Навигация
Значення інформації в економіці
58419
знаков
1
таблица
7
изображений
1.3 Значення інформації в економіці
Для розвитку людського суспільства необхідні матеріальні, інструментальні, енергетичні та інші ресурси, в тому числі і інформаційні. Наш час характеризується нечуваним ростом об’єму інформаційних потоків. Це відноситься практично до будь-якої сфери діяльності людини. Найбільше зростання об’єму інформації спостерігається у промисловості, торгівлі, фінансово-банківській й освітянській сферах.
Нині інформація у широкому сенсі є найважливішою стратегічним ресурсом, особливо у економічній галузі. Інформаційну інфраструктуру економіки утворюють організації, експлуатуючі центри обробки й аналізу інформації, канали інформаційного обміну, комунікації і лінії зв'язку, і навіть засоби інформаційного взаємодії. Особливе місце у ряду застосовуваних технологій займають найсучасніші нові інформаційні технології. Існуючі інформаційні технології (ІТ) формально можна розділити на два великих взаємозалежних класів: програмно-математичні інструментальні кошти інформатизації, призначені для проектування сучасних інформаційних технологій, і прикладні інформаційні технології, щоб забезпечити ухвалення й підтримку рішень. Більшість технологій, складових класу інструментальних інформаційних технологій, з'явилися практично одночасно зі створенням ЕОМ як спеціального і загального програмного забезпечення, операційними системами різного класу та призначення, пакетами прикладних програм. Ці технології і їх модифікації і нині активно використовуються розробниками економічних інформаційних систем і професіонально та ґрунтовно описані у науковій літературі. Зупинімося лише на інструментальних інформаційних технологій, отримали поширення останнім часом. До їх числа можна віднести гіпертекстові технології, машинну графіку, телекомунікаційні методи доступу, САSЕ-технології, системи штучного інтелекту, мультимедіа, виникнення яких пов'язане, переважно, з новими технічних можливостей коштів обчислювальної техніки. Під час створення прикладних інформаційних систем можна буде спиратися тільки досконаліші технології, які дозволять виходити на сучасний рівень комп'ютеризації економіки, влитися у світовий економічний простір. Гіпертекстовий підхід дає змогу працювати з більшими на обсягами семантичної (понятійної) інформацією вигляді тексту, у якому є виділені різним кольором фрагменти, дозволяють вивчати текст у властивому користувачеві напрямі - гіпертексту.
Графіка. Ведучи мову про машинну графіку, треба сказати, що за умови ринку (України, і у розвинених інших країнах) приділяють значну увагу наукової візуалізації даних з метою наочного представлення наукових кадрів і комерційних результатів. Іноді ефективного ілюстративного матеріалу виявляється досить, щоб наочно уявити економічне обґрунтування та фінансове становище об'єкта дослідження.
Телекомунікації. Останнім часом до інструментальних технологій ринкової економіки активно впроваджуються комп'ютерні системи громадського доступу: комерційні бази даних тематичного характеру, системи електронних бірж і рекламних оголошень, системи віддаленої обробки інформації, засоби представлення інформаційних, фінансових та інших видів послуг. Основними формами реалізації таких багатокористувальницьких комерційних систем є локальні обчислювальні мережі й телекомунікаційні системи. Можливості локальних обчислювальних мереж жорстко обмежені в територіальному плані. В переважній більшості випадків звичайні міські телефонні канали, постачають користувачам повний набір інформаційних послуг від віддалених телекомунікаційних баз даних.
САSЕ-технології. Досвід проектування економічних інформаційних систем показує, що це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота. Це зажадало розробки програмно-технологічних коштів спеціального класу - САSЕ (Computer Aided Software Engeneering)-систем. САSЕ-системи дозволяють охопити процес розробки складних логічно-аналітичних моделей економічного комплексу загалом. Вони на методології структурного чи об’єктно-орієнтованого проектування й програмування, використовує специфікації як діаграм чи текстів для опису системних вимог, перетинів поміж моделями системи, динаміки поведінки системи та архітектури програмних засобів.
