Навигация
Показники оцінки продуктивності і ефективності праці
30356
знаков
12
таблиц
0
изображений
2. Показники оцінки продуктивності і ефективності праці
Продуктивність є основним джерелом економічного зростання, тому її підвищення шляхом використання всіх ресурсів є найкращою, основною стратегією розвитку підприємства.
Продуктивність в широкому розумінні є відношення обсягу виробленої продукції (робіт, послуг), реалізованих організацією, до витрат на їх виробництво. Вона відображає ефективне використання ресурсів (праці, капіталу, матеріалів, енергії, інформації тощо) в бізнес-процесах діяльності організації.
Продуктивність = Реалізована продукція / Витрати на бізнес-процес
Продуктивність праці є також міра ефективності конкретної праці протягом даного відрізку часу. Зростання продуктивності праці означає зменшення витрат суспільно необхідного робочого часу на виробництво одиниці продукції або, що теж саме, збільшення продукції, що виробляється робітником за одиницю часу. Для виробництва продукції витрачається як жива, так і минула праця (тобто матеріалізована в засобах виробництва). У зв’язку з цим необхідно розпізнавати зростання продуктивності індивідуальної праці, тобто тільки живої, і зростання продуктивності суспільної праці, тобто всієї праці: живої і минулої.
Продуктивність суспільної праці відображає величину витрат живої і матеріалізованої праці на одиницю продукції. Підвищення ж продуктивності суспільної праці означає економію цих витрат на одиницю продукції. Тому економія живої праці, яка досягається внаслідок прогресу техніки і технології, удосконалення організації виробництва і праці, зниження витрат сировини і матеріалів на одиницю виробленої продукції, покращення використання устаткування тощо завжди веде до підвищення продуктивності суспільної праці.
З суспільної точки зору продуктивність праці зростає також внаслідок зменшення витрат, економії праці на транспорті, в сфері обігу і усунення всякої непродуктивної праці. Витрачена на виробництво праця вимірюється робочим часом, який є найбільш загальною мірою витрат праці. Тому економія загальних витрат на виробництво (в т. ч. і витрат минулої праці) – це є економія робочого часу. Підвищення ж продуктивності праці в решті решт зводиться до цієї економії.
Таким чином, зростання продуктивності суспільної праці супроводжується економією усіх витрат праці – живої і матеріалізованої.
Рівень продуктивності праці характеризується показниками:
виробкою продукції за одиницю часу;
трудомісткістю виробленої продукції;
вартістю виробленої продукції на 1 чол.
Ці показники можуть бути представлені у вигляді формул:
Пп = Q / і t = T / Q,
де Пп – виробка продукції за одиницю часу;
Q – обсяг виробленої продукції;
T – витрати живої праці на виробництво продукції;
t – трудомісткість виготовленої продукції.
Виробка продукції – це найбільш поширений і універсальний показник продуктивності праці. В залежності від того, в яких одиницях вимірюється обсяг продукції, виробка визначається в натуральному вираженні, а також в показниках нормованого робочого часу.
Для підприємств, які випускають однорідну продукцію, найбільш поширені показники продуктивності праці є ті, які характеризують виробку в натуральному вираженні (тони, м, шт. тощо).
Якщо підприємство або цех випускає декілька видів або марок однорідної продукції, то виробка визначається в умовно-натуральних одиницях (умовних банок консервів, пар взуття тощо).
Показник виробки продукції у вартісному вираженні використовується для визначення продуктивності праці на підприємствах, які випускають неоднорідну продукцію.
При використанні нормованого робочого часу виробка визначається в нормо-годинах на окремих робочих місцях, в бригадах, на дільницях, а також в цехах, коли випускається неоднорідна і не завершена виробництвом продукція, яку неможливо обчислити ні в натуральному, ні в вартісному виразі.
Показники виробки відрізняються також в залежності від одиниці виміру робочого часу. Виробка може бути визначена на одну відпрацьовану чоловіко-годину (годинна виробка), на одного середньооблікового робітника за місяць, квартал, рік (середньомісячна, середньоквартальна, середньорічна виробка).
Трудомісткість роботи відображає витрати робочого часу на виробництво одиниці продукції і визначається в натуральному вираженні за всією номенклатурою виробів і послуг; при великому асортименті продукції на підприємстві визначається по типовим виробам, до яких приводяться всі інші. На відміну від показника виробки, цей показник має декілька переваг: установлює пряму залежність між обсягом виробництва і трудовими витратами; виключає вплив на показник продуктивності праці зміни в обсязі поставок за кооперацією, в організаційній структурі виробництва, дозволяє тісно пов’язати вимірювання продуктивності праці з виявленням резервів її зростання, співставити витрати праці на однакові вироби в різних цехах підприємства.
