питання: „Яким чином названі фактори можуть вплинути на вирішення визначеної проблеми та внести корективи в комерційну ідею?”

Отже, зміни в умовах життя зумовлюють потребу у зручному та комфортному взутті, з натуральних матеріалів, для забезпечення комфорту жінок; зміни в технологіях можуть стимулювати виробництво взуття із сучасних, нестандартних матеріалів, що підвищить його міцність та захисні властивості, в той же час не заважаючи комфорту; зміни в моді приведуть до необхідності дизайну та пошиву жіночого взуття, оздобленого додатковими прикрасами, із дорогих нарядних матеріалів (замша, тканини), із модною висотою каблука, які, однак, будуть розроблені із врахуванням ергономічних особливостей організму людини.

На підставі аналізу всіх цих змін формулюємо уточнену комерційну ідею: „Дизайн та пошив літнього жіночого взуття з натуральних матеріалів (шкіра, замша, натуральні тканини) із оздобленням”.

Удосконалимо потенційну комерційну ідею з метою надання їй більш привабливих рис. Спершу проведемо аналіз пропозицій по доробці, удосконаленню, покращенню висунутої комерційної ідеї з метою надання споживачу додаткових вигод, причому за додаткову плату. Проаналізуємо такі фактори: вид доставки, покращений дизайн, нова упаковка, надання нових, вигідних для споживача умов.

Доставка повного асортименту взуття може здійснюватись в ряд фірмових магазинів. Упаковка кожної пари взуття повинна бути не лише витривалою, а й досить привабливою, адже покупець може бути задоволений лише в тому випадку, якщо усі складові його покупки відповідатимуть найвищим вимогам. При створенні нових для споживача умов можуть бути розглянуті умови якісного обслуговування клієнта, а також умови його матеріального заохочення, такі як надання знижок за кожну наступну пару взуття, користування дисконтними картками, проведення різноманітних акцій тощо.

Отже, новим, більш детальним варіантом комерційної ідеї є: „Індивідуальний дизайн та пошив жіночих босоніжок із натуральної шкіри та замші, ергономічно доцільних матеріалів, сучасного модельного ряду, оздобленого стильними унікальними прикрасами".

Спробуємо досягти удосконалення комерційної ідеї за рахунок внесення в неї спеціальних знань, навичок самого розробника. На даному етапі розробки вносимо в висунуту комерційну ідею свої професійні знання, отримані в результаті навчання., а саме: „Індивідуальний дизайн та пошив нарядних жіночих босоніжок із натуральної шкіри, замші, інших натуральних матеріалів, сучасного модельного ряду, оздобленого стильними унікальними прикрасами, а також підбір та створення відповідних аксесуарів до них."

Після того, як комерційна ідея сформована, проведемо її оцінювання за допомогою таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Оцінка комерційної ідеї на предмет реалізації

Питання	Так	Ні	Чи є потреба в додатковій інформації
1.          Чи буде працювати Ваша ідея?	Ú		Ні
2.          Чи буде ця ідея спрацьовувати протягом певного часу ?	Ú		Ні
3.          Чи будуть люди за це платити?	Ú		Ні
4.          Чи достатня кількість людей буде за це платити?	Ú		Так
5.          Чи усвідомлюєте Ви, які потреби при цьому задовольняються?	Ú		Ні
6.          Чи знаєте Ви, якими будуть затрати на виробництво?		Ú	Так
7.          Чи безпечна Ваша ідея?	Ú		Ні
8.          Чи законна Ваша ідея?	Ú		Ні
9.          Чи знаєте Ви конкурентну продукцію?	Ú		Так
10.        Чи сподобається Ваша ідея людям?	Ú		Ні
11.        Скільки Вам потрібно грошей для реалізації Вашої ідеї?			Так
12.        Чи можете Ви знайти необхідну кількість грошей для реалізації ідеї?		Ú	Ні
13.        Чи потрібне Вам спеціальне обладнання?	Ú		Так
14.        Чи володієте Ви необхідними навичками, знаннями?		Ú	Ні
15.        Чи потрібен Вам персонал з певними знаннями, навичками	Ú		Так

Проаналізувавши відповіді на вищенаведені питання, ми можемо зробити остаточний висновок про доцільність запровадження комерційної ідеї. Отже, запропонована комерційна ідея має можливість затвердитися на ринку конкуруючих виробників, та є економічно вигідною, хоча потребуватиме значних витрат на її впровадження у зв'язку з високим рівнем конкуренції в даній галузі промислового виробництва.

