Грошовий ринок, його сутність, структура та аналіз

Зміст

 

Вступ

Розділ І . Сутність і функції грошового ринку в ринковій економіці

1.1. Роль, значення і структура грошового ринку

1.2. Особливості попиту на грошовому ринку

1.3. Особливості пропозиції на грошовому ринку

1.4. Графічна модель грошового ринку та рівновага на ньому

 Розділ ІІ. Аналіз грошового ринку України на сучасному етапі

2.1. Динаміка грошових агрегатів

2.2. Аналіз депозитних операцій грошового ринку

2.3. Стан ринку цінних паперів

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Актуальність теми дослідження. Як відомо, ринок у найпростішому розумінні – це система економічних відносин з приводу купівлі - продажу товарів. Він представляє сукупність товарного і грошового обігу.

У функціональному розумінні сучасний ринок – поняття більш глибоке, комплексне і представляє систему ринків, серед яких найважливіша роль належить грошовому ринку.

Грошовий ринок – це сукупність усіх грошових ресурсів країни, що постійно переміщуються (розподіляється та перерозподіляються) під вплив

ом попиту та пропозиції з боку різних суб’єктів економіки

Грошовий ринок складається з багатьох потоків, за якими грошові кошти переміщуються від власників заощаджень до позичальників та інвесторів .

Інтернаціоналізація суспільно–економічного життя, перехід до відкритої економіки сприяють приєднанню України до світового господарства, її входженню в світовий економічний простір . поряд з інтернаціоналізацією відбувається збільшення міжнародних потоків товарів, послуг, капіталів і особливо грошей.

Фінансовий ринок – це ринок, який опосередковує розподіл коштів серед учасників економічних відносин. За його допомогою мобілізуються вільні фінансові ресурси і спрямовуються до тих, хто може більш ефективно використати дані кошти. Це сприяє не тільки підвищенню продуктивності та ефективності економіки в цілому, а й поліпшенню економічного добробуту кожного члена суспільства. На фінансовому ринку відбувається пошук засобів для розвитку сфер виробництва та послуг. Головна роль фінансово ринку у сучасній економічній системі полягає в акумуляції заощаджень економічних агентів і використанні цих коштів для створення нового капіталу.

Процеси реформування власності супроводжуються структурною перебудовою економіки і обумовлюють створення фондового ринку, як складової фінансових відносин, який забезпечує вільний обіг коштів у вигляді цінних паперів. Фондовий ринок сприяє обігу та раціональному розміщенню фінансових коштів, дає можливість самостійно оцінювати ефективність управління підприємствами та створює умови для конкуренції. Фондовий ринок дає необмежені можливості для формування фінансових ресурсів і його роль набуває все більшого значення. В силу цього дослідження проблем формування і функціонування фондового ринку є актуальним і важливим .

Об’єктом дослідження курсової роботи є теоретичні засади економіки в області грошового ринку.

Предмет дослідження – аналіз грошового ринку України .

Метою курсової роботи є дослідження та аналіз грошового ринку.

Мета роботи зумовлює виконання таких завдань :

·  дослідити поняття та особливості функціонування грошового ринку

·  здійснити аналіз грошового ринку України в ракурсі обертання його основних інструментів

·  визначити недоліки діяльності грошового ринку України , запропонувати можливі шляхи їх усунення

Методами , які застосовані в даній роботі є метод аналізу, статистичний, графічний та табличний.

Інформаційна база дослідження : публікації видавництв (Вісник Національного банку України), літературних (посібники, підручники даної області дослідження), офіційні (закони).

Структура курсової роботи :

·  вступ, що обгрунтовує актуальність теми, мету задачі

·  І розділ теоретичного характеру

·  ІІ розділ, що носить аналітичний характер

·  висновок

·  список використаної літератури

Розділ І . Сутність і функції грошового ринку в ринковій економіці

 

1.1  Роль, значення і структура грошового ринку

 

В економічній літературі немає чіткого однозначного тлумачення поняття "грошовий ринок", воно багатьма економістами часто ототожнюється із терміном "фінансовий ринок" [2, 7с. 103].

