Навигация
Організаційні форми сучасних підприємств
55038
знаков
1
таблица
0
изображений
1.2 Організаційні форми сучасних підприємств.
Будь-яка підприємницька діяльність здійснюється в певних організаційних формах. Вибір форми організації підприємницької діяльності визначаються суб’єктивними (особисті вподобання) та об'єктивними чинниками — сферою діяльності, наявністю коштів, перевагами та недоліками відповідних форм підприємств.
Організаційною одиницею підприємництва є фірма або компанія.
Фірма - це підприємство, організація, установа, яка здійснює господарську діяльність з метою одержання прибутку.
Як фірми можуть бути представлені індивідуальні підприємці та їх об'єднання.
Компанія — це асоціація підприємств, що функціонує на принципах партнерства, корпорації або інших формах організації бізнесу.
Це лише загальна назва, що використовується стосовно будь-якого підприємства. Вона відображує лише той факт, що підприємства або організації мають права юридичної або фізичної особи (громадяни-підприємці). Проте поняття «фірма» або «компанія» не відображує організаційно-правового статусу суб'єкта підприємницької діяльності. Тому крім назви фірми будь-якому підприємцеві важливо обрати конкретну організаційно-правову форму діяльності, тобто зафіксовану нормами права єдність організаційних і економічних засад діяльності суб'єкта підприємництва.
Визначальними ознаками, що вирізняють одну організаційно-правову форму з-поміж інших, є такі: кількість учасників створюваного господарського суб'єкта (об'єднання); особа власника статутного капіталу; джерела майна як матеріальної основи господарської діяльності; межі майнової (матеріальної) відповідальності; спосіб розподілу прибутку і збитків; форма управління суб'єктом господарювання.
В умовах перехідної економіки найпоширенішими є три основних організаційно-правових форми підприємницької діяльності: одноосібні володіння; партнерства (товариства); корпорації, які з поглибленням ринкових перетворень набувають все більшого розвитку.
За одноосібного володіння все майно фірми належить одному власникові, який самостійно управляє фірмою, одержує прибуток і несе повну особисту відповідальність за всі зобов'язання фірми.
Партнерство (товариство) — це об'єднання капіталів двох і більше фізичних або юридичних осіб за умов розподілу ризику, прибутку і збитків на основі рівності, спільного контролю результатів бізнесу, активної участі в його веденні. Основою відносин між сторонами, що вступають у партнерство, є договір.
За ступенем участі засновників (партнерів) у діяльності підприємства розрізняють такі товариства: акціонерні, повні (з повною відповідальністю); командитні; з додатковою або обмеженою відповідальністю.
Корпорація (акціонерне товариство) — домінуюча форма підприємницької діяльності, її власниками є акціонери, що мають обмежену відповідальність у розмірі свого внеску в акціонерний капітал корпорації. Весь прибуток корпорації належить її акціонерам. Розрізняють дві його частини: одна розподіляється серед акціонерів у вигляді дивідендів; друга — це нерозподілений прибуток, що використовується для реінвестування. Функції власності та контролю розподілені між акціонерами (власниками акцій) і менеджерами.
В умовах перехідної економіки поширеними є підприємства, засновані на різноманітних формах власності:
- на власності громадян - індивідуальне, сімейне, приватне підприємство;
- на колективній власності — колективне підприємство; виробничий кооператив, підприємство, що належить кооперативу; акціонерне товариство, інше господарське товариство або підприємство, що належить такому товариству; спільне підприємство; підприємство релігійної організації;
- на державній власності - державне, державне республіканське, державне комунальне підприємство.
На початковому етапі ринкових перетворень значного розвитку набувають кооперативні, орендні та акціонерні підприємства (товариства).
Кооператив — це об'єднання фізичних осіб з метою спільного виробництва та збуту продукції, закупівлі та споживання товарів або послуг, будівництва, сільського господарства тощо.
Мета створення виробничого кооперативу — господарська діяльність. Він виступає як товаровиробник. Саме у цьому полягає головна відмінність кооперативів нового типу від споживчих кооперативів (житлових, садових тощо), діяльність яких спрямована на задоволення потреб їхніх членів.
