Неокласична модель економічного зростання

25. Неокласична модель економічного зростання

Іншим типом моделі економічного зростання є модель, яка була розроблена в 50–60-х pp. лауреатом Нобелівської премії Робертом Солоу. Ця модель дає змогу дослідити, як основні фактори виробництва – праця, капітал, технологічні зміни – впливають на динаміку обсягу виробництва, коли економічна система перебуває у рівноважному сталому стані. Перевагою моделі Солоу є розмежування цих факторів і поступове дослідження впливу кожного з них на процес довгострокового зростання національного доходу. Ми не ставимо перед собою завдання детально розглянути модель Солоу. Сформулюємо лише основні її передумови, позначення та висновки. Передумови та позначення моделі Солоу: пропозиція товарів описується за допомогою відомої нам виробничої функції: Y=F (K, L), яка характеризується постійним ефектом масштабу виробництва. Це означає, що коли обсяги ресурсів капіталу (К) і робочої сили (Z.) помножити на довільне додатне число (z), то й обсяг випуску зросте пропорційно цьому множникові: F (z*K, Z*L)=z*F (K, L). Якщо припустити, що , то виробнича функція матиме вигляд: Y/L=F*(K/L*L/L) або y=f(®), де у – продуктивність праці - капіталооснащення праці  (тут застосовані малі букви для позначення кількісних показників у розрахунку на одного працюючого). В результаті таких перетворень маємо функцію з двома змінними (y та r), хоча третя змінна (І) і залишається залученою до аналізу;

Недоліки моделі Солоу. Модель Солоу є доброю базою для початку аналізу економічного зростання, проте, як будь-яка модель, вона абстрактна і має певні недоліки: 2) модель не враховує багатьох обмежень економічного зростання: енергетичних, екологічних тощо; 3) модель не враховує деякі фактори зростання, на які можна вплинути за допомогою заходів економічної та соціальної політики (освіта, соціальна стабільність, охорона здоров'я, військові витрати тощо); 4) модель дає змогу знайти і проаналізувати ситуації сталої рівноваги економіки, які досягаються лише в довгостроковій перспективі. Але для економічної політики важливою є динаміка добробуту в найближчому періоді.

26. Зростання за «золотим правилом»

Збільшуючи норму заощадження доходу, можна збільшувати постійний рівень капіталу, проте цей шлях дуже короткий. Суспільство існує для того, щоб споживати плоди економічного розвитку, а не виробляти продукцію лише заради продукції. Тому цілком зрозуміло, що виникає питання про такий сталий рівень запасу капіталу (k*), за якого рівень споживання в країні стає максимальним. Відповідь на це питання дає так зване «золоте правило» нагромадження. Під «золотим правилом» нагромадження розуміють таку норму заощадження s, за якої встановлюється стан сталої рівноваги економічної системи з найбільшим рівнем споживання. Як можна дізнатися, чи відповідають показники економіки вимогам «золотого правила»? Для цього необхідно знайти умови максимального споживання. Раніше було показано, що споживання визначається як різниця між виробництвом та інвестиціями, тобто c=y-i. Оскільки ми ведемо мову про рівноважний сталий стан економіки (r=r*), то замінимо значення у та і на їхні величини в умовах сталого рівня капіталооснащення: y=f (r*), a i=s*f (r*)=(б+n+g)*r^* Звідси отримуємо формулу для визначення споживання на одиницю праці з постійною ефективністю в умовах рівноважного стану: c^*=f(r^*) – (б+n+g)*r^*. Щоб визначити максимум функції споживання, потрібно взяти її похідну і прирівняти до нуля: (c^*)^’=0 це [f^’(r^*) – (б+n+g)]=0.

Враховуючи, ще є швидкістю зростання виробничої функції у точці  і називається граничним продуктом капіталу (МРК), рівноважний рівень споживання максимізується в тій точці, де виробнича функція і функція знецінення капіталу мають однаковий нахил: MPK=б+n+g де МРК – кут нахилу виробничої функції в точці; (б+n+) – кут нахилу функції знецінення запасу капіталооснащення праці внаслідок амортизації, збільшення чисельності населення і технологічних змін.

Ця умова зветься «золотим правилом нагромадження». Величина капіталооснащення r яка йому відповідає, називається капіталооснащенням за «золотим правилом», а норма заощадження  – нормою заощадження за «золотим правилом», її можна взяти з рівняння (б+n+g)*r^**=s^*f(r^**) яке є необхідною умовою рівноважного сталого стану економіки.