В Україні цей ринок тільки розпочали серйозно досліджувати. Одними з найперших грошовий ринок грунтовно взялись аналізувати АС. Гальчинський, М.І.Савлук.

А.С. Гальчинський вважає, що грошовий ринок це самостійний механізм урівноваження попиту і пропозиції грошей [3,с.105]. Він називає цей ринок монетарним і дає йому таке визначення: "Монетарний ринок (ринок грошей) є мережею спеціальних (банківсько-фінансових) інститутів, що забезпечує взаємодію попиту і пропозиції на гроші як специфічний товар, їх взаємне врівноваження". У поданому визначенні відображено функціональнепризначення цього ринку врівноваження попиту і пропозиції на гроші. Жоден інший ринок, у тому числі й фінансовий, такої функції виконувати безпосередньо не може. Воднораз два моменти у цьому твердженні дискусійні. По-перше, якщо монетарний ринок асоціюється лише з ринком грошей, у ньому не залишається місця для ринку капіталу (хоч сам А.С. Гальчинський, посилаючись на І. Шумпетера, визначає, що ринок капіталу теж грошовий, а тому є складовою монетарного ринку). По-друге, торгівля грошима може здійснюватися і поза межами банківсько-фінансових інститутів.

Грошовий ринок як самостійне явище висвітлюється і в роботах М.І. Савлука. На його думку, грошовий ринок - це "особливий сектор ринку, на якому здійснюється купівля та продаж грошей як специфічного товару, формується попит, пропозиція та ціна на цей товар". Таке визначення підтверджує те саме функціональне призначення грошового ринку, на якому наголошував і А.С. Галь­чинський.

На думку інших науковців, купівля-продаж грошей на цьому ринку скоріше за все явище абстрактне, уявне і навіть віртуальне, ніж реальне. Реально продаються і купуються цінні папери, банківські депозити, банківські вимоги і т.д., що й формує попит і пропозицію грошей. Тому доцільніше робити наголос на розумінні грошового ринку як такого, де формуються попит та пропозиція, а не лише купівля-продаж грошей.

 Виходячи з викладеного, грошовий (монетарний) ринок можна визначити як сукупність економічних відносин, що забезпечують урівноваження попиту і пропозиції грошей та формування їх ціни, а також він є окремим сегментом фінансового ринку.

Для кращого усвідомлення сутності грошового ринку важливо з'ясувати такі його структурні елементи, як об'єкт, суб'єкти та інструменти.

Об'єктом грошового ринку є гроші, які продаються і купуються на ньому. Таким об'єктом можуть стати тільки тимчасово чи постійно вільні кошти, власники яких пропонують їх на ринку задля одержання додаткового доходу. Операція продажу грошей має специфічний характер і суттєво відрізняється від традиційного продажу на товарних ринках.

Продаж грошей відбувається переважно у формі кредитування. Продавець виступає у ролі кредитора, покупець у ролі позичальника. Операція продажу грошей не є еквівалентним обміном однакових цінностей, не веде до витрат продавцем права власності на відповідну суму грошей і тому повинна передбачати механізм забезпечення цього права й повернення власнику проданих коштів. Цей механізм базується на застосуванні спеціальних інструментів грошового ринку, які називають фінансовими інструментами.

Інструментами грошового ринку є певні носії зобов'язань покупців грошей перед їх продавцями та одночасно носії права вимоги продавців грошей до їх покупців.

