Прибуток від іншої реалізації обчислюється як різниця між ціною продажу і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства

3.  Прибуток від іншої реалізації обчислюється як різниця між ціною продажу і ціною придбання матеріальних цінностей та майна підприємства.

П_ін. = Ц_прид. – Ц_прод. ; [8]

де Ц_прид. і Ц_прод. – ціна продажу і ціна придбання відповідно.

4.  Загальний прибуток визначається за такою формулою:

П_б = åД_1,2,3 – ЗП; [8]

де åД_1,2,3 – сумарна величина доходу підприємства, ЗП – зарплата працівників підприємства.

Слід зазначити, що в тому разі, коли розрахунок прибутку розглянутими вище методами, здійснений виходячи із загального випуску продукції, окремо розраховується прибуток від реалізації продукції. При цьому враховується обчислена сума прибутку від випуску продукції, а також зміна прибутку в залишках нереалізованої продукції. Може бути використана така формула розрахунку:

 

Прп = Пзпп + Пвп – Пзкп, [5]

Да Прп – прибуток від реалізації продукції;

Пзпп – прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду;

Пвп – прибуток від випуску продукції;

Пзкп – прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду. Прибуток у залишках нереалізованої продукції можна розраховувати за методом прямого розрахунку, якщо є відповідні вихідні дані. Проте, як правило, дуже складно визначити асортимент, перелік виробів у залишках, особливо на кінець періоду, що планується.

Тому частіше прибуток у залишках нереалізованої продукції розраховується за показником рентабельності продукції. При цьому прибуток у залишках нереалізованої продукції на початок планового періоду обчислюється множенням собівартості цих залишків на середню рентабельність продукції на підприємстві в попередньому періоді (або в четвертому кварталі попереднього року за розрахунку прибутку на плановий рік).

Прибуток у залишках нереалізованої продукції на кінець планового періоду можна розрахувати множенням їхньої собівартості на середню рентабельність продукції на підприємстві в період, що планується (або в четвертому кварталі планового року за розрахунку прибутку на плановий рік).

Із розглянутих методів обчислення прибутку метод прямого розрахунку практично може бути використаний на підприємствах різних сфер діяльності і галузей економіки. Щодо аналітичного методу розрахунку і методу з використанням показника витрат на 1 грн. продукції, то методологія й окремі положення можуть бути застосовані також і на підприємствах сфери послуг.

 

1.3 Шляхи підвищення прибутковості підприємства

Загалом зростання прибутку може здійснюватися за такими основними чотирма напрямами: зростання цін, зниження виробничих витрат, удосконалення структури кінцевих продуктів, підвищення вартості кінцевих продуктів. Однак кожен з цих напрямів має безпосередній зв’язок з формуванням та функціонуванням виробничих витрат і зводиться до таких методів підвищення прибутковості виробництва крізь призму виробничих витрат:

1. Збільшення прибутку за незмінних постійних витрат. У цьому випадку можливі два шляхи:

По-перше, підвищення прибутку за рахунок поліпшення організації господарства, зокрема шляхом упровадження нових організаційних форм господарювання, вдосконалення маркетингу, впровадження досягнень науково-технічного прогресу і т. ін.

По-друге, зростання прибутку можна досягти за рахунок реструктуризації виробництва, нарощування прибуткових галузей та видів продукції за відповідного скорочення менш прибуткових.

2. Підвищення прибутку за збільшення постійних витрат. Це означає абсолютне розширення виробництва за рахунок прибуткових галузей і видів продукції, впровадження нових технологій, підвищення якості продукції тощо.

3. Зростання рівня рентабельності господарювання за скорочення постійних витрат та незмінної суми прибутку. Виходячи з формули визначення рівня рентабельності, де чисельник позначає прибуток, а знаменник — виробничі витрати, певне зменшення знаменника за незмінного чисельника відповідно збільшить результативний показник. Досягти скорочення постійних витрат за незмінної абсолютної суми прибутку можна завдяки їх перегрупуванню за видами продукції, відповідно скоротивши й розширивши виробництво певних видів продукції.

4. Підвищення рівня рентабельності господарювання за зниження постійних витрат та абсолютної суми прибутку. Такий процес може відбуватися за умови, що темпи зниження постійних витрат перевищують темпи скорочення абсолютної суми прибутку.

Розділ 2. Загальна характеристика підприємства ТОВ «Козова-цукор»

 

2.1 Місія, основні цілі функціонування

Підприємство створене в 1953 році, перший пуск заводу був у 1959 році. В січні 1998 року згідно голосування на Зборах акціонерів ВАТ “Козівський цукровий завод” (протокол № 1 від 29.01.1999р.) було прийнято рішення про вхід в склад засновників ЗАТ “Тернопільський агропромисловий комплекс”. В липні 2002 року підприємство реорганізувалося в Товариство з обмеженою відповідальністю “Козова-цукор”.

ТОВ “Козова-цукор” розташоване за адресою: смт. Козова, вул. Заводська, 1. Завод розміщений в районному центрі і має оптимальні шляхові сполучення, під’їзні залізничні колії, що зручно для відвантаження продукції.

