5. Чітке організаційне розмежування задач стратегічного управління від задач оперативного управління.
Існує цілий ряд визначень СУ в яких автори роблять наголос на різні його аспекти й особливості,що приводять до невизначеності його поняття.
Дефініція (тобто встановлення змісту поняття) СУ включає, що:
СУ- це вид, сфера діяльності по управлінню, що складається з реалізації обраних перспективних цілей через здійснення змін в організації;
СУ- це процес за допомгою якого здійснюється взаємодія оргації з її оточенням;
СУ- це область наукових знань, що вивчає прийоми й інструменти, методології прийняття стратегічних рішень і способи практичної реалізації цих знань.
Можна виділити 4-и рівні знань, що складають методологію СУ.
Перший рівень – загальнофілософський, який являє собою сукупність поглядів , знань про явища навколишнього світу, тобто філософія, футурологія, математика, теорія інформації, ігор і т. д.
Другий рівень – загальнонауковий , який дає розуміння загальних підходів, принципів, форм організації систем –це теорія систем, кібернетика, теорія організації.
Третій рівень – конкретна методологія як наука , що утворює сукупність знань про управління в соціально-економічних системах: статистика, менеджмент, соціологія, право, економіка і т.д.
Четвертий рівень - методологія, методика, і технологія стратегічного управління.
Узагальнюючи вище викладене, можна сказати що:
стратегічне управління – це таке управління організацією, яке спираючись на людський потенціал як основу організації, орієнтує свою виробничу діяльність на запити споживачів, гнучко реагує і проводить своєчасні зміни в організації у відповідності до змін зовнішнього середовища, що дозволяє добиватися конкурентних переваг і в сукупності дає можливість організації виживати в довгостроковій перспективі , досягаючи при цьому сволї цілей.
Здатності до стратегічного управління припускають наявність п’яти елементів.
Перший – уміння моделювати ситуацію, припускає здатність зрозуміти закономірності взаємодії між потребами, споживчим попитом, діяльністю конкурентів і якістю їхньої продукції з потребами своєї власної компанії і її здатністю задовольняти потреби клієнтів.
Другий - здатнвсть виявити необхідністьзмін, що місттить у собі готовність реагувати на тенденції, що виникають з дії відомих факторів у даній галузі: інтелекту і творчої жилки , що дозволяють на основі обліку комбінації відомих і невідомих величин проводити компанію до готовності до дій у непередбачених обставинах, знаходити можливості для підвищення ї конкурентноздатності.
Третій – здатність розробити стратегію змін, тобто процес пошуку прийнятого варіанта і творчий процес.
Четвертий – здатність використовувати в ході змін надійні методи.
П’ятий - здатність утілювати стратегію у життя.
Корінна перебудова управління економікою нашої країни вимагає змін у всіх аспектах господарського механізму і насамперед в управліінні підприємством , його спрямованості і методів, заснованих на прогнозуванні, уміння своєчасно змінювати свою структуру, реагувати на несподіваннні зміни, долати внутрішні і зовнішні опори.
Фактори, що впливають на зростання ролі СУ:
1.Прискорення змін у навколишній сфері .
2.Поява нових запитів і змін позицій споживачів.
3.Зростання конкуренції.
4.Інтернаціоналізація і глобалізація бізнесу.
5.Поява нових можливостей для бізнесу.
6.Розвиток інформаційних систем, що роблять блискавичним поширення й одержання інформації.
7.Широка доступність сучасних технологій.
8.Зміна ролі людських факторів.
Крім перерахованих факторів, можна привести ряд ситуацій, що можуть спонукати вище керівництво до розгляду проблем у стратегічній перспективі.
1.Значне зниження ефективності роботи компанії.
2. Несподівані дії збоку основних конкурентів.
3.Скандали і вираження невдоволення з боку менеджерів, чи працівників клієнтів.
4.Поновлення членів команди вищої управлінської ланки, що можуть стати каталізатором стратегічних перетворень .
5.Необхідність збереження статусу фірми на ринку .
6.Необхідність залучення інвесторами ефективної стратегії.
7.Злиття чи поглинання компанії.
Процес СУ дає уявлення про етапи, зміст робіт і логічної послідовності їхнього виконання. Процес СУ є різновидом процесу розробкиі прийняття управлінских рішень та містить у загальному вигляді наступні етапи:
- діагностика і структуризація проблем;
- формування рішення;
- прийнятття і реалізація рішеня;
- контроль за виконаннням і оцінка рішення.
Особливості процесу стратегічного управління є:
а) складність опису об’єктів аналізу, що може бути зробленний на словесній, структурно-логічній і матемматичній мовах ;
б) велика ступінь не визначенності одержанння результатів при реалізації стратегій;
в) наявність значної кількості керованих і некерованих елементів;
г) критерії рішення задач заздалегіть не встановлені й уточнюються керівником по мірі їхнього рішенння;
д) велика трудомісткість і тривалість процесу.
... дозволили сформувати такі висновки. Удосконалення системи управління підприємством на засадах маркетингу є магістральним шляхом розвитку сучасної економіки. Розкриття адаптаційних можливостей підприємств промисловості та їх використання на засадах прийняття виважених стратегічних рішень забезпечують економічне зростання всього господарського комплексу України, з одного боку, та розвиток структури ...
... ість. Ми бачимо, що величину одного і того ж податку можна розраховувати декількома способами. ВИСНОВКИ Перший розділ даної роботи містить теоретичні відомості про амортизаційну політику підприємства в ринкових умовах господарювання. В другому розділі курсової роботи розроблено комерційну ідею нового підприємства, розглянуто чинники, на основі яких можна зробити висновки щодо дієвості ідеї. ...
... і, фінансові прогнози, прогноз попиту на його продукцію чи послуги і чому підприємець вважає, що його справа матиме успіх. РОЗДІЛ 3 ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ БІЗНЕС ПЛАНУВАННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ 3.1 Пропозиції щодо вдосконалення бізнес планування на підприємстві У центрі уваги комерційної організації завжди знаходиться покупець з його інтересами і побажаннями. Від того, як складаються відносини з ...
... наведено теоретичне узагальнення та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо розробки і обґрунтування теоретичних, методичних і прикладних аспектів побудови та реалізації системного управління інноваційним розвитком підприємств з урахуванням їх ринкових, регіональних, галузевих і продуктових особливостей. Основні висновки та результати, одержані в ході проведеного дослідження, є такими ...
0 комментариев