 Інструменти можуть мати різноманітні форми - це письмові угоди, сертифікати, облігації, акції, векселі, поліси тощо. Для продавців грошей всі вони є об'єктами грошових вкладень або фінансовими активами, які здебільшого продаються і купуються на ринку. Ставши власниками фінансових активів, ці суб'єкти дещо змінюють і свій статус на ринку - вони здійснюють продаж фінансових активів, а не купівлю грошей. Для них об'єктом ринку стають ці активи, а гроші лише посідають своє традиційне (для товарних ринків) місце - посередників в обміні. З цієї позиції грошовий ринок набуває вигляду ринку фінансових активів або фінансового ринку.

Інструменти грошового ринку самі можуть набувати здатності до обігу. Найбільшою мірою ця здатність властива цінним паперам і валютним цінностям, що дає підстави виділити відповідні ділянки грошового ринку у самостійні ринки - цінних паперів та валютний. У розвинутих ринкових економіках поширена також купівля-продаж банківських позичкових вимог та зобов'язань, що дає підстави говорити про ринок позичкових угод як про самостійний вид грошового ринку.

Для розуміння сутності грошового ринку важливе значення має визначення його суб'єктів.

Суб'єкти грошового ринку - це будь-які економічні структури -

фірми, сімейні господарства, урядові структури, банки та інші

фінансові посередники.

Кожний з них може виступати або в ролі продавця грошей (кредитора), в ролі покупця (позичальника), або в тій чи іншій одночасно, як, наприклад, банки та інші фінансові посередники.

Умовний характер має і ціна на грошовому ринку. Ціна грошей має форму процента на позичені чи залучені кошти, що істотно відрізняє її від звичайної ціни на товарних ринках. Розмір процента визначається не величиною вартості, яку містять у собі куплені (позичені чи залучені) гроші, а їх споживчою вартістю - здатністю приносити покупцеві додатковий дохід чи блага, необхідні для задоволення особистих виробничих потреб. Чим більша буде ця здатність і чим довше покупець користуватиметься одержаними грошима, тим більшою буде сума його процентних платежів.

З викладеного вище стає зрозумілішою внутрішня єдність грошового і фінансового ринків. Вони мають спільні просторові вежі. На ці ринки діють одні й ті ж суб'єкти, багато спільного є між їхніми об'єктами та інструментами. Схоже у них і функціональне призначення - забезпечити капіталізацію вільних (тимчасово чи постійно) грошових засобів у юридичних та фізичних осіб.

Внутрішня єдність грошового і фінансового ринків дає підстави для застосування єдиних критеріїв класифікації кожного з них. Тому у літературі часто одні і ті ж сегменти виокремлюються як у грошовому, так і у фінансових ринках. Це стосується перш за все таких сегментів, як ринок грошей, ринок капіталів, ринок цінних паперів, ринок банківських позичок.

Внутрішня єдність грошового і фінансового ринків не виключає певних відмінностей між ними, хоч вони стосуються лише деяких їхніх ознак. Якщо на грошовому ринку об'єктом виступають гроші, а інструментом їх реалізації - фінансові активи, то на фінансовому ринку - навпаки: об'єктом виступають фінансові активи, а інструментом їх реалізації - гроші як і на традиційних товарних ринках. На фінансовому ринку дещо складніше, ніж на грошовому, проявляється ціна. На величину й динаміку останньої впливають не лише банківській процент як базова ціна грошового ринку, а й попит і пропозиція на самому ринку фінансових активів. Тому з позиції фінансового ринку курсова ціна фінансових активів може істотно відхилятися від банківського процента.

Надзвичайна складна сутність та певна умовність грошового ринку істотно ускладнюють розуміння механізму його функціонування. Тому розглянемо схему руху потоків грошових коштів на монетарному ринку :

Рис.1.1 Сектор прямого фінансування [4c.57]

Грошовий ринок складається із багатьох потоків, якими грошові потоки переміщуються між трьома групами економічних суб'єктів:

→ власниками заощаджень - тими, що заощаджують гроші;

→ позичальниками - тими, що позичають гроші;

→ фінансовими посередниками.

Стрілки, що показують рух грошей, спрямовані від власників заощаджень (кредиторів) до позичальників, а стрілки що, відображають рух інструментів, - від позичальників до кредиторів.