Основний вид спеціалізації підприємства – вироблення цукру-піску з вітчизняної сировини. Підприємство також виробляє побічну продукцію.

Підприємство спеціалізується по:

· Виробництві цукру-піску

· Виробництві свіжого жому

· Виробництві меляси

· Виробництві сухого жому

· Виробництві вапна будівельного.

Модель підприємництва на ТОВ “Козова-цукор” – класична. Підприємство орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів.

Козівський цукровий завод першу продукцію дав у 1959 році, переробивши 144,8 тис. тон цукрових буряків. Вихід цукру склав 10,43%, вироблено 15105 тон цукру. В наступні роки кількісні та якісні показники роботи підприємства зростали і покращувались.

Цукровий завод має сезонний характер виробництва. Тривалість ремонтного періоду складає 8 – 9 місяців, а сезон виробництва цукру 2 – 3,5 місяці. Так, тривалість сокодобування в 2001 році 30,79 діб, а в 1990 році – 116 діб.

В середньому підприємство переробляє біля 200 тис.тонн цукрової сировини в рік. В разі збільшення заготівлі цукрової сировини завод має можливості переробити її більше 200 тис.тн. за сезон.

Таблиця1

Динаміка показників роботи підприємства ТОВ «Козова-цукор»

	2004	2005	2006	2007	2008
Прийнято буряка, т	172999,8	171237	247243	150356,9	79672,5
Перероблено буряка, т	166858	165671	231617	145094	77123
Вироблено цукру-піску, т	18857,4	21394,8	26460,15	14603,15	9425
Вироблено жому	137845	136858	191257	107732	63597
Вироблено меляси	7133,7	6659,7	8658,4	5481	2506,5

Вся сировина, що поступає на цукровий завод є давальницькою, це означає, що після переробки буряка, господарства, що вирощували буряк забирають готову продукцію – цукор, жом, патоку, а залишають заводу за переробку 30-35% сировини. В процесі виробництва вихід жому становить 80%, а патоки 3-4 %.

Побічна продукція, яку випускає завод є патока і жом. Жом використовується для відгодівлі худоби, а патока в спиртовій та харчовій промисловісті.

На заводі є лінія по переробці цукру-сирцю, та жомосушильне відділення потужністю 100т. сухого жому на добу.

На підприємстві цехова виробнича структура, яка включає: цех механізації, солярний цех та цех механічної майстерні.

 

2.2 Працівники підприємства, структура управління

На даний час ТОВ “Козова-цукор” має наступну структуру управління: Рішення з усіх питань діяльності підприємства приймає генеральний директор. Йому прямо підпорядковані головний технолог, головний бухгалтер і головний інженер. У їх підпорядкуванні знаходяться певні структурні підрозділи підприємства. Так у віданні головного інженера знаходяться сировинний відділ, відділ головного механіка, відділ головного енергетика, ТЕЦ, КВПіА, цех механізації, З/Д транспортний цех. Головному технологу підвідомчий технологічний відділ. У підпорядкуванні головного бухгалтера знаходяться заступник та 5 бухгалтерів.

Схема управління:

А) апарат управління

Б) виробничий персонал

1.  Сировинний відділ

2.  Відділ головного механіка

3.  Відділ головного енергетика

4.  ТЕЦ

5.  КВПіА

6.  Цех механізації

7.  З/Д транспортний цех

8.  Технологічний відділ

9.  Різні

Кількість працівників по підрозділах є різною і залежить від періоду (ремонтний чи сезонний). В зв’язку з сезонним характером виробництва на заводі є постійні працівники, які працюють цілий рік, і сезонні, які приймаються на роботу лише на сезон виробництва цукру. В основному сезонних працівників приймають на бурякопункт на час заготівлі і приймання цукрового буряка. Категорії працівників показано в таблиці 2.

Таблиця 2

Категорії працівників на ТОВ “Козова-цукор”

	Роки
Категорії працівників:	2006	2007
Робітники	386	222
Інженерно–технічні працівники	62	49
Всього	448	271

Таблиця 3

Зміна чисельності працівників на ТОВ “Козова-цукор”

Назва показників	Роки
	2006		2007
	За звітний місяць (грудень)	За період з початку року	За звітний місяць (грудень)	За період з початку року
Середньооблікова кількість усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, осіб	601	448	185	271
Середньооблікова кількість штатних працівників, осіб	601	364	185	285

 

З таблиці бачимо, що у 2007 році кількість працівників суттєво скоротилася в порівнянні з 2006 роком; за період з початку року на 177 осіб, а за звітний місяць на 416 осіб.

2.3 Основні фонди підприємства. Інноваційна діяльність

Види основних фондів, якими володіє ТОВ «Козова-цукор» наведено в таблиці 4.

