Автотранспорт, офісні меблі, електронне, оптичне, електро-механічне обладнання, інструменти, електронно-обчислювальна техніка

2. Автотранспорт, офісні меблі, електронне, оптичне, електро-механічне обладнання, інструменти, електронно-обчислювальна техніка.

Інші об'єкти основних фондів, які не ввійшли в 1 і 2 групи. За данними підприємства про наявність основних фондів на початок періоду, а також дані про надходження і вибуття основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів. Доля і-го показника основних фондів (у %) на початок року визначається відношенням вартості ОФ на початок року до сумарної вартості ОФ на початок року, помноженим на 100%.

*100% (%)

Аналогічно визначаємо структуру ОФ на кінець року, відповідно вартість ОФ беремо на кінець року. Отримані результати відобразимо у вигляді таблиці 1. Джанні беремо з додатку 2.

Таблиця 1. Розрахунок технологічної структури основних фондів на початок і кінець року

		Вартість, грн.	Питома вага, %	Вартість, грн.	Питома вага, %
1	Земля	12170	3,64	10950	3,19
2	Капітальні витрати на поліпшення землі	12700	3,79	14220	4,14
3	Будівлі, споруди, передавальні пристрої	104610	31,25	110960	32,30
4	Машини та устаткування	144000	43,01	145800	42,43
5	Транспортні засоби	51000	15,23	49800	14,50
6	Інструмент, інвентарь	1350	0,40	2970	0,86
7	Робоча та продуктивна худоба	3250	0,98	3250	0,96
8	Багаторічні насадження	1700	0,51	2560	0,74
9	Інші основні фонди	4000	1,19	3000	0,87

Всього 334780 100,00 343510 100,00

Отримані дані характеризують технологічну структуру основних фондів.

Будь-яке підприємство повинне прагнути до збільшення активної частини фондів за рахунок відновлення і ліквідації зайвого і маловикористовуваного обладнання, більш ефективного використання виробничих площ і впроваджання прогресивного обладнання.

3.2 Визначення показників руху основних виробничих фондів

За даними підприємства про наявність руху і зносу основних фондів складають баланс наявності і руху основних фондів, розраховують ряд коефіцієнтів – надходження, оновлення, вибуття, ліквідації.

Рух основних фондів характеризують наступні показники:

-     Коефіцієнт надходження:

 *100%, ( % )

Коефіцієнт оновлення:

*100%, ( % )

Коефіцієнт вибуття:

*100%, ( % )

Коефіцієнт ліквідації:

*100%, ( % )

Стан основних фондів характеризують наступні показники:

Коефіцієнт придатності визначається відношенням залишкової вартості до початкової:

 *100%, ( % ) , де

Со – залишкова вартість;

Сп – початкова вартість.

2. Коефіцієнт зносу:

 *100%, ( % ) , де

Со – залишкова вартість;

Сп – початкова вартість.

Відношення вартості вибувших основних фондів через зношення до вартості основних фондів введених в експлуатацію (нових) характеризує інтенсивність заміни основних фондів.

 *100%, ( % )

Наведемо розрахунки основних показників за вихідними даними додатку 3.

Розрахуємо коефіцієнт надходження та коефіцієнт вибуття ОФ у звітному періоді:

1)  *100 = 3,94%

2) *100 = 1,41%

Для розрахунку інших показників данних недостатньо.

Аналізуючи динаміку надходження і вибуття ОФ у звітному періоді, видно, що частина ОФ, які надійшли в загальному об’ємі на кінець року складають 3,94% , тоді як вибуття ОФ у загальному їх об’ємі – 1,41%. Значить, основних фондів надійшло на 2,53% більше ніж вибуло.

3.3 Визначення середньорічної вартості основних фондів, розрахунки показників, які характеризують ефективність їх використання

Наявність основних фондів в цілому і за окремими групами визначаються на дату (моментні показники наявності) і як середні за визначений період часу (інтервальні показники наявності).

Моментні показники знаходяться в облікових регістрах підприємства і бухгалтерській звітності, а також у статистичній звітності.

Інтервальні показники наводяться в статистичній звітності підприємства, а також у пояснюючих записках до звітності підприємства. Інтервальні показники чи середні за період часу показники розраховуються різноманітними статистичними методами. Так середньорічна вартість основних фондів може бути розрахована декількома методами.

