Структура грошової системи України
Особливості функціонування Національного Банку України
Особливості інтеграції України у світову економіку
Позиції України у рамках Світової організації торгівлі
Квітня 2008 року Верховна Рада України прийняла Закон України “Про ратифікацію Протоколу про вступ України до Світової організації торгівлі”
Навигация
Товарно-грошовий ринок в Україні
Товарно-грошовий ринок в Україні
64604
знака
3
таблицы
3
изображения
ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
АКАДЕМІЯ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
ЕКОНОМІЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ
Кафедри менеджменту зовнішньоекономічної діяльності
КУРСОВА РОБОТА
З ДИСЦИПЛІНИ «ПОЛІТИЧНА ЕКОНОМІЯ»
на тему:
«Розвиток товарно-грошових відносин в Україні»
Виконала:
студент гр. ЕО08-3
Чернець Ольга Андріївна
Науковий керівник:
старший викладач
Єдинак В.Ю.
м. Дніпропетровськ
2009
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1 «СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ »
1.1 Історія становлення грошової системи в Україні
1.2 Структура грошової системи
1.2.1 Сутність національної грошової системи
1.2.2 Особливості функціонування Національного банку України
РОЗДІЛ 2 «АНАЛІЗ ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ»
2.1 Аналіз кон’юнктури товарно-грошових відносин
2.2 Особливості інтеграції України у світову економіку
2.3 Позиції України у світовій організації торгівлі
ВИСНОВКИ
Список використаної літератури
ВСТУП
Одним із найдавніших явищ суспільства, відіграваючих важливу роль у господарській діяльності людини та привертаючих до себе пильну увагу науковців на всіх етапах розвитку людства вважаються гроші.
Вчені - економісти довгий час не могли вирішити проблему походження й сутності грошей. З приводу цього відомий англійський політик минулого століття У.Гладтсон говорив, що навіть кохання не зробило стількох людей дурнями, як спроби розібратися в тому, що таке гроші. Одні економісти стверджували, що гроші - результат угоди, свідомої домовленості між людьми. Інші доводили, що гроші "впроваджуються" державою в якості інструменту для виміру цін товару. Треті вважали, що золото й срібло є грішми за своєю природою, незалежно від характеру суспільних відносин. Четверті взагалі не вбачали різниці між товарами й грішми. Проте, жодна з цих теорій не давала дійсного наукового з'ясування природи грошей як економічної категорії. В дійсності ж гроші не є результатом суб'єктивних дій людей та державних органів. Вони виникли в процесі об'єктивного багатовікового розвитку форми прояву вартості - мінової вартості.
Історично, перші акти обміну виступали у вигляді обміну одного товару на інший. Припустимо, 1 вівця обмінювалася на 1 кам'яну сокиру. Спочатку це був випадковий, епізодичний обмін у первісних людей. Так, подібні відносини спостерігав відомий український мандрівник Міклухо-Маклай у папуасів Нової Гвінеї. "У папуасів берега Маклая, - писав він, - немає ні торгівлі, ні впорядкованого обміну. Якщо декілька жителів прибережного села відправляються в інші прибережні села, на острови або до жителів гір, то вони забирають з собою все, що в них є в надлишку, й несуть з собою у вигляді подарунка. При поверненні вони отримують відповідні подарунки, які складаються з продуктів, що є в тому селі".
Тобто, на ранніх етапах розвитку людського суспільства відбувався безпосередній обмін товару на товар, коли у первісних людей внаслідок щасливого збігу обставин (наприклад, вдале полювання, рибалка) з’являлись деякі надлишки продуктів, якими можна було обмінятись. Розвиток суспільного поділу праці, зокрема виділення скотарства і землеробства, сприяв подальшому розвитку товарних відносин. Відбувся перехід від випадкового, епізодичного обміну до регулярного. Поступово із загальної маси товарів стихійно виділялись такі, які почали відігравати роль головних предметів обміну. Такими товарами в одних місцевостях була худоба, в інших – зерно, в третіх – хутро тощо. У одного й того ж народу в різні часи, на різних місцевих ринках і у різних народів в один і той же час існували різні найбільш ходові товари, які виконували роль загального еквіваленту. Врешті-решт, у процесі історичної еволюції товарного виробництва і товарного обміну відбувається перехід від загального товарообміну до грошової форми обміну.
Незважаючи на багатовікові дослідження і велику кількість теоретичних концепцій грошей, людство сьогодні не має однозначної й остаточної відповіді на питання, що таке гроші. Уявлення, які не викликали сумнівів в одних суспільних умовах, зі зміною останніх вступали в суперечність з реальною дійсністю і відкидалися.
Очевидно, все це можна пояснити тим, що сутність грошей змінюється адекватно змінам характеру суспільних відносин, в яких вони функціонують. Тому для визначення їх сутності необхідно з’ясувати питання про їх походження, про причини, що зумовлюють виникнення та існування грошей в економічному житті суспільства.
