Підвищення прибутковості сезонних підприємств на базі ТОВ "Козова-цукор"

Міністерство освіти і науки України

Тернопільський державний технічний університет

імені Івана Пулюя

Кафедра економічної кібернетики

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни:

Економіка підприємства

На тему:

Підвищення прибутковості сезонних підприємств

на базі ТОВ «Козова-цукор»

Виконала:

ст. гр. БК-21

Бабій Л.П.

Керівник роботи:

Дмитрів Д.В.

Тернопіль 2009

Зміст

 

Вступ

Розділ 1. Аналіз прибутку

1.1  Поняття та види прибутку

1.2  Розрахунок прибутку

1.3  Шляхи підвищення прибутковості

Розділ 2. Загальна характеристика об’єкта дослідження

2.1 Місія, основні цілі функціонування

2.2 Працівники підприємства, структура управління

2.3 Основні фонди підприємства. Інноваційна діяльність

Розділ 3. Оцінка підвищення прибутку підприємства

3.1 Аналіз показників прибутку підприємства ТОВ “Козова-цукор»

3.2 Пропозиції щодо підвищення прибутковості

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

На сучасному етапі, в умовах розвитку ринкової економіки в Україні, розвитку великого, малого та середнього підприємництва, загострення конкурентної боротьби, науково-технічного прогресу виникає потреба аналізу фінансово-економічних результатів діяльності підприємства. Це потрібно насамперед заради більш ефективного управління підприємством, для досягнення поставлених цілей, а саме: подальшого розвитку, відтіснення конкурентів і завоювання більшої частки ринку.

Саме прибуток, який відображає у вартісній формі кінцевий результат діяльності підприємства в умовах роботи за принципами самофінансування є головним у аналізі. У прибутку акумулюються підсумки всіх сторін роботи підприємства: зростання виробництва продукції та її реалізації відповідно до договорів замовника, ефективність використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, наявних в його розпорядженні.

Прибуток за сучасних умов є не тільки показником ефективності роботи окремого підприємства, а й має важливе практичне значення. Він є джерелом формування фінансових ресурсів самих підприємств і використовується ними для забезпечення господарської діяльності. Також це одне з найбільших джерел фінансових ресурсів держави.

Отже, метою даної курсової роботи є аналіз показників прибутку підприємства, його аспектів формування і розподілу, аналіз динаміки показників прибутку, пошук шляхів їх підвищення.

Для проведення аналізу прибутку слід використовувати такі джерела інформації:

· баланс підприємства “ (форма №1);

· звіт про фінансові результати та їх використання ” (форма №2);

· звіт з праці

Розділ 1. Аналіз прибутку

 

1.1 Поняття прибутку та його види

Прибуток являється фінансовим результатом діяльності підприємства. Показник прибутку орієнтує виробничу господарську діяльність підприємства на високі кінцеві результати, на ріст випуску високоякісної продукції з найменшими затратами. Показник прибутку являється одним із показників, який встановлений в контрольних цифрах, є основним джерелом виробничого і соціального розвитку підприємства.

Прибуток – це частина доходу, що залишається підприємству після відшкодування усіх витрат, пов’язаних з виробництвом, реалізацією продукції та іншими видами діяльності. В умовах ринку прибуток є джерелом усіх фінансових ресурсів підприємства. [1, c.215].

Розрізняють такі види прибутку:

1. Балансовий прибуток;

2. Операційний прибуток;

3. Чистий прибуток.

Балансовий (валовий) прибуток – це загальний прибуток підприємства, одержаний від усіх видів діяльності, до його оподаткування і розподілу. Інколи слід врахувати витрати, що зменшують величину балансового прибутку (плата за землю, податок на майно, податок з власників транспортних засобів, утримання дошкільних закладів тощо).

Балансовий прибуток складається:

- прибуток від реалізації товарної продукції.

- прибуток чи збиток від іншої реалізації.

- позареалізаційні результати.

До іншої реалізації належить:

- продаж продукції підсобного господарства.

- продаж понаднормованих і "зайвих" матеріальних цінностей.

- послуги свого власного транспорту.

- різні послуги непромислового характеру.

Операційний прибуток визначається коригуванням балансового прибутку на операційні витрати, до складу яких входять: заробітна плата з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, рентні платежі, транспортні і комерційні витрати. Саме цей скоригований балансовий прибуток виступає у формі прибутку до оподаткування (оподатковуваного прибутку).

Чистий прибуток – це прибуток, що поступає у розпорядження підприємства після сплати податку на прибуток. [3, c.240].

З чистого прибутку підприємства сплачуються борги та проценти за кредити, а решта розподіляється на фонд споживання (виплати власникам, акціонерам, персоналу за результати роботи) та фонд нагромадження (використовується на інвестиційні потреби та створення резервного фонду).

Прибуток підприємства формується за рахунок таких джерел:

-  Прибуток від реалізації продукції (виконання робіт, надання послуг); по іншому цей прибуток називають прибутком від операційної діяльності, тобто такої, яка відображає основну мету існування підприємства на ринку та профіль діяльності. Прибуток від реалізації продукції визначається як різниця між виручкою від реалізації продукції і суми нарахованого ПДВ, акцизного збору, ввізного митного збору та інших обов'язкових зборів та платежів передбачених законодавством, а також суми витрат, які включають в собівартість реалізованої продукції.

-  Прибуток від продажу майна включає прибуток від продажу матеріальних (основних фондів) і нематеріальних активів, цінних паперів інших підприємств тощо; визначається як різниця між ціною продажу та балансовою (залишковою) вартістю об’єкта, який продається.