За балансовою формулою:

 , де

Фпр - вартість ОВФ на початок року по первинній вартості;

Фпі - вартість ОВФ, що надійшли на протязі року,

Мпі - число місяців перебування нових фондів на балансі підприємства, в експлуатації, не рахуючи місяця надходження,

Фві - вартість ОВФ, що вибули на протязі року,

Мві - число місяців на протязі яких ОФ не знаходилися на балансі підприємства.

За формулою середньої хронологічної:

 ,де

Фнмі – вартість основніх фондів на початок кожного місяця, окрім першого.

Ця формула використовується, коли є дані про наявність основних засобів на початок кожного місяця.

Формула простої середньої арифметичної

 , де

Фпр – вартість основніх фондів на початок звітного періода;

Фкр – вартість основніх фондів на кінець звітного періода.

Середня вартість розрахована по данній формулі дає наближене значення вартості основних фондів у середньому за період .

Формула середньої арифметичної зваженої:

 , де

Фі - вартість основних фондів, які перебувають на балансі підприємства і є незмінними на протязі періоду часу

Мкі - час перебування ОФ в незмінній вартості.

Проведемо розрахунок середньорічної вартості основних засобів за допомогою балансової формули, використавши вихідні дані додатку 3:

Ефективність використання основних фондів характеризує система показників, яка включає в себе систему узагальнюючих і часткових показників. Узагальнюючі показники будуються на основі співставлення об'ємів виробленої продукції або прибутку і сукупності використовуваних основних фондів за визначений період часу.

1.Фондовіддача характеризує вартість виробленої продукції, що приходиться на 1 грн. основних фондів. Даний показник розраховується як відношення вартості продукції до середньорічної вартості фондів.

Збільшення показника фондовіддачі рівносильно розширенню виробництва без додаткових витрат на придбання основних фондів.

Фондоємкість є зворотним показнику фіндовіддачі:

Характеризує потребу в основних фондах підприємства на одиницю вартості виготовленої продукції.

3. Фондорентабельність:

Показує скільки прибутку отримано в середньому з кожної гривні основних фондів підприємства.

Часткові показники:

Коефіцієнт змінності - розраховується на підприємствах по групах однотипних станків, обладнання, машин. Коефіцієнт змінності визначається відношенням загальної кількості машиночасів чи машинозмін фактично відпрацьованих у всіх змінах машинами чи обладнанням даного типу до планового фонду робочого часу за аналізований період.

Фондоозброєність праці

Ф - середньорічна вартість основних фондів;

Ч - середньоспискова чисельність робочих

Відображає вартість основних виробничих фондів, які приходяться на одного робітника.

Результати розрахунків показників представлені у таблиці 2.

Таблиця 2

Показники ефективності використання основних виробничих фондів

№ п.п.	Найменування показника		Величина показника
			В базовому році	В звітному році
1	Фондовіддача, грн/грн.		2,46	2,61
2	Фондоємкість, грн/грн		0,41	0,38
3	Фондоозброєність, грн/чол		4464,5	4304,49
4		Фондорентабельність, грн/грн		16,99

 

 

 

Отримавши результати зробимо наступні висновки:

- порівнюючи показники використанн ОФ в базовому та звітному роках можна зробити висновок, що основні фонди в звітному році використовувалися краще, так, як показник фондовіддачі в звітному році вищий, ніж в базовому;

- відповідно показник фондоємкості в звітному році менший чим в базовому;

- зменшився показник фондоозброєності робочих в звітному році порівняно з базовим.

3.4 Визначення амортизаційних відрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації

Засоби на просте відтворення основних фондів накопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.

Амортизація основних фондів - це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбання чи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційних відрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витрати підприємства.

У відповідності з П(С)БУ 7 Амортизація - це систематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строку використання.

Об'єктом амортизації є основні засоби (крім землі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строку використання (експлуатації) об'єкта, який встановлюється підприємством при визнанні цього об'єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.

При визначенні корисного строку використання враховують:

1. Очікуване використання об'єкта підприємством з урахуванням його потужності або продуктивності;

2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;

3. Правові або подібні обмеження, щодо строків використання об'єкта та інші фактори.