Системи штучного інтелекту. Науково-практичний прорив у інформатиці призвів до виникнення індустрії інтелектуальних систем. У сфері найважливішим і мало розвинутим напрямом є розробка технологій, заснованих на виключно знаннях. Використовуючи інформаційно-пошукові, розрахунково-логічні та експертні системи, користувач може виконувати доручені йому завдання, виходячи межі мови своєї предметної області. Інтелектуальні інформаційно-пошукові системи дозволяють здійснювати пошук необхідної інформації в базах даних, вирішувати управлінські й економічні завдання. Експертні системи з допомогою накопичених знання предметної області дозволяють розпізнавати і діагностувати складні процеси, приймати рішення, формулювати плани дій, висувати і перевіряти гіпотези. Прогрес систем штучного інтелекту має особливо важливе значення у розвиток інструментальних коштів проектування інформаційних технологій і можуть призвести до нової комп'ютерної революції - революції знань. Мультимедіа - це інтерактивна система, забезпечує роботу лише з текстами і нерухомими зображеннями, але й які йшли відео, анімаційної комп'ютерної графікою, промовою і високоякісним звуком. Поява систем мультимедіа призводить до кардинальних змін у таких сферах, як бізнес, освіту й за іншими сферах професійної діяльності, дозволяє відстежувати індивідуальні запити світового фінансового ринку, створювати видеокаталоги які й виробів, комерційні бази, довідники, проводити ділові відеоконференції.
Для підтримки нових господарських механізмів необхідно розробити адекватні ринкових відносин інформаційні технології. Зокрема, у сучасних умовах змін піддаються банківська і інвестиційна діяльність, вдосконалюється оподаткування, з'являються нові види управлінської роботи і суб'єкти ринку, що потребує ефективних прикладних інформаційних технологій.
Банківські системи. Розвиток дослідницько-експериментальної і вдосконалення банківських структур породжує потребу у нових послугах фінансових установ. Децентралізація банківської системи веде до принципово нової організації, що вимагає розробки концепції комплексної інформатизації окремих установ підвищення ефективності їхнього власного функціонування, і навіть для взаємодії між собою, з ЦБ України з зарубіжними партнерами. Банківські інформаційні технології мають забезпечувати достатню оперативність з організацією розрахунків.
Біржові технології. Досвід показав, що проектування біржових комп'ютерних комплексів - це логічно складна, трудомістка і тривала за часом робота, потребує високій кваліфікації всіх що у його виконанні фахівців. Проектування таких комплексів традиційно полягає в інтуїції, експертних оцінок, дорогих експериментальних перевірках функціонування комплексу, й практичному досвіді. З іншого боку, зі зростанням числа користувачів біржовий технології посилюється роль високої продуктивності її функціонування, яка істотно залежить від ідеології проектування. Впровадження сучасних біржових інформаційних технологій у практику має сприяти підвищенню економічну ефективність роботи біржі з допомогою розширення сфери її діяльність у регіонах країни, прискорення оборотності оборотних засобів, залучення у біржовий процес масових постачальників, посередників і покупців, забезпечення можливості активного заключення як великомасштабних, а й середньо- і маломасштабных угод в масовій кількості, автоматизації трудомістких і найтриваліших рутинних процесів, збору та аналізу заявок від брокерських фірм на купівлю-продаж комп'ютерним способом, проведення автоматизованих торгів (розрахунок курсу, укладання угод, оформлення торгових контрактів і проведення клірингових розрахунків) за правилами, яке забезпечує захист інтересів інвестора, рівних прав всіх учасників торгів тощо.
Технології менеджменту. Серед різноманіття відомостей, що поступають до менеджера, для ухвалення рішення потрібні лише суворо визначені, а інші є інформаційним шумом. З іншого боку, більшість інформації виникає не там, де у ній є потреба, для успішного розв'язання завдань велике значення набуває вміння подолати цю дистанцію. Вирішення проблеми комунікації впливає на швидкість надходження інформації та її своєчасність, що сприяє ефективнішою роботі підприємства.
Технології маркетингу. Комплексне вивчення інформаційних потоків маркетингу потребує аналізу великих масивів відомостей комерційного і статистичного характеру. Маркетингова інформаційна технологія - це сукупність процедур і методів, виділені на організації перспективних і поточних маркетингових досліджень.
Податкові інформаційні системи. Перетворення податкової системи зумовлює необхідність в модифікації, а іноді й у кардинальної перебудові відповідних інформаційних технологій. Серед головних напрямів концепції інформатизація податкової системи доцільно виділити: утворення єдиної комплексної інформаційно-аналітичної системи; розробку сучасної комунікаційної мережі, які забезпечують інформаційному обміну і в середині системи, і з зовнішніми об'єктами; підготовку кадрів у новому інформаційному середовищі.
Технології управління інвестиційними проектами. Створення сучасної інформаційної технології управління інвестиційними проектами виходить з уніфікованого інформаціонного, технічного і програмно-математичного забезпеченні всіх учасників інвестиційного проекту для того, щоб організувати обмін інформацією між замовниками, інвесторами, підрядними, проектними і експлуатаційними підприємствами в автоматизованому режимі. Проблема вимагає проектування універсальної інформаційної бази, що дозволяє функціонально повязати сукупність розв'язуваних завдань, і єдиного підходу до структуризації інформації, ідентифікації показників, класифікації кодування техніко-економічній даних, і т.д.