Види господарської діяльності кооперативу визначаються його статутом. Матеріальною основою господарської діяльності кооперативів є майно, яке належить їм на правах власності або орендоване ними. Кооператив здійснює свою діяльність на засадах самоуправління, тобто всі питання господарської діяльності та соціального розвитку кооператив вирішує самостійно. В Україні найбільше кооперативів діяло на початку 1991 р.
Орендне підприємство — це підприємство, що створюється після укладання договору оренди між орендодавцем (як правило, державним органом) і організацією орендарів.
У найзагальнішому визначенні оренда — це передавання майна (виробничих фондів, землі тощо) у розпорядження суб'єкта господарювання у тимчасове користування за певну плату. Оренду слід розглядати як перехідну форму до інших форм господарювання, а також до інших форм власності — колективної, приватної та акціонерної.
Оренда не тільки визначає форму та ступінь привласнення коштів кожним учасником цих відношень, відповідні форми та міру поєднання різноманітних економічних інтересів, а й установлює спосіб і форми роздержавлення власності і перетворення суб'єктів господарювання на реальних власників. Кількість підприємств України, що працюють в умовах оренди, останнім часом значно скоротилася. На 1 січня 2001 р. їх частка в загальній кількості недержавних підприємств промисловості та в обсягах виробництва становила близько 1 %.
Акціонерне підприємство (товариство) — це товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов'язаннями тільки майном товариства.
Акціонери відповідають за зобов'язаннями товариства лише в межах акцій, що їм належать. У випадках, передбачених статутом, акціонери, які не повністю оплатили акції, відповідають за зобов'язаннями товариства також у межах несплаченої суми.
Загальна номінальна вартість випущених акцій утворює статутний фонд акціонерного товариства. Він не може бути меншим, ніж сума, еквівалентна 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи зі ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства.
До акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого розповсюджуються через відкриту підписку та купівлю-продаж на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.
Розвиток акціонерних форм організації виробництва певною мірою сприяє роздержавленню в організації господарювання за рахунок змін у відносинах власності, а також ефективному використанню державних коштів. Розвиток цієї форми організації підприємницької діяльності активізується в перехідний період. Так, в Україні станом на 1 січня 2001 р. акціонерні товариства в недержавному секторі за кількістю та обсягом продукції становили відповідно — 57,1 і 79,7%.
Згідно із законодавством в Україні можуть діяти підприємства таких видів: приватне, засноване на власності фізичної особи; колективне, засноване на власності трудового колективу; господарське товариство; засноване на власності об'єднання громадян; комунальне, засноване на власності відповідної територіальної громади; державне, засноване на державній власності, у тому числі казенне підприємство.
Похожие работы
... ість економічних благ. Внаслідок суспільного поділу праці сформулювався народногосподарський комплекс, який включає різні галузі, в яких функціонують сотні тисяч підприємств. Отже, у цьому розділі було розглянуто основні організаційно-правові форми підприємства, а також було наведене поняття та класифікація підприємств згідно до чинного законодавства України. В Україні та інших пострадянських ...
... року збільшилась кількість залишків непотрібної продукції на складі підприємства. Станом на 31.12.2006 року це було 8 964 штук виробів на суму 1 667.6 тис. 2.2 Система управління підприємством в умовах ринкового середовища Протягом 2006 року ВАТ "ВТФ "Селена" працювала як з українськими, так і з закордонними постачальниками. Українські підприємства в основному постачають аксесуари та фурні ...
... по-друге, невелика купівельна спроможність громадян у порівнянні з потенційною ціною державних активів змушувала в ході реформи власності змінювати пріоритети у виборі методів приватизації. Масова приватизація шляхом видачі приватизаційних ваучерів дозволяє порівняно швидко розподілити державні активи серед великого числа громадян. Незалежно від того, чи видаються приватизаційні свідоцтва ...
... на аукціоні (21,43%). Роздержавлення шляхом оренди з викупом здійснило 15,4% усіх об’єктів, що роздержавлені, продажу акцій – 10,51 відсотка (додаток Л). Об’єкти великої приватизації (групи Б,В,Г) в основному роздержавлені способом продажу акцій ВАТ – 658 об’єктів. В області в першу чергу процес реформування власності почався з підприємств галузей, які найбільше впливають на розвиток споживчого ...
0 комментариев