Величина амортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційних відрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми. Норма амортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці.

В економічній практиці інших країн використовують чотири основних методи нарахування амортизації.

Застосуємо деякі з цих методів для розрахунку амортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних). Розглянемо ці методи.

1. Метод рівномірного прямолінійного нарахування амортизації - амортизація нараховується і списується рівними щорічними (щоквартальними, щомісячними) на протязі всього строку служби об'єкта.

 , де

Са – амартизуєма вартість;

Сп – первісна віртість;

Сл – ліквідационна вартість.

При застосуванні даного методу припускається, що об'єкт зношується рівномірно на протязі всього строку служби. На практиці, як відомо, рівномірно зношуються лише будинки, споруди, передавальні пристрої.

Результати проведених розрахунків наведені у таблиці 3. Данні беремо з додатку 4.

Таблиця 3

Рівномірний метод нарахування амортизації

Дата	Первинна вар-гість, грн	Сума амортизаційних відрахувань, грн	Накопичена сума амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1 рік	15796	2076,046	2076,046	13719,95
2 рік	15796	2076,046	4152,092	11643,91
3 рік	15796	2076,048	6228,14	9567,86
4 рік	15796	2076,046	8304,186	7491,814
5 рік	15796	2076,046	10380,23	5415,768
6 рік	15796	2076,046	12456,28	3339,722
7 рік	15796	2076,046	14532,32	1263,676

На протязі всіх 7 років річна сума амортизаційних відрахувань однакова, накопичений знос збільшується рівномірно, залишкова вартість рівномірно зменшується, доки не досягне ліквідаційної вартості.

2. Метод прискореної амортизації - його ідея полягає в тому, що в перші роки експлуатації об'єкта основних засобів нараховується амортизація в підвищеному розмірі, а потім цей розмір зменшується по мірі збільшення строку використання об'єкта. Цей метод має багато різновидів. З 1.01.2000 року в економіці України для цілей бухгалтерського обліку дозволяється використовувати метод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод.

Для цілей податкового обліку на Україні з 1.07.97 по теперішній час використовується груповий метод нарахування амортизації (в % від балансової вартості) і цей метод також можна вважати різновидом методу прискореної амортизації.

Різновиди:

А) Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється як різниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисного використання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об єкта на його первинну вартість.

АОгод=Со*Нао

 , де

Т – кількість років корисного використання об’єкту; Со – залишкова вартість; Нао – рачна норма амортизації; Сп – первісна віртість; Сл – ліквідационна вартість. Результати проведених розрахунків у таблиці 4.(додаток 4)

Таблиця 4

Метод зменшення залишкової вартості

Рік	Первинна вартість, грн		Норма амортизаційних відрахувань,грн	Сума амортизаційних відрахувань, грн	Накопичена сума амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1 рік	15796	0,302894		4784,52	4784,52	11011,48
2 рік	15796	0,302894		3335,316	8119,836	7676,164
3 рік	15796	0,302894		2325,067	10444,9	5351,097
4 рік	15796	0,302894		1620,817	12065,72	3730,28
5 рік	15796	0,302894		1129,881	13195,6	2600,399
6 рік	15796	0,302894		787,6463	13983,25	1812,753
7 рік	15796	0,302894		549,0726	14532,32	1263,68

Норма амортизації завжди відноситься до залишкової вартості попереднього року. Сума амортизації найбільша у перший рік та зменшується з року в рік. Сума амортизації в останній рік обмежена сумою, необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.

Б) Метод прискореного зменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначається як добуток залишкової вартості об'єкта на початок звітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації, яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об'єкта і подвоюється.

АОгод = Со*Нао

Нао = 2 / Т

Таблиця 5

Метод прискореного зменшення залишкової вартості

Рік	Первинна вартість, грн	Норма амортизаційних відрахувань,грн	Сума амортизаційних відрахувань, грн	Накопичена сума амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1 рік	15796	0,285714286	4513,143	4513,143	11282,86
2 рік	15796	0,285714286	3223,673	7736,816	8059,184
3 рік	15796	0,285714286	2302,624	10039,44	5756,56
4 рік	15796	0,285714286	1644,731	11684,17	4111,828
5 рік	15796	0,285714286	1174,808	12858,98	2937,02
6 рік	15796	0,285714286	839,1487	13698,13	2097,872
7 рік	15796	0,285714286	834,1916	14532,32	1263,68

В) Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизації визначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивного коефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років, що залишається до кінця очікуваного строку експлуатації об'єкта основних засобів, на суму числа років його корисного використання.