Грошовий ринок можна умовно поділити на два сектори:

1)сектор прямого фінансування;

2)сектор непрямого фінансування.

У секторі прямого фінансування грошові кошти рухаються безпосередньо від власників до позичальників. Пряме фінансування може здійснюватися двома способами:

1) капітальне фінансування - здійснюється передаванням коштів позичальникові (фірмі) для здійснення інвестицій в обмін на право участі у власності на цю фірму. Прикладом такого фінансування є емісія та продаж акцій акціонерними підприємствами.

2) фінансування шляхом отримання позик - здійснюється пере­даванням коштів фірмі для здійснення інвестицій в обмін на зобов'язання повернути ці кошти в майбутньому з процентом. Прикладом такого фінансування є продаж фірмами облігацій.

У секторі непрямого фінансування грошові кошти рухаються від власників заощаджень до позичальників через фінансових посередників.

 Фінансові посередники - це сукупність фінансових установ (банки, страхові компанії, кредитні спілки, пенсійні фонди тощо), чиї функції полягають в акумулюванні коштів громадян та юридичних осіб і подальшому їх наданні на комерційних засадах у розпорядження позичальників [4с.110].

Сектор непрямого фінансування є об'єктивно необхідною складовою грошового ринку Він не просто доповнює сектор прямого фінансування, а створює спеціальний механізм реалізації тих зв'язків між кредиторами та позичальниками, які не можуть бути реалізовані через сектор прямого фінансування. Завдяки діяльності фінансових посередників вдається найбільш повно реалізувати всі можливості і вигоди, які властиві грошовому ринку взагалі.

Грошовому (монетарному) ринку характерний складний механізм функціонування. Для його вивчення важливе значення має структуризація грошового ринку. Слід зауважити, що це питання є дискусійним і недостатньо висвітленим у літературі. Серед вітчизняних економістів, на мій погляд, найбільш логічно, обґрунтовано і повно розглядають структуру грошового ринку М.І. Савлук і Б.С. Івасів [1,2с.115].

Окремі сегменти грошового ринку можна виділити за кількома ознаками:

·  за видами інструментів, що застосовують для переміщеним грошей від продавців до покупців;

·  за інвестиційними ознаками грошових потоків;

·  за економічним призначенням грошових коштів, що купуються на ринку.

За видами інструментів грошовий ринок складається з трьох взаємозв'язаних і доповнюючих один одного, але окремо функціонуючих ринків:

·  ринок позичкових капіталів;

·  валютний ринок.

·  ринок цінних паперів.

 Ринок позичкових капіталів - система економічних відносин, що забезпечує акумуляцію вільних коштів, перетворення їх у позиковий капітал і його перерозподіл між учасниками суспільного відтворення.

Це економічна форма ринкових відносин, призначенням якої є посередництво у рухові коштів від їх власників до користувачів (інвесторів) і формування попиту й пропозиції на грошовий капітал. Обслуговують цей ринок кредитно-фінансові установи і фондові біржі.

 Валютний ринок - система фінансово-економічних відносин, пов'язаних із здійсненням операцій купівлі-продажу (обміну) чужоземних валют і платіжних документів у чужоземних валютах.