Сьогодні посилюється тенденція до створення й подальшого розвитку високо інтегрованих економічних просторів, які об’єднують країни, близькі за географічним положенням, рівнем економічного та культурного розвитку. На даний час і Україна все більше входить у світову економіку. Але без відновлення місткості внутрішнього ринку як найкращого способу поширення позитивного ефекту, без розвитку виробництва товарів народного споживання і сфери послуг, що стимулюватимуть прискорене капіталотворення для послідовної реалізації динамічних структурних пріоритетів, країні буде важко інтегруватися у світовий економічний простір. Тому актуальною є проблема вирішення як в середині країни, так і на міжнародному рівні товарно-грошових відносин.
Міжнародний досвід свідчить про те, що успіх в економіці, соціальному і культурному розвитку досягають тільки ті країни, які спроможні забезпечити високу якість продукції та послуг, формування на цій основі конкурентних переваг і зростання умов життя.
Таким чином, з’ясуємо аналіз сучасного стану економіки країни, зокрема, проаналізуємо процеси внутрішньої трансформації, розглянемо особливості товарного та грошового обігу, та визначимо напрями та форми взаємодії національного народного господарства зі світовим.
РОЗДІЛ 1 «СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ТОВАРНО-ГРОШОВИХ ВІДНОСИН УКРАЇНИ»
1.1 Історія становлення грошової системи України
Сучасні гроші в Україні мають свою передісторію. У Київській Русі в обігу були так звані кунні гроші хутра або шкіри хутрових тварин куниці і білки. У XI-XII ст. з розвитком торгових відносин в князівській Україні розвивається виготовлення металевих грошей в формі срібних злитків гривні. Відомі київська гривня - шестикутний злиток і чернігівська гривня - ромбоподібний злиток. Обидві гривні містили по 196 грамів срібла, яке дорівнювало 7,5 кунних грошей. У XII ст. з'являється золота гривня, в якій містилося 4,4 грами золота, яке дорівнювало 50 кунним грошам. У кінці XIII ст. з'явився срібний злиток, який дорівнював половині срібної гривні, він отримав назву карбованець. З розпадом Київської Русі припинився обіг національних грошових знаків [7].
Вдруге національні гроші з'являються з відродженням української державності на початку XX ст.
Проголосивши своїм Третім універсалом 18 липня 1917 року утворення Української Народної Республіки, Центральна Рада запровадила в Україні нову національну валюту. Первісно такою валютою було визначено український карбованець. Ухвалою Центральної Ради від 19 грудня 1917 року було видрукувано перший грошовий знак Української Народної Республіки — купюру вартістю 100 карбованців на суму 53250 тисяч карбованців. «100 карбованців» подавався на купюрі мовами чотирьох найчисленніших націй, що живуть на території України — українською, російською, польською та єврейською (івритом).
З випуском сто карбованцевої купюри пов'язаний вибір тризуба як державного герба України.
Після введення купюри в обіг майже одразу ж було зафіксовано випадки її фальшування. З огляду на те, а також на деякі політичні причини (так, УНР, яка за Третім універсалом визначалася як складова частина федеративної Росії, проголошувалася за Четвертим універсалом 22 січня 1918 року «самостійною, ні від кого не залежною державою») Центральна Рада 1 березня 1918 року прийняла закон про запровадження нової грошової одиниці — гривні. Протягом 1918 року в Берліні було видрукувано грошові знаки у 2, 10, 100, 500, 1000 та 2000 гривень (проекти двох останніх було виконано вже після проголошення гетьманату на чолі з Павлом Скоропадським).
Гетьман Павло Скоропадський, прийшовши до влади в Україні у квітні 1918 року, відновив як основну грошову одиницю Української Держави - карбованець.
Після переходу влади в Україні у грудні 1918 року до рук Директорії на чолі з Володимиром Винниченком та Симоном Петлюрою основною грошовою одиницею відновленої УНР знову було проголошено гривню.
Раднаркомом на землях Радянської України були запроваджені «більшовицькі тисячки». Це становище спричинило до проведення у 1922—1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця. 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти [6].
Акт проголошення незалежності України відкрив дорогу для запровадження в нашій молодій державі повноцінної національної валюти. Такою валютою мала стати, згідно з традиціями як доби Київської Русі, так і періоду визвольних змагань 1917—1920 років - гривня. Щодо назви розмінної монети, то для неї пропонувалися назви «сотий», «резана», але врешті було віддано перевагу звичній уже «копійці».
Після проголошення Акту про незалежність в Україні все ще були в обертанні російські червонці. У Бішкеку (Киргизстан) сталася зустріч глав держав СНД, на якій розглядався проект угоди про єдину грошову систему та про обіг рубля як законного платіжного засобу. Але Україна не схвалила угоди. Справа в тому, що по декількох причинах, в тому числі об'єктивного характеру, наприклад, через високу вартість енергоносіїв, економіка України загалом втратила конкурентоспроможність в межах СНД. Про це свідчить хоч би той факт, що в Україні рівень середніх цін був вище в порівнянні з іншими державами. Якщо Україна залишилася б в рублевій зоні, перед нею поставили б вимогу припинити будь-які самостійні кроки в сфері бюджетної, грошово-кредитної політики і оплати праці, і на першому етапі підпорядкували б справу емісійно-кредитного регулювання Центральному банку Росії, на другому міждержавному емісійному банку, який здійснював би регулювання єдиної грошової системи. Це означало б, що жодної позики своїм підприємствам Україна протягом 1992-1993 рр. вже не змогла б видати, і як наслідок розорення маси підприємств металургійної, вугільної і інших галузей промисловості, тобто всіх тих, які мають рівень витрат вище, ніж в інших республіках СНД.