АОгод_і = Са*Кі, Кі = (Т-t+1)/S ; S = (T*(T+1))/S

Таблиця 6 Норма амортизації

Рік	Норми амортизації
1	0,25
2	0,214285714
3	0,178571429
4	0,142857143
5	0,107142857
6	0,071428571
7	0,035714286

Таблиця 7

Кумулятивний метод

Рік	Первинна вартість, грн	Норма амортизаційних відрахувань, грн	Сума амортизаційних відрахувань, грн	Накопичена сума амортизації, грн	Залишкова вартість, грн
1	15796	0,25	3633,08	3633,08	12162,92
2	15796	0,214286	3114,069	6747,149	9048,851
3	15796	0,178571	2595,057	9342,206	6453,794
4	15796	0,142857	2076,046	11418,25	4377,749
5	15796	0,107143	1557,034	12975,29	2820,714
6	15796	0,071429	1038,023	14013,31	1782,691
7	15796	0,035714	519,0114	14532,32	1263,68

Метод прискореної амортизації впливає на економіку підприємства двоякий вплив: збільшуються засоби підприємства на поновлення основних фондів в перші роки експлуатації об'єкта, збільшуються затрати підприємств і знижується прибуток в перші роки експлуатації. Цей метод рекомендують для транспортних засобів, електронно-обчислювальної техніки, яка піддається швидкому моральному зносу, а також для офісної меблі.

3. Метод зростаючої амортизації - перші декілька років приймається знижена норма амортизації, а потім вона збільшується за прогресивною шкалою. Цей метод може використовуватись при впровадженні дорогого обладнання зі значним періодом його впровадження і виходу на проектну потужність. Цей метод не використовується і ніколи не використовувався на Україні.

4.Виробничий метод

Для видів основних фондів нарахування амортизації здійснюється на основі сумарного виробітку об'єкту за весь час його експлуатації у відповідних одиницях виміру.

Сума амортизації за місяць розраховується виходяч з фактичного місячного об'єму виробництва і виробничої ставки амортизації.

Виробнича ставка амортизації визначається як відношення амортизаційної вартості об'єктів основних фондів і очікуваного об'єму виробництва продукції (робіт, послуг) за весь час корисного використання об'єкта:

,

де Сп - початкова вартість, грн;

Сл - ліквідаційна вартість, грн;

V_i - виробництво даного вида основних фондів у і-тому році;

-сумарне виробництво даного виду основних фондів за даний період експлуатації.

При використання виробничого методу сума амортизаційних відрахувань змінюється порівнюючи з попереднім періодом прямо пропорційно об'єму виробленої продукції (робіт, послуг).

Метод нарахування амортизаційних відрахувань пропорційно випуску продукції досить простий. Його доцільно використовувати в тому разі, коли відносно об'єкту основних фондів на які нараховується амортизація можна визначити фактичний об'єм виробленої продукції. Разом з тим у практиці цей метод не знайшов широкого розповсюдження, бо досить важко визначити об'єм виробленої продукції з використанням того чи іншого об'єкту основних фондів.

3.5 Особливості нарахування амортизації'в податковому обліку

1. Для нарахування амортизації всі основні фонди діляться на три групи (розділ 2. П.2.2.1.)

2. Для об'єктів першої групи амортизація розраховується окремо по кожному об'єкту. Для другої і третьої групи використовується груповий метод.

3. Використовуються квартальні використання норми нарахування амортизації. Перша група - 1,25 %; друга група - 6,25 %; третя група - 3,75 %. Вони встановлені у відсотках (%) до балансової вартості.

4. Базою для нарахування амортизації в податковому обліку є балансова вартість відповідної групи основних фондів на початок звітного періоду для об'єктів 2 і 3-ої групи і балансової вартості об'єкта основних фондів 1-ої групи. Сума амортизаційних відрахувань розраховується за кожен квартал шляхом використання відповідних норм амортизації до балансової вартості.