Отже, інформація в економіці має надзвичайно великий вплив в усіх галузях її функціонування. Сучасна інформатизація якісно поліпшує досягнення цілей діяльності організацій та підприємств і є умовою розвитку країни.
2 Інформаційна економіка
2.1 Концепція інформаційної економіки та її дослідження
В умовах сучасного науково-технічного прогресу багато науковців все більше уваги приділяють дослідженню інформаційної економіки. Поняття «інформаційна економіка» було введене в науковий оборот ще на початку ХХ століття і стало фактично загальновизнаним відносно реальності, що склалася у західному світі. Точна назва сучасної економіки ще не визначена – вона залежить від точки зору конкретного дослідника та способу дослідження, який він застосовує. Наприклад, А.Чухно називає її «постіндустріальною», застосовуючи принципи історизму та секторний принцип організації економіки. [9] На основі того, що основними засобами розвитку цієї економіки є інформаційно-інтелектуальні ресурси, Н.Апатова вважає, що коректно буде називати дану економіку інформаційною. [10]
Питання дослідження інформаційної економіки є досить складними через ряд причин. По-перше, недостатньо чітко складений статистичний апарат: необхідні для якісних висновків статистичні дані або відсутні, або носять випадковий характер. По-друге, різні дослідники розглядають різні аспекти даного явища, часом роблячи протилежні висновки, немає системного та узагальнюючого дослідження, фундаментальної теорії. По-третє, бурний розвиток інформаційних технологій, комп’ютерної техніки та мереж не дозволяють організувати глобальний експеримент і підтвердити правильність зроблених висновків. [10]
Виділяють дві основні категорії інформаційної економіки: інформацію як ресурс і продукт та інформатизацію як обов’язкову умову становлення та розвитку нової системи господарювання.
З економічної точки зору, інформація виступає, у першу чергу, як атрибут об’єкта чи явища, який при обробці людиною чи комп’ютером можуть приймати форму числа чи тесту. Інформація характеризується своїм змістом, вона не відокремлюється від людської свідомості, що є її виробником та кінцевим споживачем. Будучи засвоєною людиною, інформація стає знанням.. Зі збільшенням обсягів інформації та зростанням освітнього рівня населення збільшується обсяг знань (в тому числі матеріалізованих у вигляді інновацій).Інформатизація представляє собою процес створення та використання інформаційних технологій, комп’ютерів та комп’ютерних мереж – нових засобів виробництва. Інформатизація виступає необхідною умовою науково-технічного прогресу, соціального, політичного та економічного процесу в суспільстві. Вона характеризується цілим рядом статистичних показників, у тому числі – кількістю використовуваних у народному господарстві комп’ютерів та їх вартістю; використанням програмних продуктів для роботи з глобальною комп’ютерною мережею Інтернет та локальними комп’ютерними мережами підприємств; кількістю та якістю використовуваних баз даних та інші. Ці показники дозволяють судити про рівень розвитку інформаційної економіки в країні чи регіоні, а також про динаміку її розвитку.
Якщо розглядати інформаційну економіку як економічну систему суспільства, то можна виділити наступні характеристики її особливостей:
1) Своїм становленням інформаційна економіка зобов’язана появі нових виробничих сил, що кардинально поміняли матеріально-технічну базу виробництва (внесли в неї автоматизацію, інформаційний ресурс та комп’ютерну техніку з глобальною мережею Інтернет). Це сприяло також появі загальних виробничих сил, створюваних та використовуваних лише колективно. На перше місце серед категорій виробничих сил виходять знання, які мають досконале і матеріальне втілення: в освіті, в технологіях, виробничій кваліфікації спеціалістів, а також у новій техніці, організаційних системах, продуктах та послугах. Оскільки головним ресурсом стає інтелектуальний капітал, то засоби виробництва ніби переходять у голови новаторів, тих, хто створює нові цінності. Якщо в індустріальній економіці пріоритет був у машин, та при цьому виникла проблема відчуження людини від результатів її праці, то у інформаційній економіці високоінтелектуальна розумова праця повернула людину на передові позиції по відношенню до засобів праці та зняла таким чином проблему відчуження. Це сталося тому, що знання, вкладені виробником у продукт праці, залишилися при ньому та можуть бути використані багаторазово.
2) Інформаційна економіка характеризується введенням інформаційних технологій у виробництво, торгівлю та послуги, а також розвиток комп’ютерної мережі Інтернет, що є базою для створення мережних підприємств й мережного інтелекту. Інформаційні та мережні технології визначають технологічний спосіб виробництва, який формується техніко-економічними відносинами разом з виробничими силами.