3 РОЗРОБКА УСТАНОВЧИХ ДОКУМЕНТІВ ДЛЯ СТВОРЕННЯ СУБ’ЄКТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ – ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ

Для створення суб'єкта бізнесу – юридичної особи необхідно підготувати та подати до державного органу реєстрації, який знаходиться за місцем розташування офісу суб'єкта бізнесу, такі документи:

1. Реєстраційну картку встановленого зразка.

2. Рішення власника про створення суб'єкта бізнесу. Якщо заявників два або більше, то подаються протокол зборів засновників установчий (засновницький) договір.

3. Статут.

4. Документ про сплату реєстраційного мита (7 н.м.з.п.).

5. Документи, які підтверджують сплату внесків до статутного фонду (для акціонерних товариств та товариств з обмеженою відповідальністю).

Установчий (засновницький) договір – це угода між засновниками суб'єкта бізнесу, в якій регламентуються питання створення суб'єкта бізнесу, формування статутного фонду, даються відомості про засновників, обумовлюються майнові, фінансові, організаційні умови взаємодії між засновниками, порядок розподілу прибутку та покриття збитків тощо. Суть установчого договору полягає в тому, що він є одним із різновидів згоди про спільну діяльність. Його зміст - порядок об'єднання майна, капіталів і підприємницьких зусиль засновників з метою отримання прибутку.

Статут – це основний документ, який регламентує діяльність суб'єкта бізнесу. Завдання статуту - дати повне уявлення про правовий статус підприємства як самостійного суб'єкта господарювання, що має права юридичної особи, про його внутрішній механізм управління. У цьому розумінні статут – нормативний документ підприємства, що доповнює та конкретизує більшість положень установчого (засновницького) договору.

Статут пишеться в довільній формі та повинен містити такі обов'язкові відомості: засновники (власники) суб'єкта бізнесу; повна назва та повне найменування суб'єкта бізнесу; місцезнаходження суб'єкта бізнесу (повна адреса); мета та предмет діяльності; порядок утворення майна; органи управління, порядок їх створення та компетенція; повноваження трудового колективу та його виборних органів; умови реорганізації та ліквідації [9].

Завершується створення суб'єкта бізнесу видачею йому свідоцтва про державну реєстрацію. Новоствореному суб'єкту бізнесу присвоюється 8-ми значний ідентифікаційний код, який слугує для ідентифікації суб'єкта бізнесу в ринковому просторі.

У даній курсовій роботі згідно заданого варіанта створюється приватне підприємство (див. табл. 3.1).

Таблиця 3.1 - Початкові дані для виконання завдання

№ варіанта	Організаційно-правова форма	Число засновників		Величина статутного фонду, тис. грн.	Вид діяльності
		Юридичні особи	Фізичні особи
19	Приватне підприємство	-	1	15	Виготовлення виробів із металу

Отже в даному розділі потрібно виконати такі завдання:

1.         Скласти реєстраційну картку суб’єкта бізнесу, який планується створити та зареєструвати (додаток А).

2.         Заповнити свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності - юридичної особи (додаток Б).

3.         Скласти статут підприємства, яке планується створити (додаток В).

4 РОЗРАХУНОК ВАРТОСТІ нематеріального активу, який виступає внеском до статутного фонду підприємства

Під нематеріальними активами розуміють довгострокові вкладення на придбання об'єктів інтелектуальної власності, права на здійснення окремих видів діяльності, права оренди будівель (споруд, приміщень) або користування ними, а також інші аналогічні майнові права, що визнаються такими і приносять дохід.

В загальному вигляді до нематеріальних активів підприємства відносяться:

-  об'єкти права інтелектуальної власності;

-  об'єкти права користування ресурсами природного середовища;

-  об'єкти права користування економічними, організаційними та іншими вигодами;

-  гудвіл (ділова репутація).

Об'єкти права інтелектуальної власності - все те, що винайдено розумом людини, створено її працею, належать цій людини і може бути юридично захищено. Конвенція Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була прийнята в Стокгольмі 14 липня 1967 року, передбачає, що об'єктами інтелектуальної власності є:

-  літературні, художні твори та наукові праці;

-  виконавська діяльність артистів, фонограми та радіопередачі;

-  винаходи;

-  наукові відкриття;

-  промислові зразки;

-  товарні знаки, знаки обслуговування та фірмові найменування і позначення;

-  право на припинення недобросовісної конкуренції, тобто, таких дій конкурентів, які протирічать промисловій або торговельній практиці.