АОа = Ба*Нао

Ба = Б_а-1 + П_{а-1 -} В_{а-1 -} АО_а-1 , де

а - звітний період

(а-1) - попередній звітному період

Ба - балансова вартість групи основних фондів на початок звітного періоду (кварталу)

Ба-1 - балансова вартість групи основних фондів чи об'єкта на початок кварталу, який передує звітному

Ва-1 - вартість виведених із експлуатації основних фондів на протязі періоду, який передує звітному

Па-1 - сума витрат на придбання і всі види ремонтів основних фондів на протязі кварталу, який передує звітному

АВа-1 - сума амортизаційних відрахувань нарахованих за квартал, який передує звітному.

Фактичні витрати на проведення всіх видів ремонтів на протязі року в розмірі 5 % від балансової вартості на початок року включається до валових витрат. ДОХОД-(ВВ+АВ)=ПРИБУТОК. Витрати на ремонт, які перевищують ці 5% відносяться на збільшення балансової вартості і на них нараховується амортизація.

Таблиця 8 Норма амортизації

Рік	Норми амортизації
1	0,15
2	0,3
3	0,2
4	0,15
5	0,1
6	0,05
7	0,05

Таблиця 9 Податковий метод (додаток 4)

Роки	1	2	3	4	5	6	7
Амортизаційні відрахування в 1 кв.	987,25	762,6271	589,1113	455,0745	351,5342	271,5518	209,7673
Балансова вартість ОФ на початок 2 кв.	14808,75	11439,41	8836,67	6826,117	5273,013	4073,277	3146,509
Амортизаційні відрахування в 2 кв.	925,5469	714,9629	552,2918	426,6323	329,5633	254,5798	196,6568
Балансова вартість ОФ на початок 3 кв.	13883,2	10724,44	8284,378	6399,485	4943,449	3818,697	2949,853
Амортизаційні відрахування в 3 кв.	867,7002	670,2777	517,7736	399,9678	308,9656	238,6686	184,3658
Балансова вартість ОФ на початок 4 кв.	13015,5	10054,17	7766,604	5999,517	4634,484	3580,028	2765,487
Амортизаційні відрахування в 4 кв.	813,4689	628,3854	485,4128	374,9698	289,6552	223,7518	172,8429
Сума амортизаційних відрахувань за рік	3593,966	2776,253	2144,59	1656,644	1279,718	988,5519	763,6328
Залишкова вартість на кінець року	12202,03	9425,781	7281,191	5624,547	4344,829	3356,277	2592,644

Нарахування амортизації по об'єктам першої групи проводиться до тих пір поки вартість окремого об'єкта не досягне 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Підприємства України незалежно від форм власності і організаційно-правової форми, а також виду діяльності мають право проводити індексацію балансової вартості основних фондів на початок звітного року. Для індексації балансової вартості основних фондів розраховується індекс - коефіцієнт індексації:

Кинд=(Іа-1-10):100

Іа-і - індекс інфляції року, який передує звітному.

Величезне значення основних фондів зумовлює необхідність їх детального вивчення, тобто об’єму і складу технічного стану і динаміки використання основних фондів і озброєності ними, вивчення факторів і вмявлення резервів їх ефективного використання.

В сучасних умовах підприємства можуть вибирати метод нарахування амортизації. Це можуть бути методи: рівномірного (прямолінійного) нарахування амортизації, прискореного зменшення залишкової вартості, метод зменшення залишкової вартості, кумулятивний метод, виробничий метод.Метод амортизації підприємством обирається самостійно з урахуванням очікуваного способу отримання економічних вигод від його використання.

Актуальним є питання визначення зносу машин і устаткування так як від рівня їх продуктивності залежить виробнича потужність підприємства, необхідно аналізувати доцільність зміни технічно застарвлих об’єктів новими з урахуванням фізичного та морального зносу.

Аналізуючи динаміку використання основних виробничих фондів було виявлено, що ефективність використання основних виробничих фондів підвищилася, тому що збільшився показник фондовіддачі. Доля основних фондів на одного робітника зменшилася. Продуктивність праці робітників і працівників також зросла, а такі зміни є позитивними для діяльності підприємства.