3) В інформаційній економіці змінюється також характер праці, у зв’язку з цим виникають нові форми організаційно-економічних відносин. З появою комп’ютерів виник новий вид діяльності – інформаційний, а зі зростанням обсягів у виробництві знань та потреб у нових знаннях у нових знаннях у якості економічної сталі розглядати і інтелектуальну діяльність. Зміні характеру праці сприяє також децентралізація та деурбанізація виробництва. В інформаційній економіці з’явилися нові форми праці, їх загальною характерною рисою стала дистанційна праця (телепраця). Телепраця знижує виробничі витрати, покращує стан оточуючого середовища, сприяє становленню мережної економіки (як однієї з форм інформаційної економіки), збільшенню зайнятості та часткової зайнятості, а також зміцненню позицій індивідуальних підприємців, дуже маленьких фірм та мікропідприємств.
4) У системі виробничих відносин інформаційної економіка масова інтелектуальна праця потребувала пріоритету особистості робітника, оскільки такий робітник вільно володіє інформацією і знаннями, не залежить від власності на засоби виробництва та йому властива висока мобільність. В силу цього в умовах інформаційної економіки сама праця перестає бути економічним примушенням , а суспільна організація виробництва піддається значним змінам.
5) В інформаційній економіці відбуваються структурні зміни на макро- та мікрорівнях системи господарювання, а також глобалізація бізнесу. На мікрорівні така зміна означає появу підприємства нового типу, яке функціонує у комп’ютерній мережі Інтернет, використовує окремо функціонуючих та територіально відокремлених робітників, а також майже не має матеріальних активів. Крім того, для інформаційної економіки характерна поява віртуальних корпорацій. Щоб перемогти у конкурентній боротьбі, підприємствам необхідно вступати у багато постійно мінливих союзів. В умовах використання системи Інтернет прибираються посередники, торговці напряму взаємодіють з виробниками, зменшуються склади, при цьому вартісні ланцюжки виробничих операцій перетворюються у вартісні мережі. На макрорівні з’являється нова галузь економіки – інформаційна індустрія, виникаюча в результаті злиття галузей обчислювальної техніки (виробництво комп’ютерів, розробка програм, здійснення послуг по їх обслуговуванню), зв’язку (Інтернет, телефон, кабельне телебачення, супутниковий зв'язок, радіо) та інформаційного наповнення (бібліотечна, архівна та видавнича справа, інформаційні послуги, індустрія розваг).
Таким чином, інформаційна економіка – це новий тип економічної системи, до якої відбувається активний перехід. У ній пріоритетними є знання як виробничий ресурс та продукція для споживання. Її розвиток відбувається дуже стрімко разом з розвитком науково-технічного прогресу. Проникнення інформатизації у всі сфери суспільного життя є причиною того, що вивчення інформаційної економіки потребує комплексного вивчення.
Похожие работы
... ів, що є важливою перевагою у конкурентній боротьбі за залучення нових клієнтів та утримання наявних. Ширший асортимент послуг створює надійнішу основу для ефективного функціонування банку. Водночас слід відзначити, що необхідною умовою утримання стійких позицій на ринку банківських послуг є не лише впровадження у чинну практику банків нових видів операцій, а й постійне вдосконалення традиційних ...
... теоретико-історичного аналізу і використанням сучасної аналітичної технології сформовано методологічні засади дослідження передумов, закономірностей та особливостей формування, упровадження та вдосконалення маркетингу на ринку інноваційних товарів. Результатом поглибленого дослідження теорій економічного розвитку та теорій інновацій, їх сучасних проявів стало виявлення тенденції до трансформації ...
... великий товарний ринок товарів, що діє у визначені строки на протязі обмеженого періоду часу в одному і тому ж місці (наприклад, Сорочинський ярмарок на Полтавщині). [4] 1.2 Роль виставок та ярмарок у розвитку організаційно-комерційних послуг Роль виставок та ярмарок дещо відрізняється залежно від їх масштабів та рівня спеціалізації. Національні виставки (ярмарки) є дзеркалом досягнень нац ...
Підвищення конкурентоспроможності банку на ринку банківських послуг (на матеріалах АКБ "Приватбанк")
... ціною може визначити сукупність споживчих властивостей, що споживачі будуть готові побачити в даному банківському продукті. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ АКБ “ПРИВАТБАНК” НА РИНКУ БАНКІВСЬКИХ ПОСЛУГ 2.1 Аналіз ринку банківських послуг Ринок банківських послуг є однією із важливих і невід'ємних складових сучасної ринкової економки. Тому сьогодні зростає інтерес до різних аспект ...
0 комментариев