 Валютний ринок - поняття, що охоплює значну кількість окремих локальних ринків у певних регіонах, центрах міжнародної торгівлі і валютно-фінансових зв’язків, зокрема, на міжнародних валютних біржах. На валютному ринку здійснюється широке коло операцій щодо зовнішньоекономічних розрахунків, страхування валютних ризиків, диверсифікації валютних резервів, переміщення валютної ліквідності тощо. Ринок цінних паперів - частина ринку позичкових капіталів, де здійснюється емісія, купівля-продаж цінних паперів. Через ринок цінних паперів акумулюється грошові надходження юридичних осіб і громадян та спрямовуються на виробниче й невиробниче вкладання капіталів.Розрізняють перший ринок цінних паперів, на якому здійснюється емісія і первинне розміщення цінних паперів, і вторинний - де відбувається купівля-продаж (обіг) цінних паперів, випущених раніше.Інституційними установами ринку є спеціальні кредитні заклади і фондові біржі. Значення цього ринку полягає в тому, що він відкриває широкі можливості для фінансування інвестицій в економіку. У високорозвинутих ринкових економіках ринок цінних паперів є основним джерелом фінансування збільшення основного й оборотного капіталу у процесі розширеного відтворення.Саме ринки цінних паперів, позичкових капіталів та валютний ринок забезпечують перерозподіл трудових, матеріальних ресурсів між різними галузями економіки, сприяють структурній передумові суспільного виробництва. За другою ознакою можна виділити такі сектори грошового ринку:

·  ринок банківських кредитів;

·   ринок послуг парабанків (небанківських фінансово-кредитних установ).

Окремим сектором грошового ринку можна також додатково визначити фондовий ринок.

Залежно від призначення засобів, що обертаються на грошовому ринку, останній поділяється на:

·  ринок грошей;

·  ринок капіталів.

На ринку грошей продаються і купуються грошові кошти у вигляді короткострокових позик та фінансових активів (боргові зобов'язання до одного року). Ці кошти використовуються в, обороті позичальника як гроші, тобто для приведення в рух уже накопиченого капіталу, завдяки чому вони швидко вивільнюються з обороту і повертаються кредитору.

На ринку капіталів - купуються і продаються грошові кошти у вигляді середньо- й довгострокових кредитів та фінансових активів строком понад рік. Ці кошти використовуються для збільшення маси основного й оборотного капіталів, зайнятих в обороті позичальників.

Ринок грошей можна умовно поділити на два сектори:

·  міжбанківський ринок;

·  відкритий ринок.

 Міжбанківський ринок - частина ринку грошей, де тимчасово вільні грошові ресурси одних кредитних установ залучаються іншими і взаєморозміщуються між ними переважно у формі міжбанківських депозитів.

Кредитування на міжбанківському ринку може здійснюватися за разовими чи генеральними кредитними угодами, а також з вико­ристанням векселів і депозитних сертифікатів. Даний ринок обслу­говують угоди з приводу короткострокових (незабезпечених) кредитів, за допомогою яких комерційні банки можуть балансувати поточну ліквідність.

Відкритий ринок - це ринок, па якому відбувається купівля та продаж цінних паперів (короткострокових зобов'язань держави) центральним банком.

 Таблиця 1.1

Відмінності ринку капіталів і ринку грошей [4.c.75]

Особливості діяльності ринку	Ринок грошей	Ринок капіталів
Класичні операції ринку	Операції з міжбанківського креди­тування, з обліку комерційних век­селі», операції на вторинному рин­ку з короткостроковими держав­ними зобов'язаннями, короткостро­кові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках та кредити банків цим інституціям тощо.	Операції з фондовими Інструментами - акціями, середньо - та довгостроковими облігаціями, довгостро­кові депозити комерційних банків, операції спеціалізо­ваних інвестиційних та фінансових компаній тощо.
Суб'єкти ринку	Кредитори, позичальники, фінансові посередники	Кредитори, позичальники, фінансові посередники
Характерні особливості ринку	Ринок грошей характерний тим, що він дуже чутливий до змін в еконо­міці та у фінансовій сфері. Тому позичковий процент як ціна грошей часто змінюється під впливом по­питу і пропозиції, які залежать від стану економіки і фінансової сфе­ри. Таким чином, він с найбільш реальним індикатором кон'юнкту­ри грошового ринку взагалі і слугує базою формування процентної по­літики в країні.	Попит і пропозиція тут с менш рухливими, рівень процентної ставки залишається більш стабільним, не гак чутливо реагує на зміну кон'юнктури, як на ринку грошей.