3.6 Визначення впливу зміни показника фондовіддачі основних фондів у звітному періоду в порівнянні з базовим на ТЕП діяльності підприємства

Додатковий обсяг виготовленої продукції ΔОр (або зменшення обсягу виготовленої продукції) за рахунок зростання (зниження) фондовіддачі визначається за формулою: (додаток 3)

 (грн.)

де Орі - обсяг, виконаний власними силами у звітному році, Офі - середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році, Ф_{віддача}^баз - фондовіддача у базовому році.

ΔОр = 888630 – 340055*2,61=1086,45 (грн.)

Економію капітальних вкладень в основні виробничі фонди АК (або додаткове залучення) визначають за формулою:

ΔК = ΔОр *Ф_{місткість}^баз

ΔК =1086,45 * 0,38 = 412,851 (грн.)

де Ф_{місткість}^баз - фондоємкість у базовому році. Річний економічний ефект ЕК (втрати) від економії (додаткового залучення) капітальних вкладень визначають за формулою:

Ек = Ен ΔК, грн.

де Ен - норматив загальної економічної ефективності капітальних вкладень (у курсовому проекті приймаємо Ен = 0,17)

Ек = 0,17*412,851 = 70,18467 (грн.)

Зростання продуктивності праці робітників (або зниження показника) визначають за формулою:

ΔВр =  грн./чол.

Де Ф^звіт._{озброєність} - - фондоозброєнність праці робітників у звітному році. Ф^звіт._{віддачі} , Ф^баз._{віддачі} фондовіддача основних виробничих фондів у звітному і базовому роках відповідно

ΔВр = 4304,49*(2,61-2,46) = 645,67 (грн./чол.)

Умовне вивільнення робітників ΔЧр (або додаткове залучення) за рахунок зростання (зменшення) продуктивності праці визначають за формулою:

Δ (чол.)

де Вр^баз – продуктивність праці робітників в базовому році

ΔЧ=  (чол).

Економію Е (збільшення вартості) від зниження собівартості виготовленої продукції (або зростання показника) визначають за формулою:

Е =  (грн.)

Де Уп - умовно-постійна частка витрат у складі собівартості виготовленої продукції

ΔОр - додатковий обсяг виготовленої продукції (або зменшення виготовленої продукції) за рахунок зростання (зниження) показника фондовіддачі;

Ор^звіт - обсяг виготовленої продукції у звітному році

С^звіт - собівартість виготовленої продукції у звітному році.

При усереднених розрахунках умовно-постійну частку витрат допускається приймати у % від загального розміру витрат за відповідними статтями собівартості виготовленої продукції у таких розмірах: за статтею "Матеріали" - 1%, за статтею "Експлуатація машин і механізмів" - 15%, за статтею "Основна заробітна плата" - 7%, за статтею "Накладні витрати" - 50%.

Маємо: умовно постійна частка витрат у складі собівартості виготовленої продукції становить:

Уп = 0,01*0,571+0,15*0,0868+0,07*0,153+0,50*0,1892 = 0,12404

Е = (0,12404*656707)/888630*1086,45 = 99,59 (грн.)

Загальна економія (втрати) від поліпшення (погіршення) використання основних виробничих фондів визначається за формулою:

Езаг = Е+Ек (грн.)

Езаг = 99,59+70,18467 = 106,78 (грн.)

Результати аналізу впливу показника фондовіддачі основних виробничих фондів на основні ТЕП діяльності підприємства оформляються у вигляді таблиці (див. Таблиця 10).

Таблиця 10 Вплив зміни показника фондовіддачі на основі ТЕП діяльності будівельного підприємства

