Необхідна кількість обладнання, його завантаження та первинної вартості

1.1   Необхідна кількість обладнання, його завантаження та первинної вартості

При розрахунку кількості металорізального обладнання даної моделі та числа робочих для механічної обробки деталей необхідно знати: річний обсяг випуску деталей; вид технологічного процесу із зазначенням переліку операцій та сумарні норми штучно-калькуляційного часу на кожну операцію; ефективний річний фонд часу роботи дільниці обладнання (в годинах).

1. Ефективний річний фонд часу роботи одного верстата при п’ятиденному робочому тижні з двома вихідними днями може бути розрахований за формулою, год,

Ф_е = [(Д_р – Д_в.д. – Д_с.д.)* Ч_д – Д_н.с.д*1]*З_р*К_р;

де Д_р, Д_в.д., Д_с.д., Д_н.с.д – відповідно кількість днів в одному році, вихідних (суботи та неділі), святкових та передсвяткових днів (тривалість робочого дня менше на 1 год); Ч_д – кількість годин робочого дня; З_р – кількість змін роботи обладнання З_р=2; К_р – коефіцієнт, який враховує час перебування верстата в ремонті (для великих верстатів К_р=0,9….0,94, для середніх К_р=0,95….0,9, для дрібних К_р=0,95….0,98, для автоматичних ліній К_р= 0,88….0,9).

В моєму прикладі верстати, використовувані на дільниці мають масу до 10т. У даному випадку втрати часу на ремонт для металорізальних верстатів стоновитимуть 1,9%. Тоді ефективний фонд часу для усіх верстатів становитиме:

Ф_е = [(366 – 104 – 10)*8,0 – 5*1]*2*0,981=3948год.

2. Програма запуску деталей знаходиться за формулою:

П_з=П_в*(100/100-К_т.в) шт,

де П_в=25000 шт – програма випуску деталей за рік; К_т.в=1,0…1,5 відсоток технологічних утрат, показує, на скільки більше треба запустити в роботу виробів з урахуванням їх технологічних утрат (брак та інше),

П_з = 25000(100/100-1,5) = 25381.

3. Трудомісткість обробки річного запуску деталей визначається за формулою:

Т_труд.р=Т_шт.-к*П_з, год, де

Т_шт.-к – штучно-калькуляційний час на операці, хв.,

П_з – програма запуску деталей на рік, шт.

Наприклад, для фрезерно-центровальної операції

Т_труд.р = 1,258*25381/60 = 532,2 год.

Для всіх інших операцій Т_труд.р розраховується аналогічно.

4. У серійному, дрібносерійному та одиничному виробництві розрахункову кількість верстатів знаходять за формулою:

С_р=(Т_шт.-к*П_з)/(Ф_е*60*К_в.н),

де Т_шт.-к. – штучно-калькуляційний час на операцію, яка виконується на даному верстаті, хв.;

П_з – програма запуску деталей за рік, шт;

Ф_е – ефективний фонд часу роботи обладнання за рік, год.;

К_в.н – коефіцієнт виконання норми часу; для напівавтоматів К_в.н= 1,01; для універсальних верстатів К_в.н=1,05…1,20.

Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:

С_р = 1,258*25381/3948*60*1,01 = 0,13

Розрахункову кількість верстатів С_р округлюємо до найближчого цілого числа. Приймаємо С_пр = 1 верстат.

5. Коефіцієнт завантаження даного типу обладнання у відсотках становить:

К_з= (С_р/С_пр)*100%

Наприклад, для фрезерно-центровального обладнання:

К_з = (0,13/1)*100% = 13%.

Розрахунки кількості верстатів (розрахункової та прийнятої) по інших операціях виконуються аналогічно і зводяться в табл.2.

На підставі проведених розрахунків будується графік завантаження устаткування, на якому на осі абцис указується найменування і модель устаткування, а на осі ординат відкладається коефіцієнти завантаження устаткування з урахуваннями його довантаження супутньою продукцією (рис.1)

Ширина стовпчиків за відповідним масштабом повинна бути пропорціональна кількості верстатів даної моделі.