-  Прибуток від позареалізаційних операцій – це прибуток від спільної діяльності підприємств, проценти по реалізації акцій, облігацій та інших цінних паперів, штрафи, що сплачуються іншими підприємствами за порушення договірних зобов’язань, доходи від володіння борговими зобов’язаннями.

До складу доходів та витрат від позареалізаційних операцій, що відносять на прибуток входять:

1. Одержані штрафи та пені.

2. Доходи по акціях, облігаціях та інших цінних паперах, що належать підприємству.

3. Доходи та збитки від переоцінки готової продукції.

4. Доходи від надання комерційного кредиту.

5. Доходи від ліквідації основних засобів.

6. Доходи від проведення ф'ючерсних операцій.

7. Доходи від операцій з борговим зобов'язанням.

8. Доходи від продажу валюти.

9. Втрати і нестачі товарно-матеріальних цінностей.

10. Витрати на утримання законсервованих об'єктів.

11. Некомпетентні винуватці збитків.

12. Оплата праці за рахунок вимушеного прогулу.

13. Суми заборгованості дебіторів та кредиторів по яких минув строк позовної давності.

14. Прибутки та збитки минулих років виявлені в поточному році.

15. Збитки від лиха, пожеж, аварій.

16. Надходження раніше списаних боргів.

17. Списання залишків невикористаних резервів, які створились за рахунок собівартості продукції.

У навчальній літературі також виділяють категорію “економічний прибуток” як різницю між загальною виручкою підприємства і всіма витратами (явними, неявними, включаючи й нормальний прибуток підприємця). Таким чином, економічний прибуток — це дохід, отриманий понад нормальний прибуток. Під останнім розуміється мінімальний дохід підприємця, який необхідний для залучення й утримання відповідного ресурсу в даному виробничому процесі. Так, до нормального прибутку належать: процент на власний капітал, орендна плата, яку можна було б отримати, доходи від продажу власних послуг праці та ін. [7, c.114].

Основні функції прибутку:

· Прибуток як основа інноваційних рішень;

· Джерело самофінансування і розвитку;

· Мірило успіху діяльності підприємства;

· Винагорода власникам, працівникам.

Роль прибутку в умовах ринкової економіки:

1. Прибуток підприємства – головна ціль підприємницької діяльності. Отримання високого рівня прибутку є цілком очевидним мотивом підприємницької діяльності не тільки для власників підприємства, але також і для решти його персоналу.

2. Прибуток підприємства утворює базу економічного розвитку держави, тому що механізм перерозподілу прибутку підприємства через податкову систему дозволяє збільшувати прибуткову частину державних бюджетів всіх рівнів, що дає можливість державі успішно виконувати покладені на неї функції і здійснювати намічені соціально-економічні програми розвитку суспільства.

3. Прибуток підприємства – критерій ефективності конкретної виробничої діяльності. Індивідуальний рівень прибутку підприємства порівняно з галузевим характеризує ступінь уміння (підготовленості, досвіду, ініціативності) менеджерів успішно здійснювати господарську діяльність в умовах ринкової економіки.

4. Прибуток – основне внутрішнє джерело формування фінансових ресурсів підприємства, які забезпечують його розвиток. У системі цих джерел прибутку належить головна роль. Чим вищий рівень утворення прибутку підприємства, тим менше його потреба в залученні фінансових коштів із зовнішніх джерел, які в сучасних умовах обмежені.

5. Прибуток – головне джерело збільшення ринкової вартості підприємства. Здатність збільшення вартості капіталу забезпечується шляхом капіталізації частини одержаного підприємством прибутку. Тому, чим вищі сума і рівень капіталізації одержаного підприємством прибутку, тим більшою мірою зростає вартість його чистих активів, а відповідно і ринкова вартість підприємства в цілому.

6. Прибуток підприємства – основне джерело задоволення соціальних потреб суспільства. Соціальна роль прибутку проявляється насамперед у тому, що кошти, перераховані до бюджетів різних рівнів в процесі оподаткування, слугують джерелом реалізації різноманітних загальнодержавних і місцевих соціальних програм, що забезпечують «виживання» окремих соціально не захищених членів суспільства. Крім того, ця роль виявляється в задоволенні за рахунок одержаного прибутку підприємства частини соціальних потреб його персоналу.

7. Прибуток – основний механізм захисту підприємства від загрози банкрутства. Така загроза може виникнути і в умовах прибуткової господарської діяльності підприємства, але за інших рівних умов підприємство набагато успішніше виходить з кризового стану при високому потенціалі утворення прибутку. За рахунок капіталізації одержаного прибутку може бути швидко збільшена частка високоліквідних активів, підвищена частка власного капіталу при відповідному зниженні об'єму використовуваних позикових засобів, сформовані відповідні резервні фінансові фонди. [9, 215].

Характеризуючи роль прибутку в ринковій економіці, слід зазначити, що, на думку багатьох економістів, ця роль не завжди позитивна, оскільки окремі види прибутку служать джерелом лише особистого збагачення окремих категорій громадян, не приносячи користі суспільству в цілому. Це стосується таких його видів, як прибуток, одержаний від спекулятивних комерційних операцій, від невиправдано високих цін у зв'язку з монопольним станом на ринку, від «тіньової» діяльності підприємств.

Виконання плану прибутку є одним з кінцевих показників, роботи підприємства. Розмір прибутку в основному залежить від об'єму реалізації продукції та її собівартості.