Найменування показників	Умовні позначення	Одиниця виміру	Базовий рік	Звітний рік
1	2	3	4	5
1. Обсяг БМП	Ор	грн.	879320	888630
2. Серідньорічна вартість основних виробничих фондів	Ф	грн.	357160	340055
3. Фондовіддача основних виробничих фондів	Фвіббачі	грн/грн	2,46	2,61
4. Продуктивність праці робітників (виробіток)	Вр	грн/чол	10991,5	11248,48
5. Фондоозброєність праці робітників	Фозбр	грн/чол	4464,5	4304,49
6. Фондомісткість БМП	Фміст	грн/грн	0,41	0,38
7. Додатковий обсяг БМП за рахунок зростання фондовіддачі (зменшення обсягу БМП за рахунок зниження фондовіддачі)	ΔОр	грн.		1086,45
8. Зростання (зниження) продуктивності праці (виробітку)	ΔВр	грн/чол		645,67
9. Умовне вивільнення робітників (додаткове залучення)	ΔЧр	чол		5
10. Економія капітальних вкладень в основні виробничі фонди (додаткове залучення)	ΔК	грн.		412,851
11. Економія від зниження собівартості БМП (збільшення витрат)	Е	грн.		99,59
12. Економічний ефект від скорочення капітальних вкладень (втрати)	Ек	грн.		70,18467
13. Загальна економія за рахунок поліпшення використання основних виробничих фондів (втрати)	Езаг	грн.		106,78

4. Склад, структура та показники використання оборотних коштів підприємства 4.1. Характеристика, склад і структура оборотних коштів підприємства

Оборотні засоби (оборотні кошти) – це матеріальні цінності і грошові кошти, які знаходяться у розпорядженні підприемства, які використовуються у процесі технологічного циклу виготовлення продукції і при її реалізації повертаються підприємству.

Поділ оборотних коштів на оборотні фонди і фонди обігу зумовлений особливостями їх використання у сферах виробництва продукції і її реалізації.

Оборотні фонди – це частина виробничих фондів підприємства, які повністю споживаються в кожному технологічному циклі виготовлення продукції і повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.

Речовим змістом оборотних фондів є предмети праці, а також деякі засоби праці.

Оборотні фонди підприємства включають:

Виробничі запаси – предмети праці, які ще не залучені у виробничий роцес і знаходяться на складах підприемства у вигляді запасів.

Незавершене виробництво – продукція, яка не пройшла всіх стадій обробки.

Витрати майбутніх періодів – витрати на підготовку та освоєння нової про - дукції, що мають місце в даний період, але будуть погашені в майбутньому.

Фонди обігу функціонують у сфері обігу (реалізації продукції).

Фонди обігу включають:

готова продукція на складах підприемства;

готова продукція, яка відвантажена і знаходиться в дорозі;

грошові кошти на розрахунковому і інших рахунках;

грошові кошти у незавенршених розрахунках;

готівка в касі.

Обігові засоби підприємства здійснюють кругообіг. Вони послідовно проходять грошову форму, виробничу форму, товарну форму і знову повертаються в грошову форму.

Грошова стадія. На цій стадії кошти використовуються на придбання сирови - ни, напівфабрикатів, палива, енергії: тобто на придбання ресурсів. При цьому грошові кошти переходять в матеріально-товарну форму. На цій стадії формуються виробничі запаси підприємства.

Виробнича стадія. На цій стадії запаси переходятьу виробничу стадію. Вклю - чаються працівники, які отримуютьза свою працю заробітну плату. Матеріально-то - варні цінності, враховуючи витрати на заробітну плату перетворюються в готову продукцію.

Товарна стадія. Виготовлена продукція продається. Підприємство отримує виручку, яка повністю погашає витратиі має у своєму складі прибуток.

Оборотні засоби поділяються на нормовані і ненормовані. До нормованих належать всі оборотні фонди та готова продукція на складах підприємства. До ненормованих відносяться відвантажена готова продукція та готівкові та безготівкові грошові кошти підприємства.

Джерелом формування оборотних засобів підприємства є власні і залучені кошти. До власних коштів належать виділені підприємству при його утворенні кошти (якщо підприємства державні), статутні фонди недержавних підприємств, а також поповнення цих фондів. Поповнення можевідбуватись за рахунок прибутку підприємства, а також за рахунок залучення в оборот стійких пасивів (заборгованості по заробітній платі, внесків на соціальне страхування, резервів майбутніх платежів).

Залученими оборотними коштами є кредити банків, якими покривається нестача власних оборотних засобів.

Структура оборотних засобів характеризується співвідношенням їх окремих елементів у загальному обсязі оборотних засобів, яке виражається у відсотках.

*100%

Ця структура може бути досить різною в залежності від галузі, до якої належить підприєм ство, але в цілому по промисловості 2/3 оборотних засобів – це оборотні фонди, а 1/3 - фонди обігу.

Результати відображені у вигляді таблиці 11 ( данні з додатку 6 ).