Об'єктами права промислової власності визнаються:

-  право власності на винахід, яке засвідчується патентом. Об'єктом винаходу може бути продукт (пристрій, речовина, культура клітин рослин і тварин), спосіб.

-  право власності на корисну модель, яке засвідчується патентом. Об'єктом корисної моделі може бути конструктивне використання пристрою;

-  право власності на промисловий зразок, яке засвідчується патентом. Об'єктом промислового зразка може бути форма, малюнок тощо, в результаті чого визначається зовнішній вигляд промислового виробу;

-  право власності на знаки для товарів і послуг, яке засвідчується свідоцтвом. Об'єктом права власності на знак можуть бути словесні, зображувальні, об'ємні та інші позначення, виконані в будь-якому кольорі;

-право власності на сорт рослин, яке засвідчується патентом. Власником даних об'єктів права визнається той, хто першим заявив про це, подавши заявку до Державного агентства України з ох о-рони промислової власності.

Об'єктами авторського права визнаються: літературні письмові твори (книги, брошури, статті тощо); виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори; музичні, драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні твори тощо; аудіовізуальні твори; твори архітектури; твори прикладного мистецтва; фотографії, ілюстрації, карти, плани, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, архітектури; скульптури, картини, малюнки, гравюри, літографії та інші твори образотворчого мистецтва; сценічні обробки творів, переклади тощо (без заподіяння шкоди охороні оригінальних творів); право власності на фірмове найменування, яке має кожна юридична особа; право власності на програми для ЕОМ, тобто, право на публікування, відтворення, розповсюдження та інші дії з введення в господарський обіг сукупності даних та команд, що призначені для функціонування ЕОМ та інших комп'ютерних пристроїв з метою отримання певного результату; право власності на базу даних, тобто, право на публікування, відтворення, розповсюдження та інші дії з введення у господарський оборот сукупності даних (статей, розрахунків тощо), які систематизовані для пошуку і обробки за допомогою ЕОМ; право власності на науково-технічну інформацію, тобто, право на результати науково-технічних, виробничих робіт та іншої науково- технічної діяльності, що зафіксовані у формі, яка забезпечує їх відтворення, використання та поширення.

Право власності на ці твори зазначається на примірнику твору, якщо суд не доведе іншого.

До об'єктів права користування ресурсами природного середовища відносяться:

-право користування земельною ділянкою, надрами;

-право користування інформацією про природне середовище. До об'єктів права користування економічними, організаційними та іншими вигодами відносяться:

-  економічні вигоди від користування монопольним становищем на ринку виробництва товарів та послуг. Ці вигоди визначаються на підставі інформації, наданої Антимонопольним комітетом України;

-  право на використання економічних та інших пільг. Це право визначається на підставі документів, що засвідчують ці права (напри к- лад, пільги зі сплати податків тощо).

І нарешті, гудвіл (ділова репутація) - це комплекс заходів, спрямованих на збільшення прибутку підприємства без відповідного збільшення активних операцій, а шляхом використання кращих управлінських здібностей, застосування ноу-хау тощо.

Найвагомішою частиною нематеріальних активів є право на інтелектуальну власність. Саме здобутки інтелектуальної власності найчастіше виступають внесками до статутного фонду господарських товариств.

Експертна оцінка вартості інтелектуальної власності може здійснюватись такими способами:

-  шляхом визначення сучасної вартості відтворення даної інтелектуальної власності;

-  шляхом капіталізації прибутків від впровадження здобутків інтелектуальної власності у виробництво.

Вихідні дані для виконання завдання представлені в табл. 4.1 та 4.2 [9].