Керівництву України стало зрозуміло, що альтернативи виходу з рублевої зони не було. Підписання угоди про єдину грошову систему призвело б до надзвичайно важких наслідків для економіки України, спричинило б подальше зниження і без того дуже низького життєвого рівня, різко загострило б соціально-політичне становище.
10 січня 1992 року в Україні почалася грошова реформа. В готівковому обертанні з'явилася перехідна національна валюта - український карбованець (купон). Його завданням було захистити споживчий ринок України від напливу російських рублів з Росії і інших країн СНД. У міждержавних розрахунках на кордонах СНД продовжували використати російський рубель, який негативно впливав на економіку України. Функціонування російського рубля паралельно з купоном продовжувалося до 12 листопада 1992 року. З цього дня спеціальним Указом Президента України функціонування рубля в грошовому обігу було припинено. Так завершився перший етап грошової реформи.
Однак позитивний потенціал купоно-карбованця себе практично вичерпав. Крім того, тимчасова грошова одиниця не може виконувати одну з найважливіших функцій ринкового господарства - функцію накопичення. А без реалізації цієї функції не можна подолати кризу виробництва, зупинити інфляцію, вирішити складні питання приватизації, проблеми платіжного балансу.
Через затримку з введенням в обіг власної грошової одиниці знижувався і міжнародний престиж України [8].
25 серпня 1996 року Президент України підписав Указ «Про грошову реформу в Україні», по якому:
1) з 2 вересня 1996 року в обіг вводиться національна валюта України - гривня і її сота частина - копійка;
2) в обіг були випущені банкноти вартістю 1, 2, 5, 10, 20, 50 і 100 гривень і розмінна монета номінальною вартістю 1, 2, 5, 10, 25 і 50 копійок. Емісія українських карбованців була припинена;
3) українські карбованці підлягали обміну на гривні (банкноти і розмінну монету) по курсу 100 000 карбованців за 1 гривню, суми до 100 млн. українських карбованців обмінювалися на гривні готівкою, а більше за 100 млн. крб. зараховувалися на внески в банках з правом їх вільного використання в гривнях;
4) з 2 по 16 вересня 1996 року на території в готівковому звертанні функціонували і гривня і український карбованець, який поступово вилучався із обігу;
5) з 24.00 16 вересня 1996 року функціонування українського карбованця в готівковому обігу припинилося.
Єдиним законним засобом платежу на території України стала гривня. З цього моменту почалося формування сучасної грошової системи України [9].
Таким чином, Україна на шляху до становлення власної грошової системи пройшла певні етапи її еволюції: від первісних кунних грошей, до теперішньої широко розвиненої, упорядкованої, визнаної на міжнародному рівні грошової системи.
Похожие работы
... акредитивів; розрахунки з використанням чеків; розрахунки з використанням векселів; клірінгові розрахунки; розрахунки за допомогою пластикових карток. РОЗДІЛ 3 ПРОБЛЕМИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГРОШОВОГО РИНКУ УКРАЇНИ У січні–листопаді 2008 року порівняно з відповідним періодом попереднього року номінальні доходи населення зросли на 29,9%. Наявний доход, який може бути ...
... теорії” короткий курс, - Тернопіль, 1999р. – Стор. 38 – 39 *ЛагутінВ.Д. “Гроші та грошовий обіг”: навчальний посібник – 3-є видання, - Київ: Товариство “Знання”, 2001р. – Стор. 25 - 2716 3. Грошовий обіг в Україні в період переходу до ринкової економіки. Політика фінансової стабілізації та запроваджена грошова реформа не можуть привести до корінних змін в економіці України, однак є їхньою об'є ...
... вимог та зобов'язань, що дає підстави говорити про ринок позичкових угод як про самостійний вид грошового ринку. Для розуміння сутності грошового ринку важливе значення має визначення його суб'єктів. Суб'єкти грошового ринку - це будь-які економічні структури - фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші фінансові посередники. Кожний з них може виступати або в ролі продавця ...
... зображується трьома кривими: IS, LM . та які перетинаються в одній точці, яка демонструє стан рівноваги товарного, грошового і зовнішнього ринків в одній і тій же точці. При цьому крива IS має від’ємний нахил, крива LM- додатній нахил, а третя крива є горизонтальною, так як i не залежить від обсягів Y. Якщо світова ставка процента стає нижчою від національної, то крива IS зміщується вліво і ...
0 комментариев