В залежності від складу включаємих трудових витрат виділяють:
технологічну трудомісткість, яка враховує всі витрати праці зайнятих виробництвом продукції з відрядною і погодинною оплатою праці (tтех);
трудомісткість обслуговування виробництва, включаючи витрати праці обслуговуючих робітників (tобс);
виробничу трудомісткість – витрати праці всіх робітників, як зайнятих виробництвом продукції, так і обслуговуючих виробництво;
трудомісткість управління виробництвом, яка включає витрати праці керівників. спеціалістів і службовців, обслуговуючого персоналу і охорони (tупр);
повну трудомісткість, яка включає витрати праці всіх категорій промислово-виробничого персоналу (tпвп):
tпвп = tтех + tобс + tупр.
Відрізняють також нормативну, планову та фактичну трудомісткість.
Нормативна трудомісткість – це сума всіх діючих на відповідний період технічно-обгрунованих норм часу по операціям технологічного процесу виготовлення даного виробу.
Планова трудомісткість – це визначені планом витрати робочого часу на виготовлення одиниці продукції, які повинні бути досягнуті підприємством на відповідну дату або в середньому за період, який планується.
Фактична трудомісткість – це реальні витрати часу на виготовлення одиниці продукції за відповідний період часу. Між нормативною трудомісткістю (Тн) та фактичною трудомісткістю (Тф) існує співвідношення:
Тф = Тн/К,
де К – фактичний коефіцієнт виконання норм часу.
При розрахунках показника трудомісткості за основу приймається технологічна трудомісткість, яка визначається за нормами часу на операцію, деталь, вузол, виріб продукції, а виробнича і повна трудомісткість розраховуються укрупнено, з допомогою коефіцієнтів, які характеризують співвідношення між відповідними групами працівників.
Частіше всього зустрічається вартісний метод, який дозволяє визначати продуктивність праці не тільки по окремим підприємствам, але й в цілому по галузям і народному господарству.
Обсяг продукції при цьому визначається обсягом валової або товарної продукції в співпоставимих оптових цінах, чистої продукції або нормативної вартості обробки.
При визначенні рівня продуктивності за показниками валової чи товарної продукції величина виробки суттєво міняється в залежності від таких чинників, як структура виробництва, обсяг кооперованих поставок, матеріаломісткості продукції тощо. Тобто величина виробки спотворюється за рахунок включення в обсяг продукції витрат інших підприємств. Від впливу матеріаломісткості виробництва вільний показник чистої продукції. Він представляє собою частку оптової ціни, яка містить заробітну плату, відрахування на соціальні заходи і прибуток.
Поряд із показником рівня продуктивності праці визначається показник динаміки або темпів зростання продуктивності праці, що дає змогу прослідити її тенденцію за ряд аналізуємих періодів, визначити чинники зміни і резерви підвищення.
Похожие работы
... приведені витрати: С1+ЕнК1=тт, де С1 — собівартість робіт; Ен — нормативний коефіцієнт ефективності капітальних вкладень; К1 — капітальні вкладення для кожного варіанта. Ефективність i якість управлінських рішень можна оцінювати також за такими показниками: 1) економічною ефективністю рішень — як відношення результативності реалізації рішень до витрат на досягнення поставлених цілей; 2) коеф ...
... ітика з середини 90-х років, продовжуючи попередній курс, визначала основні напрямки, цілі з підготовки та застосування Збройних сил України для захисту суверенітету, територіальної цілісності України до початку ХХІ ст. Стратегія визначалась Державною програмою розбудови і розвитку Збройних сил України, підписано Президентом України на початку 1997р. До 1997р. в Україні було практично завершено ...
... яка забезпечує максимальний вихід продукції землеробства з 1 га ріллі при найменших затратах праці і коштів на одиницю продукції. Розділ 2. Стан виробництва продукції рослинництва та її економічна ефективність у СВК “Родина” 2.1 Природноекономічні умови діяльності підприємства та розвиток рослинництва Різноманітність природних умов зумовлює необхідність впровадження науково обґрунтованої ...
... Виробництво товарної продукції на 1 грн, зарплати, грн. 5,64 5,40 -0,24 95,7 Наведені дані також свідчать про зниження ефективності використання фонду оплати праці. 2.4 Ефективність організації праці в Управлінні житлового господарства Специфіка праці державних службовців полягає в тому, що вони: – виконують праця, що виражається в обґрунтуванні цілей і напрямків суспільного ...
0 комментариев