Таблиця 4.1 – Початкові дані для виконання завдання

варіант	Ni, шт.		Мі, грн.		ЗПі, грн.		Аі, грн.		Црі, грн.		Во, млн. грн.	λ, %	β, %	Вк, млн. грн.
	Х	Y	Х	Y	Х	Y	Х	Y	Х	Y
19	780	880	310	340	190	200	68	78	1450	1550	1,5	27	18	1,6

Таблиця 4.2 – Початкові дані для виконання завдання

варіант	ΔМ, %		ΔЗП, %		Δ Ni, шт.		± ΔЦрі, грн.		Кі, тис.грн.
	Х	Y	Х	Y	Х	Y	Х	Y
19	40	38	21	23	100	90	-10	+35	165

Користуючись даними таблиць 4.1 та 4.2 визначимо вартість об'єкта права інтелектуальної власності. Для цього скористуємось таким набором дій:

1. Розрахуємо дохід Д, який отримувало підприємство від реалізації виробів за рік за формулою (4.1):

  (4.1)

де В_р – виручка від реалізації продукції за рік, грн.;

 β – ставка податку на додану вартість, %;

 Ц_рі – ціна реалізації виробу і-го найменування, грн.;

 N_і – кількість виробів і-го найменування, які були реалізовані за рік, шт.;

 п – кількість найменувань видів виробів.

2. Розрахуємо інші витрати підприємства І_н на виготовлення та реалізацію продукції згідно формули (4.2):

  (4.2)

де В₀ – витрати підприємства від операційної діяльності, грн.;

 М_і – витрати матеріалів на виготовлення одиниці і-го виробу, грн.;

 ЗП_і – основна і додаткова заробітна плата виробничих робітників в розрахунку на одиницю і-го виробу, грн.;

 Ф_і – відрахування до обов'язкових фондів в розрахунку на один виріб і-го найменування, грн.;

 т – кількість видів витрат.

3. Розрахуємо величину податку на прибуток П_п, що сплачувало підприємство до впровадження винаходу за формулою (4.3):

  (4.3)

де λ – ставка податку на прибуток, %.

4. розрахуємо витрати підприємства В_Т за рік згідно формули (4.4):

  (4.4)

4.   Розрахуємо величину чистого прибутку П₁, який отримувало підприємство за формулою (4.5):

  (4.5)

 

6. Розрахуємо витрати на матеріали М₂ в розрахунку на один виріб, що будуть мати місце після впровадження виробу за формулою (4.6):

  (4.6)

де М – витрати на матеріали на один виріб до впровадження винаходу, грн.;

 ΔМ – зменшення витрат на матеріали на один виріб після впровадження винаходу, %.

 

7. Розрахуємо витрати на основну та додаткову заробітну плату виробничих робітників ЗП₂ за формулою (4.7):

  (4.7)

де ЗП – витрати на основну і додаткову заробітну плату виробничих робітників з обов'язковими нарахуваннями в розрахунку на один виріб до впровадження винаходу, грн.;

 ΔЗП – зменшення основної та додаткової заробітної плати після впровадження винаходу, %.

 

8. Розрахуємо витрати від операційної діяльності В_о2, які будуть мати місце на підприємстві у випадку впровадження винаходу згідно формули (4.8):

  (4.8)

де К – додаткові витрати на впровадження винаходу, грн.;

 N_2і – кількість виробів і-го найменування, які можуть бути реалізовані за рік у випадку впровадження винаходу, шт.

9. Розрахуємо дохід Д₂, який може отримати підприємство у випадку впровадження виробу згідно формули (4.9):

  (4.9)

де Ц₂ – ціна реалізації виробу після впровадження винаходу, грн.;

 ΔЦ – зміна ціни реалізації виробу у випадку впровадження винаходу, грн.

10. Розрахуємо величину податку на прибуток П_п2, який повинно буде сплачувати підприємство у випадку впровадження винаходу за формулою (4.3):

 

11. Розрахуємо витрати підприємства В_Т2 за рік у випадку впровадження винаходу згідно формули (4.4):

12. Розрахуємо величину чистого прибутку П₂, який може отримати підприємство у випадку впровадження винаходу згідно формули (4.5):

13. Розрахуємо додатковий річний чистий прибуток П_Д, який може отримати підприємство у випадку впровадження винаходу як різницю між чистим прибутком до і після впровадження винаходу, тобто:

14. Розрахуємо можливу вартість об'єкта права інтелектуальної власності – патенту на винахід, що пропонується внеском до статутного фонду підприємства за формулою (4.10):

  (4.10)

де В_К – вартість цілісного майнового комплексу, що визначається за балансом підприємства, грн.;

 С_к – ставка капіталізації прибутків, що складає 0,12.

Таким чином, ми отримали від'ємний результат, що свідчить про те, що запропонований об'єкт права інтелектуальної власності, що пропонується внеском до статутного фонду підприємства, є неефективним і не доцільним для придбання.