27. Сучасна теорія економічного зростання

У вчення Дж. Кейнса було багато прихильників, особливо в післявоєнні роки, коли на перший план вийшли проблеми економічного зростання і макроекономічної оптимальності. Майже всіх послідовників теорії Кейнса умовно можна поділити: на ортодоксальних кейнсіанців, які трактували теорію ефективного попиту як стратегічну теорію рівноваги в умовах неповної зайнятості; помірних кейнсіанців (соціально-класовий характер їх теорій яскраво не виражено), що розглядали концепцію Кейнса як теорію нерівноваги; представників неокласичного синтезу, які вважали

кейнсіанську теорію окремим випадком неокласичної теорії загальної рівноваги.

Найвідоміші прихильники ортодоксального кейнсіанства – Е. Хансен, Р. Харрод та Є. Домар. Е. Хансен (1887–1976) – американський економіст, закінчив університет у Вісконсині. Основою динамічної теорії циклу Хансена є теорія кон'юнктури, відповідно до якої промисловий цикл – це кон'юнктурне коливання виробництва, або відхилення

кривої динаміки виробництва від лінії рівноваги. Причина коливань кривої динаміки, тобто причина економічних криз полягає в дії закону спадної продуктивності капіталу і частки споживання, що знижується.

Акселераційний ефект полягав у тому, що зростання доходів в окремих випадках може збільшити інвестиції. Вважалось, що окремі види обладнання мають порівняно тривалий термін виробництва, і очікування завершення цього терміну психологічно впливає на розширення виробництва необхідного обладнання в обсягах, що перевищують реальний попит, а це приводить до зростання попиту на інвестиції. Щоб акселераційний ефект був максимальним, держава повинна здійснювати антикризову програму на кожній фазі циклу з метою активізації «вбудованих стабілізаторів», використовуючи податкову систему, тобто підвищувати ставки податків під час піднесень і знижувати під час спадів; впливати на інвестиційний і споживчий попит незалежно від фази циклу. Для цього варто поліпшити життєвий рівень населення, надавати субсидії фірмам і допомогу у фінансуванні НДОКР; закликати багату верхівку населення утриматися від марнотратства. Таку політику держави Е. Хансен назвав «соціалізованою», оскільки її метою є

Похожие работы

Основні теорії грошей. Кредитна система

Скачать

64592

0

0

... і є борговим зобов’язанням держави, а чекові та інші види вкладів - борговим зобов’язанням банків і ощадних закладів. Номінальна вартість сучасних грошей не відповідає їхній реальній вартості. В країнах з розвинутою фінансово-кредитною системою зникла відповідність між національною грошовою одиницею та її золотим вмістом, тобто, золотий запас країни не є безпосереднім забезпеченням національного ...

Пріоритети і напрямки вдосконалення чинної макроекономічної політики

Скачать

76743

1

1

... ітика, однак її цілі і механізми здійснення спиралися на абсолютно інші принципи. В умовах же руйнування командної системи управління і становлення ринкового господарства неминуче міняється і зміст макроекономічної політики. Зрозуміло, що в готовому і розвиненому вигляді, так, як це мало місце в сучасних розвинених країнах, макроекономічна політика в умовах перехідного періоду не може мати місця. ...

Макроекономіка як наука та методи її дослідження

Скачать

47045

0

6

... макроекономіку - конкретну економічну науку,що розробляє конкретні моделі розвитку економічної системи. макроекономіка україна регулювання моделювання Теоритична макроекономіка застосовує специфічний набір методів і прийомів дослідження свого предмету. Будь-яка наука, яка досліджує природу і суспільство,є емпіричною у тому розумінні,що виходить із даних процесів і явищ макроекономіки; також ...

Об’єкти та цілі макроекономічного регулювання

Скачать

74402

0

0

... економіка за повної зайнятості та повного обсягу виробництва не може забезпечити необмеженого випуску товарів і послуг. Саме тому суспільство має вибирати, які продукти виробляти, а від яких відмовитися [11]. 2.         ОБ’ЄКТИ ТА ЦІЛІ МАКРОЕКОНОМІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ   2.1.      Різні типи економічних систем як об’єкти макроекономічного регулювання Щоб визначити об'єкт макроекономіки як науки ...