4.2 Визначення середнього річного залишку оборотних коштів

Використовуючи вихідні дані визначаємо структуру обігових коштів у звітному році. ( таб. 11)

Для оперативного управління підприємством та щорічного підбиття підсумків його діяльності розраховують середньорічний залишк обігових коштів за рік:

ОКп.р., ОКк.р. – залишок обігових коштів на початок та кінець року.

ОКп.кв.і - залишок обігових коштів на початок кожного кварталу окрім 1-го.

Використовуючи вихідні дані маємо(додаток 6):

4.3 Розрахунок показників, які характеризують ефективність використання оборотних коштів. Розрахунок розміру вивільнення (додаткового вилучення) оборотних коштів у звітному році порівняно до базового року

Ефективність використання оборотних коштів підприємства характеризують наступні показники:

коефіціент обігу оборотних коштів;

коефіціент закріплення оборотних коштів;

тривалість одного обігу обротних коштів.

Коефіціент обігу оборотних коштів визначається як відношення обсягу реалізо - ваної продукції (виконаних робіт або наданих послуг) до середнього залишку обіго - вих коштів за період, що аналізується.

Коефіцієнт обігу оборотних коштів характеризує кількість обертів, що здійс - нюють обігові кошти підприємства за певний період часу.

Використовуючи вихідні дані (додаток 6 і 3) розрахуємо Коб у звітному та базовому роках:

Коефіціент завантаження визначається як відношення серед - нього залишку обігових коштів за період, що аналізується (ОК) до обсягу реалізо – ваної продукції (виконаних робіт чи наданих послуг) – (Рпр.). Даний коефіціент хара - рактеризує кількість оборотних коштів, яка приходиться на 1-ну грн. реалізованої продукції:

Використовуючи вихідні дані (додаток 6 і 3) розраховуємо:

Тривалість одного обігу оборотних коштів показує тривалістьодного обороту оборотних засобів в днях і визначається як відношення тривалості періоду, що аналі - зується (Т) до коефіціента обігу оборотних коштів (Коб):

Висновки.

Так як коефіціент обігу оборотних коштів (Коб) у порівнянні з базовим роком знизився на 2,03 ( з 3,4 до 1,37) обертів, то задане підприємство працює не ефективно.

Внаслідок цього відбулося залучення оборотних коштів у звітному році у по - рівнянніз базовим:

5. Основні техніко-економічні показники виробничо-господарської діяльності підприємства

Для визначення економічної ефективності діяльності підприємства використовують систему показників, яка складається з узагальнених та часткових показників.

5.1. Визначення узагальнених показників ефективності діяльності підприємства.

1)рентабельність реалізованої продукції

Визначається відношенням валового продукту до собівартості реалізованої продукції. Формула має такий вигляд:

Р_вир^осн=Пр.вал *100%

С_соб^реал

Валовий прибуток визначається як різниця між чистим доходом і собівартістю реалізованої продукції ( товарів, послуг ).

Пр.вал.=ЧД-Соб.прод.

Згідно вихідних даних:

Пр.вал.=1044520-811308=233212 тис.грн.

Р_вир^осн= 233212 *100%=28,74%

811308

2)Рентабельність виробництва визначається відношенням валового прибутку до середньорічної вартості основних фондів і обігових засобів.

3) Рівень витрат на 1грн. обсягу виготовленої продукції

Визначається відношенням собівартості виготовленої продукції до об’єму продукції, виконаних власними силами.Отже, формула:

Витр^1грн_бмр=С^бмр_соб

О^в/с_бмр

Витр^1грн_бмр= 822,9 =0,749 тис.грн

1097,438 тис.грн

Висновки:

рентабельність реалізованої продукції – 28,74%

рентабельність виробництва –

рівень витрат на 1грн. Обсягу виготовленої продукції –

5.2 Розрахунок часткових показників діяльності підприємства

Розрахуємо часткові показники:

1) темпи зростання продуктивності праці:

а) темп зростання продуктивності праці на 1-го робітника:

Тр=ПП^зв.р_{1 р-к} (56) , де

ПП^б.р._{1 р-к}

ПП^зв.р_{1 р-к} – продуктивність праці у звітному році на 1-го робітника;

ПП^б.р.