 

Таблиця 4

Основні фонди підприємства

Балансова вартість основних фондів станом на 1.01.2006 року по групах	Сума, тис. грн.
1 група: будівлі та споруди	1656,0
2 група: машини та обладнання	4371,0
3 група:транспортні засоби	1242,2
4 група: інструменти, прилади, інвентар	211,7
Всього основних фондів	7480,9

Загальна площа підприємства становить – 240 га. На ньому знаходяться наступні об’єкти:

· Головний корпус (виробничий)

· Корпус ТЕЦ

· Територія бурякоприймального пункту

· Будівлі цукрового, матеріального складу

· Склад сухого жому

· Склад ПММ

· Паточні чани

· Будівлі цеху механізації

· Будівлі солярного цеху та механічної майстерні

· Будівлі адміністративних корпусів

· Комунікації каналізації, водопроводу, газифікації, теплофікації.

Таблиця 5

Показники ефективності використання основних виробничих фондів за 2006 – 2008 роки:

	2006	2007	2008
Фондовіддача	4,8	7,1	3,6
Фондомісткість	0,2	0,14	0,27
Фондоозброєність	24,6	34,4	37,9

Фондоозброєність характеризує забезпеченість одного робітника основними фондами. Найвища фондоозброєність була у 2008 році.

Фондовіддача відображає ту кількість продукції, яка виробляється однією гривнею ОФ. З таблиці бачимо, що у 2007 році фондовіддача зросла, а в 2008 – знизилась. Найвищим цей показник був у 2007 році, отже ефективність використання ОФ у цьому році - найвища.

Фондомісткість відображає на скільки кожна гривня продукції забезпечена ОФ. У 2008 році цей показник становить 0,27. Це означає, що в 2008 на виробництво однієї гривні продукції використали 0,27 грн. основних фондів. Найнижчим показник фондомісткості був у 2007 році – 0,14. Отже в цьому році найвища ефективність використання ОФ.

Таблиця 6

Динаміка собівартості продукції

Роки	2006	2007	2008
Собівартість реалізованої продукції	31379,0	48835,7	33165,2

З таблиці видно, що в 2007 році собівартість продукції підприємства зросла, а в 2008 знизилась в порівняні з 2007 роком, проте зросла в порівнянні з 2006.

Починаючи з 1996 року цукровий завод переведено з мазуту на газ.

За роки роботи було проведено заміну фізично і морально застарілого обладнання:

-В 1993 році – дифузія ПДС-20 потужністю 2000 тонн переробки буряка за добу була замінена на Польську дифузію ДС-12 продуктивністю 3030 тонн переробки буряка за добу; встановлено преддефекатор Брігель-Мюлер, випарний апарат ІІІ-го корпусу.

-В 1994 році – дефекатор основної дефекації Д-6,0, сатуратор І сатурації 1С – 3,0, сатуратор ІІ сатурації 2С – 3,0.

-В 1996 році – вакуум-апарати Ж4 ПВА – 4 штуки.

-В 1997 році – сушильний апарат барабанного типу.

-В 1998 році – випарний апарат IV – А2ПВВ, концентратор А3ПВВ.

-В 1999 році – центрифуги для утфелю І кристалізації FZHu 1000x130 – 7 штук, центрифуги для утфелю ІІ кристалізації FKNO – 2 штуки, центрифуги для утфелю ІІІ кристалізації FKNO – 2 штуки.

-В2001 році – побудована нова газова піч ІПШ – 100, встановлено лавери Ж7-ПСГ.

-В 2002 році – листові фільтри згущувачі П9 – УФЛ – І сатурації – 6 штук, листові фільтри згущувачі П9 – УФЛ – ІІ сатурації – 4 штуки.

Цукор і побічна продукція, яку випускає завод завжди користувалися попитом, як в області України так і за її межами. В свій час підприємство самостійно реалізовувало його в Білорусії, Росії, Казахстані і т. д.

Продукція ТОВ “Козова-цукор” розрахована на споживчий ринок, тобто це товар особистого споживання. Але реалізація проводиться відразу після виготовлення продукції, це відвантаження продукції за спожиті газ, електроенергію, паливо-мастильні матеріали, насіння цукрових буряків, закуплені товари і т. д.

Для виробництва продукції використовується сировина господарств, фермерств Тернопільської області, а також окремих бурякозаводів.

Характеристика товару: цукор пісок ДСТУ- 2316-93 (ГОСТ - 21-94). Особливості, які відрізняють продукцію від продукції конкурентів немає, весь відповідає ДСТУ23 16-93, однакова упаковка і по ціні (2,37 грн. за 1 кг).

Основними конкурентами товариства є цукрові заводи в Борщові, Золочеві, Збаражі. Отже конкурентна боротьба полягає в залученні якомога більшої кількості виробників цукрової сировини на підприємство. Для цього на заводі проводиться автоматизація прийомки сировини, що призводить до того, що техніка менше часу простоює на вагах і на ФЗ. Зважування проводить оператор ЕОМ, він тільки корегує дані, а вага визначається автоматично і заносяться дані в базу даних. Між собою комп’ютери з’єднані сіткою. На підприємстві бажано автоматизувати розрахунок з виробниками.

Розділ 3. Оцінка підвищення прибутку підприємства