Середній коефіцієнт завантаження К_з всього верстатного парку на проектованій дільниці викреслюють горизонтальною лінією, яка проходить через увесь графік.

У зв’язку з тим, що всі операції не завантажені до 85% згідно з основною нормою часу ми довантажили їх аналогічними деталями.

6. Трудомісткість довантаження супутньою продукцією даного типу верстатів окремо на кожній недовантаженій операції розраховується за формулою:

Т_дов=Ф_е*К_в.н*С_пр*(К_з^н- К_з) н-год.

де С_пр – прийнята кількість верстатів даного типу до довантаження, шт;

К_з^н= 085…0,95 – нормативний коефіцієнт завантаження обладнання даного типу;

К_з – коефіцієнт завантаження обладнання до довантаження супутньою продукцією.

Тоді, наприклад, для фрезерно-центровальної операції трудомісткість довантаження складе:

Т_дов = 3948*1,01*1*(0,9-0,13) = 3070,4

7. Розрахункова кількість верстатів даного типу з урахуванням довантаження визначається за виразом: С_р=Т '/(Ф_е*К_в.н),

де Т ' – трудомісткість річної програми з урахуванням довантаження, н-год;

К_в.н – коефіцієнт виконання норми часу, К_в.н = 1,0…1,2;

Ф_е – ефективний річний фонд використаного часу обладнання, год.

Наприклад, для фрезерно-центровальної операції:

С_р = 3602,6/(3948*1,01) = 0,9

8. Середній коефіцієнт завантаження обладнання у відсотках при виготовлені заданих за проектом деталей розраховується за формулою:

К_з = ∑С_р*100/∑С_пр

де ∑С_р, ∑С_пр – відповідно розрахункова та прийнята кількість верстатів різних типів на всіх операціях для заданої деталі:

К_з = 8,93*100/10 = 89,3%.

9. Дані про кількість, модель, габарити, потужність електродвигуна, вартість (з урахуванням транспортування та монтажу) та ремонтну складність обладнання на дільниці заносять у зведену відомість обладнання (табл.3).

Таблиця 3

Кошторис витрат на основне технологічне обладнання ділянки

Похожие работы

Організація технологічного процесу ремонту в цеху правки

Скачать

63517

6

8

... , (3.16) де  – коефіцієнт, який враховує норму допоміжної площі,= 0,1. м2. Загальна площа цеху , м2, . (3.17) м2. Питома вага загальної площі цеху на один відремонтований вагон , м2/ваг, . (3.18)  м2/ваг. 3.4 Синхронізація технологічного процесу ремонту платформи на потоковій лінії Незмінною умовою надійності роботи потокової лінії є стабільність її ритму, що досягається ...

Організація виробництва продукції на підприємстві

Скачать

57293

23

2

... № 2 Виріб № 3 Виріб № 4 6785 15575 2595 1575 317 7 66 -3 7102 15582 2661 1572 924 2291 359 165 Для динамічного визначення та затвердження плану виробництва продукції на підприємстві необхідно порівняти розрахунковий обсяг додаткового виробництва продукції по кожному виробу з відповідним резервом виробничої потужності. При цьому можливі два випадки: - якщо ...

Організація виробництва в підприємствах агропромислового комплексу

Скачать

626537

17

17

... коштів є важливим чинником у зниженні собівартості продукції чи виконаної роботи. Раціональне використання оборотних коштів залежить від правильного їхнього формування і ефективної організації виробництва. Зосередження н підприємствах зайвих оборотних коштів приводить до їхнього заморожування. Це завдає шкоди економіці господарства. Щоб уникнути такого положення, оборотні кошти нормуються, що є ...

Організація та методика обліку активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат на прикладі ВАТ "Рівненський ЦУМ"

Скачать

223531

27

2

... стандартів обліку та звітності МСБО-МСФЗ(IAS-IFRS). 2.2.Забезпечити безперервність відображення операцій та достовірну оцінку активів,зобов’язань, капіталу в бухгалтерському обліку, застосовуючи комп’ютиризовану форму обліку в системі 1С Бухгалтерія(версія 7.7). 3.         Організувати аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей згідно звітів матеріально-відповідальних осіб. ...